ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/30681/25
УХВАЛА
27 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ясиновського І.Г. та суддів Компанієць І.Д., Парненко В.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у зв`язку з чим ставка судового збору при поданні вказаної апеляційної скарги обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Отже, виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за 1 (одну) вимогу немайнового характеру, тобто 1453,44 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ((3028,00 грн*0,4)*150%*0,8).
Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Як на підставу звільнення від сплати судового збору Відповідач посилається на пункт 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 11 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється у разі подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, а також органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дій та зобов?язання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області підготувати та надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Вказана довідка має інформаційний характер (інформує про складові та розмір грошового забезпечення). Її підготовка та надання не є способом відшкодування завданої шкоди в розумінні п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Вимоги саме про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, зокрема Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, позивачем в межах позову не було заявлено, а тому підстави для застосування п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» вудсутні, а доводи Відповідача щодо звільнення від сплати судового збору з цих підстав є помилковими.
Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 360/1259/24.
Щодо посилання Відповідача на п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, то воно також є безпідставним, з огляду на таке.
Так, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області зазначає, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи згідно із п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства, практична реалізація якої (засади) має здійснюватися безпосередньо на підставі цієї норми Конституції в силу прямої дії, незважаючи на обмеження, визначені іншим законодавством. Отже, на переконання Відповідача, забезпечення безпосередньо на підставі Конституції України учасникам судочинства права на апеляційний перегляд справи було і залишається безумовним, на відміну від КАС України у частині, що стосується судового збору. Також вважає, що факт сплати чи несплати судового збору не мали б впливати на забезпечення права Відповідача на апеляційний перегляд, на підставі п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Разом з тим, статтею 44 КАС України, передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Отже, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.
Таким чином, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
При цьому, посилання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на те, що факт несплати ним судового збору не має впливати на забезпечення права Відповідача на апеляційний перегляд є необґрунтованим, оскільки, необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом та є процесуальним обов`язком сторони, яка звертається до суду з апеляційною скаргою.
Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений в статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
З указаного вбачається, що Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: І.Г. Ясиновський
Судді: І.Д. Компанієць
В.С. Парненко