ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
27 жовтня 2026 року м. Тернопіль Справа № 921/717/26
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Чопко Ю.О., розглянув матеріали б/н від 21.10.2026 (вх.№787 від 23.10.2026) за заявою боржника ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання (листування) : АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутство
ВСТАНОВИВ
23.10.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку книги 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2026 справу №921/717/26 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Розглянувши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення зазначеної заяви без руху, зважаючи на таке.
Нормами п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство.
Положеннями ч. 3 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_1 зазначає, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою : АДРЕСА_2 , однак будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин заявником до суду не подано.
За змістом ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":
- свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
- вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;
- місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
- місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;
- особа - фізична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, суд зазначає, що заявнику необхідно надати суду актуальні відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце його реєстрації станом на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність також додаються копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно.
Суд зауважує, що заявником не надано підтверджуючих документів, доказів офіційного звернення до регіонального відповідного сервісного центру про надання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів на підтвердження наявності/відсутності в нього на праві власності транспортних засобів, вимоги закону в цій частині боржником не виконані.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн. Отже, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 49920,00 грн .
Пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Відповідно до абз. абз. 1-3 п. 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Пунктами 3.1., 3.3. договору про надання послуг №5 від 23.10.2026, укладеного боржником з арбітражним керуючим Шимечком А.Я., визначено, що оплата послуг становить 49 920,00 грн за весь строк виконання повноважень. Заявник вносить оплату, зазначену в акті наданих послуг протягом 30 днів з моменту підписання такого акту на розрахунковий рахунок виконавця.
Згідно з ч. 5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Натомість, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору до вересня 2026 року включно.
Таким чином, ОСОБА_1 має надати докази оплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 49920,00 грн. або докази на підтвердження можливості заявника виконати договір про відстрочення авансування винагороди арбітражного керуючого №5 від 23.10.2026, укладений між боржником та арбітражним керуючим Шимечком А.Я., в частині оплати.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021).
План реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання боргів. Адже процедура банкрутства переслідує як публічний так і приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Тобто, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Системне тлумачення приписів книги п`ятої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов`язань) у межах об`єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов`язання.
Суд критично ставиться до посилання заявника щодо розміру доходу (планів знайти роботу з мінімальною заробітною платою у 8647 грн. (після відрахування податків виплата становитиме 6658,19 грн.), адже з наданих документів вбачається, що він був працевлаштовуй (займався підприємницькою діяльністю) до 22.06. 2018 року та протягом подальших 8 років відсутні дії із пошуку роботи.
Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено проєкт плану реструктуризації боргів на 21 місяць.
Зі змісту наданого проекту вбачається, що враховуючи умови угоди укладеної між арбітражним керуючим Шимечком А.Я. та ОСОБА_1 витрати на оплату праці арбітражного керуючого не включені до загальних витрат боржника в цьому проекті.
Відтак поданий заявником проект плану реструктуризації не відповідає вимогам п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 124 КУзПБ, що у свою чергу свідчить про неналежне виконання ним вимоги ч. 4 ст. 116 КУзПБ.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку заяву ОСОБА_1 залишити без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків поданої ним заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із цією заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 1, 2, 30, 37, 116, 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74,164,174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 21.10.2026 (вх.№787 від 23.10.2026), залишити без руху.
Встановити заявнику строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви .
Встановити заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання суду: документів, зазначених у описовій частині цієї ухвали.
Зобов`язати боржника надавати документи актуальні станом на дату подання заяви, та ті, які ним не подані разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у справі №921/717/26, без повторюваних.
Попередити заявницю про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно ст. ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, має наслідком повернення її заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.10.2026 та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Ю.О. Чопко