ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 380/19516/25 пров. № А/857/5270/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Гудима Л.Я.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року (головуючий суддя: Карп`як О.О., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 , 26.09.2025 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико - соціальної експертної комісії від 27.03.2025 за № 13081 щодо скасування ІІІ групи інвалідності встановленої ОСОБА_1 , прийняте Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 27.03.2025 за № 13081 прийняте з грубим порушенням прав позивачки та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 за № 1338, оскільки лист ДБР не є процесуальним рішенням, яке повинно прийматись у вигляді постанови, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності. Також вказує, що рішення МСЕК про встановлення позивачці ІІІ групи інвалідності від 07.11.2023, що скасоване, припинило свою дію ще 01.12.2024. Станом на день прийняття оскаржуваного рішення позивачці встановлено ІІІ групу інвалідності згідно довідки до акта огляду МСЕК № 029219 від 17.12.2024, яка є чинною до 01.01.2027. Незважаючи на це, експертна команда, без належних правових підстав, у п. 10.2 Рішення «Рішення про скасування рішення, що підлягає перевірці» вказала - так. Окрім того вказує, що спірне рішення винесене з посиланням на норми законодавства, яке втратило чинність на момент його прийняття. За таких умов позивачка переконана, що дії відповідача є протиправними, а тому просить позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що 27.03.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико-експертної справи позивачки, та з урахуванням медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, було встановлено, що ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, строком на 2 роки, встановлена необґрунтовано та не відповідають чинному законодавству. Враховуючи дані наявної медичної документації та обстеження надані в медичній справі ОСОБА_1 , при оцінюванні функціонального стану, мають місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю з 2024 року. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі ОСОБА_1 , а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.
Враховуючи вищезазначене, рішення про встановлення ІІІ групи інвалідності позивачці було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 27.03.2025. Результати перевірки медико - експертної справи позивачки були оформлені у вигляді протоколу розгляду під час перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.03.2025 № 13081, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.03.2025 № 13081 та Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 27.03.2025 № 13081.
Отже, відповідачем правомірно прийнято рішення на підставі медичних документів позивачки. Жодних порушень процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК з боку відповідача немає.
Позивачка, 04.03.2026 подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила апеляційну скаргу відхилити.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення містить обґрунтування скасування рішення МСЕК № 2237/7 від 07.11.2023, яке суперечить Порядку та не дає можливості встановити, які саме документи досліджувались відповідачем.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням медико-соціальної експертної комісії № 2237/7 від 07.11.2023 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) строком до 01.12.2024, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 604338 (а.с. 9-10).
У подальшому, на підставі довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 029219 від 17.12.2024 позивачці встановлена ІІІ група інвалідності - загальне захворювання, на строк до 01.01.2027.
Відповідач листом № 445/03-19 повідомив ОСОБА_1 про необхідність прибути до клініки Інституту з 06.01.2025 по 17.01.2025 для обстеження з метою проведення ретельного аналізу документів на підставі яких МСЕК № 3 встановлено позивачці ІІІ групу інвалідності (а. с. 22-24).
За результатами обстеження відповідачем видано виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 293, згідно з якою діагноз ОСОБА_1 - бронхіальна астма ІІІ ступінь, гіпертонічна хвороба І стадії (а.с. 25-26).
Згідно п. 10 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико - соціальної експертної комісії від 27.03.2025 за № 13081 (далі - Рішення), рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги: 10.1 рішення про підтвердження рішення, що оскаржується - ні, 10.2 рішення про скасування рішення, що оскаржується - так, 10.3 рішення про формування нового рішення щодо результату оцінювання - ні.
Відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 Рішення підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці вказано лист ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження № 6202400[телефон приховано] від 21.10.2024.
Відповідно до п. 7 Рішення датами перевірки вказано - з 21.10.2024 по 27.03.2025, а згідно з п. 8 - дата проведення повторного оцінювання відсутня.
Відповідно до п. 8.3 Рішення «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи» нічого не вказано.
Пункт 9 Рішення «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» містить наступне обґрунтування: «Команда вивчила надану медико - експертну документацію, та прийшла до висновку, що ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, строком на 1 рік, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеня обмеження життєдіяльності ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку дихальної системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності, та не дають підстав визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю, з 06.11.2023 (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009)».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Статтею 1 Закону № 875-ХІІ визначено, що особою з інвалідністю є особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Держава зобов`язана створити умови для реалізації особою з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону № 875-ХІІ).
Відповідно до ст. 6 Закону № 875-ХІІ, особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.
Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV, визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.
Стаття 1 цього Закону визначає, що інвалідність - це міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який у подальшому продовжений та триває станом на вирішення цього спору.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Так, на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови № 1207 від 25.10.2024 та № 1276 від 08.11.2024, якими були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Крім цього, 19.12.2024 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» № 4170-IX (далі - Закон № 4170-ІХ) яким внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб`єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2025 (окрім деяких пунктів).
Відповідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4170-IX особам, яким встановлена інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31.12.2024 органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ передбачає, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України припиняються 31.12.2024.
З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У подальшому, 15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338), пунктом 1 якої затверджені:
Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;
Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Абзац 7 пункту 3 Постанови № 1338 визначає, що документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов`язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1338, цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).
Пункт 10 Порядку № 1338 визначає, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності Постановою № 1338, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Згідно підпункту 2 пункту 8 Положення № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийняте рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Підпунктом 5 Положення № 1338 визначено, що під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Системний аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що під час проведення перевірки рішення медико-соціальної експертизи на виконання ухвали слідчого судді або рішення, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має обов`язок діяти відповідно до Порядку.
Наведений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням.
При цьому, таке оцінювання має проводиться на підставі дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень.
Тобто, саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, за умови протилежного, нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
Аналогічні висновки у подібних спірних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 420/37294/25 від 25.08.2026.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням медико-соціальної експертної комісії № 2237/7 від 07.11.2023 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) строком до 01.12.2024, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 604338 (а. с. 9-10).
На виконання доручень Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ), наданих у зв`язку із запитами Служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971 та Державного бюро розслідувань від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449, Центральна МСЕК МОЗ України організувала перевірку обґрунтованості рішень щодо осіб, зазначених у додатках до цих запитів.
Листом від 27.12.2024 № 445/03-19 позивачку повідомлено про необхідність прибути в період із 06.01.2025 до 17.01.2025 до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» для подання медичних документів та проходження обстеження з метою перевірки підстав установлення їй інвалідності (а. с. 22- 24).
Позивачка проходила обстеження з 17.01.2025 до 21.01.2025. У виписці з медичної карти стаціонарного хворого № 293 наведено, зокрема, такий висновок: «Бронхіальна астма, ІІІ ступінь, середньотяжка персистуюча, контрольована. ЛН 0 ст. Гіпертонічна хвороба І стадії, ступінь 3, ризик 3, СН 0 ст.» (а. с. 25- 26).
Рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи (далі - Центр) від 27.03.2025 № 13081 скасовано рішення МСЕК від 07.11.2023 № 2237/7. Як убачається з наведеного змісту пунктів 1 та 9 цього рішення, перевірка стосувалася встановлення позивачці ІІІ групи інвалідності у 2023 році. Експертна команда послалася на незначні патологічні зміни з боку дихальної системи та дійшла висновку про необґрунтованість установлення інвалідності на один рік.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом судового оскарження є рішення експертної команди від 27.03.2025 № 13081, щодо правомірності прийнятого рішення МСЕК від 07.11.2023 № 2237/7, термін дії якого до 01.12.2024. Отже, у межах цієї справи оцінці підлягає обґрунтованість висновків МСЕК саме за 2023 рік.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 029219 від 17.12.2024 позивачці встановлена ІІІ група інвалідності - загальне захворювання, на строк до 01.01.2027 (а. с. 14).
Рішення МСЕК від 17.12.2024, на підставі якого позивачці видано довідку серії 12 ААГ № 029219 про встановлення ІІІ групи інвалідності строком до 01.01.2027 (а. с. 14), ухвалене за результатами окремого огляду та стосується іншого періоду. Воно не є предметом перевірки, завершеної рішенням від 27.03.2025 № 13081 та є чинним. Наявність цього рішення сама собою не підтверджує обґрунтованості встановлення інвалідності у 2023 році, а скасування рішення за 2023 рік саме собою не означає скасування рішення від 17.12.2024.
Так, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного рішення від 27.03.2025 за № 13081, яке взято до уваги і судом першої інстанції, позивачка покликалася на те, що листи Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України не є процесуальними рішеннями, які оформляються постановою, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК № 2237/7 від 07.11.2023 на підставі вказаних листів.
Однак, такі покликання суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на таке.
Так, до відповідача надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів Служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом - проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення.
Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України листом - повідомленням від 27.12.2024 року № 445/03-19, направленим на адресу позивачки, повідомила її про необхідність прибуття до державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з метою надання всіх медичних документів та проходження медичного обстеження для перевірки та підтвердження законних підстав встановлення їй групи інвалідності (а. с. 22-24).
У цьому листі Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України, покликалася на пункт 13 Положення від 3 грудня 2009 № 1317, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2024 року № 1276, яким встановлено, що ЦМСЕК МОЗ: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті і приймає відповідні рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу.
Так, згідно з пунктом 13 Положення від 3 грудня 2009 № 1317 ЦМСЕК МОЗ (було чинне на момент повідомлення позивачки про необхідність прибуття для перевірки та підтвердження законних підстав встановлення їй групи інвалідності):
- здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;
- розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;
- узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;
- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
- проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
- надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;
- направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;
- забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;
- впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;
- бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;
- проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
- бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
Отже, абзаци четвертий та десятий пункту 13 Положення № 1317 у редакції, чинній на час направлення позивачці повідомлення від 27.12.2024, передбачали повноваження Центральної МСЕК МОЗ України перевіряти обґрунтованість рішень медико-соціальних експертних комісій, зокрема за запитами правоохоронних органів та органів спеціального призначення з правоохоронними функціями. Такий запит був самостійною підставою для проведення перевірки, а його реалізація не вимагала обов`язкової наявності постанови слідчого, прокурора чи ухвали слідчого судді.
Відповідач був зобов`язаний керуватися редакцією Положення № 1317, що діяла саме на момент отримання запитів Служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449, яка безпосередньо передбачала повноваження на проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК за запитом правоохоронних органів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивачки, враховані судом першої інстанції, щодо відсутності підстав для її проведення через ненадання відповідних процесуальних рішень, передбачених п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» щодо проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді. Оскільки проведення процедури такої перевірки було ініційовано під час дії постанови КМУ № 1317, якою визначено проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК на підставі листів/запитів правоохоронних органів.
Щодо доводів позивачки, які взято до уваги судом першої інстанції про те, що відповідачем порушено її право бути присутньою на засідання комісії та надавати свої пояснення, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними з огляду на таке.
З 01.01.2025 в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Абзацами 2 та 6 пункту 3 Постанови від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова) було встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.
Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Враховуючи наведене, ЦМСЕК МОЗ України було передано нерозглянуті матеріали та справи за листами служби безпеки України від 04.11.2024 за № 14/1 6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449 до Центру оцінювання функціонального стану особи (скорочено - ЦОФСО) для подальшого розгляду на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року. Зокрема, до ЦОФСО була передана й справа позивачки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом-повідомленням від 27.12.2024 року № 445/03-19, направленим на адресу позивачки, її повідомлено про необхідність прибуття до державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з метою надання всіх медичних документів та проходження медичного обстеження для перевірки та підтвердження законних підстав встановлення їй групи інвалідності.
Таке, обстеження позивачка, на вимогу відповідача, пройшла з 17.01.2025 по 21.01.2025 на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України», що не заперечується сторонами.
Так, 27.03.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико експертної справи позивачки, та з урахуванням медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, було встановлено, що ІІІ група інвалідності, загальне захворювання, строком на 2 роки, встановлена необґрунтовано та не відповідають чинному законодавству.
За наслідками обстеження позивачки та результатів медичних досліджень, відповідач при оцінюванні функціонального стану, дійшов висновку, що мають місце незначні патологічні зміни, які не дають підстав визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 2024 року. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивачки, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.
Крім цього, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка правомірності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Аналогічні висновки викладено у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що позивачка не була належним чином повідомлена про розгляд питання щодо обґрунтованості отримання нею ІІІ групи інвалідності, оскільки щодо позивачки проводилися медичні дослідження та здійснено повне медичне обстеження.
Щодо висновків суду першої інстанції, що приймаючи спірне рішення, відповідач повинен був керуватись постановою КМУ № 1338 від 15.11.2024, а не постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009, яка втратила чинність, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги, з огляду на таке.
Як зазначалося вище судом апеляційної інстанції, з 01.01.2025 року в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності, а постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» втратила чинність.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що постанова КМУ від 03.12.2009 № 1317 регулювала діяльність МСЕК і порядок встановлення інвалідності.
Абзацами 2 та 6 пункту 3 Постанови від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.
Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою .
Тобто, повноваження МСЕК і Центральної МСЕК припинилися 31.12.2024.
Проаналізувавши наведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Порядок здійснення перевірки й ухвалення рішення 27.03.2025 мав відповідати постанові № 1338 у редакції, чинній на цю дату, натомість обґрунтованість установлення інвалідності у 2023 році потрібно оцінювати з урахуванням матеріальних умов і критеріїв, які діяли у 2023 році.
Такий підхід на думку суду апеляційної інстанції повністю узгоджується зі статтею 58 Конституції України та позицією Конституційного Суду України в рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), тобто до відповідного факту застосовується нормативне регулювання, чинне на час його виникнення.
Враховуючи вищенаведене, оскільки рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 27.03.2025 № 13081, яким було скасоване рішення МСЕК від 06.11.2023 № 2237 про встановлення позивачці ІІІ групи інвалідності, у контексті частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому є законним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення постанови про відмову у задоволенні позову.
Згідно приписів ст. 139 КАС України, підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я» задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 у справі № 380/19516/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
О. Б. Заверуха