ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2904/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростар Оіл" до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростар Оіл" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати прийняту Енергетичною митницею Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року.
1.2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
1.3. Ухвалою суду від 08.07.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Енергетичної митниці Державної митної служби України про розгляд справи №600/2904/25-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
1.4. До суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовну заяву на підставі пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України.
1.5. Ухвалою суду від 21.11.2025 року у задоволенні клопотання представника Енергетичної митниці Державної митної служби про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Євростар Оіл» 21.12.2024 через пункт пропуску «Порубне - Сірет», митного поста «Вадул - Сірет» Чернівецької митниці за попередньою декларацією типу ІМ EE, 24UA903000981644U0 був ввезений товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95» загальною вагою 25,695 т., 33,872 тис. л при 15 °С., вартістю 18266,58 USD.
24.12.2024 ТОВ «Євростар Оіл» було подано до митного оформлення та митного контролю електронну митну декларацію типу ІМ 40ДЕ за № 24UA903200015216U2 та повний пакет документів на підтвердження характеристик ввезеного товару.
2.2. Однак, Енергетичною митницею Державної митної служби України на підставі Висновку СЛЕД Держмитслужби від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007, прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товару - палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95» за ЕМД № 24UA903200015216U2 від 24.12.2024 року, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року.
2.3. Вважає прийняте рішення відповідача протиправним та необґрунтованим, оскільки згідно додатково проведеної експертизи за ініціативою позивача ввезений товар повністю відповідав вимогам "Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив".
2.4. Окрім цього зауважив, що додатковим підтвердженням необґрунтованості висновку експертизи СЛЕД Держмитслужби України від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007, який покладено в основу оскаржуваного рішення є та обставина, що у рамках кримінального провадження №72025001310000012 від 24.02.2025 року (зареєстрованого за повідомленням Енергетичної митниці) органом досудового розслідування було проведено судову експертиз матеріалів, речовин та виробів, на вирішення якої поставлено питання щодо фізико-хімічного складу палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95», їх належність до нафтопродуктів та ПММ, їхнього роду (виду), а також відповідності вимогам ДСТУ.
Згідно висновку судового експерта КНІСЕ №2824/25-34 від 22.05.2025, надані на дослідження зразки рідин, відносяться до світлих нафтопродуктів, а саме до бензину автомобільного А-95 ЄВРО 5, за визначеними показниками дослідженні рідини відповідають «ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого ПКМУ №927 від 01.08.2013 щодо бензину автомобільного А-95 ЄВРО 5.
Позиція відповідача
2.5. Представник Енергетичної митниці Державної митної служби України подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
2.6. Так, за результатами дослідження проби товару ввезеного позивачем 24.12.2024 року за митною декларацією №24UA903200015216U2 Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби склала висновок від 03.01.2025 № 142000-3101-0007.
2.7. У висновку визначені фізико-хімічні показники проби, зокрема такий показник як масова частка кисню становить 4.21 %.
2.8. Відповідно до пункту 12 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, за екологічними показниками встановлено такі екологічні класи дизельного палива: Євро3, Євро4, Євро5.
Бензинове паливо повинно відповідати вимогам, наведеним у додатку 2 до цього Технічного регламенту. Додатком 2 Регламенту передбачено, що показник частки кисню становить не більше 3.7 для бензинів Е10 за екологічним класом - Євро 5
Враховуючи вищезазначене, позивачем порушено вимоги пункту 12 Регламенту, а саме, за визначеним показником масової частки кисню проба товару не відповідає вимогам і нормам відповідного показника, наведеного у додатку 2 Регламенті.
2.9. Також зазначає, що представником позивача (водієм) був підписаний акт про відібрання проб, що підтверджує правомірність такої процедури. Таким чином вважає, що підпис на акті про відібрання проб беззаперечно свідчить, що жодних порушень допущено не було.
2.10. Відтак, доводи позивача про порушення процедури відібрання проб вважає необґрунтованими, оскільки, як не заперечується самим позивачем, головний державний інспектор відділу митного оформлення «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» Енергетичної митниці ОСОБА_1 пройшов навчання за програмою курсу «Нафта і нафтопродукти: методи відбирання проб» згідно ДСТУ 4488:2005.
З урахуванням викладеного вважає, що посадові особи митного органу під час винесення оскаржуваної картки відмови діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, відповідно до статті 19 Конституції України, позивачем не наведено жодного аргументу, в чому саме виявляється порушення оскаржуваної картки відмови.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженими матеріалами справи та доводами сторін судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Євростар Оіл» (ЄДРПОУ 42978086, зареєстроване за адресою: Україна, 58023, м. Чернівці, вул. Комунальників, 12А), 21.12.2024 через пункт пропуску «Порубне - Сірет», митного поста «Вадул - Сірет» Чернівецької митниці за попередньою декларацією типу ІМ EE, 24UA903000981644U0 був ввезений товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95» загальною вагою 25,695 т., 33,872 тис. л при 15 °С., вартістю 18266,58 USD.
3.2. 24.12.2024 ТОВ «Євростар Оіл» було подано до митного оформлення та митного контролю електронну митну декларацію типу ІМ 40ДЕ за № 24UA903200015216U2.
3.3. Відповідно до графи 44 ЕМД№ 24UA903200015216U2 від 24.12.2024 року товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95» загальною вагою 25,695 т., 33,872 тис. л при 15 °Є., вартістю 18266,58 USD заявлено до митного оформлення та митного контролю на підставі наступних документів: паспорт якості №1096 від 10.12.2024 року; паспорт якості №1096-1 від 10.12.2024 року; сертифікат якості PBZ-0078655EN від 04.11.2024 року; рахунок-проформа №[номер приховано] від 17.12.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) №[номер приховано] від 19.12.2024 року; автотранспортна накладна б/н від 19.12.2024 року; навантажувальний документ № 1153602 від 19.12.2024 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №А[номер приховано] від 19.12.2024 року; платіжний документ №РІ24121702050989 від 17.12.2024 року; калькуляція транспортних витрат №19/12 від 19.12.2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення №19/12 від 19.12.2024 року; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару №243 від 12.12.2023 року; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару №244 від 13.12.2023 року; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару №245 від 16.12.2023 року; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару №246 від 17.12.2023 року; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару №247 від 18.12.2023 року; договір поставки нафтопродуктів №[номер приховано] від 29.11.2023 року; додаткова угода до договору поставки нафтопродуктів ANNEX А від 28.11.2024 року; договір про надання послуг митного брокера №30.05/2022-ЄСО від 30.05.2022 року; декларація підтвердження якості рідкого палива від 19 грудня 2024 року; CMR від 19.12.2024 року; перепустка на в`їзд в зону митного контролю № 11047/6 від 21.12.2024 року; формування ціни 6/н від 19.12.2024 року; декларація країни завантаження 24BG004006A13974B6 від 19.12.2024 року.
3.4. У відповідності до наказу від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю», по вищезазначеній ЕМД посадовою особою підрозділу сформовано додаткові форми митного контролю, зокрема 901-1 «Застосування технічних засобів митного контролю» застосовано (з урахуванням рекомендацій щодо визначення октанового числа бензину, які надавались виробником ТОВ «Хімлаборреакгив») вимірювач октанового чи ОКМ-2.
Відповідно до результатів проведених вимірювань, встановлено необхідність проведення відбору проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) в спеціалізованій лабораторії з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та перевірки відповідності характеристик товарів Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого ПКМУ від 01.08.2013 № 927.
3.5. З метою реалізації вищезазначеного сформовано додаткову форму митного контролю за кодом 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД» та керівництвом митниці прийняте відповідне рішення.
3.6. Враховуючи вищевикладене, посадовою особою ВМО «Чернівці» митного поста «Південно Західний» було відібрано проби та зразки товару (згідно Акта від 25.12.2024 UA903200/2024/000138), з направленням їх до відділу класифікації та митно-тарифного регулювання Управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД у Спеціалізованої лабораторії (СЛЕД).
3.7. Відповідно до висновку експертизи СЛЕД Держмитслужби України від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007, товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95», який було заявлено до митного оформлення за ЕМД типу ІМ40ДЕ від 24.12.2024 24UA903200015216U2, показник «масова частка кисню» становить 4,21%.
Згідно додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 №927, товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95» за результатами досліджень (аналізу, експертизи) не відповідає вимогам і нормам відповідного показника для автомобільних бензинів Е10 за екологічним класом ЄВР05 (показник «масова часта кисню» має не перевищувати 3,7%).
Згідно вимог Свропейського стандарту BS EN 228:2012+А1:2017/ EN 228:2012+А1 ;2017 (Е) для неетильованого бензину максимальний показник «масова частка кисню» складає 3,7%.
Пунктом 5 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту встановлено, що дозволяється виготовлення, введення в обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
3.8. У зв`язку з наведеним, ґрунтуючись на висновку експертизи СЛЕД Держмитслужби України від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007, орган митного контролю прийняв рішення про відмову у митному оформленні (випуску товарів) за митною декларацією 24UА903200015216U2 від 24.12.2024 року, оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року.
Підставою для прийняття вказаного рішення у Картці відмови вказано, що ТОВ «Євростар Оіл» порушено вимоги ст. 257, 266 та 335 Митного кодексу України в частині надання документів, що містять неправдиві відомості щодо характеристик та маркування товару, а саме: відповідно до звіту про перевірку (Inspection Report) від 04.11.2024 PBZ-0078655EN та протоколам випробувань (Test Report) від 10.12.2024 №1096, 1096-1 задекларований товар відповідає вимогам законодавства України щодо якості нафтопродуктів, разом з цим, відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби від03.01.2025№[номер приховано]-0007 встановлено, що масова частка кисню становить 4,21 відсотка. За визначеним показником масової частки кисню проба товару не відповідає вимогам І нормам відповідного показника, наведеного у додатку 2 в «Технічному регламенті щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 N927 (далі - технічний регламент). Пунктом 5 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту встановлено, що дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Відповідно до вимог статті 256 Митного кодексу України митний орган може відмовити в митному оформленні товарів за наявності обґрунтованих підстав.
3.9. Не погодившись із висновком СЛЕД від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007 позивач звернувся до СЛЕД про повернення контрольної проби та передачу контрольних зразків (проби) товару на дослідження до Державного підприємства "Державна паливна компанія «МАСМА".
3.10. ДП «ДПК «МАСМА» 11 березня 2025 року здійснило випробування зразків: паливо «Бензин неетильований Gasoline RON А95» та видало протокол випробувань №158/П-25 від 11.03.2025 року.
Згідно згаданого протоколу випробування №158/11-25 від 11.03.2025 року, фактично одержаний результат показника «Масова частка кисню» становить 3,3%.
3.11. Також ДП "Державна паливна компанія «МАСМА" на запит позивача було здійснено експертизу протоколу випробувань із визначеними фізико-хімічними показниками та відповідності висновку СЛЕД від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007 вимогам Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15.01.2015 р. № 124-VІII; Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 р. №1315 - VII; Постанови Кабінету Міністрів України №927 від 01.08.2013 р. «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив»; ДСТУ EN ІSO/IEC 17025:2019 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; 1SO/1EC 17025:2017, IDT)»; ДСТУ 4488:2005 «Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб», а також здійснено кваліфікацію дослідженого нафтопродукту за кодом УКТ ЗЕД; інших державних стандартів України.
3.12. Відповідно до Експертного висновку ДП "Державна паливна компанія «МАСМА" №151 від 20.03.2025 року зазначено, зокрема, наступне:
- стандарт ASTM D4815-22 Standard Test Method for Determination of MTBE, ETBE, TAME, DIPE, tertiary-Amyl Alcohol and Cl to C4 Alcohols in Gasoline by Gas Chromatography не може бути застосований для визначення масової частки кисню в бензинах автомобільних з метою оцінки їх відповідності Технічному регламенту, тому що він відсутній у Переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності палив вимогам Технічного регламенту, який був затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.10.2014 р. № 1179 «Про затвердження переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності палив вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив».
- порушення вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій при складанні висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної Митної служби України №[номер приховано]-0007 від 03 січня 2025 р„ а саме п. 7.8.3.1 - відсутність даних про невизначеність вимірювань та їх вплив на відповідність нормованому значенню, та п. 7.8.6.2 щодо чіткого звітування стосовно заяви про відповідність, унеможливлюють застосування зазначеного вище висновка у якості документа про відповідність - декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 р. №927 в розумінні визначень Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
- результати випробувань фізико-хімічних показників бензину неетильованого Gasoline RON А95, які зазначені в протоколах випробувальної паливної лабораторії "S ID Г Ltd №№ 1096 та 1096-1 від 10 грудня 2024 р., підтверджують їх відповідність вимогам Технічного регламенту.
3.13. Відповідно до пояснень водія транспортного засобу CE3794BX/WGM1564R ОСОБА_2 від 25 грудня 2024 року, в присутності якого уповноважена особа Енергетичної митниці відбирала пробу (зразки) палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95», яке зберігалося у цистерні WGM1564R, інспектор митного посту спочатку розпломбував цистерну. Після чого, спеціальним пристроєм почав відбирати проби шляхом опускання такого у кожний відсік та набрання відповідної кількості палива з кожного відсіку у каністри. Вимірювання рівня палива в цистерні інспектором не здійснювалося. На якому рівні відбиралися проби з кожного відсіку водію ОСОБА_2 не відомо та інспектор під час відбору зразків його про це не повідомляв.
Під час здійснення відбору зразків палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95», яке зберігалося у цистерні WGM1564R 25 грудня 2024 року водій ОСОБА_2 , спостерігав за діями інспектора, однак у зв`язку із тим, що йому не відомо яким чином слід відбирати зразки палива з цистерн, він не знає чи правильно інспектор здійснив вказану процедуру.
3.14. Окрім цього, судом досліджено постанову Бюро економічної безпеки України про закриття кримінального провадження від 17.07.2025 року винесену в рамках кримінального провадження №72025001310000012 від 24.02.2025 року.
Відповідно до змісту вказаної постанови вказано, що згідно повідомлення Енергетичної митниці Держмитслужби України № 044/I1/UA903000/2025, 21.12.2024 через пункт пропуску «Порубне - Сірет», митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці на адресу ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» (ЄДРПОУ 42978086) за попередньою декларацією типу ЇМ EE № 24UA903000981644U0 був ввезений товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95» загальною вагою 25,695 т., 33,872 тис. л при 15 оС, вартістю 18266,58 USD.
При цьому, 24.12.2024 відділом митного оформлення (далі - ВМО) «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» Енергетичної митниці до митного оформлення було прийнято електронну митну декларацію (далі - ЕМД) типу ІМ40ДЕ за № 24UA903200015216U2 із заявленим вище товаром.
Відповідно до висновку експертизи СЛЕД від 03.01.2025 №[номер приховано]- 0007, товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95», який було заявлено до митного оформлення за ЕМД типу 1М40ДЕ від 24Л2.2024 № 24UA9032000I5216U2, показник «масова частка кисню» становить 4,21%.
У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 14.03.2025 детективом ГПД БЕБ призначено судову експертизу матеріалів, речовин та виробів, на вирішення якої поставлено питання, щодо фізико-хімічного складу вищевказаних рідин, їх належність до нафтопродуктів та ПММ, їхнього роду (виду), а також відповідності вимогам ДСТУ. Проведення даної судової експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі КНІСЕ).
Разом із тим, з метою забезпечення проведення вищевказаної судової експертизи, 15.04.2025 було проведено тимчасовий доступ до речей і документів та відібрання зразків вищевказаних рідини, що переміщувалась через митний кордон України як бензин неетильований марки V-Power RON 95. Відібрання зразків здійснювалося відповідними спеціалістами за участі представників митного органу та ТОВ «ЄВРОСТАР 01Л» під відеофіксацію в умовах, що унеможливлювали зовнішнє втручання та забезпечували достовірність результатів подальшого експертного дослідження. Після вказаного, відібрані зразки паливно-мастильних матеріалів було надано експертам КНІСЕ, для забезпечення проведення вищевказаної судової експертизи.
Згідно висновку судового експерта КНІСЕ № 2824/25-34 від 22.05.2025, надані на дослідження зразки рідин, відносяться до світлих нафтопродуктів, а саме до бензину автомобільного А-95 ЄВРО 5, за визначеними показниками дослідженні рідини відповідають «ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого ПКМУ №927 від 01.08.2013 щодо бензину автомобільного А-95 ЄВРО 5.
У ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не встановлено фактів, які б вказували (підтверджували) факти вчинення з боку представників ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» контрабанди, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів, що по між інших доказів та відомостей здобутих у ході досудового розслідування, також підтверджується висновком судового експерта КНІСЕ № 2824/25-34 від 22.05.2025.
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
4.2. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
4.3. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
4.4. Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
4.5. Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.
4.6. Митний Кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
4.7. Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
4.8. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
4.9. Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
4.10. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
4.11. Як встановлено судом, відповідно до висновку експертизи СЛЕД Держмитслужби України від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007, товар «Легкі дистиляти: бензин неетильований Gasoline RON А95», який було заявлено позивачем до митного оформлення за ЕМД типу ІМ40ДЕ від 24.12.2024 24UA903200015216U2, показник «масова частка кисню» становить 4,21%, що не відповідає вимогам і нормам відповідного показника, наведеного у додатку 2 в «Технічному регламенті щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927.
Вказаний висновок експертизи СЛЕД Держмитслужби України від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007 став підставою для винесення оскаржуваної Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року.
4.12. Відповідно до п. 24 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 р. №927 (далі - "Технічний регламент") "Правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється відповідно до законодавства".
4.13. Перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності палив вимогам Технічного регламенту, що було затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01 жовтня 2014 року №1179 (далі - "Перелік національних стандартів").
4.14. Відповідно до Переліку національних стандартів відбір зразків палив моторних автомобільних регламентується національним стандартом України ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб (п. 7 Переліку національних стандартів), далі - "ДСТУ 4488". Як зазначено у сфері застосування, цей стандарт поширюється на нафту та нафтопродукти і установлює методи відбирання проб товарної нафти і нафтопродуктів з резервуарів, підземних сховищ, нафтоналивних суден, залізничних і автомобільних цистерн, трубопроводів, бочок, бідонів, каністр та інших засобів зберігання і транспортування для визначання кількісних та якісних показників нафти та нафтопродуктів.
4.15. Відповідно до підпункту 5.12.1 пункту 5.12 «Відбирання проб із залізничних та автомобільних цистерн» розділу 5 ДСТУ 4488 точкову пробу Із залізничної або автомобільної цистерни відбирають переносним пробовідбірником з рівня розташованого на висоті 0,33 діаметра цистерни від нижньої внутрішньої твірної.
4.16. Підпунктом 5.13.2 пункту 5.13 «Відбирання проб нафти або нафтопродукту з резервуарів, підземних сховищ, транспортних засобів стаціонарними та переносними пристроями для відбирання проб» розділу 5 ДСТУ 4488 із вертикальних, горизонтальних, траншейного типу резервуарів, танків наливних суден, залізничних і автомобільних цистерн, підземних сховищ шахтного типу, льодогрунтових сховищ пробу нафти або нафтопродукту відбирають переносним пристроєм для відбирання проб так:
- вимірюють рівень нафти або нафтопродукту; розраховують рівні відбирання точкових проб;
- опускають закритий пристрій для відбирання проб до визначеного рівня так, щоб отвір, через який відбувається його заповнення, перебував на цьому рівні;
- відкривають кришку або пробку, заповнюють пристрій для відбирання проб і піднімають його.
Проби з декількох рівнів відбирають послідовно з верху до низу.
4.17. Як встановлено дослідженими судом матеріалами справи, водій транспортного засобу CE3794BX/WGM1564R Аіріні Д.К. у своїх поясненнях від 25 грудня 2024 року зазначив, що головний державний інспектор ВМО «Чернівці» м/п «Південно-Західний» Єрмолай Р.В. розпломбував цистерну WGM1564R, в якій транспортувалося паливо «Бензин неетильований Gasoline RON А95». Відбір проб здійснювався шляхом опускання переносного пристрою для відбирання проб у цистерну та набрання нею необхідної кількості палива з кожного відсіку автоцистерни. Попередньо вимірювання рівня палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95» у цистерні WGM1564R не здійснювалося. На якому рівні відбиралися точкові проби з кожного відсіку йому не відомо, уповноваженою особою Енергетичної митниці йому не повідомлялося. Також Аіріні Д.К. повідомив, що враховуючи відсутність у нього спеціальних знань щодо порядку відбору проб (зразків) нафти та нафтопродуктів, він не може надати належну оцінку правильності дій головного державного інспектора ВМО «Чернівці» м/п «Південно-Західний» Єрмолая Р.В. при відборі проб (зразків) палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95» 25 грудня 2024 року.
Таким чином суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо того, що сама присутність водія та його підпис на акті про відібрання проб беззаперечно свідчить про відсутність порушень проведення процедури, оскільки із пояснень водія ОСОБА_2 вбачається, що інспектором митного органу не здійснювалось вимірювання рівня палива в цистерні а також не повідомлялось водію особливості відбирання проб. Відтак, у зв`язку із відсутністю спеціальних знань водій не міг надати оцінку правильності дій уповноваженої особи відповідача.
4.18. Окрім цього, суд зазначає, що у розділі 8 Маркування проб ДСТУ 4488 встановлено вимоги до складання актів взяття/відбору проб (зразків) нафтопродуктів, а саме: " 8.2.... Під час відбирання проб складають акт, який підписують усі особи, що брали у цьому участь".
У акті повинні бути зазначені: дата, час та місце складання акту; назва споживача продукції; посади і прізвища осіб, які відібрали й опечатали пробу; назва і марка нафтопродукту; нормативний документ на нафтопродукт; номери резервуара, транспортного засобу, тари, паливно-роздавальної колонки; кількість відібраної проби, дм3 (кг); кількість нафтопродукту, з якого відібрано пробу, м3 (кг); назва виробника (постачальника); вказівки й інформацію щодо відбирання проб згідно з цим стандартом; вказівки та інформацію щодо забезпечення відібраних проб етикетками згідно з цим стандартом; вказівки щодо відповідності печаток чи пломб (відбитків на пломбах) пробам, які опечатані чи опломбовані; назва випробувальної лабораторії та адреса; інші дані, що їх вважатимуть за необхідне внести в акт особи, що брали участь у відбиранні проб.
Акт відбирання проб складають у двох примірниках. Один примірник акту разом із пробами надсилають у лабораторію, яка повинна проводити випробовування, другий примірник з позначкою лабораторії про прийняття проб для проведення випробувань зберігають в організації, що надала пробу.
4.19. Аналізуючи Акт UA903200/2024/000138 про взяття проб (зразків) товарів від 25.12.2024 року, складений за результатами процедури відбору проб (зразків) палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95» з транспортного засобу CE3794BX/WGM1564R, суд зауважує, що в даному відсутня наступна інформація:
- час складання акту:
- назва споживача продукції;
- зазначення нормативного документу на нафтопродукт;
- кількість відібраної проби зазначена у літрах, а не дм3 (кг), як вимагає ДСТУ 4488;
- вказівки й інформацію щодо відбирання проб згідно з ДСТУ 4488;
- вказівки та інформацію щодо забезпечення відібраних проб етикетками згідно з ДСТУ
4488;
- назва випробувальної лабораторії, куди зразок направляється на експертизу.
4.20. Таким чином, Акт №UA903200/2024/000138 про взяття проб (зразків) товарів від 25.12.2024 року не містить повний перелік Інформації для ідентифікації проби (зразка) товару, а саме «Бензин неетильований Gasoline RON А95» згідно з ДСТУ 4488.
4.21. Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо відсутності претензій і зауважень з боку водія при складанні акту №UA903200/2024/000138 від 25.12.2025 року, оскільки, водій транспортного засобу, на відміну від уповноваженої особи митного органу, не зобов`язаний володіти інформацією щодо порядку проведення відібрання проб (зразків) товару, відтак і не може надавати оцінку правильності дій уповноваженої особи митного органу при здійсненні такого взяття проб (зразків) товарів.
4.22. Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролем якості товарної нафти та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики від 04.06.2007 № 271/121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 за № 762/14029 (далі - Інструкція № 271/121).
4.23. Відповідно до абзацу 4 розділу 1 Загальні вимоги Інструкції №271/121 вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності (далі - підприємства), які займаються хоча б одним із таких видів діяльності, як зберігання, транспортування та відпуск нафти і нафтопродуктів, а також органів виконавчої влади.
Пунктом 4.1. розділу 4 Інструкції№271/121 випробування нафти та/або нафтопродуктів у залежності від призначення поділяються на: приймально-здавальні; контрольні; повні (в обсязі вимог нормативного документа); арбітражні; інші (експрес-випробування, сертифікаційні).
4.24. У Розділі 3 Інструкції №271/121 встановлено, що арбітражні випробування або вимірювання - випробування (вимірювання) з метою визначення відповідності показників якості нафти та/або нафтопродуктів вимогам нормативних документів, які здійснюються нейтральною лабораторією у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафти або нафтопродуктів.
4.25. У підпункті 4.1.4 Інструкції №271/121 визначено, що арбітражні випробування здійснюються у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафти та/або нафтопродукту між вантажовідправником (постачальником) і вантажоодержувачем (споживачем). Якщо в нормативному документі для визначення показника якості зазначено декілька методів випробувань, то як арбітражний використовується метод, визначений як арбітражний. Рішення про випробування арбітражної проби нафти або нафтопродукту приймаються сторонами на підставі письмової заяви однієї із сторін або спільної заяви всіх зацікавлених сторін. У заяві мають бути зазначені показники якості нафти або нафтопродукту, за якими виникли суперечності.
Тобто, у випадку виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафти та/або нафтопродукту, за вимогами Інструкції №271/121 використовується саме арбітражний метод випробування нафти і нафтопродуктів.
4.26. Пункт 4.2.9 Інструкції №271/121 встановлює, що порушення вимог ДСТУ 4488, допущені під час оформлення проб, фіксуються лабораторією в журналі реєстрації проб за формою №3-НК (додаток 3). Результати випробування таких проб не можуть використовуватись для оформлення паспортів якості на партію нафти або нафтопродуктів та не мають арбітражної сили, про що попереджається замовник випробувань.
4.27. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець встановив додаткові вимоги для процедури відбирання зразків нафтопродуктів для проведення, зокрема, контрольних лабораторних досліджень з огляду на специфіку зразків таких продуктів для забезпечення збереження їх якості, тому складання акта за формою 2-НК, затвердженого Інструкцією, який містить детальну інформацію про порядок відібрання проб нафти, є обов`язковим для дослідження якості такої продукції та не суперечить положенням чинного законодавства щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
4.28. Судом встановлено, що відповідачем не було дотримано процедуру відбирання зразків нафтопродуктів. Зокрема, Акт №UA903200/2024/000138 про взяття проб (зразків) товарів від 25.12.2024 року не містить повний перелік інформації для ідентифікації проби (зразка) товару, а саме відсутні: назва споживача продукції; зазначення нормативного документу на нафтопродукт; кількість відібраної проби зазначена у літрах, а не дм3 (кг), як вимагає ДСТУ 4488; вказівка й інформація щодо відбирання проб згідно з ДСТУ 4488; вказівка та інформація щодо забезпечення відібраних проб етикетками згідно з ДСТУ 4488; назва випробувальної лабораторії, куди зразок направляється на експертизу.
4.29. Таким чином, отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого відповідачем прийнято оскаржувану карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
4.30. У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №260/368/19 суд досліджував питання правильності відбору проб зразків продукції та встановив наступне:
" 50. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що з наявного в матеріалах справи акта відбору зразків від 11 вересня 2018 року N 0000014 вбачається, що в цьому акті відбору зразків бензину та палива дизельного не зазначено, що працівниками позивача роз`яснювався такий порядок і що він був дотриманий (зокрема, в частині відбору всього зразка в одну чисту металеву ємність і подальшого його розливання у три скляні пляшки з дотриманням чистоти лійки, за допомогою якої таке розливання здійснювалося).
В акті відбору зразків не зазначено метод відбирання проб, не зазначено у який саме посуд відбиралися зразки (назва за маркування), що суперечить вищевказаним вимогам, оскільки проби необхідно відбирати у чистий, сухий скляний посуд.
Відсутність заперечень щодо порушення порядку отримання зразків пального в актах не можуть свідчити про дотримання самого порядку, враховуючи, що він мав бути забезпечений посадовими особами відповідача.
51. Таким чином, отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого позивача притягнуто до відповідальності."
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 травня 2020 року у справі №520/3681/19.
4.31. З урахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що відповідач здійснив процедуру відбору зразків (проб) палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95» без дотримання вимог ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб та відповідно оформив акт відбору таких зразків з порушеннями вимог згаданого ДСТУ 4488:2005, такі зразки не можуть бути предметом дослідження для підтвердження належної якості палива, зокрема відповідності тих чи інших показників вимогам Технічного регламенту, а результати випробування таких проб не можуть використовуватися для прийняття рішення про невідповідність такого палива вимогам Технічного регламенту.
4.32. Як встановлено судом, позивач скористався правом проведення альтернативного експертного дослідження проб на відповідність зразків палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95», а саме звернувся до ДП "Державна паливна компанія "МАСМА", яка здійснює експертну діяльність у науково-технічній сфері в галузі нафтопереробки та нафтохімії.
4.33. Відповідно до наданого позивачем протоколу випробування зразків палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95» №158/11-25 від 11.03.2025 року ДП «ДПК «МАСМА» фактично одержаний результат показника «Масова частка кисню» становить 3,3%, а не 4,21 % (як зазначено у Висновку СЛЕД від 03.01.2025 № [номер приховано]-0007).
4.34. Окрім цього, експертним висновком ДП "ДПК «МАСМА" №151 від 20.03.2025 року встановлено, що стандарт ASTM D4815-22 Standard Test Method for Determination of MTBE, ETBE, TAME, DIPE, tertiary-Amyl Alcohol and Cl to C4 Alcohols in Gasoline by Gas Chromatography, на підставі якого проведено відбирання проб (зразків) митним органом, не може бути застосований для визначення масової частки кисню в бензинах автомобільних з метою оцінки їх відповідності Технічному регламенту, тому що він відсутній у Переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності палив вимогам Технічного регламенту, який був затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.10.2014 р. № 1179 «Про затвердження переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності палив вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив».
Також, вказаним висновком встановлено порушення вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій при складанні висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної Митної служби України №[номер приховано]-0007 від 03 січня 2025 р, а саме п. 7.8.3.1 - відсутність даних про невизначеність вимірювань та їх вплив на відповідність нормованому значенню, та п. 7.8.6.2 щодо чіткого звітування стосовно заяви про відповідність, що в свою чергу, унеможливлюють застосування зазначеного вище висновку у якості документа про відповідність - декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 р. №927 в розумінні визначень Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".
Відтак, спеціалізованою експертною установою ДП "ДПК «МАСМА" встановлено, що результати випробувань фізико-хімічних показників бензину неетильованого Gasoline RON А95, які зазначені в протоколах випробувальної паливної лабораторії "S ID Г Ltd №№ 1096 та 1096-1 від 10 грудня 2024 р., підтверджують їх відповідність вимогам Технічного регламенту.
4.35. Також, суд зауважує, що додатковим підтвердженням необґрунтованості висновку експертизи СЛЕД Держмитслужби України від 03.01.2025 №[номер приховано]-0007, який покладено в основу оскаржуваного рішення є та обставина, що у рамках кримінального провадження №72025001310000012 від 24.02.2025 року (зареєстрованого за повідомленням Енергетичної митниці) органом досудового розслідування було проведено судову експертиз матеріалів, речовин та виробів, на вирішення якої поставлено питання щодо фізико-хімічного складу палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95», їх належність до нафтопродуктів та ПММ, їхнього роду (виду), а також відповідності вимогам ДСТУ.
4.36. Згідно висновку судового експерта КНІСЕ №2824/25-34 від 22.05.2025, надані на дослідження зразки рідин, відносяться до світлих нафтопродуктів, а саме до бензину автомобільного А-95 ЄВРО 5, за визначеними показниками дослідженні рідини відповідають «ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого ПКМУ №927 від 01.08.2013 щодо бензину автомобільного А-95 ЄВРО 5.
У зв`язку із не встановленням обставин, які б вказували (підтверджували) факти вчинення з боку представників ТОВ «ЄВРОСТАР ОІЛ» контрабанди, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів, що по між інших доказів та відомостей здобутих у ході досудового розслідування, також підтверджується висновком судового експерта КНІСЕ № 2824/25-34 від 22.05.2025, Бюро економічної безпеки України 17.07.2025 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №72025001310000012 від 24.02.2025 року.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування оскаржуваної картки відмови, суд зазначає таке.
4.37. Відповідно до статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
4.38. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
4.39. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
4.40. Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа (далі Порядок № 631, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
4.42. Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 розділу VIІI Порядку № 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
4.43. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
4.44. Оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року сформована Енергетичною митницею на підставі висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №[номер приховано]-0007 від 03.01.2025, складеного за результатами дослідження проб (зразків) товару, відібраних згідно з актом №UA903200/2024/000138 про взяття проб (зразків) товарів від 25 грудня 2024 року.
4.45. Верховний Суд у постанові від 28 травня 2020 року у справі № 818/1205/16 сформулював правовий висновок, відповідно до якого недотримання митним органом законодавчих вимог, які регламентують підстави і порядок взяття проб (зразків) товарів, що є під митним контролем, а також гарантій, які надаються декларантам під час цього процесу, має своїм наслідком визнання на підставі приписів статей 72, 74 КАС України актів про зняття проб (зразків) товарів недопустимим доказом, у зв`язку із чим результати експертизи не є достатньою підставою для прийняття відповідних рішень.
Наведений висновок Верховного Суду враховується судом при вирішенні спірних правовідносин, позаяк цей висновок Верховного Суду стосується саме тих випадків, коли митний орган не дотримав законодавчих вимог, які регламентують підстави і порядок взяття проб (зразків) товарів, які є під митним контролем, а також гарантій, які надаються декларантам під час цього процесу, що призводить до визнання неналежним доказом акта про взяття проб (зразків).
4.46. За змістом частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
4.47. Ураховуючи недотримання митним органом законодавчих вимог, які регламентують підстави і порядок взяття проб (зразків) товарів, що є під митним контролем, акт №UA903200/2024/000138 про взяття проб (зразків) товарів від 25 грудня 2024 року є недопустимим доказом, тому результати експертизи, викладені у висновку СЛЕД Держмитслужби №[номер приховано]-0007 від 03.01.2025, не є достатньою підставою прийняття спірного рішення у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року, що є предметом оскарження у цій справі.
4.48. Судом враховано, що позивачем при митному оформленні палива «Бензин неетильований Gasoline RON А95» було надано протоколи випробувань №1096 та №1096-1, які є достатньою підставою для підтвердження якості такого палива в тому числі фізико-хімічних показників нафтопродуктів для їх введення в обіг.
Жодної оцінки цим документам відповідач не надав, мотивів їх відхилення не навів.
4.49. Наведена обставина свідчить про порушення відповідачем принципу обґрунтованості, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України, під час прийняття спірних карток відмови, оскільки такі були прийняті без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.
4.50. З урахуванням викладеного суд вважає, що спірна картка відмови UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
5.2. Наведені вище висновки суду є достатніми для вирішення спору. При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Інші доводи та аргументи учасників справи не спростовують наведених вище висновків суду та не потребують окремого висвітлення в мотивувальній частині цього рішення.
5.3. З урахуванням викладеного, суд висновує, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року, сформованої Енергетичною митницею на підставі висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №[номер приховано]-0007 від 03.01.2025, складеного за результатами дослідження проб (зразків) товару, відібраних згідно з актом №UA903200/2024/000138 про взяття проб (зразків) товарів від 25 грудня 2024 року, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4885 від 18.06.2025 року. У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.
6.3. Також, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем окрім сплати судового збору, понесено витрати на правничу допомогу.
6.4. Так, у позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
6.5. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача суду надав:
- договір про надання правової допомоги від 13.06.2025 року;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрати, які поніс позивач і які очікує понести позивач у зв`язку із розглядом справи;
- акт прийняття-передачі наданих послуг від 15.09.2025 року;
- платіжну інструкцію №4943 від 02.07.2025 року, згідно якої ТОВ "Євростар Оіл" на рахунок адвоката Іванюка О.О. сплачено 15 000, 00 грн передоплати за послуги за договором про надання правової допомоги б/н від 13.06.2025 р. згідно рахунку №3/2025 від 01.07.2025 року.
- акт (звіт) прийому наданих послуг до договору №493-МВ про надання правової допомоги від 10.10.2024 від 31.12.2024 року та додаток до нього від 17.02.2025 року.
6.6. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
6.7. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
6.8. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
6.9. Адвокатом Іванюком О.О. надано суду договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт (наданих послуг) та первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.
6.10. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6.11. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).
6.12. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
6.13. Згідно наявних у матеріалах справи доказів позивачем за послуги правової допомоги фактично сплачено 15000,00 грн.
6.14. Приписами частини 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
6.15. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).
6.16. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
6.17. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
6.18. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
6.19. Як зазначено судом вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
6.20. Зазначене право належить виключно відповідачеві і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6.21. Так, у поданому до суду клопотанні про зменшення розміру судових витрат понесених на професійну правничу допомогу по справі №600/2904/25-а представник відповідача вказав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відтак, із врахуванням розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, незазначенням адвокатом часу, витраченого на виконання послуг, що не дає можливості оцінити фактичні надані послуги та реальність їх вартості, а також суттєве перевищення вартості послуг адвоката в порівнянні із ціною позову, просить суд зменшити розмір судових витрат понесених на професійну правничу допомогу по справі №600/2904/25-а.
6.22. Суд звертає увагу, що в постанові від 24.10.2019 року по справі № 905/1795/18 Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
6.23. Таким чином, оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 12000 грн. При цьому, судом проаналізовано складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також враховану категорію справи.
6.24. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
6.25. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
6.26. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
6.27. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростар Оіл» до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати прийняту Енергетичною митницею Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903200/2025/000059 від 23.01.2025 року.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростар Оіл» за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростар Оіл" (вул.Комунальників, 12А, м.Чернівці, 58023 код ЄДРПОУ 42978086);
Відповідач - Енергетична митниця Державної митної служби України (вул. Світлицького, 28А, м. Київ, 04215 код ЄДРПОУ 44029610).
Суддя О.В. Анісімов