Справа № 703/5516/26
2/703/3223/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Биченка І.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,
установив:
ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 17 608,39 грн. в порядку суброгації.
Позов обґрунтовано тим, що 24 липня 2024 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту №1402/10-101. Вказаним договором було застраховано транспортний засіб «Toyota Highlander» номерний знак НОМЕР_1 .
10 березня 2025 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «SUZUKI VITARA» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Toyota Highlander» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «СК «Універсальна» звернувся страхувальник.
На підставі страхового акту ПрАТ «СК «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 17608 грн 39 коп.
Таким чином ПрАТ «СК «Універсальна» виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов договору.
Враховуючи викладене, ПрАТ «СК «Універсальна» звернулося до ОСОБА_1 з позовом в якому просить стягнути з нього, в порядку суброгації, вказану суму та понесені судові витрати.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Предметом розгляду даної справи є спір про відшкодування шкоди, заподіяної майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником автомобіля «Toyota Highlander» номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_2
24 липня 2024 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту на умовах страхового продукту «Каско-Приват» №1402/10-101.
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, повязаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об`єктом страхування є майно (наземні транспортні засоби, у тому числі причепи до них та всі види транспортних засобів спеціального призначення).
Вказаним договором застраховано транспортний засіб «Toyota Highlander» номерний знак НОМЕР_3 . Страхова сума 2632520 грн 00 коп., франшиза - 26325 грн 20 коп.
Строк дії договору з24.07.2024 по 23.07.2025 включно.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 квітня 2025 року по справі № 703/1416/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 850 грн 00 коп.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 10 березня 2025 року близько 11 години 16 хвилин на території міської лікарні, керуючи автомобілем «Сузукі Вітара», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Тойота Хайлендер», номерний знак НОМЕР_3 , який був припаркований позаду, чим порушив п.10.9 ПДР України. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
11 березня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу.
Також позивачем надано акт огляду транспортного засобу «Toyota Highlander» номерний знак НОМЕР_3 де зазначено характер його пошкоджень, деталі які підлягають заміні та фарбуванню.
Згідно рахунку№ СМС-К-27072 від 12.03.2025 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Highlander» номерний знак НОМЕР_3 становить 43933 грн 59 коп.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № G-29989-1 від 13.03.2025 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 17608 грн 39 коп.
Відповідно до платіжної інструкції №10468 від 14 березня 2025 року ПрАТ «СК «Універсальна» перераховано на рахунок ТОВ «ТД «Преміум Моторс» страхове відшкодування в сумі 17608 грн 39 коп.
09 лютого 2026 року відповідачу ОСОБА_1 позивачем направлено вимогу про сплату суми боргу, оскільки він являється особою відповідальною за завдані збитки та зобов`язаний відшкодувати ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» шкоду в межах розміру виплаченого страхового відшкодування в розмірі 17608 грн 39 коп.
Згідно із ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
За вимогами ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
Отже, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
За положенням ст. 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Відповідно до положень ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Також, ст.108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до п.50 ч.1 ст.1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зроблено висновок, що згідно зістаттями 993 ЦК Українита 27 ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди в порядку суброгації.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Таким чином, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві страхову виплату у сумі 17608 грн 39 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У позасудовому порядку питання про відшкодування шкоди в порядку суброгації між сторонами вирішено не було, у зв`язку з чим наявне оспорене право позивача на відшкодування шкоди в порядку суброгації, за захистом якого він змушений був звернутися до суду.
Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 17608 грн 39 коп. є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позов підлягає до повного задоволення з відповідача на користь позивача належить стягнути 2662 грн 40 коп. сплачено судового збору та 3500 грн. витрат на правничу допомогу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-266, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» 17608 грн 39 коп. страхового відшкодування в порядку суброгації, 2662 грн 40 коп. судового збору та 3500 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 23770 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят ) грн 79 (сімдесят дев`ять) коп.
Рішення може бути оскаржене сторонами до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року
Учасники справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 20113829;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя І.Я. Биченко