ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 609/499/26 пров. № А/857/37274/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
суддя у І інстанції Ковтунович О.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Шумськ,
дата складення повного тексту рішення 17 червня 2026 року,
ВСТАНОВИВ :
18 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанови провідного інспектора сектору № 4 Кременецького РУЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Тернопільській області лейтенанта служби цивільного захисту Шарко А.Є серій ВО № 000055 та ВО №000056 від 06 травня 2026 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 175 та 175-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року у справі №609/499/26 вказаний позов було задоволено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесених відносно позивача постанов, а також наявності у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 175 КУпАП та статтею 175-2 КУпАП.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив таке скасувати, а постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без змін.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовано обставини справи, доводи відповідача проігноровано. Зазначає, що постанови про накладення адміністративного стягнення складені на ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтею 175 КУпАП та статтею 175-2 КУпАП, оскільки у акті про пожежу від 24 квітня 2026 року пояснення та підпис користувача об`єкта пожежі (постраждалого) ОСОБА_2 .
Скаржник звертає увагу, що під час розгляду цих справ позивач був присутній та заперечень щодо невірного оформлення матеріалів про пожежу, неправильної оцінки складу адміністративного правопорушення з боку посадової особи, що здійснювала розгляд даних справ, не наводив та погодився із прийнятими рішеннями, що підтверджується особистими підписами ОСОБА_1 . Вважає оскаржувані постанови правомірними, та безпідставно скасованими судом першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції заперечив обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, просив розглядати справу у порядку письмового провадження, що відповідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 травня 2026 року провідним інспектором сектору № 4 Кременецького РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Тернопільській області лейтенантом служби цивільного захисту Шарко А.Є. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО № 000055 на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 175 КУпАП (порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки).
Згідно із вказано постановою ОСОБА_1 23 квітня 2026 року орієнтовно 19:35 год. у приміщенні торгового кіоску (павільйон) за адресою АДРЕСА_1 порушив вимоги пожежної безпеки, які встановлені Правилами пожежної безпеки в Україні, що затвердженні наказом МВС України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ), та вимоги Правил пожежної безпеки на ринках України, що затверджені наказом МВС України від 06 червня 2017 року № 470 (далі - ППБУ на ринках), які призвели до виникнення пожежі, сприяли її розвитку, перешкоджали гасінню, а саме пункти 1.20 та 1.6 розділу IV, 1.2 розділу V ППБУ, пункту 4, глави 1 розділу V ППБУ на ринках.
Окрім того, 06 травня 2026 року провідним інспектором сектору № 4 Кременецького РУЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Тернопільській області лейтенантом служби цивільного захисту Шарко А.Є. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО № 000056 на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 175-2 КУпАП (здійснення суб`єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки).
Згідно із цією постановою ОСОБА_1 23 квітня 2026 року орієнтовно 19:36 год. використовував приміщення торгового кіоску (павільйону) за адресою АДРЕСА_1 без подачі декларацій відповідності матеріально технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері технічної та пожежної безпеки (порушення частини другої та абзацу першого статті 57 КЦЗУ).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до будівельного паспорта на будівництво торгового павільйону в АДРЕСА_2 /торговий ринок/ замовником будівництва є ОСОБА_3 .
Згідно із Технічними умовами з пожежної безпеки № 45/1228 виданих 29 вересня 2005 року Шумським РВ УМНС України в Тернопільській області на об`єкт: будівництво торгового павільйону в АДРЕСА_2 (торговий ринок) замовнику приватному підприємцю ОСОБА_3 встановлено основні інженерні міроприємства протипожежного захисту об`єкта: ввід, монтаж, наладку електромережі виконати у відповідності до вимог ПБЕ-2001 (пункт 7); передбачити обладнання приміщень установкою автоматичної пожежної сигналізації і телефонним зв`язком, сигнал від приймального приладу ПС вивести на пульт пожежного спостереження по автододзвону п. 6.1.2 «Правил пожежної безпеки в Україні» (пункт 8); до здачі об`єкта в експлуатацію заключити договір з ліцензійною організацією на технічне обслуговування пожежної сигналізації відповідно до вимог п. 6.13 ППБ в Україні (пункт 9).
01 жовтня 2007 року Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію прийнято в експлуатацію торговий павільйон загальною площею 15,21 м2 підприємця ОСОБА_3 .
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16394888 від 24 жовтня 2007 року здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю - торговий павільйон за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2007 року.
Згідно із Технічним паспортом, виданим Шумським БТІ власнику ОСОБА_3 , торговий павільйон по АДРЕСА_1 має площу 15,2 м2.
Відповідно до протоколу перевірки ізоляції проводів, кабелів, електроустаткування робоча напруга V-220в. Ізоляція виміряна мегаметром Ф 4102/2-1М заводський № 46724. Дата проведення вимірювання 25 липня 2008 року проведена СПД ОСОБА_4 по об`єкту Торговий павільйон м. Шумськ (база) замовник ОСОБА_3 слідує, що мережа освітлення в нормі.
Згідно з протоколом вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування від 25 липня 2008 року, проведеним СПД ОСОБА_4 по об`єкту Торговий павільйон м. Шумськ (база) замовник ОСОБА_3 , заземлення в нормі.
Відповідно до протоколу перевірки повного опору петлі «Фаза-нуль» від 25 липня 2008 року, проведеної СПД ОСОБА_4 по об`єкту Торговий павільйон м. Шумськ (база) замовник ОСОБА_3 світлювальна мережа в нормі.
Як слідує з акту про пожежу від 24 квітня 2026 року, складеного провідним інспектором сектору № 4 Кременецького РУ ЦЗ та ПД, установлено факт пожежі, що виникла 23 квітня 2026 року о 19 год. 15 хв. (час орієнтовний) торговий павільйон (кіоск), який в користуванні ОСОБА_1 (ФОП), власник ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 , місце виникнення пожежі роздільна перегородка, а причина пожежі встановлюється у зв`язку із повним вигоранням об`єкта.
Згідно з висновком про причини виникнення пожежі від 25 квітня 2026 року, 23 квітня 2026 року о 19 год. 37 хв. до оператора відділення оперативного зв`язку 3 ДПРЗ від ОСОБА_6 по мобільному телефоні надійшло повідомлення про те, що в АДРЕСА_1 площа виникла пожежа торгівельного кіоску, до огляду місця пожежі як спеціаліст залучався провідний інспектор сектору № 4 Кременецького РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України в Тернопільській області лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_7 . Причиною виникнення пожежі є коротке замикання електромережі.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 11, 12 статі 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки є невід`ємною складовою діяльності держави щодо захисту життя та здоров`я людини, майна і навколишнього природного середовища від пожеж.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки та запобігання пожежам є складовою діяльності посадових осіб і працівників суб`єктів господарювання. Зазначена вимога встановлюється у трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях, статутах і положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.
Власники земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачі (орендарі) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, керівники суб`єктів господарювання та їх працівники (робітники), що порушують (не виконують) встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, несуть відповідальність відповідно до закону.
У договорі про передачу в найм (оренду) об`єкта нерухомого майна повинні визначатися права та обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті найму (оренди).
Статтею 175 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної та техногенної безпеки, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної або іншої спеціальної техніки або засобів протипожежного захисту не за призначенням.
Також статтею 175-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за початок роботи новоутворених підприємств або початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, для яких подання такої декларації є обов`язковим.
Судом першої інстанції у судовому засіданні встановлено, що постанови про накладення адміністративного стягнення складені на ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених статтею 175 КУпАП та статтею 175-2 КУпАП, оскільки у акті про пожежу від 24 квітня 2026 року пояснення та підпис користувача об`єкта пожежі (постраждалого) ОСОБА_2 .
Так, відповідно до Акта про пожежу від 24 квітня 2026 року, складеного провідним інспектором відповідача, зазначено про те, що ОСОБА_1 є користувачем торгового павільйону (кіоску), а його власником є ОСОБА_5 .
Однак, жодних посилань на правовстановлюючі документи щодо права власності ОСОБА_5 на цей торговий павільйон (кіоск) та договір оренди/найму/ користування, укладеного між власником і позивачем, у справах про адміністративні правопорушення №16/16 та № 17/17 не міститься.
Окрім того, із додатків до позовної заяви видно, що власником торгового павільйону, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16394888 від 24 жовтня 2007 року на підставі рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2007 року є ОСОБА_3 .
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд підтримує думку суду першої інстанції, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесених відносно позивача постанов, а також наявності у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 175 КУпАП та статтею 175-2 КУпАП.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 17 червня 2026 року у справі №609/499/26 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Постанова у повному обсязі складена 27 жовтня 2026 року.