Ухвала № 140954166 у справі № 589/1859/26 від 26.10.2026

Справа № 589/1859/26

Провадження № 2/589/2229/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Шостка

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Сидорчук О.М. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 589/1859/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на будинок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.04.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на будинок.

Ухвалою суду від 14.05.2026 відкрито провадження у справі.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги.

Через систему «Електронний суд» 23.10.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони:

- ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо подальшої реалізації, використання та погашення Житлового сертифіката «єВідновлення», реєстраційний номер житлового сертифіката в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610, у тому числі заборонити укладати будь-які договори купівлі-продажу нерухомого майна (житла) з використанням сертифіката з реєстраційним номером в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610 та заброньованих за цим сертифікатом грошових коштів;

- Міністерству розвитку громад та територій України та АТ "Ощадбанк" здійснювати бронювання, фінансування, погодження та безпосередній переказ грошових коштів (грошової компенсації) за житловим сертифікатом з реєстраційним номером в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610;

- ОСОБА_2 відкривати спеціальний рахунок «єВідновлення» в одному з банків-партнерів (Приват Банк, АТ Ощадбанк тощо за Житловим сертифікатом «єВідновлення», реєстраційний номер житлового сертифіката в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610;

- Акціонерному товариству «Укрпошта» здійснювати фінансування та перерахування грошових коштів (грошової компенсації), заброньованих за Житловим сертифікатом «єВідновлення», реєстраційний номер житлового сертифіката в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610, на ім`я ОСОБА_2 , на рахунки будь-яких третіх осіб (продавців майна);

- будь-яким нотаріусам (державним та приватним) посвідчувати договори купівлі-продажу нерухомого майна, що придбавається ОСОБА_2 з повним або частковим використанням (погашенням) заброньованих коштів за Житловим сертифікатом «єВідновлення», реєстраційний номер житлового сертифіката в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610;

- державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо набуття у власність нерухомого майна ОСОБА_2 з використанням житлового сертифіката, реєстраційний номер житлового сертифіката в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610, в межах програми "єВідновлення"».

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач вказує, предметом позову є майнові права на житловий будинок АДРЕСА_1 , та знищений внаслідок військової агресії рф. Спірний будинок вважає об`єктом спільної сумісної власності подружжя, проте право власності на який було оформлено одноособово на ім`я відповідачки - ОСОБА_2 . В

Відповідачка одноосібно звернулась за отриманням державної компенсації в межах державної програми компенсацій, остання отримала державний житловий сертифікат № ЖС-29.04.2026-54610 на суму 3009608,00 грн.

Позивач наголошує на тому, що оскільки первинний об`єкт нерухомості належав сторонам на праві спільної сумісної власності, відповідно до ст. 60 СК України, то і житловий сертифікат, який є його прямим грошовим заміщенням має правовий режим спільної сумісної власності подружжя, а тому позивач має законне право на 1/2 частину грошових коштів / майнових прав за житловим сертифікатом.

Зазначає, що існує реальна і очевидна загроза, що ОСОБА_2 може в будь-який момент реалізувати (використати) житловий сертифікат для купівлі нерухомого майна та у разі використання коштів житлового сертифіката до остаточного вирішення справи по суті, захист майнових прав ОСОБА_1 та виконання майбутнього рішення суду про поділ майна подружжя стануть повністю неможливими або істотно ускладненими.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З огляду на ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що в провадженні судді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації із застосунку «Дія» 29.04.2026 за заявою власника будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , сформовано сертифікат на житло №ЖС-29.04.2026-54610 на отримання 3009608,00 грн.

Згідно із витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації про житловий сертифікат від 22.09.2026, отримувачем компенсації за житловим сертифікатом реєстраційний номер ЖС-29.04.2026-54610 значиться ОСОБА_2 ; розмір компенсації, на який видано житловий сертифікат: 3009608,00 грн.; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у ДРРП: 1354486559244; реєстраційний номер знищеного об`єкта нерухомого майна в РПЗМ: ОНМ-22.04.2026-626023; тип об`єкта нерухомого майна: будинки одноквартирні; площа: 120,5 кв.м.; адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», житловий сертифікат є електронним документом, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі.

Отже, за своїм правовим змістом житловий сертифікат посвідчує відповідні майнові права на отримання державної компенсації у визначеному ним розмірі та може бути реалізований шляхом придбання об`єкта житлової нерухомості у порядку, визначеному законом.

Таким чином, з урахуванням положень Закону України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», судом встановлено, що житловий сертифікат № ЖС-29.04.2026-54610 виданий у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна, щодо якого між сторонами виник спір у межах цієї справи.

За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зміни майнового стану щодо прав, пов`язаних із предметом спору, та ускладнити виконання можливого рішення суду.

При цьому застосування заходів забезпечення позову не передбачає вирішення питання щодо належності майнових прав за житловим сертифікатом до спільного майна подружжя, а спрямоване виключно на збереження існуючого стану таких прав до вирішення спору по суті.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд з`ясував, що попередня позиція відповідачки, щодо заявлених вимог позивача, є часткове їх визнання.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заявлений захід забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо подальшої реалізації, використання та погашення Житлового сертифіката «єВідновлення», реєстраційний номер житлового сертифіката в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610, у тому числі заборонити укладати будь-які договори купівлі-продажу нерухомого майна (житла) з використанням сертифіката з реєстраційним номером в РПЗМС - ЖС-29.04.2026-54610 та заброньованих за цим сертифікатом грошових коштів відповідає характеру спірних правовідносин, безпосередньо пов`язаний з предметом спору, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Разом з тим, суд вважає що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між застосуванням інших запропонованих заходів забезпечення позову, та досягненням мети такого забезпечення.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Керуючись ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 589/1859/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на будинок задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії, зокрема, використання, бронювання коштів, погашення, переоформлення або відчуження Державного житлового сертифіката № ЖС-29.04.2026-54610 на суму 3009608,00 грн., виданого в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна на ім`я ОСОБА_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

У іншій частині заяви відмовити.

Дані стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Дані боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Копію ухвали суду направити до відома сторонам по справі, а Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту України, АТ "Ощадбанк", АТ "Укрпошта" - до відома до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Сумського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М.Сидорчук