Судові рішення

Постанова № 140972114 у справі № 420/39558/25 від 27.10.2026

Постанова від 27.10.2026 в адміністративній справі № 420/39558/25 (категорія «Реалізації податкового контролю»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Лук'янчук О.В.

Справа№ 420/39558/25
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяЛук'янчук О.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяРеалізації податкового контролю
Дата ухвалення27.10.2026
Надійшло до реєстру28.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140972114

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/39558/25

Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України. в якому просило:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України від 12.08.2025 за №200163 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" (код ЄДРПОУ - 45137080) критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" (код ЄДРПОУ - 45137080) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України, №13448819/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 27.05.2025; №13448820/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" (код ЄДРПОУ - 45137080) податкові накладні: №1 від 27.05.2025 на суму 530 100,00 грн. (ПДВ - 65 100,00 грн.) датою її подання на реєстрацію 25.06.2025; №3 від 28.05.2025 на суму 501 714,00 грн. (ПДВ - 61 614,00 грн.) датою їх подання на реєстрацію 25.06.2025;

стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" (код ЄДРПОУ - 45137080) судові витрати по справі, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області №200163 від 12.08.2025 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" (код ЄДРПОУ - 45137080) критеріям ризиковості платника податку є за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально, а віднесення товариства до категорії ризикових є безпідставним, контролюючим органом не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ", наявність у товариства достатньої матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності. Основним видом діяльності ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" є діяльність за кодом КВЕД 46.21 "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин". Специфіка діяльності товариства полягає в тому, що товариство закуповує сільськогосподарську продукцію (соя, пшениця тощо) у фермерських господарств та сільгосппідприємств України, як у виробників такої продукції, так і у постачальників такої продукції, за найвигіднішою ціною для подальшої реалізації на території України контрагентам-покупцям. Контрагентами товариства є реальні суб`єкти підприємницької діяльності, яким продукція відпускається за умови безготівкового розрахунку. Для доставки товару по території України товариство власними силами та за власний рахунок здійснює пошук перевізників - юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, з якими укладає разові договори-заявки або договори про надання послуг з організації перевезень тривалого характеру. Також доставка товару здійснюється за рахунок замовників та постачальників. Для забезпечення своєї господарської діяльності товариство має в користуванні нежитлові (як складські, так і офісні) приміщення, а також і транспортний засіб, відомості про які достеменно відомо податковому органу, оскільки ці дані відображені в необхідній податковій звітності, зокрема в повідомленні за формою №20-ОПП від 09.06.2025. Для належного здійснення господарської діяльності товариство також придбаває послуги з перевезення вантажів, зокрема, у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) згідно договору №26/05-2025 від 26.05.2025, заявок №1 і №2, платіжних інструкцій про оплату послуг №3 від 27.05.2025 і №5 від 28.05.2025 та актами наданих послуг №0У-0000001 від 27.05.2025 і №0У-0000002 від 28.05.2025 . На даний час в товаристві працює три особи (директор, менеджер із закупівлі та бухгалтер). Працевлаштування цих осіб підтверджується повідомленням про прийняття працівників від 02.06.2025, а також звітністю з ЄСВ за червень 2025 року. Сплата податків за вказаних працівників (військовий збір, ЄСВ і ПДФО) підтверджується платіжними інструкціями №17, №18 і №19 від 11.06.2025 за червень 2025 року.

Позивач вважає, що ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" в період 2023-2025 років відповідає показнику позитивної податкової історії (додаток 5), а саме: "Обсяг постачання, зазначений в ПН/РК (крім РК поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих в ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, не перевищує 1 млн. грн. за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 100 тис. грн. та керівник - посадова особа є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку".

Відносно ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" відсутні відкриті виконавчі провадження, що підтверджується даними з Єдиного реєстру боржників. Контрагентами товариства є реальні суб`єкти підприємницької діяльності, яким продукція відпускається за умови безготівкового розрахунку. Для здійснення своєї діяльності товариство також "живими грошима" поповнило свій електронний рахунок ПДВ для реєстрації податкових накладних на користь своїх покупців. Вказаний факт підтверджується платіжними інструкціями №21, №22 і №23 від 13.06.2025. У позивача взагалі відсутній податковий борг зі сплати податків, що підтверджується даними електронного кабінету платника податку. Оскільки ТОВ не є виробником сільськогосподарської продукції, тому відсутні операції щодо придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції. Земельні ділянки в користуванні також відсутні. Специфіка діяльності товариства полягає в тому, що товариство закуповує сільськогосподарську продукцію (соя, пшениця тощо) у фермерських господарств та сільгосппідприємств України, як у виробників такої продукції так і у постачальників такої продукції, за найвигіднішою ціною для подальшої реалізації на території України нашим контрагентам-покупцям. При цьому, закупівля такої продукції здійснюється не у платників ПДВ (станом на червень місяць 2025 року), у зв`язку з чим відомості про придбання сільськогосподарської продукції в ЄРПН відсутні. На підставі наведеного, ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" не відповідає кодам податкової інформації 03 і 08, оскільки всі ці зауваження, які зазначені в рішенні про ризиковість №200163 від 12.08.2025 спростовується наявною інформацією та доданими первинними фінансово-господарськими документами.

Позивачем на адресу відповідача-1 було подано відповідне повідомлення від 04.08.2025 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку разом із документами, в тому числі документи щодо матеріально-технічної бази, трудових ресурсів, а також документів та пояснень щодо здійснення діяльності в рамках коду ДКПП 46.21, які свідчили про невідповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Проте надані документи відповідачем-1 не були враховані безпідставно, як і не зазначено і причин їх неврахування. ГУ ДПС в Одеській області належним чином не дослідило ані вказані обставини та факти, ані документи, які надавалися на її розгляд в підтвердження реальності здійснення операцій, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. В даному випадку податковий орган регіонального рівня підійшов до виконання своїх функцій і обов`язків формально, і зазначаючи одні й ті ж підстави віднесення ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" до категорії ризикових без будь-якого належного обґрунтування, що є незаконним.

З метою здійснення господарської діяльності, ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" було укладено із ТОВ "АГРО ФОНД" (код ЄДРПОУ - 39137820) договір поставки №26/05/25/939 від 26.05.2025 разом із специфікацією №1 на поставку сої. Факт постачання сої підтверджується первинними документами. Реалізований товар - соя, попередньо був придбаний ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" у неплатника ПДВ - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ). В реєстрації оформлених позивачем податкових накладних №1 від 27.05.2025 на суму 530 100,00 грн. (ПДВ - 65 100,00 грн.) та №3 від 28.05.2025 на суму 501 714,00 грн. (ПДВ - 61 614,00 грн.) було відмовлено з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Позивачем було надано вичерпний перелік необхідних документів про підтвердження факту та підстав складення податкової накладної (договір, видаткові накладні та документи на перевезення товару, а також документи про придбання товару), які були проігноровані. Податковим органом не зазначено, чому вказані документи не були враховані при винесенні рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних (вказані документи підтверджують саме виникнення податкових зобов`язань згідно ст. ст. 187 і 201 ПК України), оскільки підстави відмови в реєстрації вказаних податкових накладних не відповідають документам, які були надані зі сторони позивача на користь податкового органу. Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 27.05.2025 і №3 від 28.05.2025 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 12.08.2025 за №200163 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнано протиправними і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області №13448819/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 27.05.2025; №13448820/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені і подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" податкові накладні: №1 від 27.05.2025 на суму 530 100,00 грн. (ПДВ - 65 100,00 грн.) та №3 від 28.05.2025 на суму 501 714,00 грн. (ПДВ - 61 614,00 грн.) датою їх подання на реєстрацію 25.06.2025;

Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" судові витрати по сплаті судового збору 7267,20 грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривен 20 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт щодо визнання протиправним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної зазначає, що позивачем не було надано сертифікатів якості та/або лабораторних висновків на підтвердження показників вологості, домішок, білків тощо; рахунків-фактур та копії звіту 37-СГ «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур»; виставлених Постачальником рахунків на оплату; дозволів та належним чином завірених маршрутних листів.

Вказує, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних вбачається, що протягом січня - грудня 2025 року здійснено реалізацію в адресу контрагента ТОВ «Агро Фонд» (код ЄДРПОУ 39137820) товару соя на суму 2 064 654, 00 грн. (в т. ч. ПДВ становить 412 930, 80 грн.), проте, придбання протягом січня - грудня 2025 року міститься лише програмна продукція "Business automation software for accounting. Basic" від контрагента ТОВ «Брейн Групп» (код ЄДРПОУ 38971514) на суму 6 000, 00 грн. (в т. ч. ПДВ становить 1 000, 00 грн.), інформація про придбання товарів, необхідних для вирощування зернової, олійної культури та похідної продукції відсутня загалом.

Поряд з цим, хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку № 520, однак Позивачем в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)).

Крім того, платіжні документи, надані на розгляд комісії регіонального рівня, завірені неналежним чином, оскільки не містять підпису уповноваженої особи банківської установи, а також клієнта цієї установи як у фізичному, так і в електронному вигляді, а тому, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що вищезазначений документ є сумнівним та ймовірно складений з порушенням чинного законодавства.

Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено запит до банківської установи АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» задля встановлення справжності (оригінальності, автентичності) платіжних інструкцій № 12315 від 29.05.2025, № 106287 від 28.05.2025, № 1 від 27.05.2025 та наявності або відсутності розрахункових операцій взагалі на адресу вищезазначених підприємств. З відповіді від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» вбачається, що платіж на суму 447 950, 00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1 від 27.05.2025 за період 27.05.2025 не підтверджено, що ставить під сумнів наявність та можливість отримання ТОВ «ЕЗЕРЛІНЗ» товару, а саме зернових, олійних культур та похідних від них у контрагента ФОП ОСОБА_2 відповідно договору поставки № 25/05 2025 від 25.05.2025.

Також, Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено запит до ФОП ОСОБА_1 задля підтвердження або спростування існування договірних відносин між ТОВ «ЕЗЕРЛІНЗ» та ФОП ОСОБА_1 стосовно операцій з перевезення вантажу. В подальшому, запит було повернуто відправнику. Водночас, відповідно до договору на перевезення вантажів від 26.05.2025 № 26/05 2025 сторонами невірно зазначений код ЄДРПОУ ФОП ОСОБА_1 .

Щодо оскарження рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків повідомлено, що подані платником документи на розгляд Комісії, не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Також скаржник посилається на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 20.05.2021 по справі № 826/16627/18 а саме: колегія суддів звернула увагу платників на важливість дотримання принципу «належної обачності».

Крім вищезазначеного, апелянт вказує, що відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області витрат Позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000, 00 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" зареєстровано 13.01.2023, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Одеська ДПІ. Є платником ПДВ з 01.12.2024. Основний вид діяльності згідно КВЕД 46.21 "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин". Податкова адреса: Україна, 65012, Одеська обл., Приморський р-н, м. Одеса, Куликове Поле, буд. 1.

Позивач отримав в електронному сервісі ДПС "Електронний кабінет платника податків" рішення №159179 від 19.06.2025 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого зазначено, що ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" відповідає критеріям ризиковості платника податку, підстава - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У разі відповідності вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку. В рішенні № 159179 вказано такі коди податкової інформації:

код 03 - постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому, відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

код 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів/постачальників послуг.

В розділі рішення "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено:

операції постачання з 21.12.2024 по 19.06.2025 в рамках виду діяльності 46.21 із контрагентом (код ЄДРПОУ - 45137080), який визнаний ризиковим 19.06.2025.

24.06.2025 ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" надіслало на адресу ГУ ДПС в Одеській області повідомлення №1 з поясненнями та документами про скасування рішення про ризиковість.

ГУ ДПС в Одеській області було прийнято рішення №168494 від 01.07.2025, відповідно до якого за результатами розгляду отриманих від платника податку інформації та копій документів, податковим органом прийнято рішення про відповідність ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" критеріям ризиковості платника податку.

Також в рішенні №168494 від 01.07.2025 податковим органом зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, розрахунковий документ.

У рішенні №168494 замість коду податкової інформації 07, вказаний інший код 08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплата єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

04.08.2025 ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" надіслало на адресу ГУ ДПС в Одеській області повідомлення №1 з поясненнями та документами про скасування рішення про ризиковість .

ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №200163 від 12.08.2025, відповідно до якого за результатами розгляду отриманих від платника податку інформації та копій документів, податковим органом прийнято рішення про відповідність ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" критеріям ризиковості платника податку, за змістом аналогічне рішенню №168494 від 01.07.2025.

Позивач подав до ДПС України скаргу на рішення №200163 від 12.08.2025 в адміністративному порядку .

28.08.2025 рішенням ДПС України було залишено без змін рішення ГУ ДПС в Одеській області №200163 від 12.08.2025, а скаргу позивача - без задоволення.

ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" вважає, що рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області №200163 від 12.08.2025 є за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально, а віднесення товариства до категорії ризикових є безпідставним, тому в позові просить визнати рішення протиправним та скасувати та зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Між ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" та ТОВ "АГРО ФОНД" було укладено договір поставки №26/05/25/939 від 26.05.2025, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ") зобов`язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ "АГРО ФОНД") зернові, олійні культури та похідні від них, а покупець приймає товарі і оплачує його згідно умов, передбачених даним договором і відповідними специфікаціями товари, які є його невід`ємною частиною (п.1.1. договору). Відповідно до специфікації №1 від 26.05.2025 між сторонами було досягнуто домовленості про поставку сої на кількість 60 000 кг на загальну вартість 1026000 грн. Умови постави: DAP, с. Пониковиця, Золочівський район, Львівська область. Згідно специфікації розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: оплата у розмірі 86% від вартості поставленого товару - після постачання товару. Остаточний розрахунок - не пізніше наступного дня за днем отримання покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної на поставлений товар в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови надання постачальником усіх документів, визначених п.2.5 Договору.

Факт поставки сої оформлений видатковими накладними №РН-0000001 від 27.05.2025 на суму 530 100,00 грн. (31 000 кг.); №РН-0000002 від 28.05.2025 на суму 501 174,00 грн. (29 400 кг.).

Транспортування товару було здійснено із залученням перевізника ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) згідно договору на перевезення №26/05-2025 від 26.05.2025, оформлено ТТН №1 від 27.05.2025 і №2 від 28.05.2025.

За правилом першої події - дата поставки товару, ТОВ "ЕЗЕРЛІНЗ" було виписано та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 27.05.2025 на суму 530 100,00 грн. (31000 кг сої) і податкову накладну №3 від 28.05.2025 на суму 501 174,00 грн. (29340 кг сої). Реєстрація ПН зупинено, в квитанціях до вказаних податкових накладних вказано: "ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Підставою зупинення є те, що ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/ РК в ЄРПН.

Позивачем було направлено на адресу регіональної комісії ДПС повідомлення №1 від 13.11.2025 та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції, за якими було складено ПН №1 і ПН №3 ( зокрема, договір, рахунок, платіжні документи, видаткові накладні, документи щодо наявності матеріально-технічної бази, документи по придбанню реалізованого товару тощо).

Відповідачем-1 були прийняті рішення про відмову в реєстрації спірних ПН, а саме: рішення №13448819/45137080 від 18.11.2025, рішення №13448820/45137080 від 18.11.2025. Підставами для відмови у рішеннях зазначено - надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі "Додаткова інформація" зазначено: не надано документів зберігання та документи складського обліку.

Скаргу в адміністративному порядку на рішення про відмову в реєстрації спірних ПН позивач не подавав. Не погодившись із рішеннями про відмову в реєстрації спірних ПН, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що комісією регіонального рівня прийнято спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, та самого моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана податковим органом з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено діючим законодавством, а тому прийшов до висновку про протиправність рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 12.08.2025 за №200163 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" критеріям ризиковості платника податку.

Також суд вказав, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача , крім визнання рішення протиправним та його скасування, є зобов`язання Головне управління Державної податкової служби в Одеській області, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЗЕРЛІНЗ" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних суд вказав, що зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують факт фінансово-господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію ПН не спростована відповідачами, а тому дійшов висновку, що комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації ПН, з огляду на що рішення №13448819/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 27.05.2025; №13448820/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

При цьому, враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрації ПН, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 27.05.2025 та №3 від 28.05.2025 датою їх подання на реєстрацію.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

03 - постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та / або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг, транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

08 - постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності /невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність /невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз вищевикладених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлено певну послідовність дій щодо прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної /розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, вказаний акт індивідуальної дії суб`єктом владних прийнято у зв`язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації.

Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Очевидним є факт відсутності в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому вся господарська діяльність позивача є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції або назви контрагентів, які брали участь у її здійсненні.

Відповідачем також не надано доказів того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій.

Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов`язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду наведені зокрема у постановах від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі № 813/1301/15 апеляційний суд вважає за доцільне також зауважити, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

У постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, зазначення контролюючим органом кодів податкової інформації не є свідченням дотримання відповідачем вимог Порядку №1165, оскільки визначені контролюючим органом коди повинні гуртуватися на податковій інформації, яка, в свою чергу, повинна бути розшифрована в рішенні про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгари Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... «Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності ...».

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

В свою чергу, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.

Зміст прийнятого ГУ ДПС рішення свідчить про те, що останній формально послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, хоча затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п. 8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.

Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що вказане рішення не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, що вірно зазначено судом першої інстанції.

При цьому, оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

Крім того, відповідачем не спростовано наданих у письмових поясненнях, доданих до повідомлення, обґрунтувань щодо невідповідності його як платника податків критеріям ризиковості.

Таким чином, висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не ґрунтується на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.

Відхиляє апеляційний суд і посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові цього суду від 20.05.2021 у справі № 826/16627/18, оскільки у справі, яка переглядалась Верховним Судом предметом спору були податкові повідомлення-рішення, прийняті внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 1 січня 2014 року до 30 вересня 2017 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Так, відповідно до вимог п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За правилами п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

З 01.02.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складено та подано до реєстрації до ЄРПН податкову накладну № 1 від 27.05.2026 на суму 530 100,00 грн. і податкову накладну №3 від 28.05.2025 на суму 501 174,00 грн.

За отриманими квитанціями позивача повідомлено, що реєстрація податкових накладних №1 та №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Зазначено, що ПН складені та подана платником податку, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник"D"=.0000%,"Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складськідокументи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, у квитанції використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданої податкової накладної. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до віднесення платника податків, а також податкової накладної до категорії ризикових. Крім того, квитанція не містить відомості про реєстраційний номер та дату рішення, прийнятого контролюючим органом про відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості.

На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на необхідність надати пояснення та копії документів, а чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу, оскільки можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

В свою чергу, в квитанції зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.8 вказаних критеріїв та не зазначено конкретний перелік документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, фактичні обставини свідчать, що зупинення реєстрації спірних ПН з підстав відповідності операцій пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених Додатком 1 Порядку №1165, є протиправним.

У цьому контексті необхідно також зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від10.04.2020 у справі № 819/330/18.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу регіональної комісії ДПС повідомлення №1 від 13.11.2025 та копії документів, що підтверджують реальність господарської операції, за якими було складено ПН №1 і ПН №3 (зокрема, договір, рахунок, платіжні документи, видаткові накладні, документи щодо наявності матеріально-технічної бази, документи по придбанню реалізованого товару тощо).

З наданих до суду копій документів, які надавалися також до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій, по яким позивач подав для реєстрації податкову накладну, та вони є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

В той же час, як вже зазначалося, у квитанції зазначено лише посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п. 8 вказаних критеріїв та не зазначено конкретного переліку документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, якому відповідає платник податку, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Верховний Суд в постанові від 10 квітня 2020 року по справі № 819/330/18 зазначив, що для кожного критерію передбачений самостійний список документів, за умови подання якого, приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на Вичерпний перелік документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизований та чіткий. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів. Недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

В свою чергу, ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкової накладної до контролюючого органу для її реєстрації в підтвердження здійснення господарської операції, можуть враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки, як відзначено вище, контролюючим органом не було чітко вказано, які саме документи необхідно надати платнику податків та вказано лише загальний перелік документів.

Предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну є зокрема обставини достатності документів для її реєстрації. Крім того, обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами КАС України.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 травня 2020 року у справі №300/183/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи складені у повній відповідності до вимог законодавства та були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Однак, Комісією податкового органу прийнято рішення №13448819/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 27.05.2025; №13448820/45137080 від 18.11.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 28.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 2- 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відповідно до п. 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно додатку до Порядку № 520 в рішенні про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних обов`язково підкреслюються документи, які не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами прийняття спірного рішення вказано надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація» зазначено, що не надано документів зберігання та документів складського обліку.

Отже спірне рішення прийнято саме у зв`язку з «наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, відтак посилання контролюючого органу в «Додатковій інформації» на те, що ним не надано документів зберігання та документів складського обліку, є недоречним.

Також і доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про ненадання позивачем певних документів є безпідставними, оскільки, як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної слугувало надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, а не ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Також і доводи апелянта щодо того, що платіжні документи, надані на розгляд комісії регіонального рівня, завірені неналежним чином є безпідставними, оскільки наведені лише в апеляційній скарзі і не були відомі платнику податків під час зупинення реєстрації ПН та прийняття відповідачем рішення про відмову реєстрації ПН.

На переконання колегії суддів, зазначені пояснення та надані під час процедури реєстрації податкової накладної документи у своїй сукупності були достатніми для здійснення її реєстрації.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18 зазначив: Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги контролюючого органу щодо надання всіх можливих документів по господарській операції, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Фіскальний орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність. Витребування інших (можливих) документів і, як наслідок їх ненадання, відмову в реєстрації податкової накладної колегія суддів вважає надмірним формалізмом та необґрунтованим втручанням в діяльність господарюючих суб`єктів, що є, нічим іншим, як обмеженням права на свободу господарювання в ракурсі правомірності дій платника податків, доки не доведено зворотне.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд вважає, що вказані правові висновки, не зважаючи на внесення змін до Порядку № 520, є застосовними у спірних правовідносинах з огляду на загальні принципи права, покладені в їх основу, а тому доводи апелянта в ці частині є безпідставними.

Отже, оскаржувані рішення комісії з питань реєстрації / відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних не містить чіткої підстави для відмови в реєстрації, із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної або які саме документи складено з порушенням законодавства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів вважає необхідним заначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної чи такої відмови, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Дана позиція суду узгоджується із викладеними у постанові висновками Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20.

Щодо доводів апелянта про те, що з відповіді від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» вбачається, що платіж на суму 447 950, 00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1 від 27.05.2025 за період 27.05.2025 не підтверджено, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого та обставина, що АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" у листі від 19.01.2026 № 6469/6 не підтвердило платіж позивача на суму 447 950, 00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1 від 27.05.2025 на користь ФОП ОСОБА_2 не є достатньою підставою для відмови в реєстрації оформлених позивачем ПН на покупця-іншого суб`єкта господарювання.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №825/3990/14 та від 6 березня 2018 року у справі №804/5444/16, оскільки обставини даних справ не є подібними.

Зокрема, предметом розгляду вказаних справ є скасування податкового повідомлення-рішення прийнятого за результатами певного виду перевірок, а отже свідчить про дослідження судом господарських операцій платника податків на підставі первинних документів наданих до справи.

При реєстрації ж податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Посилання апелянта на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 02.07.2024 по справі №440/5004/23, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у межах справи, що розглядалась Верховним Судом, податковим органом було конкретизовано, які саме документи не надало підприємство на підтвердження наявності підстав для складання розрахунку коригування. Водночас у справі, що розглядається, відповідачем наведено узагальнений перелік документів.

Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи № 640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.

Крім іншого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. та вважає, що така сума на правову допомогу відповідає принципам пропорційності та справедливості.

Щодо доводів апеляційної скарги про ненадання доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, то колегія суддів зазначає, що наведене не вказує на відсутність підстав для стягнення витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 01 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Крім того слід зазначити, що стягнення витрат у заявленому розмірі не становить надмірний тягар для відповідача.

Варто зазначити, що відповідач, заявляючи про те, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним, не надав жодного доказу у підтвердження вказаної позиції та належним чином її не обґрунтував.

Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що позивачем не доведено співмірність понесених витрат.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції розглядаючи заяву про стягнення судових витрат надав оцінку зазначеним обставинам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»- «г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 27 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.08.2026 Ухвала № 139191690 П'ятий апеляційний адміністративний суд
24.08.2026 Ухвала № 139191689 П'ятий апеляційний адміністративний суд
27.07.2026 Рішення № 138508679 Одеський окружний адміністративний суд
02.12.2025 Ухвала № 132249984 без тексту Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 45137080. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг