Справа № 185/11587/26
Провадження № 2/185/9951/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Куценко Тетяну Вікторівну звернулася з позовом до Донецької міської ради (ЄДРПОУ 26502957) про визнання права власності на квартиру номер АДРЕСА_1 .
Ціна позову 149 860 грн.
Відзиву на позов не надійшло, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З доданих до позовної заяви документів видно, що 10 листопада 1993 року Підприємством комунального обслуговування Донецький орендний завод «Точмаш» видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , яке посвідчує, що квартира номер АДРЕСА_1 належить на праві особистої власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Квартира приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири складає 59,0 кв.м. Ідеальна доля квартири номер 3 складає 28/100 часток домоволодіння.
Зазначене свідоцтво містить відмітку про реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на 28/100 часток домоволодіння у бюро технічної інвентаризації м.Донецька у реєстраційний книзі 7/6 за реєстраційним номером 662, дата реєстрації 27 грудня 1993 року.
07 червня 1994 року Шостою донецькою державною нотаріальною конторою посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1-2927 договір, за умовами якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла в дар 14/100 часток домоволодіння з відповідною частиною надвірних споруд, що розташовані в АДРЕСА_2 часток домоволодіння належать дарителю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 , виданого підприємством комунального обслуговування Донецький орендний завод «Точмаш» 10 листопада 1993 року.
Договір дарування містить реєстраційний напис про реєстрацію у БТІ м.Донецька права власності ОСОБА_1 на 14/100 часток домоволодіння , які складають квартиру під номером АДРЕСА_3 , запис до реєстрової книги 7/6 за реєстровим № 662 від 07 червня 1994 року.
За змістом зазначених правовстановлюючих документів БТІ м.Донецька зареєстровано право власності ОСОБА_1 на ідеальну частку домоволодіння, яка фактично виділена в натурі і складає окремий об`єкт нерухомості - квартиру номер АДРЕСА_1 .
Згідно з технічним паспортом квартира номер АДРЕСА_1 є окремою двокімнатною квартирою, право власності на яку підтверджується свідоцтвом № 289 від 10 листопада 1993 року, що видане Фондом житлового майна ДАЗ «Точмаш». Квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та має дві кімнати, кухню, санвузол, коридор та передпокій. Загальна площа квартири 59,0 кв.м, загальна площа житлових кімнат 30,20 кв.м.
На теперішній час через тимчасову окупацію міста Донецька відсутній доступ до архівних матеріалів Донецького бюро технічної інвентаризації.
Тому позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру.
Як визначено статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як визначив Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Також Верховним Судом у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18 зазначено, що у разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.
У даному випадку правовстановлюючий документ на квартиру не втрачений, натомість фактично є втраченим документ на паперовому носії, який зберігався в архіві Бюро технічної інвентаризації міста Донецька і посвідчував державну реєстрацію права власності позивача на нерухоме майно.
Позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру на підставі наявних правовстановлюючих документів, отже державою не визнається факт набуття позивачем права власності на нерухоме майно, тому позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею цього права.
Позивач просить визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території міста Донецька.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Як визначено статтею 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Отже у разі невизнання за позивачем права власності на нерухоме майно, таке майно має бути взято на облік як безхазяйне і в подальшому передано за рішенням суду у комунальну власність. Тому особою, яка має інтерес до спірного нерухомого майна, є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем розташування цього майна.
Органом місцевого самоврядування за місцем розташування спірного нерухомого майна є Донецька міська рада (код ЄДРПОУ 26502957) і саме ця юридична особа є належним відповідачем у даній справі.
На теперішній час територія міста Донецька є тимчасово окупованою. Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», яке здійснювало реєстрацію права власності до 01 січня 2013 року, свою діяльність після 24 лютого 2022 року не поновлювало на території, підконтрольній Україні, архівні документи на паперових носіях залишилися на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим неможливо отримати інформацію щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, розташованого в місті Донецьку.
Набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності та договором дарування, які містять відмітку про державну реєстрацію права власності КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька».
Отже право власності позивача на нерухоме майно, яке складає окреме ізольоване приміщення - квартиру номер АДРЕСА_1 було посвідчене належним чином згідно законодавства, діючого на час набуття права власності. На теперішній час доступ до архівних документів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» неможливий. Однак право власності позивача на квартиру підтверджується відповідними правовстановлюючими документами і нічим не спростовується. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки спір виник не внаслідок неправомірних дій відповідача, а через відсутність доступу до архівних документів БТІ у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Донецька, у даній справі суд вважає за можливе не покладати судовий збір на відповідача.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру номер АДРЕСА_1 загальною площею 59,0 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м.
Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
-Донецька міська рада, 84333 Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Транспортна, будинок 2, ЄДРПОУ 26502957.
Суддя У.М. Болдирєва