Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 р. № 520/19261/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Харківської окружної прокуратури (61098, м.Харків, Жовтневий район, Григорівське шоссе, 52, код ЄДРПОУ [номер приховано]) до Люботинської міської ради Харківського району Харківської області (вул. Слобожанська, 26, місто Люботин, Харківська область, 62433, код ЄДРПОУ 04058717) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з вищевказаним адміністративним позовом.
Ухвалою від 07.07.2026 позовну заяву було залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із визначенням належного відповідача у справі, зазначенням його правильного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду юридичної особи, приведенням прохальної частини позову у відповідність до визначеного відповідача.
У наданий строк позивачем до суду було подано уточнену позовну заяву, в якій він просив:
- визнати протиправною бездіяльність Люботинської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058717) та зобов`язати Люботинську міську раду Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058717) вжити визначених законодавством заходів щодо набуття права комунальної власності на безхазяйне майно, а саме на гідротехнічну споруду, розташовану на території ставка № 12 («Поливний») між містом Люботин та селом Баси (на даний час - смт Солоницівка) Харківського району Харківської області на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:34:001:0002, відомості щодо якої містяться у водогосподарському паспорті ставка № 12 («Поливний») на території Люботинської міської ради Харківського району Харківської області, та яка складається з:
глухої земляної насипної проїзної греблі довжиною 120 м, шириною по гребеню 8,0 м, максимальною висотою 4,8 м, закладення укосів: верхового 1:1- 1:1,5, низового 1:1- 1:1,5, із задернованими укосами, вкритими деревною та чагарниковою рослинністю;
паводкового водоскиду автоматичної дії із шахтним оголовком, виконаного із збірного та монолітного залізобетону, із січенням проточної частини шахти 3,3х3,7 м та відвідної труби 2,0х2,0 м, розташованого у тілі греблі у її лівобережному приляганні до схилу балки;
- донного водоспуску у вигляді металевої труби діаметром 300 мм із металевою засувкою, розташованою у шахті водоскиду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що згідно з водогосподарським паспортом ставка № 12 («Поливний»), погодженим у 2005 році, між містом Люботин та селом Баси розташований ставок із глухою земляною насипною проїзною греблею, паводковим водоскидом автоматичної дії із шахтним оголовком та донним водоспуском.
Ставок і зазначені у паспорті споруди розташовані на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером [номер приховано]:34:001:0002, площею 24,4465 га, за межами населених пунктів на території Люботинської міської ради. Цільове призначення земельної ділянки - для рибогосподарських потреб.
На підставі договору оренди землі від 26.04.2006, укладеного Харківською районною державною адміністрацією з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , вказану земельну ділянку передано в оренду строком на 49 років. У договорі зазначено, зокрема, земельні угіддя під гідротехнічними спорудами площею 0,4423 га та наявність на ділянці об`єктів інфраструктури у вигляді гідротехнічних споруд. Договором на орендаря покладено обов`язки щодо експлуатації, збереження, технічного огляду й утримання таких споруд.
З наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:34:001:0002 зареєстровано за державою Україна в особі Харківської обласної державної адміністрації.
Листом від 13.05.2026 № 03-36/1849 Люботинська міська рада повідомила прокуратуру, що заходів щодо взяття безхазяйних гідротехнічних споруд на баланс радою не вживалося. Водночас рада послалася на покладені договором оренди землі на орендаря обов`язки щодо експлуатації та утримання гідротехнічних споруд.
Не погодившись із невжиттям радою заходів щодо спірного об`єкта, прокурор звернувся до суду з цим позовом. На обґрунтування вимог він зазначив, що відомості про зареєстроване право власності на гідротехнічну споруду відсутні, а тому вважає її безхазяйним майном. На думку прокурора, Люботинська міська рада як орган місцевого самоврядування, на території якого розташований об`єкт, повинна вжити передбачених законодавством заходів для його обліку та подальшого набуття права комунальної власності. Покладення на орендаря обов`язків з експлуатації споруд, за твердженням позивача, не звільняє раду від вирішення питання їх правового статусу.
Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що земельна ділянка, на якій розташовані зазначені споруди, перебуває у державній власності. Рада вказала, що право власності на земельну ділянку чи водний об`єкт саме по собі не визначає власника гідротехнічної споруди, а отже, прокурор не довів наявності підстав покласти саме на відповідача обов`язок щодо набуття права комунальної власності на неї. З цих підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив прокурор зазначив, що реєстраційний запис про право державної власності на земельну ділянку не підтверджує права державної власності на гідротехнічну споруду. Він також послався на зміни земельного законодавства щодо земель за межами населених пунктів та наполягав, що рада має повноваження вирішувати питання правового статусу майна, розташованого на території громади.
У подальших додаткових поясненнях прокурор висловив позицію щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 915/268/24. На його думку, висновки цієї постанови про правовий режим земляної греблі не визначають правового статусу всього зазначеного в позові комплексу, до якого входять також паводковий водоскид і донний водоспуск. Прокурор зазначив, що заявлена вимога спрямована на спонукання ради до встановлення належності та правового режиму об`єкта і вжиття передбачених законом заходів, а не на визнання судовим рішенням права комунальної власності на нього.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно зі статтями 10, 25, 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені повноваження, визначені законом, у тому числі у сфері управління майном територіальної громади.
За змістом частини першої статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Частиною другою цієї статті передбачено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Після спливу одного року з дня взяття такої речі на облік вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду в комунальну власність.
Частина п`ята статті 335 Цивільного кодексу України передбачає, що особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.
Відповідні особливості врегульовано Законом України «Про аквакультуру».
Отже, законодавством передбачено вчинення послідовних дій для з`ясування належності такого майна, визначення його правового статусу та, за наявності встановлених законом підстав, застосування процедури обліку й набуття права власності.
Зі змісту заявлених позовних вимог убачається, що предметом спору є невчинення Люботинською міською радою дій щодо визначення правового статусу розташованої на території громади гідротехнічної споруди та застосування до неї належної законодавчої процедури.
Матеріалами справи підтверджується, що у водогосподарському паспорті ставка № 12 («Поливний») зазначено не лише глуху земляну насипну проїзну греблю, а й паводковий водоскид автоматичної дії із шахтним оголовком, виконаний із залізобетону, та донний водоспуск у вигляді металевої труби із засувкою.
Судом встановлено, що договір оренди землі від 26.04.2006 також містить відомості про наявність на земельній ділянці гідротехнічних споруд із визначенням площі земель під ними - 0,4423 га.
Водночас із листа Люботинської міської ради від 13.05.2026 № 03-36/1849 вбачається, що заходів щодо взяття безхазяйних гідротехнічних споруд на баланс радою не вживалося.
Доказів проведення відповідачем обстеження або інвентаризації зазначених у паспорті елементів, з`ясування їх належності, визначення їх правового статусу чи звернення до компетентного суб`єкта для вирішення питання про облік майна відповідач суду не надав.
Посилання відповідача на державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за державою Україна в особі Харківської обласної державної адміністрації не спростовує необхідності вирішення питання щодо гідротехнічних елементів.
Суд зазначає, що реєстраційний запис, на який посилається рада, стосується земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:34:001:0002, який не встановлює права власності на всі розташовані на цій ділянці споруди та не визначає правового режиму кожного із зазначених у водогосподарському паспорті елементів.
Водночас суд не вирішує у цій справі питання про перехід права власності на земельну ділянку від держави до територіальної громади. Для оцінки спірної бездіяльності істотним є те, що земельна ділянка та розташовані на ній гідротехнічні елементи відомі відповідачу, проте останній не вжив заходів для встановлення правового статусу цих елементів.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на покладені договором оренди землі на орендаря обов`язки щодо експлуатації, технічного огляду та утримання гідротехнічних споруд.
Так, зазначені умови регулюють виконання орендарем договірних обов`язків під час користування земельною ділянкою та не посвідчують набуття орендарем права власності на гідротехнічні споруди та не замінюють дій, необхідних для з`ясування їх правового статусу.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.07.2026 у справі № 915/268/24, щодо правового режиму земляної греблі, яка за встановленими у тій справі характеристиками є складовою частиною земельної ділянки водного фонду та не може бути самостійним об`єктом цивільного обороту.
Водночас зазначені висновки зроблено щодо конкретного об`єкта та обставин його відчуження й реєстрації права приватної власності.
Суд зауважує, що вказані обставини не встановлюють однакового правового режиму всіх видів гідротехнічних споруд.
У цій справі позов стосується комплексу, до складу якого, крім земляної греблі, входять залізобетонний паводковий водоскид та донний водоспуск. Їх склад, технічні характеристики, функціональний і правовий зв`язок між собою та із земельною ділянкою підлягають з`ясуванню під час вжиття передбачених законом заходів.
Саме відсутність такого з`ясування з боку відповідача не дає підстав уважати правомірним його повне невтручання у вирішення питання правового статусу споруди.
Отже, доводи відповідача щодо правового режиму земельної ділянки та обов`язків орендаря не пояснюють, чому міська рада, одержавши відомості про спірну споруду, не вчинила жодних дій, спрямованих на встановлення її складу, належності та можливості застосування передбачених законом процедур.
Натомість невизначеність щодо цих обставин потребує їх перевірки уповноваженим органом з урахуванням документів, відомостей реєстрів і технічних характеристик об`єкта.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративній справі про протиправність бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення її правомірності покладається на відповідача.
Оцінивши докази в їх сукупності за правилами статті 90 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що позивач підтвердив наявність спірної гідротехнічної споруди та невжиття радою заходів щодо вирішення питання її правового статусу.
Відповідач не довів правомірності такої бездіяльності.
За наведених обставин суд вважає обґрунтованою вимогу про визнання протиправною бездіяльності Люботинської міської ради та зобов`язання її вжити визначених законодавством заходів щодо набуття права комунальної власності на зазначену в позові гідротехнічну споруду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Харківської окружної прокуратури (61098, м.Харків, Жовтневий район, Григорівське шоссе, 52, код ЄДРПОУ [номер приховано]) до Люботинської міської ради Харківського району Харківської області (вул. Слобожанська, 26, місто Люботин, Харківська область, 62433, код ЄДРПОУ 04058717) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Люботинської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058717) щодо невжиття визначених законодавством заходів щодо набуття права комунальної власності на безхазяйне майно.
Зобов`язати Люботинську міську раду Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058717) вжити визначених законодавством заходів щодо набуття права комунальної власності на безхазяйне майно, а саме на гідротехнічну споруду, розташовану на території ставка № 12 («Поливний») між містом Люботин та селом Баси (на даний час - смт Солоницівка) Харківського району Харківської області на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:34:001:0002, відомості щодо якої містяться у водогосподарському паспорті ставка № 12 («Поливний») на території Люботинської міської ради Харківського району Харківської області, та яка складається з:
глухої земляної насипної проїзної греблі довжиною 120 м, шириною по гребеню 8,0 м, максимальною висотою 4,8 м, закладення укосів: верхового 1:1- 1:1,5, низового 1:1- 1:1,5, із задернованими укосами, вкритими деревною та чагарниковою рослинністю;
паводкового водоскиду автоматичної дії із шахтним оголовком, виконаного із збірного та монолітного залізобетону, із січенням проточної частини шахти 3,3х3,7 м та відвідної труби 2,0х2,0 м, розташованого у тілі греблі у її лівобережному приляганні до схилу балки;
донного водоспуску у вигляді металевої труби діаметром 300 мм із металевою засувкою, розташованою у шахті водоскиду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях