Судові рішення

Рішення № 140949256 у справі № 570/1626/26 від 21.10.2026

Рішення від 21.10.2026 у цивільній справі № 570/1626/26 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Рівненський районний суд Рівненської області, суддя Гладишева Х.В.

Справа№ 570/1626/26
СудРівненський районний суд Рівненської області
СуддяГладишева Х.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення21.10.2026
Надійшло до реєстру27.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140949256

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 570/1626/26

Номер провадження 2/570/1708/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання: Ярошик І.Р.,

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (далі - Позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором №1231855 від 04.12.2024 року в сумі 35 840,00 грн, яка складається з 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 15 840,00 грн. - нараховані проценти, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 194,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.12.2024 року ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір №1231855. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення 21.02.2025 року включно.

У позовній заяві позивач стверджує, що він виконав свої зобов`язання перед позичальником та надав йому кредит в сумі 20 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника, відповідно до квитанції за сплату №20061-1363-168468806 від 04.12.2024 року на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 04.12.2024 р. в 15:38:47.

02.01.2025 року відповідач уклав Додаткову угоду до кредитного договору № 1231855 від 04.12.2024 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, сторони погодили, що строк кредитування складає кількість днів користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 23.03.2025 року.

Аналогічні Додаткові угоди на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору з продовженням строку кредитування укладалися позивачем з відповідачем 01.02.2025 року, 03.03.2025 року, 02.04.2025 року, 02.05.2025 року, 01.06.2025 року, 01.07.2025 року, 31.07.2025 року, 30.08.2025 року, 29.09.2025 року, 29.10.2025 року. 29.10.2025 року строк Договору було продовжено до 17.01.2026 року.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 35 840,00 грн, яка складається з 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 15 840,00 грн. - нараховані проценти.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18.06.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та ухвалено витребувати докази в АТ КБ «ПриватБанк», судове засідання відкладено.

10.07.2026 року до суду надійшли витребовувані докази.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.

При цьому, у позовній заяві позивач просив суд, розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідач у судові засідання на неодноразові виклики суду не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або ж про розгляд справи без його участі до суду не подавав.

На відому суду адресу відповідача неодноразово направлялися судові виклики, які поверталися до суду не врученими, зокрема з відміткою «адресат відсутній».

Так, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи наведене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та з метою не допущення порушення права учасників на справедливий розгляд справи в розумні строки, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі документів та доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 04.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено кредитний договір №1231855 (далі - кредитний договір), який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором w16121.

Відповідно до п.1.1, п.п.1.1.1 кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитора, доступ до якої забезпечується позичальнику через сайт. Електронна ідентифікація позичальника в ІКС кредитора здійснюється при вході позичальника в Особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитором правильності введення коду, що є електронним підписом позичальника та направлений кредитором на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході. При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до сайту/ІКС кредитора. На умовах цього договору, кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.п.1.2, 1.3 кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 20 000 грн. 00 коп. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до «21» лютого 2025 року (включно).

У п.п. 1.4.1, 1.4.2, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10 кредитного договору визначено, що базова процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом; основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 0.29 % в день. Розрахунок денної процентної ставки: (4 554.00 грн/20 000 грн 00 коп.)/80 дн. х 100% = 0.29 % в день. Загальні витрати за кредитом на дату укладення договору складають: 4 554.00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 738% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 24 554.00 грн.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Згідно з п.5.3.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредитору суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту основні умови кредитування наступні: сума кредиту 20 000,00 грн.; строк кредитування обраний клієнтом 80 днів; тип процентної ставки: фіксована; загальні витрати за кредитом 4 554.00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 738% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 24 554.00 грн. Паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 15:38, 04.12.2024 року, d51765.

Довідкою Log file за кредитним договором №1231855 від 04.12.2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 з яким укладено кредитний договір № 1231855 від 04.12.2024 року, ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор».

Виконання кредитного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» підтверджується довідкою про надання інформації за Вих. №21864 від 23.03.2026 року, ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до якої ТОВ «ФК «Абекор» надав кошти у розмірі 20 000,00 грн. 04.12.2024 року о 15:38 год., номер картки НОМЕР_1 , номер замовлення 202a5043-76fa-47cc-987c-ce2c3c55da14, статус «успіх», а також квитанцією до платіжної інструкції №20061-1363-168468806 про перерахування коштів в розмірі 20 000,00 грн 04.12.2024 року на банківську карту № НОМЕР_1 .

02.01.2025 року відповідач уклав Додаткову угоду до кредитного договору № 1231855 від 04.12.2024 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, сторони погодили, що строк кредитування складає кількість днів користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 23.03.2025 року.

Аналогічні Додаткові угоди на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору з продовженням строку кредитування укладалися позивачем з відповідачем 01.02.2025 року, 03.03.2025 року, 02.04.2025 року, 02.05.2025 року, 01.06.2025 року, 01.07.2025 року, 31.07.2025 року, 30.08.2025 року, 29.09.2025 року, 29.10.2025 року. 29.10.2025 року строк Договору було продовжено до 17.01.2026 року.

Згідно Додаткової угоди від 21:29 29 жовтня 2025 року до Кредитного договору № 1231855 від 04.12.2024 року ТОВ «ФК Абекор» та відповідач ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду та сторони домовилися продовжити строк кредиту на 80 днів та внесли наступні зміни до Договору: на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, сторони погодили, що строк кредитування складає кількість днів користування кредитом (крім періоду прострочення) з кінцевим терміном повернення кредиту 17.01.2026 року. Детальні терміни дати (повернення) кредиту та сплати процентів в період пролонгації визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком 1 до цього Договору. Кількість платежів в період пролонгації - 2 платежі: 1- й платіж через 30 днів, 2 - й платіж через 50 днів. Основна процентна ставка - 0,99% в день, денна процентна ставка 0,43%; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою складає 2206.39%; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складе: 26 930.00 грн. Вказана Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 21:29, 29 жовтня 2025 року, h99139.

У відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, АТ КБ «Приват Банк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та 04.12.2024 року на вказану карту було зараховано кошти в сумі 20 000 грн., а також надано виписку по рахунку.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач має заборгованість за кредитним договором № 1231855 від 04.12.2024 року в сумі 35 840,00 грн, яка складається з 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 15 840,00 грн. - нараховані проценти.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково погашав заборгованість за відсотками.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

За положеннями ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором № 1231855 від 04.12.2024 року, перерахувавши 04.12.2024 одним платежем 20 000,00 грн. на картку, вказану позичальником у договорі, що підтверджується наданою позивачем довідкою про надання інформації за Вих. №21864 від 23.03.2026 року ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до якої ТОВ «ФК «Абекор» надав кошти у розмірі 20 000,00 грн. 04.12.2024 року о 15:38 год., номер картки НОМЕР_1 , номер замовлення 202a5043-76fa-47cc-987c-ce2c3c55da14, статус «успіх», а також квитанцією до платіжної інструкції №20061-1363-168468806 про перерахування коштів в розмірі 20 000,00 грн 04.12.2024 року на банківську карту № НОМЕР_1 .

У відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, АТ КБ «Приват Банк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та 04.12.2024 року на вказану карту було зараховано кошти в сумі 20 000 грн., а також надано виписку по рахунку.

02.01.2025 року відповідач уклав Додаткову угоду до кредитного договору № 1231855 від 04.12.2024 року на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, сторони погодили, що строк кредитування складає кількість днів користування кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 23.03.2025 року.

Аналогічні Додаткові угоди на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору з продовженням строку кредитування укладалися позивачем з відповідачем 01.02.2025 року, 03.03.2025 року, 02.04.2025 року, 02.05.2025 року, 01.06.2025 року, 01.07.2025 року, 31.07.2025 року, 30.08.2025 року, 29.09.2025 року, 29.10.2025 року. 29.10.2025 року строк Договору було продовжено до 17.01.2026 року.

Згідно Додаткової угоди від 21:29 29 жовтня 2025 року до Кредитного договору № 1231855 від 04.12.2024 року ТОВ «ФК Абекор» та відповідач ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду та сторони домовилися продовжити строк кредиту на 80 днів та внесли наступні зміни до Договору: на часткову зміну п.1.3 Договору та Додатку 1 до Договору, сторони погодили, що строк кредитування складає кількість днів користування кредитом (крім періоду прострочення) з кінцевим терміном повернення кредиту 17.01.2026 року. Детальні терміни дати (повернення) кредиту та сплати процентів в період пролонгації визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком 1 до цього Договору. Кількість платежів в період пролонгації - 2 платежі: 1- й платіж через 30 днів, 2 - й платіж через 50 днів. Основна процентна ставка - 0,99% в день, денна процентна ставка 0,43%; орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою складає 2206.39%; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складе: 26 930.00 грн. Вказана Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 21:29, 29 жовтня 2025 року, h99139.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подавав. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов`язання щодо їх повернення, тому суд вважає доведеною та такою що підлягає до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1231855 від 04.12.2024 року в розмірі 35 840,00 грн, яка складається з 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 15 840,00 грн. - нараховані проценти.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.12, ч.ч. 1, 3 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами законодавства, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 1231855 від 04.12.2024 року в розмірі 35 840,00 грн, яка складається з 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 15 840,00 грн. - нараховані проценти.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається з платіжної інструкції №542 від 13.03.2026 року, позивач сплатив за подання даного позову 2 662,40 грн. судового збору.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Згідно положень ч.1 - 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №22122025 від 22.12.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК «Абекор» та АБ «Наталії Пухи», згідно якого договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ. Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2026 року вартість наданих послуг з надання правничої допомоги складає 10 000,00 грн, згідно рахунку №1231855 від 30.03.2026 року вартість наданих послуг правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 становить 2 000,00 грн за 5 годин, на загальну суму 10 000,00 грн.

При цьому суд бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19, в якому наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд бере до уваги, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, якщо неспівмірність таких витрат буде доведена стороною, яка заявила таке клопотання (ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.10.2025 року (справа №761/415/24, провадження №61-6667св25), Верховний Суд висловив свою позицію про те, що за відсутності клопотання іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Таким чином, з огляду на відсутність доказів зі сторони відповідача, які б стверджували суд у необхідності зменшення розміру відшкодування витрат на надання правничої допомоги позивачу, з огляду на принцип змагальності сторін і необхідність доведення певних обставин саме відповідною стороною процесу, суд вважає обгрунтованими вимоги представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат за відправку документів у розмірі 194,58 грн, то слід зазначити, що такий вид судових витрат не передбачений ст.133 ЦПК України, крім того, у відповідності до ч.1 ст.177 ЦПК України та ч.7 ст.43 ЦПК України, учасник справа зобов`язаний надати доказ надсилання матеріалів, зокрема, в тому числі, і позовної заяви, іншим учасникам процесу та у разі відсутності в учасника електронного кабінету документи надсилаються у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, з урахуванням наведеного, направлення позивачем позовної заяви з документами на її обгрунтування, є процесуальним обов`язком позивача, як учасника процесу, та за здійснення таких процесуальних дій стягнення плати чинним законодавством не передбачено.

Керуючись 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «АБЕКОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «АБЕКОР» заборгованість за кредитним договором №1231855 від 04.12.2024 року в сумі 35 840,00 грн, яка складається з 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 15 840,00 грн. - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «АБЕКОР» сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат за відправку документів у розмірі 194,58 грн - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «АБЕКОР», код ЄДРПОУ 39287145, адреса місцезнаходження: вул. Костянтинівська, буд. 75, приміщення 601А, м. Київ, 04080;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 25.06.2009 року, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року, У зв`язку із надмірним навантаженням, а також об`єктивними безпековими обмеженнями, зумовленими триваючою збройною агресією проти України та реальною загрозою повітряних атак на території м.Рівного та Рівненської обласі.

Суддя Гладишева Х.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
18.06.2026 Ухвала № 137518234 Рівненський районний суд Рівненської області
04.05.2026 Ухвала № 136212095 без тексту Рівненський районний суд Рівненської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 39287145. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг