Судові рішення

Рішення № 140921702 у справі № 240/25848/25 від 23.10.2026

Рішення від 23.10.2026 в адміністративній справі № 240/25848/25 (категорія «Військової служби»). Суд: Житомирський окружний адміністративний суд, суддя Єфіменко Ольга Володимирівна.

Справа№ 240/25848/25
СудЖитомирський окружний адміністративний суд
СуддяЄфіменко Ольга Володимирівна
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення23.10.2026
Надійшло до реєстру27.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140921702

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/25848/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася представниця ОСОБА_1 - адвокатка Зачепіло Зоряна Ярославівна із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у зв`язку з пораненням, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі до 100 000,00 грн за отримане поранення, пов`язане із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у зв`язку з пораненням, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі до 100 000,00 грн за отримане поранення, пов`язане із захистом Батьківщини;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у зв`язку з пораненням, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі до 100 000,00 грн за отримане поранення, пов`язане із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у зв`язку з пораненням, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі до 100 000,00 грн за отримане поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Аргументуючи заявлені до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1) та Військової частини НОМЕР_2 позовні вимоги представниця вказала, що позивач 21.02.2023 за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок артилерійського обстрілу отримав: "МВТ. Вогнепальне уламкове поранення м`яких тканин лівої половини грудної клітки, лівого плеча, лівої половини черевної стінки". Крім того, 07.04.2024 ОСОБА_1 отримав: "Мінно-вибухову травму. Відкрите дотичне непроникаюче черепно-мозкове поранення. Струс головного мозку. Вогнепальна рана правої виличної ділянки. Множинний перелом стінок правої верхньощелепної пазухи, гемосинус справа, перелом виличної кістки справа. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого плеча з відкритим вогнепальним переломом верхньої третини лівої плечової АДРЕСА_2 осколкове непроникаюче поранення лівої здухвинної ділянки з дефектом тканин". Поранення отримане за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях військовослужбовця, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_2 , поблизу населеного пункту Терни Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Внаслідок отриманих поранень позивач у період з 07.04.2024 по 24.07.2024 перебував на лікуванні та після у 30-ти денній відпустці для лікування після поранення, проте йому безпідставно не нарахована та не виплачена у зазначений період додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168).

Не погоджуючись із такими діями відповідача представниця позивача звернулася до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

27.01.2026 від представника Військової частини НОМЕР_2 надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Наголошує, що відпустка для лікування надається виключно на підставі постанови ВЛК, яка є фактично і є підставою для виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 грн на місяць. Однак, позивач не подав до Військової частини НОМЕР_2 за спірний період жодних медичних документів на підтвердження перебування на стаціонарному лікуванні, а тому у Військової частини не було правових підстав для здійснення відповідних виплат.

04.02.2026 від представниці позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Наголошує, що період стаціонарного лікування позивача після поранення підтверджується усіма необхідними документами, які долучені до матеріалів справи, що у свою чергу підтверджує його право на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168.

Відповідно до ухвали від 06.03.2026 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог відмовлено.

20.03.2026 від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Наголошує про відсутність документів (виписки з лікувального закладу із медичних довідок стаціонарного хворого, епікризи, висновки ВЛК), які підтверджували б перебування військовослужбовця ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні, у зв`язку із отриманим 21.02.2023 пораненням, що пов`язане із захистом Батьківщини чи перебуванням у відпустці для лікування у зв`язку із тяжким пораненням за висновком ВЛК за час проходження ним військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 . Крім того, звертає увагу, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 в період з 24.02.2022 по 03.06.2022 та з 28.12.2022 по 10.02.2024, а тому отримане ним поранення 07.04.2024 не пов`язане із проходженням військової служби саме у Військовій частина НОМЕР_1 .

01.04.2026 від представниці позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги, з підстав викладених у заявах по суті справи, що подані у ході судового розгляду справи. Вважає, що долученими до матеріалів справи медичними документами підтверджено право позивача на отримання додаткової винагороди за період лікування та перебування у відпустці для лікування.

Положенням ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вказує наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 від 09.03.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.

У період з 24.02.2022 (наказ Військової частини НОМЕР_1 № 55 від 24.02.2022) по 10.02.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 32-РС від 01.02.2024 позивача призначено у розпорядження Військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .

На підставі наказу Військової частини НОМЕР_1 № 41 від 10.02.2024 ОСОБА_2 виключено зі списків Військової частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із вибуттям до нового місця служби (Військова частина НОМЕР_2 ).

Під час проходження військової служби ОСОБА_1 21.02.2023 за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу Військової частини НОМЕР_4 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок артилерійського обстрілу отримав: "МВТ. Вогнепальне уламкове поранення м`яких тканин лівої половини грудної клітки, лівого плеча, лівої половини черевної стінки". Вказаний факт підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1895 від 16.05.2023, копія якої міститься в матеріалах справи.

Крім того, 07.04.2024 позивач отримав: "Мінно-вибухову травму. Відкрите дотичне непроникаюче черепно-мозкове поранення. Струс головного мозку. Вогнепальна рана правої виличної ділянки. Множинний перелом стінок правої верхньощелепної пазухи, гемосинус справа, перелом виличної кістки справа. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого плеча з відкритим вогнепальним переломом верхньої третини лівої плечової АДРЕСА_2 осколкове непроникаюче поранення лівої здухвинної ділянки з дефектом тканин".

Поранення отримане за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях військовослужбовця, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу Військової частини НОМЕР_2 , поблизу населеного пункту Терни Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20.04.2024 № 1470, копія якої міститься в матеріалах справи.

Внаслідок отриманого 07.04.2024 поранення позивач проходив лікування у період з 07.04.2024 по 17.04.2024 в Дніпровській обласній лікарні, з 02.05.2024 по 09.05.2024 в ВМКЦ ЗхР м. Львів, з 10.05.2024 по 07.06.2024 в Ужгородській МЛ та з 10.06.2024 до 24.07.2024 ОСОБА_1 у "Клінічній лікарні планового лікування" КНП Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні.

Також, як зазначає представниця позивач з 24.07.2024 протягом 30 днів після лікування за рекомендацією ВЛК перебував у відпустці за станом здоров`я.

Під час перебування на лікуванні у період з 07.04.2024 по 17.04.2024, з 02.05.2024 по 09.05.2024, з 10.05.2024 до 07.06.2024, з 10.06.2024 по 24.07.2024 та з 24.07.2024 протягом 30 днів у відпустці для лікування після поранення позивачу ненараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову винагороду встановлену Постановою № 168, у зв`язку із чим позивач подав до Військової частини НОМЕР_2 рапорт від 06.06.2025, в якому просив здійснити відповідні нарахування та виплату такої винагороди за період лікування після поранення та відпустки для лікування після поранення.

У відповідь на запит Військова частина НОМЕР_2 листом № 815/6594 від 07.07.2025 повідомила про відсутність підстав для здійснення донарахування додаткової винагороди встановленої Постановою № 168, посилаючись на довідку ВЛК № 2025-0417-1454-5842-7 від 17.04.2025 надану до Військової частини НОМЕР_2 , в якій зазначено, про стан після лапароскопічної фундоплікації за Дором з приводу фіксованої грижі стравохідного отвору діафрагми, що не є пораненням, яке зазначене в довідці № 1470 від 20.04.2024.

Бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати додаткової винагороди у повному обсязі, вважають протиправною, а тому представниця позивача звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постанова № 168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачала у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів військовослужбовцями права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил передбачала отримання додаткової винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.

У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою № 168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.

За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 абзацом 8 пункту 10 якого передбачені підстави, наявність яких позбавляє права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 в розмірі 100 000 грн чи 30 000 грн.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 п.1 Постанови № 168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови № 168 відслідковується встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Отже, як вже зазначалося, відповідно до положень Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачами виникли з приводу виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 та грошового забезпечення у збільшеному до 100 000 грн розмірі у період проходження лікування з 07.04.2024 по 17.04.2024, з 02.05.2024 по 09.05.2024, з 10.05.2024 по 07.06.2026, з 10.06.2024 до 24.07.2024 та з 24.07.2024 протягом 30 днів після лікування за рекомендацією ВЛК перебування у відпустці за станом здоров`я.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Медичної характеристики наданої начальником медичної служби-начальником медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 копія якої міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні:

- у період з 07.04.2024 по 17.04.2024 в Дніпровській обласній лікарні з діагнозом: МВТ. Відкрите дотичне непроникаюче вогнепальне черепно-мозкове поранення. СГ. Вогнепальна рана правої виличної ділянки. Множинний перелом стінок правої верхньощелепної пазухи. У матеріалах справи наявна первинна медична картка № 1095/5 від 07.04.2024 ПКГ м.Добропілля про надання медичної допомоги позивачу внаслідок отриманого поранення 07.04.2024;

- з 02.05.2024 по 09.05.2024 в ВМКЦ ЗхР м. Львів, що підтверджується довідкою Військово-медичним центром Західного регіону № 2212 від 08.05.2024;

- з 10.05.2024 по 07.06.2024 в Ужгородській МЛ з діагнозом: Відкрите дотичне непроникаюче вогнепальне черепно-мозкове поранення. СГМ. Вогнепальна рана правої виличної ділянки. Множинний перелом стінок правої верхньощелепної пазухи.

З 10.06.2024 до 24.07.2024 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у "Клінічній лікарні планового лікування" КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня", за діагнозом: відкрите дотичне непроникаюче черепно-мозкове поранення. Струс головного мозку. Вогнепальна рана правої виличної ділянки. Множинний перелом стінок правої верхньощелепної пазухи, гемосинус справа, перелом стінок правої верхньощелепної пазухи, гемосинус справа, перелом скулової кістки справа (стан після ПХО). ВОСП лівого плеча з відкритим вогнепальним переломом в/3 лівої плечевої кістки (МОС АЗФ 07.04.2024). ВОСП непроникаюче лівої здухвинної ділянки з дефектом м`яких тканин, що підтверджується довідкою № 33 від 20.06.2024, копія якої міститься в матеріалах справи. Довідка сформована лікуючим лікарем, завідуючим відділення та медичним директором на підставі медичної картки стаціонарного хворого № 3422 та видана по місцю вимоги.

Відповідно до довідки № 108/2 від 24.07.2024 військово-лікарської комісії Клінічної лікарні планового лікування" КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня" (копія наявна в матеріалах справи) позивачу 14.06.2024 проведено операцію після отримання 07.04.2024 відкритого дотичного непроникаючого вогнепального черепно-мозкового поранення, струсу головного мозку. Також отримано вогненальну рану правої виличної ділянки. Множинний перелом стійок правої верхньощелепної пазухи, гемосинус справа, перелом скулової кістки справа (стан після ПХО). ВОСП лівого плеча з відкритим вогнепальним переломом в/3 лівої плечової кістки з дефектом м`яких тканим в/3 лівого плеча. МОС АЗФ (07.04.2024). Вогнепальне осколкове непроникаюче сліпе поранення лівої здухвинної ділянки з дефектом м`яких тканин.

Разом з тим, військово-лікарська комісія КНП "Ужгородська багатопрофільна клінічна лікарня" Ужгородської міської ради за результатами проведеного медичного огляду після лікування, дійшла висновку, що позивач на підставі статті 81 Розкладу хвороб графи ІІ ТДВ потребує відпустки для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів з 24.07.2024. Крім того, за позицією ВЛК згідно з наказом № 370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості отримана травма позивача відноситься за ступенем тяжкості до "тяжкої". Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. довідка про обставини травми на момент формування довідки у ВКЛ була відсутня.

Таким чином, аналіз наявних в матеріалах справи документів дає підстави для висновку, що після отриманого поранення під час захисту Батьківщини - 07.04.2024, яке за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого позивач перебував на лікуванні у медичних установах з 07.04.2024 по 17.04.2024, 02.05.2024 по 09.05.2024, з 10.05.2024 по 07.06.2024, з 10.06.2024 до 24.07.2024 та у відпустці для лікування після поранення - 24.07.2024 та протягом 30 днів. Однак за період лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення 07.04.2024 ОСОБА_1 нарахування та виплата додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови № 168 не здійснена.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.08.2026 прийнятої у справі № 400/13836/23 дотримано правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 19.03.2026 прийнятої у справі № 600/367/24 щодо питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у тому числі за період лікування.

У цих судових актах Верховний Суд вказав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000,00 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У постанові від 01.04.2026 у справі № 240/4897/24 Верховний Суд зазначив, що аналіз пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 та Окремого доручення № 912/з/29, виданого на виконання цієї постанови Уряду, дає підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, здійснюється, зокрема, за такої умови, а саме: за наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), визначеної додатком 5 до Положення № 402, виданої командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

У період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.

Враховуючи викладене, слід вказати, що саме формулювання постанови ВЛК має вирішальне значення для вирішення питання про право на виплату додаткової винагороди. Зокрема, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) кваліфіковане як пов`язане із захистом Батьківщини - виплата здійснюється.

Натомість, якщо встановлено, що поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане лише з виконанням обов`язків військової служби (поза бойовими діями) або взагалі не пов`язане з проходженням військової служби - підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн відсутні.

Аналіз судової практики дає підстави для висновку, що нарахування та виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, здійснюється, на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), визначеної додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (Положення № 402), на підставі якої ВЛК .

За дослідженими у ході судового розгляду справи обставинами справи та наявними матеріалами, слід відмітити, що відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 № 885 від 14.03.2025 поранення позивача, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Довідка видана на підставі довідки від 20.04.2024 № 1470 командиром Військової частини НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). За наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 отримана позивачем травма тяжкого ступеня.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що з системного аналізу положень п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 та п.10 розділу XXXIV Порядку № 260 слідує, що законодавець диференціював підстави для збереження та виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн на місяць, під час перебування військовослужбовців у закладах охорони здоров`я. Зокрема, суд констатує, що право на отримання вказаної грошової винагороди під час перебування на стаціонарному лікуванні не є абсолютним і не пов`язується законодавцем із будь-якими медичними станами, які виникають під час або внаслідок проходження військової служби, захисту Батьківщини.

При цьому, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що необхідні умови, в даному випадку: пов`язаність травми із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці по хворобі внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини (перебування у відпустці за станом здоров`я); ступінь тяжкості травми, у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами, складеними на позивача, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене підстави, які слугували відмові у встановлені права позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 (наявність довідки військово-лікарської комісії № 2025-0417-1454-5842-7 від 17.04.2025) не можуть вважатися правомірними, оскільки наявними в матеріалах справі медичними документами належним чином підтверджено періоди лікування внаслідок отриманої тяжкої травми 07.04.2024 та відпустки для лікування у зв`язку із пораненням.

Проаналізувавши вищевказану інформацію, яка наявна в матеріалах справи, слідує висновок, що додаткова винагорода у зв`язку із стаціонарним лікуванням у період з 07.04.2024 по 17.04.2024, 02.05.2024 по 09.05.2024, з 10.05.2024 по 07.06.2024, з 10.06.2024 до 24.07.2024 та за перебування позивача за станом здоров`я у відпустці у період з 24.07.2024 по 24.08.2024 безпідставно не нарахована та не виплачена, оскільки за висновками військово-лікарської комісії отримане поранення позивача, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини та за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого, що слугувало підставою для перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає нарахуванню та виплаті додаткова винагорода передбачена Постановою №168 за вищевказані періоди.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частково до задоволення, зокрема за саме за дні перебування на лікуванні та відпустці для лікування після отриманого поранення.

Відновлення порушеного права позивача на належне соціальне забезпечення підлягає шляхом зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та відпустки за станом здоров`я рекомендованими довідками військово-лікарської комісії, а Військову частину НОМЕР_1 , на фінансовому забезпеченні якої перебуває Військова частина НОМЕР_2 виплатити такі кошти.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

У зв`язку із звільненням від сплати судового збору під час розгляду вказаної категорії справ питання про розподіл судових витрат, судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 . ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 07.04.2024 по 17.04.2024, 02.05.2024 по 09.05.2024, з 10.05.2024 по 07.06.2024, з 10.06.2024 до 24.07.2024 та за відпустку за станом здоров`я у період з 24.07.2024 по 24.08.2024, рекомендовану військово-лікарською комісією КНП "Ужгородська багатопрофільна клінічна лікарня" Ужгородської міської ради у довідці № 108/2 від 24.07.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 07.04.2024 по 17.04.2024, 02.05.2024 по 09.05.2024, з 10.05.2024 по 07.06.2024, з 10.06.2024 до 24.07.2024 та за відпустку за станом здоров`я у період з 24.07.2024 по 24.08.2024 рекомендовану військово-лікарською комісією КНП "Ужгородська багатопрофільна клінічна лікарня" Ужгородської міської ради у довідці №108/2 від 24.07.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 23 жовтня 2026 р.

23.10.26

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141482183 Сьомий апеляційний адміністративний суд
09.11.2026 Ухвала № 141331501 Сьомий апеляційний адміністративний суд
06.03.2026 Ухвала № 134651878 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
12.01.2026 Ухвала № 133224776 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
18.11.2025 Ухвала № 131858223 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд