УХВАЛА
26 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №640/524/20
провадження № К/990/37300/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі №640/524/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора
про скасусання наказу, поновлення на роботі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятої кадрової комісії від 05.12.2019 №10 про неуспішне проходження прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 №2086ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 24.12.2019 (далі - Наказ 21.12.2019 №2086ц);
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України або рівнозначній посаді в органах прокуратури України;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.12.2019 до моменту фактичного поновлення на посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятої кадрової комісії від 05.12.2019 №10 про неуспішне проходження прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 атестації.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 №2086ц.
Поновлено позивача в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 355 919, 15 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 змінено в мотивувальній та резолютивних частинах, а абзаци четвертий, п`ятий, сьомий резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 викладено в наступній редакції:
«Поновити ОСОБА_1 в Генеральній прокуратурі України на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України.
Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01001, м. Київ, вул. Різницька, б. 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 354391,60 грн. ( триста п`ятдесят чотири тисячі триста дев`яносто одна) грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в Генеральній прокуратурі України на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчим територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів.»
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03.01.2025 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі №640/524/20 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії №5 Офісу Генерального прокурора від 05.12.2019 №10 «Про неуспішне проходження прокурором атестації»;
визнано протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2086ц;
поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, з 25.12.2019;
стягнуто з відповідача на користь позивача суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2019 по 03.09.2025 у розмірі 1 875 831,40 грн (один мільйон вісімсот сімдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять одна гривня 40 копійок), без урахування обов`язкових податків та зборів;
звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, з 25.12.2019;
звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 у справі №640/524/20 скасовано та ухвалено постанову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії №5 Офісу Генерального прокурора «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 05.12.2019 за №10.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 за №2086ц.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (з місцем постійної дислокації у місті Києві) управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, з 25.12.2019.
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді, з 25.12.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 09.09.2026 залишено без руху, надавши скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання касаційної скарги в новій редакції, в якій обґрунтувати наявність передбачених підстав касаційного оскарження судових рішень; роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
18 вересня 2026 року до Верховного Суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, яка за своїм змістом є касаційною скаргою в новій редакції.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник підставами касаційного оскарження судових рішень в уточненій касаційній скарзі визначає:
1) пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи про неправильне застосування (тлумачення) пунктів 9, 11, 12, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ), пункту 8 розділу І, пунктів 12, 15, 16, розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221) та не врахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування; зазначає, що ухвалюючи рішення про скасування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором співбесіди, суд апеляційної інстанцій не надав правильного тлумачення дискреційним повноваженням кадрової комісії, визначеним нормами Закону №113-ІХ (пункти 12, 17 розділу ІІ Закону №113-ІХ) та Порядком №221 (пункти 15, 16, розділу IV Порядку), чим дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про невмотивованість спірного рішення Кадрової комісії; окремо зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 01.11.2022 у справі №260/2585/20, від 04.08.2022 у справі №160/12019/20, від 03.11.2022 у справі №280/9730/20, від 15.11.2022 у справі №140/3147/21, від 29.11.2022 у справі №640/33311/20, від 22.09.2022 у справі №200/7541/20-а, від 15.09.2022 у справі №380/4314/21, без зазначення конкретної норми матеріального права, які ці висновки стосуються.
2) пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо меж судового контролю за рішенням кадрової комісії, прийнятим за результатами індивідуальної співбесіди прокурора, та необхідності оцінки такого рішення з урахуванням конкретних обставин, які були безпосередньо досліджені Комісією та покладені в основу висновку про неуспішне проходження атестації.
Вирішуючи питання відповідності наведеного обґрунтування підстав касаційного оскарження із вимогами процесуального закону та обсягу визначених недоліків попередньої касаційної скарги в цій частині, колегія суддів уважає, що скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги, про які було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 09.09.2026.
Скаржником конкретно не зазначено норми матеріального права із посиланням на відповідні висновки Верховного Суду, які не були враховані судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови. Саме лише зазначення норм матеріального права, які, на переконання скаржника, були неправильно застосовано судом та, згодом по змісту касаційної скарги, списку постанов Верховного Суду, без зазначення норм права, яких стосувалися судові рішення касаційного суду, не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження по пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржником належним чином не конкретизовано норм права у подібних правовідносинах, стосовно яких відсутній висновок Верховного Суду, і якій були неправильно застосовано судом апеляційної інстанції.
Піднімаючи питання про дискреційні повноваження кадрової комісії, як по пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, так і по пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідачем залишено поза увагою взаємо виключність таких підстав касаційного оскарження; не враховано, що Верховний Суд у постанові від 03.01.2025 у цій же справі, надав оцінку такому питанню, пославшись на висновки Верховного Суду в інших справах.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України).
На підставі наведеного, колегія суддів уважає, що скаржником повторно належним чином не обґрунтовано підстав касаційного оскарження, а тому касаційна скарга підлягає поверненню у зв`язку із неусуненням її недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2026 року у справі №640/524/20 - повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду