Судові рішення

Рішення № 140928448 у справі № 580/9583/26 від 26.10.2026

Рішення від 26.10.2026 в адміністративній справі № 580/9583/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Черкаський окружний адміністративний суд, суддя Ілля ТИХОНОВ.

Справа№ 580/9583/26
СудЧеркаський окружний адміністративний суд
СуддяІлля ТИХОНОВ
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення26.10.2026
Надійшло до реєстру27.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140928448

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року справа № 580/9583/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністкрства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчитини певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністкрства юстиції (далі - відповідач) з такими вимогами:

визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9,43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року;

зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» із сум грошового забезпечення.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про підготовку та надання до пенсійного органу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 роки, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 роки, відповідний тарифний коефіцієнт, зазначенням щомісячних додаткових видів та премій.

Листом відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність підстав для надання довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 роки.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 10.09.2026 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.09.2026 відповідач позов не визнав, через підсистему «Електронний суд» подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 скасовано рішення судів попередніх інстанцій та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Кабінет Міністрів України, реалізуючи свої дискреційни повноваження у сфері регулювання грошового забезпечення військовослужбовців, не змінив порядок розрахунку, а лише уточнив формування, зберігши незмінним базовий розмір - 1762 грн. Відповідач наголосив щодо правомірності установлення Кабінетом Міністрів України фіксованої розрахункової величини в розмірі 1762 грн для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відповідно до пункту 4 постанови № 704.

На думку відповідача, збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 3328 грн з 01.01.2026 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» саме по собі не є підставою для зміни зазначеної розрахункової величини, оскільки нормативно-правових актів, якими було б підвищено відповідні посадові оклади та оклади за військовими званнями, позивачем не наведено.

Зазнгачив, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установив прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 грн, що стало базовою величиною, від якої розраховувалися посадові оклади військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу. Починаючи з 24.02.2018 (дати набрання чинності Постановою № 103) і до моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 діяла єдина розрахункова величина - 1762 грн, що прямо випливала з чинної редакції пункту 4 Постанови № 704. Упродовж цього періоду Кабінет Міністрів України не приймав жодного акта, який би змінював або скасовував зазначену норму, тому пункт 4 Постанови № 704 залишався чинним у редакції 2018 року.

Відтак розрахунок грошового забезпечення за меншим або більшим прожитковим мінімумом на 1 січня відповідного року суперечив би діючій нормі та принципу стабільності правового регулювання.

З огляду на викладене відповідач просив, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПівнічноСхідного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.03.2024 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 13.08.2026 в інтересах ОСОБА_1 , у якому просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім`я ОСОБА_2 , станом на 01.01.2026 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн), встановленого законом на 2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, із обов`язковим зазначенням надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах у відсотках, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом на 01 січня 2026 року для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Листом Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 21.08.2026 №22-7727/4.2/4.2.5./1/57-26 повідомлено, у зв`язку з тим, що в списках осіб, пенсії яких підлягають перерахунку 01.01.2018 року наданих до міжрегіонального управління з Головних управлінь Пенсійного фонду України в Луганській, Полтавській, Сумській та Харківській областях області інформація про ОСОБА_1 відсутня, надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 року не вбачається можливим.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам із числа військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Механізм такого перерахунку визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). За пунктом 3 Порядку № 45 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, готують та подають до органів Пенсійного фонду України державні органи, з яких особи були звільнені зі служби.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цих приписів прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, пунктом 4 якої у первісній редакції встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (набрала чинності 20.05.2023) пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції: розміри окладів розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні.

Питання застосування постанови № 704 в редакції постанови № 481 було предметом розгляду Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 520/5814/24 (постанова від 17.02.2026). Верховний Суд виснував, що з огляду на визначені частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704 в частині, що суперечить акту вищої юридичної сили - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, - не підлягає застосуванню, а пункт 4 постанови № 704 застосовується у первісній редакції - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Верховний Суд так само наголосив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, від 10.01.2023 у справі № 340/507/22).

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 встановлено в розмірі 3328 гривень, тоді як станом на 01.01.2025 він становив 3028 гривень. Отже, з 01.01.2026 відбулося збільшення розрахункової величини, виходячи з якої визначаються посадовий оклад і оклад за військовим (спеціальним) званням, а отже - зміна розміру видів грошового забезпечення, яка за частиною 18 статті 43 Закону № 2262-XII є підставою для невідкладного перерахунку пенсії.

Щодо доводів відзиву, суд зазначає таке.

Довід відповідача побудований на постанові Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24, якою скасовано судові рішення про визнання протиправним і нечинним пункту 2 постанови № 481. Відповідач виводить із цього, що розрахунковою величиною є стала сума 1762,00 грн.

Суд цей довід відхиляє. У справі № 320/29450/24 предметом розгляду була правомірність самого акта Кабінету Міністрів України як нормативно-правового акта (нормоконтроль), тобто питання про наявність в Уряду повноважень приймати такий акт. У цій же справі спір інший - про відмову суб`єкта владних повноважень видати довідку конкретній особі, і тут суд вирішує не долю норми, а питання її застосування до спірних правовідносин.

Частина 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує суд застосувати акт вищої юридичної сили незалежно від того, чи є підзаконна норма чинною. Саме так це питання вирішила судова палата у справі № 520/5814/24: пункт 2 постанови № 481 не підлягає застосуванню не тому, що він нечинний, а тому, що суперечить закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Постанова від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 ухвалена колегією суддів і відступлення від висновку судової палати не містить, а тому висновок у справі № 520/5814/24 залишається чинним і враховується судом за частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Довід відповідача про те, що Уряд не приймав рішення про підвищення грошового забезпечення, суд також відхиляє. Підвищення розміру грошового забезпечення відбулося не внаслідок окремого рішення Уряду, а внаслідок збільшення законом про Державний бюджет України на 2026 рік тієї самої розрахункової величини, яку пункт 4 постанови № 704 покладає в основу обчислення окладів. Право на перерахунок виникає із закону, а не з внутрішнього листування між органами влади; ненадсилання Пенсійним фондом списків не може погіршувати становище пенсіонера та позбавляти його права, гарантованого статтями 43 і 63 Закону № 2262-XII. Інакше реалізація права особи ставала б у залежність від організаційної поведінки самих суб`єктів владних повноважень.

Щодо складу відомостей, які мають бути зазначені в довідці, суд враховує висновок Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23 (рішення від 05.03.2024, пункт 73), за яким такі щомісячні виплати, як надбавка за особливості проходження служби та премія, мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Цей висновок суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, відмова відповідача, оформлена листом від 21.08.2026 №22-7727/4.2/4.2.5./1/57-26, у підготовці та наданні до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 є протиправною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача виготовити та надати таку довідку.

Окремо суд зазначає, що штучне обмеження соціальних стандартів для військовослужбовців, які виконують конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, через застосування фіксованої суми (1762 гривні), яка є значно нижчою за реальний прожитковий мінімум, є прямим і грубим порушенням статей 17, 22 та 46 Конституції України, що підриває самі основи правової держави, яку вони й захищають ризикуючи життям на передовій задля збереження суверенітету та верховенства права, тому державні інституції зобов`язані демонструвати безумовну повагу до Основного Закону та не вправі порушувати власні ж зобов`язання перед ними на рівні підзаконних актів та урядових постанов.

У свою чергу, відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 КАС загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови № 704 із заміною встановленого законом соціального стандарту як прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року на фіксовану в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним й такий, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9,12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчитини певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9,43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (61010, Харківська обл., місто Харків, вулиця Нетіченська, будинок 14, ЄДРПОУ 40867285) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

Стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ НЕТІЧЕНСЬКА, будинок 14 ЄДРПОУ: 40867285) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ілля ТИХОНОВ

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.09.2026 Ухвала № 139641937 Черкаський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40867285. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг