Судові рішення

Рішення № 140963505 у справі № 755/3407/26 від 27.10.2026

Рішення від 27.10.2026 у цивільній справі № 755/3407/26 (категорія «Про позбавлення батьківських прав»). Суд: Дніпровський районний суд міста Києва, суддя Марфіна Н. В.

Справа№ 755/3407/26
СудДніпровський районний суд міста Києва
СуддяМарфіна Н. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро позбавлення батьківських прав
Дата ухвалення27.10.2026
Надійшло до реєстру28.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140963505

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 755/3407/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, заінтересована особа: Дніпровська окружна прокуратура м. Києва, про позбавлення батьківських прав, -

у с т а н о в и в :

06.03.2026 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що сторони у справі зареєстрували шлюб 10.10.2017 року, який був розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.02.2024 року у справі №755/445/24. Сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період спільного проживання між подружжям постійно відбувались конфлікти у зв`язку із чим позивачка неодноразово зверталась до правоохоронних органів щодо фізичного та психологічного насильства з боку відповідача. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року у справі №755/567/24 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку із вчиненням ним домашнього насильства відносно позивачки. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.06.2024 року у справі №755/11146/24 відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України. (Під час словесного конфлікту відповідач умисно завдав позивачці один удар рукою у скроневу ділянку, спричинивши фізичний біль без заподіяння тілесних ушкоджень). Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 13.02.2023 року у справі №754/1826/23 відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа №755/12618/16 по обвинуваченню відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Орієнтовно наприкінці 2024 року почало проявлятись нестабільне спілкування батька з дитиною, коли відповідач став наркозалежним та почав систематично вживати алкоголь. Такі прояви поведінки мали місце і в період спільного проживання сторін та негативно впливали на участь батька у вихованні дитини. На теперішній час спілкування батька з сином фактично припинене, протягом останнього року відповідач не підтримує контакт з дитиною та не виявляє зацікавленості у житті сина. Хлопчик потребує постійного нагляду лікаря у зв`язку з захворюванням на цукровий діабет І типу і потребує постійної інсулінотерапії. При цьому, відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №76275692. ОСОБА_4 питаннями щодо виховання сина займається позивачка без участі та підтримки з боку відповідача, і прикладає всі свої зусилля та можливості для розвитку спільного сина. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомо нехтуючи ними, не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання. На теперішній час відповідач веде аморальний спосіб життя, має ознаки наркотичної залежності та систематично зловживає алкогольними напоями, що негативно впливає на його поведінку, здатність адекватно оцінювати наслідки своїх дій і виконувати покладені на нього обов`язки, у зв`язку з чим його дії створюють ризики для оточуючих та свідчать про безвідповідальне ставлення до батьківських та соціальних зобов`язань. У зв`язку з наведеним позивачка вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрите провадження у справі і призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року закрите підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті, залучено до участі у справі в якості третьої особи - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, а також витребувано письмовий висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідач неодноразово викликався до суду, однак жодного разу до суду не з`явився, вся направлена на його адресу судова кореспонденція повернулась до суду без вручення адресату. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В судовому засіданні позивачка зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просить позов задовольнити і додатково пояснила суду, що дитина є інвалідом через захворювання на цукровий діабет, потребує постійного вживання інсуліну, а відповідач має велику заборгованість зі сплати аліментів. Батько не спілкується з дитиною і не приймає участі у його вихованні. Відповідач вживає наркотичні речовини та зловживає спиртними напоями, веде антисоціальне життя і може нанести дитині шкоду. Востаннє позивачка бачила відповідача рік тому, він приходив та погрожував ножом. Дитина вже дано не згадує про свого батька.

Представник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в судовому засіданні зазначила, що у справі зібрано всі необхідні докази, всебічно встановлено обставини справи з яких убачається, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків і поважних причин невиконання батьківських обов`язків не встановлено. Позов є обґрунтованим та законним, а тому позов слід задовольнити у якнайкращих інтересах дитини.

Інші учасники справи та/або їх представники в судове засідання не з`явились.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.10.2017 року, який розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.02.2024 року у справі №755/445/24 (а.с. 26-27).

Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

У зв`язку з повторною реєстрацією шлюбу 11.01.2025 року, мати дитини змінила своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с. 14).

Згідно наявної в матеріалах справи медичної документації стосовно дитини, ОСОБА_3 хворіє на цукровий діабет 1 типу і потребує постійної інсулінотерапії (а.с. 18).

За змістом характеристики на дитину із навчального закладу від 13.02.2026 року, ОСОБА_3 навчається в ліцеї №30 «ЕКОНАД» м. Києва з 01.09.2024 року. Учень проявляє наполегливість в навчанні. Але йому не завжди все вдається. Віддає перевагу таким дисциплінам як математика, образотворче мистецтво. Учень вчасно приходить до ліцею, завжди підготовлений до уроку. У вільний час любить малювати, вирізати, клеїти. Дитина охайна, доглянута. Хлопчик добрий, уміє ділитися, цінує похвалу, має багато друзів у класі (а.с. 20).

Убачається, що судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 20.09.2024 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання його сина ОСОБА_7 в розмірі частини від всіх його доходів (а.с. 23-24).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості від 24.06.2026 року проведеного державним виконавцем Дніпровського ВДВС у м. Києві, станом на 01.06.2026 року, відповідач має заборгованість по сплаті аліментів в сумі 200034,12 грн. Із вказаного розрахунку убачається, що з часу пред`явлення судового наказу про стягнення аліментів до примусового виконання, відповідач жодного разу аліментів не сплачував (а.с. 117-118).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року у справі №755/567/24, відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 29-30, 63-64).

У зазначеній постанові суд зазначив, що 02.01.2024 року, близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_2 будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, вчини домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини, а саме: словесно ображав, вдарив. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП визнав повністю, щиро розкаявся. Крім повного визнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, даними, що містяться: у протоколах про адміністративне правопорушення від 02.01.2024 року; у рапорті інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, у письмових поясненнях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; у терміновому заборонному припису стосовно кривдника.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28.06.2024 року у справі №755/11146/24, відповідача було визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначене йому покарання у вигляді 150 годин громадських робіт (а.с. 31-34, 135-138).

У зазначеному вироку вказано, що 02.06.2024 року, приблизно о 13 год. 40 хв, ОСОБА_2 перебував на подвір`ї поруч з житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час перебувала ОСОБА_10 . В цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 розпочався словесний конфлікт, в результаті якого у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на умисне завдання побоїв потерпілій ОСОБА_10 . Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_10 на відстань витягнутої руки та наніс один цілеспрямований удар рукою в область скроневої ділянки, спричинивши останній фізичний біль і при цьому не спричинив тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_2 припинив свої протиправні дії відносно ОСОБА_10 та пішов з місця події.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 13.02.2023 року у справі №754/1826/23, відповідача було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Одночасно відповідача звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленим іспитовим строком - 1 рік (а.с. 36-39, 68-71).

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа №756/12618/16-к за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 та інших осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 40-41, 65).

Статтею 171 СК України визначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Водночас, ураховуючи, що станом на час розгляду справи дитина має занадто малолітній вік (8 повних рокі), суд не вбачав підстав для заслуховування її думки в судовому засіданні, адже у такому віці свідоме формування та висловлення думки не є можливим і опитування в суді маленьких дітей може призвести лише до нанесення шкоди психіці дитини та завдання стресу.

Відповідно до положень ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно висновку виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав, наданого суду за рішенням №974 від 11.08.2026 року: «Орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області розглянув питання про надання висновку до суду про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19 травня 2026 року надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 12.05.2026 про надання висновку щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №755/3407/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , належна юридична особа: орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області, про позбавлення батьківських прав. У ході розгляду даного питання було встановлено: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт громадянина України: серія НОМЕР_1 , виданий Дніпровським РУ ГУ MBC України в м. Києві) з 10.10.2017 перебували в офіційному шлюбі, зареєстрованому Дніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2328. Від даного шлюбу мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження: серія НОМЕР_2 , видане Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 02.11.2017). Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29.02.2024 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 було розірвано. Судовим наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 20.09.2024 було наказано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29.08.2024 i до повноліття дитини. 11 січня 2025 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , актовий запис №23. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (паспорт громадянина України: № НОМЕР_3 , дата видачі - 30.01.2025, орган, що видав - 8013). Від даного шлюбу мають малолітню доньку, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 03 червня 2026 року спеціалістом служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - Служба) було проведено бесіду з ОСОБА_1 , у ході якої остання розповіла, що після народження сина ОСОБА_7 в нього було виявлено проблеми зі здоров`ям. Її родина проживала в місті Києві в орендованому житлі. Батько дитини, ОСОБА_2 , мав власний бізнес та матеріально забезпечував сім`ю. Як назначила ОСОБА_1 , через рік подружнього життя вона дізналася, що ОСОБА_2 вживав наркотичні засоби. На її думку, саме через це, в дитини наявні проблеми зі здоров`ям. Зі слів ОСОБА_1 , батько дитини часто вживав алкогольні напої та поводив себе агресивно по відношенню до неї. Вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів через вчинення ОСОБА_2 фізичного насильства по відношенню до неї, в тому числі в присутності дитини, що було причиною гострої стресової реакції в ОСОБА_7 . Відносно ОСОБА_2 складалися адміністративні протоколи та виносилися заборонні приписи, однак це на його поведінку ніяким чином не вплинуло. З розповіді матері стало відомо, що згодом ОСОБА_2 закрив свій бізнес, у зв`язку з чим їй довелося працевлаштовуватися. Взаємовідносини між нею та батьком дитини дедалі погіршувалися, тому через деякий час подружжя припинило спільне проживання, а згодом розлучилося. Як повідомила ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 малолітній ОСОБА_7 часто гостював у баби (матері батька), з якою останній проживає. Під час перебування дитини в баби батько жодного разу не проявляв ініціативи щодо спілкування з сином. ОСОБА_1 зазначила, що син має інвалідність через захворювання на цукровий діабет 1 типу, у зв`язку з чим потребує постійного контролю рівня глюкози в крові та регулярного введення інсуліну. Батько дитини не виявляв зацікавленості щодо особливостей захворювання сина та не цікавився алгоритмом дій у разі погіршення стану здоров`я. Додала, що через особливості захворювання, у разі ненадання належної медичної допомоги, дитина може впасти в кому. Матір дитини розповіла про випадок, що стався близько двох років тому, а саме: під час гостювання дитини в баби зі сторони батька, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та попри спротив баби, забрав сина та повів у невідомому напрямку. ОСОБА_1 , з її слів, одразу звернулася до поліції, проте їй повідомили, що не будуть вчиняти жодних дій, оскільки дитина перебуває з батьком, який не позбавлений батьківських прав. Цього ж дня ОСОБА_2 повернув їй сина з наднизьким рівнем глюкози в крові та голодним, що є неприпустимим при такому захворюванні. ОСОБА_1 зауважила, що після даного випадку баба боїться забирати ОСОБА_7 до себе, тому зустрічається з ним виключно на нейтральній території або за місцем проживання онука. Зі слів матері, наразі її родина проживає в орендованому житлі в місті Бровари. Між її чоловіком та сином склалися доброзичливі відносини, вони разом проводять багато часу. На запитання спеціаліста чому постало питання про позбавлення батька дитини батьківських прав, ОСОБА_1 відповіла, що ОСОБА_2 неодноразово їй погрожував забрати сина. Безвідповідальне ставлення батька до здоров`я ОСОБА_7 може нести загрозу життю дитини. Також ОСОБА_2 , з її слів, вже більше року не спілкується з сином, не вітає його зі святами та має заборгованість зі сплати аліментів. ОСОБА_1 зазначила, що наразі ОСОБА_2 проживає разом зі своєю матір`ю за її рахунок, оскільки ніде не працює та постійно вживає алкогольні напої. Матір дитини зазначила, що не знає номер мобільного телефону колишнього чоловіка. Баба дитини відмовилася надати його контакти та заборонила передавати свої дані спеціалісту Служби. ОСОБА_1 додала, що баба дитини підтримує її звернення до суду щодо позбавлення її сина батьківських прав, оскільки знає його відношення до виконання ним батьківських обов`язків. ОСОБА_1 додала, що малолітній ОСОБА_7 не мас жодного бажання спілкуватися з батьком, оскільки ображений на нього через невиконану ним обіцянку щодо подарунку. Крім того, зі слів матері, батько жодного разу не телефонував сину та не цікавився його життям i здоров`ям. 08 червня 2026 року спеціалістами Служби було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт №307. У ході обстеження було встановлено, що родина з жовтня 2025 року проживає в орендованому приватному житловому будинку (таунхаусі) загальною площею близько 165,0 кв.м, житловою - близько 100,0 кв.м. Орендна плата, зі слів ОСОБА_1 , становить 50000,00 грн. Наявні газо-, водо- та електропостачання. Санітарно-технічний стан помешкання придатний для проживання. Для малолітнього ОСОБА_7 виділена окрема мебльована кімната. Дитина забезпечена одягом, взуттям, засобами особистої гігієни та продуктами харчування. Для її проживання та виховання створені належні умови. За даною адресою проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 (проходить військову службу в Національній гвардії України), ОСОБА_12 . Згідно висновку оцінки потреб сім`ї, яка проводилась фахівцем із соціальної роботи центру соціальних служб Броварської міської ради Броварського району Київської області з 05.06 по 11.06.2026, у родині наявні складні життєві обставини, класифікація випадку - простий. ОСОБА_1 в повному обсязі забезпечує потреби дітей у вихованні, розвитку та медичному обслуговуванні. Згідно з інформацією, розміщеної на веб-сайті YouControl, станом на 28.06.2026 ОСОБА_1 зазначена як фізична особа-підприємець з 11.04.2025. Дохід ОСОБА_1 за період із грудня 2025 року по травень 2026 року становить 85176,00 грн, що підтверджується формою OK-7, сформованою засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 24.06.2026. Відповідно до довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №2325, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Профмедклінік» 25.06.2026, ОСОБА_1 не перебуває на обліку. Згідно довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.07.2024, виданої УCBП Дніпровської РДА в м. Києві, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами, місце проживання яких зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно довідки, виданої комунальним некомерційним підприємством «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Київ», малолітній ОСОБА_3 хворіє на цукровий діабет 1 типу i потребує постійної інсулінотерапії. Для цього постійно мусить мати при собі інсулін, глюкометр (пристрій для безперервного моніторингу глюкози в крові). Згідно з характеристикою та інформацією, наданою ліцеєм №30 «Еконад» Дніпровського району м. Києва від 13.02.2026 та 24.06.2026, ОСОБА_3 навчається в даному ліцеї з 01.09.2024. Учень проявляє наполегливість у навчанні. Віддає перевагу таким дисциплінам як математика, образотворче мистецтво. ОСОБА_7 вчасно приходить до ліцею, завжди підготовлений до уроку. Дитина охайна, доглянута. Має багато друзів у класі. Участь у вихованому процесі ОСОБА_7 бере матір, ОСОБА_8 . Вона систематично цікавиться успішністю дитини, підтримує зв`язок із класним керівником. Інформація щодо участі батька у вихованні та навчанні дитини в ліцеї відсутня. Протягом навчання ОСОБА_7 батько до класного керівника та адміністрації ліцею з питань навчання та виховання не звертався, заходів для батьків не відвідував. З метою з`ясування думки ОСОБА_2 щодо доцільності/недоцільності позбавлення його батьківських прав 09 червня 2026 року спеціалістом Служби були направлені листи-запрошення на бесіду на адресу його реєстрації та фактичного місця проживання, надані ОСОБА_1 , проте поштові відправлення були повернуті у зв`язку з невдалою спробою вручення. Також спеціалістом Служби виявлено обліковий запис у соціальній мережі «Instagram», який, імовірно, належить ОСОБА_2 . Проте у зв`язку з налаштуваннями конфіденційності акаунта, можливість надсилання приватних повідомлень відсутня. Остання загальнодоступна публікація датована груднем 2025 року. Відповідно до листа служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.06.2026, провести обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , не виявилося можливим, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. ОСОБА_2 було залишене запрошення з проханням з`явитися до служби, однак станом на 11.06.2026 батько дитини на залишене запрошення не відреагував. Як убачається з листа Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.06.2026, з 09.06 по 26.06.2026 фахівцями з соціальної роботи Центру було неодноразово здійснено соціальні відвідування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 , з метою проведення оцінки потреб. Батька жодного разу не було вдома. На залишене запрошення ОСОБА_2 до центру соціальних служб не з`явився. Відповідно до листа служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.06.2026, з метою проведення обстеження умов проживання ОСОБА_2 спеціалістом було відвідано адресу: АДРЕСА_5 , проте двері квартири ніхто не відчинив. Сусіди зазначили, що не знають ОСОБА_2 , в квартирі часто змінюються мешканці, ймовірно орендарі. На залишене запрошення ОСОБА_2 до служби не з`явився. Згідно листа Дніпровського районного в місті Києві центру соціальних служб від 25.06.2026, фахівцями з соціальної роботи 24.06.2026 здійснено візит за адресою: АДРЕСА_5 , та з`ясовано, що ОСОБА_2 за зазначеною адресою не проживає. Як убачається з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, виданої Дніпровським відділом державної виконавчої служби в місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції від 22.01.2026, борг ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 станом на 01.01.2026 становить 139354,37 грн. З серпня 2024 року боржник не здійснив жодного платежу в рахунок сплати аліментів. Відповідно до листа Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 05.06.2026, згідно інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та інших наявних даних у Броварському PУП ГУНП в Київській області зафіксовано притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , а саме: 25.06.2019 Управлінням патрульної поліції в м. Києві за ч. 1 ст. 126 KУпAП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки), накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн; 01.10.2021 Управлінням патрульної поліції в м. Києві за частиною першою статті 178 KУпAП (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді), накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн; 22.09.2023 Управлінням патрульної поліції в м. Києві за частиною першою статті 173-2 KУпAП (вчинення насильства в сім`ї, невиконання захисного припису або не проходження корекційної програми), судом накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн; 02.01.2024 Дніпровським управлінням поліції ГУНП в м. Києві за частиною другою статті 173-2 KУпAП (вчинення насильства в сім`ї, невиконання захисного припису або не проходження корекційної програми), судом накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Також інформуємо, що згідно даних IKC IHП Броварського PУП ГУНП в Київській області фактів притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зафіксовано. Згідно інформації, зазначеній на офіційному веб-сайті Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 перебуває в Єдиному реєстрі боржників за 9 виконавчими провадженнями, а саме: BП НОМЕР_6 (стягнення коштів); BП НОМЕР_7 (стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху); BП НОМЕР_8 (інші стягнення на користь державного бюджету (санкції, платежі, штрафи); BП НОМЕР_9 (стягнення аліментів); BП НОМЕР_10, BП НОМЕР_11, BП НОМЕР_12, BП НОМЕР_13, BП НОМЕР_14 (стягнення у справах про адміністративні правопорушення (крім безпеки дорожнього руху). Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 13.02.2023 ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного a6o надзвичайного стану) та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України було вирішено звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік. 28 червня 2024 року вироком Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кримінального кодексу України (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю i не спричинили тілесних ушкоджень) та призначено покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. Відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України дитина мас право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. 05 червня 2026 року спеціалістом Служби було проведено бесіду з малолітнім ОСОБА_3 . ОСОБА_1 виявила бажання бути присутньою під час бесіди. Хлопчик легко йшов на контакт та відверто відповідав на питання. Розповів, що навчається в 3 класі ліцею в місті Києві. Відвідує спортивну секцію з футболу та має багато друзів. На прохання розповісти про свою родину ОСОБА_7 зазначив, що проживає разом із матір`ю, ОСОБА_14 (вітчимом) та молодшою сестрою ОСОБА_15 . У вільний від навчання час ОСОБА_7 часто гуляє в парку разом із сім`єю, любить кататися на велосипеді та грати в ігри на планшеті. Також малолітній зазначив, що йому подобається разом із ОСОБА_14 їздити на його роботу. Нещодавно вони разом відвідували «великий басейн». На запитання щодо біологічного батька ОСОБА_7 відповів, що його звати ОСОБА_16 , i він проживає разом зі своєю матір`ю (бабою дитини). Востаннє хлопчик спілкувався з батьком минулого літа, коли гостював у баби. ОСОБА_7 зазначив, що батько не спілкується з ним, а також не вітає його зі святами. На запитання чи хотів би малолітній спілкуватися з батьком, останній відповів: «Уже не хочу» та відмовився вказати причину. Під час розмови про біологічного батька в дитини спостерігалося емоційне напруження та різке зниження активності в спілкуванні. У зв`язку з небажанням дитини відповідати на запитання про батька, спеціалістом Служби не з`ясовувалася думка ОСОБА_7 щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 12.05.2026 про надання висновку щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - Комісія) розглядалася двічі, а саме: 08 липня та 29 липня 2026 року На засіданні Комісії 08 липня 2026 року була присутня ОСОБА_1 ОСОБА_2 був відсутній на засіданні, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, про причини неявки не повідомив. На запитання Головуючої чи відомо ОСОБА_2 про розгляд справи щодо позбавлення його батьківських прав ОСОБА_1 відповіла, що підтримує зв`язок із його матір`ю, яка повідомила про це свого сина. Також ОСОБА_1 зауважила, що баба відмовилася надати їй контакти ОСОБА_2 та заборонила надавати її контактні дані спеціалістам Служби. Зазначила, що ОСОБА_2 вживає алкогольні напої та наркотичні речовини, інколи зникає з дому та не має доходу. На запитання Головуючої щодо мети позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, ОСОБА_1 відповіла, що батько безвідповідально ставиться до здоров`я сина та не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання ОСОБА_7 . Додала, що під час спільного проживання він у стані алкогольного сп`яніння неодноразово вчиняв фізичне насильство по відношенню до неї в присутності дитини. На засіданні Комісії 29 липня 2026 року була присутня ОСОБА_1 . ОСОБА_2 вчергове на засідання не з`явився. Головуюча вкотре поцікавилася в матері дитини чи відомо батьку про розгляд справи щодо позбавлення його батьківських прав, оскільки з ним не вдалося встановити контакт, на що ОСОБА_1 відповіла: «Так, він знає про це». Відповідно до частини четвертої статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді питання позбавлення батьківських прав є обов`язковою участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Підпунктом 2 частини першої ст. 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти. Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №522/10703/18 від 29.04.2020, суд зазначив, що тлумачення пункту 2 частини 1 ст. 164 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, i лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що батько свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та нехтує ними, не піклується про фізичний i духовний розвиток дитини, не цікавиться її життям, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не забезпечує медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 124-133).

У даній справі суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його малолітньої дитини, ураховуючи всі встановлені судом обставини справи.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина перша статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною першою статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 СК України).

Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з частиною другою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), в тому числі, й на рівне виховання батьками.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року N 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Olsson v. Sweden" (N 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і при наявності вини у діях батьків.

У даному випадку суд дійшов висновку про наявність свідомого ухилення та винної поведінки батька у неприйнятті ним участі в вихованні та утриманні дитини, оскільки відповідач не був позбавлений можливості отримання інформації про місце проживання дитини, судом не встановлено наявності будь-яких перешкод для батька у спілкуванні з сином, непереборні обставини, які не дозволяють батьку реалізовувати свій батьківський обов`язок, відсутні.

Суд ураховує, що відповідач протягом тривалого терміну не приймає участі у вихованні, утриманні, лікуванні дитини, жодним чином не виконує батьківських обов`язків, не проявляє до дитини батьківського піклування, що вказує на його байдужість до життя та долі дитини. Будь-яких спроб відповідача налагодити контакт з сином судом не встановлено.

У рішенні від 30 червня 2020 року в справі "Ілля Ляпін проти Росії" (заява N 70879/11) ЄСПЛ зауважив про те, що в інтересах дитини також забезпечити її розвиток у здоровому навколишньому середовищі, і батько/мати не може мати права відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вживати таких заходів, які б могли завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини можуть, в залежності від їх характеру і серйозності, превалювати над інтересами батьків.

Також ЄСПЛ у рішенні від 30 червня 2020 року у справі "Ілля Ляпін проти Росії" (заява N 70879/11) зазначив про те, що якщо батько/мати не підтримують стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією.

Приймаючи рішення у цій конкретній справі, суд виходить з того, що на перше місце мають ставитись "якнайкращі інтереси дитини", оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом тривалого терміну не спілкується з дитиною, не приймає участі у її вихованні та утриманні і такої своєї поведінки не змінює і не намагається змінити.

Врахувавши поведінку відповідача та всі інші встановлені у цій справі обставини, відсутність будь-яких фактичних даних про те, що відповідач намагався відновити спілкування з дитиною та брати участь у її вихованні, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав, оскільки маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення дій, які становлять зміст батьківського обов`язку, свідомо ухиляється від їх виконання. У зв`язку з цим позбавлення батьківських прав відносно малолітньої дитини позитивно вплине на долю дитини, забезпечить захист її прав та інтересів.

З урахуванням всіх встановлених обставин справи суд вважає за необхідне застосувати до відповідача крайній захід - позбавлення його батьківських прав, оскільки відсутні будь-які факти та обставини, які б давали суду можливість прийти до висновку про те, що відповідач може змінити свою поведінку по відношенню до дитини та бажає приймати участь у житті сина.

Врахувавши конкретні обставини справи, "якнайкращі інтереси дитини", а також те, що відповідач не підтримує стосунків з сином протягом тривалого часу, не цікавиться його життям, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини, спілкування з нею, утримання, і така поведінка відповідача триває довгий час, суд дійшов висновку про застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав, оскільки відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачу створювали перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини.

Відповідач не з`явився на засіданні Комісії з захисту прав дітей, і так само жодного разу не з`явися до суду, що вказує на його байдужість до дитини і не надає суду можливості відмовити у позові попередивши відповідача про необхідність змінити своє ставлення до дитини та своїх батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, тому, враховуючи відсутність будь-якої участі відповідача у вихованні та утриманні дитини тривалий час, існування реальної можливості виконання батьківських обов`язків, проте їх свідоме невчинення, відсутність зацікавленості у перебуванні дитини в навчальному закладі, стані її здоров`я та вихованням, суд дійшов висновку про задоволення позову про позбавлення батьківських прав.

У цій справі доведене нехтування відповідачем потребами дитини, порушення прав дитини на належне батьківське виховання та не виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо спілкування з дитиною, її виховання та утриманні. Відповідач не довів зміну своєї поведінки щодо дитини, реальне прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростував свідомого нехтування обов`язками батька щодо сина.

Приймаючи рішення у справі, суд ураховує всі перелічені вище встановлені судом обставини справи та вбачає що відповідач свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків зі спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні, своєї поведінки не змінював протягом тривалого часу, хоча мав можливість та час для виправлення свого ставлення до виховання сина, однак таких заходів не вжив, що підтверджує його неспроможність забезпечити необхідні умови для повноцінного розвитку дитини, тому позбавлення відповідача батьківських прав є доцільним та спрямоване, перш за все, на захист прав та інтересів дитини.

У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач вживає заходів щодо спілкування з сином, цікавиться його станом здоров`я, внутрішнім світом, бере участь у вихованні дитини. Навпаки, встановлені судом обставини справи свідчать про свідоме та винне ухилення відповідача протягом тривалого терміну від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, тому наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав і саме таке рішення відповідатиме вимогам Закону України "Про охорону дитинства", Конвенції про права дитини, нормам СК України та інтересам малолітньої дитини.

Позбавлення відповідача батьківських прав здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Тобто, відповідач не позбавлений можливості все ж таки змінити своє ставлення до сина та його виховання і у подальшому поставити питання про поновлення у батьківських правах (стаття 169 СК України), а також не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про надання йому права на побачення з дитиною (ст. 168 СК України).

Вирішуючи відповідний спір в частині позбавлення батьківських прав суд з урахуванням конкретних обставин цієї справи керувався правовими позиціями Верховного Суду викладеними у його постановах, зокрема у справі №202/7712/18 від 21.07.2021 року, №331/8310/15 від 02.08.2021 року, №203/3505/19 від 26.01.2022 року, №398/4299/17 від 27.01.2021 року та №202/7712/18 від 21.07.2021 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 51 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280, 281, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 14, 19, 141, 142, 150, 153, 155, 157, 164, 166, 171 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, заінтересована особа: Дніпровська окружна прокуратура м. Києва, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1311 (одна триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Текст рішення складений 27.10.2026 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Харківське шосе, 4а, код ЄДРПОУ 37397237);

Третя особа - Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області (Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, 18, код ЄДРПОУ 23567703);

Третя особа - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області (Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, 15, код ЄДРПОУ 04054932).

Суддя -

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
27.10.2026 Рішення № 140963546 Дніпровський районний суд міста Києва
12.05.2026 Ухвала № 136580792 без тексту Дніпровський районний суд міста Києва
16.03.2026 Ухвала № 134850481 без тексту Дніпровський районний суд міста Києва

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04054932. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг