Ухвала № 140974385 у справі № 607/23148/26 від 27.10.2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2026 Справа №607/23148/26 Провадження №2-з/607/77/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря с/з Кочмар С.М., розглянувши заяву адвоката Трача Віктора Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про скасування наказів, -

У С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , через представника - адвоката Трач В.І., звернулися в суд із позовом до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, в якому просять суд скасувати Накази Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка №80 від 18 березня 2026 року та №382 від 14.09.2026 «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб» з моменту його видання.

Разом із позовною заявою представник позивачів подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка вчиняти дії пов`язані із примусовим стягненням із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 нарахованої їм оплати за проживання у студентському гуртожитку на підставі наказу №80 від 18.03.2026 року та наказу №382 від 14.09.2026 року «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб», а також направлених на припинення вказаним особам надання житлово-комунальних послуг, до набрання законної сили судовим рішенням.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову представник позивачів обґрунтовує тим, що Відповідач без попередження наймачів житла звернувся до ПрАТ «Тернопільміськгаз» із проханням одностороннього розірвання договорів про постачання газу до кімнат наймачів і уже без будь-якого попередження у вересні 2026 року постачання газу до кімнат наймачів припинено. Відтак, сім`ї наймачів житла на даний час позбавлені права користування газом, що був проведений до їх кімнат. Крім цього, до наймачів житла на даний час повторно приходять претензії стосовно сплати грошових коштів за користування ліжко-місцем у гуртожитку, у період з 01.04.2026 по 01.10.2026, що підтверджується довідковими матеріалами Відповідача з помісячною деталізацією нарахованих та сплачених коштів за користування гуртожитком та із зазначенням наявної заборгованості в календарних місяцях. Відтак, вважає, що даний факт свідчить про те, що Відповідач почав вживати дії у вигляді претензійної роботи з виконанням положень спірного наказу в частині стягнення нового встановлення розміру оплати за ліжко-місце в гуртожитку в розмірі, передбаченому пунктом 1 спірного наказу. Тому, позивачі обґрунтовано посилаються на існування реальної загрози завданням шкоди їх правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення цивільного позову до ухвалення рішення у справі, зокрема стягнення грошових коштів за ліжко-місця у житлових приміщеннях, які орендуються позивачами у новому розмірі встановленого положенням спірного наказу. Вважає, що у випадку скасування спірного наказу судом у рамках розгляду даної справи позивачам необхідно буде докласти значних зусиль для повернення коштів сплачених на підставі даного наказу, зокрема такі дії можуть передбачати звернення до суду про їх повернення. Зазначив, що оскільки спірним наказом значно збільшується розмір плати за користування гуртожитком, тому позивачі понесуть значний фінансовий тягар, що спричинить погіршення їх фінансового становища, з причин того, що значні кошти підуть на оплату за проживання замість їх втрати на необхідні потреби для сім`ї. Вказав, що проведення претензійної роботи чи звернення до суду з поверненням надлишково сплачених коштів (розмір плати за користування встановлений спірним наказом, який перевищує попередній розмір плати за оренду), у разі скасування спірного наказу позивачами тлумачаться як майбутні обов`язкові дії, що потребуватимуть докладання значних зусиль через необхідність звернення за правовою допомогою із складанням претензійних документів з повернення сплачених коштів, написання позовних заяв, заяв про повернення сплачених коштів відповідачем, сплати судового збору, тощо, що становитиме значну затрату часу та коштів позивачів, тобто дій пов`язаних із врегулюванням нового спору. Представник позивачів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову дасть можливість у випадку скасування спірного наказу уникнути виникненню нового спору з повернення надмірно сплачених коштів. Звертає увагу суду на ту обставину, що відповідач у направлених претензіях вказує про можливість судового стягнення як заборгованості так і додаткових коштів, пов`язаних із такою заборгованістю, зокрема пені, інфляційних, тощо. Так, як вбачається із довідки про оплату за проживання за період з 01.06.2026 по 01.08.2026 станом на 01.10.2026 заборгованість зазначена у направлених претензіях у позивачів виникла саме з 01.04.2026, тобто із часу введення спірним наказом нового розміру та бази нарахування плати за користування. Крім цього, зауважує, що згідно наказу №258 від 15.07.2026 «Про встановлення розміру плати за проживання в студентському гуртожитку №1 університету інших осіб» встановлено по 31.08.2026 розмір плати за проживання в студентському гуртожитку №1 університету для осіб, які не є здобувачами вищої освіти в сумі 140,40 грн з ПДВ за 1 кв.м. займаного житлового приміщення. Однак, в довідках нарахування оплати за проживання вказується ліжко-місце. Звертає увагу суду, що у випадку не переукладення договорів оренди на умовах визначених спірним наказом та не сплати орендної плати за одиницю ліжко-місця згідно спірного наказу до позивачів можуть бути застосовані заходи з припинення проживання у гуртожитку, а також стягнення даної заборгованості у судовому порядку.

Суд, розглянувши заяву та долучені документи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Предметом позову, поданого позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка є вимога Позивачів про скасування Наказів Тернопільського національного педагогічного університету ім.В.Гнатюка №80 від 18 березня 2026 року та №382 від 14.09.2026 «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб» з моменту його видання.

Як на підставу поданого позову, позивачі покликаються на те, що Відповідач, на їхню думку, прийняв спірні накази не вмотивовано та упереджено, з метою фактичного необґрунтованого збільшення плати за користування житлом, шляхом отримання додаткової вимоги від збільшення одиниць нарахування, а також суперечить положенням законодавства України та порушує права позивачів та членів їх сімей, погіршує умови користування житлом встановлених раніше, самовільно змінює предмет найму у вигляді найму виключно житлової площі в гуртожитку у вигляді окремого ліжко-місця, порушує рівність умов користування житлом наймача та членів його сім`ї та обмежує право особи здійснювати найм окремого жилого приміщення у гуртожитку.

Відтак, судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу обґрунтованості та правильності нарахування плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №726/822/21.

Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі №487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 сформульована правова позиція відповідно до якої обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №212/7106/21 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, спрямовані на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, предметом позову поданого позивачами є скасування наказів ректора ТНПУ ім.В.Гнатюка від 18.03.2026 №80 та №382 від 14.09.2026, якими встановлено розмір плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб.

Слід зазначити, в заяві про забезпечення позову заявники посилаються на те, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивачів на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду, тоді як не вжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

При цьому, суд ураховує, що на даний час існує загроза вчинення відповідачем дій направлених на припинення позивачам надання житлово-комунальних послуг у зв`язку із припиненням ними внесення плати за проживання у гуртожитку, нарахованої на підставі спірного наказу, яку останні вважають необґрунтованою та не законною. Тому, в цій частині заява про забезпечення позову є ґрунтовною, а тому підлягає до задоволення.

Водночас, при вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка вчиняти дії пов`язані із примусовим стягненням із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 нарахованої їм оплати за проживання у студентському гуртожитку на підставі наказу №80 від 18.03.2026 року та наказу №382 від 14.09.2026 року «Про встановлення розміру плати за проживання в студентських гуртожитках університету інших осіб» суд вважає, що вжиття таких заходів забезпечення позову є неправомірним, оскільки суд не вправі забороняти відповідачу звертатися до суду чи інших державних органів, у порядку визначеному законом, для захисту своїх порушених прав, оскільки така заборона є обмеженням доступу сторони до правосуддя та зупиненням виконання судових рішень, які набрали законної сили, що також є неправомірним.

Таким чином, в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині, слід відмовити.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.149-154, 259, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву адвоката Трача Віктора Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про скасування наказів - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка вчиняти дії направлені на припинення позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надання житлово-комунальних послуг, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В задоволені решти вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Копію ухвали направити до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а також до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46002, [пошта прихована]) для негайного виконання.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - 3 (три) роки з дня її постановлення, тобто з 27.10.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, адреса місця знаходження: вул.Максима Кривоноса, 2, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 02125544.

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич