Судові рішення

Рішення № 140923261 у справі № 400/12057/25 від 26.10.2026

Рішення від 26.10.2026 в адміністративній справі № 400/12057/25 (категорія «Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері»). Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд, суддя Мороз А. О.

Справа№ 400/12057/25
СудМиколаївський окружний адміністративний суд
СуддяМороз А. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері
Дата ухвалення26.10.2026
Надійшло до реєстру27.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140923261

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 жовтня 2026 р. справа № 400/12057/25

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовом обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", вул. Миколаївська, 5а, м. Миколаїв, 54034,

до відповідача Міністерства юстиції України в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001,

про визнання протиправним та скасування рішення від 18.09.2025 р. № 3; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» (далі - позивач або ОКП "МОТЕ") звернулось з позовом до Міністерства юстиції України в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 18 вересня 2025 р., винесене дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України;

- зобов`язати дисциплінарну палату ЦЕКК повторно розглянути скаргу ОКП «МОТЕ» щодо притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у відповідності до вимог діючого законодавства.

На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що під час розгляду його скарги про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарний орган не здійснив належної перевірки скарги, вийшов за межі своїх повноважень, безпідставно визнавши висновок експерта «логічним» замість перевірки дотримання вимог закону, що порушує права позивача в судовому процесі.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що Положенням від 06.05.2025 р. № 1224/5 визначено чіткий порядок та зрозумілі підстави розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів та прийняття відповідного рішення, які у повному обсязі дотримані ЦЕКК. Питання обґрунтованості та достовірності висновку експерта, допустимості його використання як доказу та співставлення з іншими доказами у справі не відноситься до повноважень дисциплінарної палати ЦЕКК, а становить собою оцінку доказів, що здійснюється виключно судом. Під час вивчення питання членами дисциплінарної палати ЦЕКК не виявлено підтверджень зауважень, викладених у скарзі позивача, у зв`язку із чим було прийнято оскаржуване рішення про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності експерта. Вказані обставини спростовують твердження позивача щодо відсутності мотивів прийняття оскаржуваного рішення ЦЕКК. На переконання відповідача, вимоги позивача фактично зводяться до втручання до дискреційних повноважень Комісії, як спеціального органу державної влади, який забезпечує розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову. Також вказує на те, що висновок судового експерта є доказом в конкретному господарському провадженні і має значення лише для нього. Оцінка висновку експерта відбувається в межах конкретного судового процесу. На думку відповідача, позивач у поданому позові взагалі не вказує чим оскаржуване рішення порушує права останнього.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечує проти обґрунтувань відповідача та наполягає, що ЦЕКК фактично відмовила позивачу в перевірці висновку судового експерта на дотримання вимогам нормативно-правових актів. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначає, що практично вся відповідь на відзив позивача зводиться до їх оціночних суджень та суб`єктивних висновків, при повній відсутності інших належних доказів. В свою чергу, ЦЕКК належним чином дослідила всі обставини справи, врахувала пояснення учасників як належний доказ та за результатами розгляду всіх матеріалів дисциплінарного провадження дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності і як наслідок прийняла правомірне рішення про не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що за результатом аналізу Комісією висновку експерта у діях експерта не встановлено дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 11 частини третьої статті 14 Закону про експертизу. Доводи позивача про те, що судовий експерт вирішував питання, які виходять за межі наявної у нього експертної спеціальності, в тому числі з питань права, а також про те, що висновок експерта складено з порушенням вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Представники сторін клопотали про розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим, на підставі ст. 194 ч. 3 КАС України справа розглянута в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивач є стороною у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/1621/24 за позовом ТОВ «Авангард Буд Проект» до ОКП «МОТЕ», третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 р. згідно з договором № 1359-23 від 01.09.2023 р. про виконання робіт за об`єктом «Реконструкція теплових мереж по вул. Озерна в м. Миколаєві Миколаївської області» № 2.

З метою з`ясування питань, що входять до предмету доказування у справі № 915/1621/24 ТОВ «Авангард Буд Проект» доручено проведення експертизи судовому експерту Ткаленко О.М. на підставі договору № 38-24.

За результатами проведення будівельно-технічної експертизи було складено висновок судового експерта від 06.09.2024 р. № 38/24.

До Міністерства юстиції України надійшла скарга позивача від 12.08.2025 р. № 5827/32 щодо розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_3 у зв`язку з можливим вчиненням нею дисциплінарних проступків під час проведення судової будівельно-технічної експертизи, за результатами якої складено висновок експерта від 06.09.2024 р. № 38/24.

За наслідками розгляду скарги ОКП «МОТЕ», ЦЕКК було винесено рішення № 3, в якому було встановлено відсутність дисциплінарних проступків судового експерта ОСОБА_1 .

Закон України «Про судову експертизу» визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Відповідно до статті 1 Закону, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ст. 3 Закону, судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження.

Відповідно до ст. 4 Закону, незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Згідно з ст. 7 Закону, судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 7-1 Закону, підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з`ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

Згідно з ст. 8 Закону, організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші державні органи, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.

Міністерства та інші державні органи здійснюють у визначеному ними порядку контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності державними спеціалізованими установами, що належать до сфери їх управління.

Науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, покладається на Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, покладається на Міністерство юстиції України. Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України утворюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 10 Закону, судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Статтею 12 Закону визначено, що незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний:

1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов`язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовий експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2025 р. № 1224/5 (далі - Положення від 06.05.2025 р. № 1224/5) визначає завдання, порядок формування та організаційні засади діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення від 06.05.2025 р. № 1224/5 основними завданнями ЦЕКК є вирішення питань щодо, зокрема дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Порядок розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2025 р. № 1224/5 (далі - Порядок № 1224/5) визначає процедуру розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ) та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - судові експерти), за дисциплінарні проступки у сфері судово-експертної діяльності, визначені частиною третьою статті 14 Закону України «Про судову експертизу». Питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів розглядаються дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про неї та цього Порядку.

Підставою для розгляду ЦЕКК питання щодо відкриття дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено функції організаційно-управлінського та науково методичного забезпечення судово-експертної діяльності (далі - структурний підрозділ Мін`юсту).

Подання готується за результатами попереднього розгляду скарг осіб, які є / були учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, та звертаються з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу зі скаргою на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою статті 14 Закону України «Про судову експертизу».

Попередній розгляд скарги та документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності, здійснюється на предмет їх відповідності вимогам, визначеним пунктами 5, 6 цього Порядку. До подання додаються наявні документи, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку. Подання вноситься на розгляд ЦЕКК не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних документів.

У відповідності до пункту 16 Порядку від 06.05.2025 р. № 1224/5 у разі виникнення питань, які стосуються спеціальних знань, Дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності. Здійснення аналізу висновку судового експерта доручається працівникам НДУСЕ, які не є членами Дисциплінарної палати ЦЕКК. Довідка за результатами аналізу висновку експерта не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об`єктивності висновку судового експерта.

У відповідності до пункту 11 Положення від 06.05.2025 р. № 1224/5 результати розгляду палатами ЦЕКК питань, які віднесені до їх компетенції, оформлюються рішеннями.

Системний аналіз вищевказаних норм дає можливість зробити висновок, що чинним законодавством визначений певний порядок подачі скарги на дії судового експерту, а на дисциплінарну палату ЦЕКК покладено виконання завдань пов`язаних, зокрема, з розглядом питань дисциплінарної відповідальності судових експертів. Так, дисциплінарна палата ЦЕКК у разі встановлення з боку судового експерта порушень вимог чинного законодавства приймає рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і таке рішення може бути оскаржено в судовому порядку.

Проте, чинним законодавством передбачено, що у разі не згоди з висновком експерта можливо проведення та призначення повторної експертизи з дослідженням того самого об`єкта і для вирішення ті самих питання, що й були постановлені для вирішення про проведенні первинного дослідження.

Позовні вимоги у більшості вмотивовано тим, що позивач не згоден з висновком судового експерта від 06.09.2024 р. № 38/24, тим же обґрунтовує і протиправність рішення № 3 від 18 вересня 2025 р., винесене дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Однак, суд зазначає, що відповідно до вимог чанного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, внаслідок чого, визнання протиправними спірних рішень, які прийнятті колегіальним органом, шляхом голосування, з дослідженням обставин справи, є втручанням у дискримінаційні повноваження певного органу.

Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Так, судом встановлено, що зазначений висновок складено експертом за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, на підставі хвали Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/1621/24.

Згідно з приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, висновок судового експерта є доказом в конкретному провадженні суду і має значення лише для нього. Оцінка висновку експерта відбувається в межах конкретного судового процесу у даному випадку в межах розгляду Господарським судом Миколаївської області справи № 915/1621/24.

З огляду на зміст та призначення висновку, передумови та мету його тримання, оцінка такому висновку надається судом під час розгляду справи.

Поряд з вказаним, суд вбачає за необхідне зазначити, що зміст спірного рішення свідчить, що воно є актом індивідуальної дії, оскільки стосується прав та інтересів судового експерта, щодо якого вирішувалося питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскарження таких дій/рішень, з огляду на завдання дисциплінарного провадження та правовий статус, стосується прав та обов`язків вичерпного кола осіб, однак, не створюють саме для позивача в даній справі жодних юридичних прав та/чи обов`язків, тобто факт притягнення іншої особи до дисциплінарної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси позивача.

Щодо посилання позивача на порушення судовим експертом вимог законодавства з приводу оформлення висновку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.12 Інструкції № 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються: відомості про надані матеріали (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів); спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об`єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість; запис про відповідність матеріалів та об`єктів, що надійшли до експертної установи (експерта), матеріалам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Згідно оскаржуваного рішення № 3 від 18 вересня 2025 р., членами дисциплінарної палати ЦЕКК встановлено, що окремі недоліки щодо оформлення мають характер механічних описок, а деякі, не є суттєвими, оскільки не впливають на хід проведеного дослідження.

Відповідно до пункту 10 Порядку розгляду Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.05.2025 р. № 1224/5 під час вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження або під час розгляду питання по суті та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта за порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає рішення не відкривати дисциплінарне провадження або не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності у разі встановлення, що неналежне оформлення висновку судового експерта має характер механічної (мимовільної, випадкової) описки, орфографічних, пунктуаційних, лексичних, граматичних чи стилістичних помилок.

Таким чином, відповідач під час розгляду питання щодо притягнення судового експерта ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності ЦЕКК встановив, що окремі недоліки щодо оформлення висновку від 06.09.2024 р. № 38/24, що мають характер механічних описок, а також недоліки які є не суттєвими, що є законною підставою для не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності. Із зазначеного вбачається, що такий висновок відповідача відповідає вимогам Порядку № 1224/5.

Також, відповідач під час розгляду скарги дослідив порушене позивачем питання щодо того, що експерт порушила вимоги нормативно правових актів з питань судово-експертної діяльності; використала вихідні дані лише з матеріалів наданих замовником експертизи та без належного дослідження об`єкту, та дійшов висновку про необґрунтованість таких тверджень позивача.

Так, зокрема позивач зазначив, що при проведенні дослідження експертом досліджувалися надані замовником матеріали експертизи, в яких містилася вся необхідна інформація для складання висновку. Заявлення клопотання це право експерта, яке ним реалізується виходячи з наданих матеріалів. Експертом було заявлено клопотання про надання доступу до об`єкту дослідження. Дане клопотання задоволено 01.08.2024 р., про що вказано у вступній частині висновку. Крім того, під час проведення експертиз на замовлення учасника судового процесу відсутні норми процесуального законодавства, які б зобов`язували експерта попереджувати сторони про проведення експертизи. Замовнику експертизи було запропоновано на його розсуд у заявленому клопотанні про надання доступу до об`єкту дослідження: на встановлену ним дату та час, у разі необхідності, повідомити та викликати зацікавлені сторони для участі в проведенні експертизи на об`єкті.

Таким чином, вищезазначене свідчить про необґрунтованість посилань позивача на непроведення відповідачем повного аналізу висновку судового експерта.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем здійснено усі передбачені Законом та Порядком № 1224/5 заходи для розгляду скарги позивача, а оскаржуване рішення № 3 від 18 вересня 2025 р. є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (вул. Миколаївська, 5а, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 31319242) до Міністерства юстиції України в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 00015622), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.01.2026 Ухвала № 133226279 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
06.01.2026 Ухвала № 133118998 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
22.12.2025 Ухвала № 132795815 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
20.11.2025 Ухвала № 131912387 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд
13.11.2025 Ухвала № 131770611 без тексту Миколаївський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00015622. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг