Ухвала № 140975293 у справі № 600/4252/25 від 26.10.2026

У Х В А Л А

Справа № 600/4252/25-а

26 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Шидловського В.Б. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №600/4252/25а за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 44057187) від 24 липня 2025 року № 14044/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №600/4252/25-а.

Просить суд вжити заходи забезпечення позову в адміністративній справі №600/4252/25-а шляхом: виключення з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 600/4252/25-а.

Заява обґрунтована тим, що внаслідок дії оскаржуваного рішення позивачка з 30 вересня 2024 року вважається такою, що перебуває на загальній системі оподаткування. Це зобов`язує її ретроспективно, за весь період понад два роки, визначати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з чистого оподатковуваного доходу, вести облік доходів і витрат за правилами загальної системи, подавати відповідну податкову звітність, а у разі досягнення обсягу оподатковуваних операцій, визначеного статтею 181 ПК України, - реєструватися платником податку на додану вартість. За неподання або несвоєчасне подання такої звітності та несплату податків ПК України передбачає застосування штрафних санкцій і нарахування пені. Водночас судом першої інстанції оскаржуване рішення вже скасовано, а відповідача зобов`язано включити позивачку до реєстру платників єдиного податку з тієї ж дати - 30 вересня 2024 року. Відтак позивачка перебуває у ситуації, коли вона об`єктивно не може визначити, за якою системою оподаткування вести діяльність, облік і звітність, формувати ціни та укладати договори. Якщо вона діятиме як платник єдиного податку відповідно до рішення суду, вона ризикує донарахуваннями й штрафами з боку відповідача; якщо діятиме за правилами загальної системи - після набрання рішенням суду законної сили весь облік, звітність і розрахунки з контрагентами доведеться перераховувати й коригувати. Фактично позивачка змушена паралельно вести дві принципово відмінні системи оподаткування, що унеможливлює нормальну господарську діяльність.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обґрунтування заяви представника позивача, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів частини першої і другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору є рішення ГУ ДПС від 24 липня 2025 року № 14044/6/24-13 24-12, яким анульовано реєстрацію позивачки як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку зі зворотною датою - з 30 вересня 2024 року.

Як слідує з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято на підставі акта камеральної перевірки від 11.12.2024 № 32656/ж5/24-13-24-12/3197105743, яким зафіксовано наявність у позивачки податкового боргу на перші числа місяців протягом ІІ-ІІІ кварталів 2024 року в сумі від 4 080,00 грн. до 4 260,00 грн., що, на думку відповідача, становить порушення абзацу восьмого підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Водночас, документальна перевірка позивачки не проводилась, що відповідач не заперечує.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року позов задоволено повністю: оскаржуване рішення визнано протиправним та скасовано, а відповідача зобов`язано включити позивачку до реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року. Суд виходив з того, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише за результатами документальної перевірки, а камеральна перевірка не може бути підставою для такого рішення (постанови Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17, від 18 березня 2025 року у справі №160/21398/24).

Водночас, станом на дату подання цієї рішення не набуло законної сили.

Колегія суддів констатує, що позивачка виключена з реєстру платників єдиного податку понад два роки (з 30.09.2024), а з моменту прийняття оскаржуваного рішення минуло майже п`ятнадцять місяців.

В контексті зазначеного вище апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суд, посилаючись на Рекомендацію № R (89) 8 Комітету міністрів Ради Європи про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах від 13.09.1989, наголошує, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися, зокрема, у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язане з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта (постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 року у справі № 520/25465/25).

Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення, а суб`єкт господарювання має право повернутися на спрощену систему оподаткування лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Внаслідок дії оскаржуваного рішення позивачка з 30 вересня 2024 року вважається такою, що перебуває на загальній системі оподаткування. Це зобов`язує її ретроспективно, за весь період понад два роки, визначати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір з чистого оподатковуваного доходу, вести облік доходів і витрат за правилами загальної системи, подавати відповідну податкову звітність, а у разі досягнення обсягу оподатковуваних операцій, визначеного статтею 181 ПК України, - реєструватися платником податку на додану вартість. За неподання або несвоєчасне подання такої звітності та несплату податків ПК України передбачає застосування штрафних санкцій і нарахування пені.

Водночас судом першої інстанції оскаржуване рішення вже скасовано, а відповідача зобов`язано включити позивачку до реєстру платників єдиного податку з тієї ж дати - 30 вересня 2024 року.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами заяввниці про те, що позивачка перебуває у ситуації, коли вона об`єктивно не може визначити, за якою системою оподаткування вести діяльність, облік і звітність, формувати ціни та укладати договори. Якщо вона діятиме як платник єдиного податку відповідно до рішення суду, вона ризикує донарахуваннями й штрафами з боку відповідача; якщо діятиме за правилами загальної системи - після набрання рішенням суду законної сили весь облік, звітність і розрахунки з контрагентами доведеться перераховувати й коригувати. Фактично позивачка змушена паралельно вести дві принципово відмінні системи оподаткування, що унеможливлює нормальну господарську діяльність.

Вказані вище наслідки Верховний Суд визнав достатньою підставою для зупинення дії рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема у справі, де анулювання також було проведено з 30 вересня 2024 року (постанова Верховного Суду від 19 травня 2026 року у справі №320/59203/24).

У постанові від 21 травня 2026 року у справі № 520/25465/25 Верховний Суд погодився, що при анулюванні реєстрації платника єдиного податку позивачу буде змінено систему оподаткування, що зумовить застосування штрафних санкцій та призведе до зупинення діяльності, розірвання договірних відносин, й матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, а для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Тривалість цього стану постійно збільшується.

Відтак, колегія суддів вважає за можливе вжити захід, прямо передбачений пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України, - зупинення дії індивідуального акта.

Апеляційний суд наголошує, що захід стосується виключно оскаржуваного рішення, тобто перебуває в межах предмета спору, та діє лише до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Зупинення дії оскаржуваного рішення не вирішує спір по суті: питання правомірності рішення остаточно вирішить суд апеляційної інстанції, скасування рішення та обов`язок відповідача включити позивачку до реєстру платників єдиного податку настануть лише після набрання судовим рішенням законної сили, а вжитий захід у будь-який час може бути скасований. Захід спрямований лише на збереження становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення.

Вжиття заходу не завдає шкоди інтересам відповідача чи бюджету: на період його дії позивачка сплачуватиме податки за спрощеною системою оподаткування, а у разі задоволення апеляційної скарги відповідач зберігає всі повноваження щодо контролю та визначення податкових зобов`язань.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що існують підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243,325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 44057187) від 24 липня 2025 року № 14044/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 30 вересня 2024 року - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №600/4252/25-а.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Шидловський В.Б. Капустинський М.М.