Справа № 521/7217/26
Провадження № 2-ві/521/15/26
У Х В А Л А
про відмову у відводі судді
27 жовтня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника відповідача адвоката Павлишин Юрія Миколайовича про відвід судді Гуревському В.К. у цивільній справі № 521/7217/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа №521/7217/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.
Представник відповідача адвокат Павлишин Юрій Миколайович 24.10.2026 року направив до суду через систему «Електронний суд» заяву про відвід судді Гуревського В.К., яка було зареєстрована в АСДС КП «Д-3» 26.10.2026.
Заяву мотивовано тим, що, на думку відповідача, сукупність процесуальних обставин викликає сумнів у неупередженості судді, зокрема не направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, неналежне вирішення клопотання про витребування від Служби у справах дітей Одеської міської ради висновку щодо цільового використання аліментів за 2023-2026 роки, а також відсутність належної процесуальної оцінки доводів щодо безпосереднього перерахування аліментів на особистий рахунок повнолітнього сина. Заявник також посилається на значний розмір аліментів, сплачених відповідачем на виконання попереднього судового рішення, та вважає, що його доводи й клопотання не отримали належної оцінки, чим порушено принципи процесуальної рівності сторін і право на справедливий судовий розгляд.
За результатами розгляду вказаної заяви, суд дійшов висновку про передачу відповідної заяви іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, про що 26.10.2026 р. було постановлено відповідну ухвалу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026р., заяву представника відповідача адвоката Павлишина Юрія Миколайовича про відвід судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Гуревського Володимира Климентійовича - передано на розгляд судді Мазун І.А.
У відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 - 4 ст. 6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
При вирішенні питання про відвід судді Гуревського Володимира Климентійовича судом не встановлено ні суб`єктивних, ні об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.
Розглянувши та дослідивши матеріали цивільної справи № 521/7217/26, по якій заявлено відвід судді Гуревському В.К., не знайшли свого підтвердження доводи представника відповідача адвоката Павлишин Юрія Миколайовича, викладені ним в заяві про відвід судді.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями.
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).
Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
При вирішенні питання про відвід судді, не встановлено ні суб`єктивних, ні об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені розгляду справи.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.
Зважаючи на вищевикладене судом не було виявлено жодної дії зі сторони судді Гуревського В.К., що ставила б під сумнів в його неупередженості або об`єктивності при розгляді даної справи, а всі дії судді було спрямовано для справедливого, повного та всебічного розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заявленого відводу суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 37, 38, 40 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви представника відповідача адвоката Павлишин Юрія Миколайовича про відвід судді Гуревському В.К. у цивільній справі № 521/7217/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мазун