Справа № 143/1229/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2026 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
представника позивача - адвоката Глазунової Л.М.;
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Погребищенської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень Погребищенської міської ради від 25.02.2009 та від 19.12.2007, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння,-
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
05.09.2017 до Погребищенського районного суду Вінницької області звернулась з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Погребищенської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень Погребищенської міської ради від 25.02.2009 та від 19.12.2007, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
Позов мотивовано тим, що договором дарування будинку серії ВМС №789195 від 08.05.2009, посвідченого державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області, позивач подарувала ОСОБА_4 цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на домоволодіння серії НОМЕР_1 , виданого Погребищенською міською радою Вінницької області 27.11.2007.
Угодою НМА 542826 від 13.06.2017 було розірвано договір дарування будинку серії ВМС №789195 від 08.05.2009. Однак, не зважаючи на те, що власником житлового будинку була позивач ОСОБА_3 рішенням 25 сесії 5 скликання Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області від 25.02.2009, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану на території Погребищенської міської ради, а саме по АДРЕСА_1 , громадянина ОСОБА_1 . На підставі вказаного рішення 07.12.2010 відділом Держкомзему у Погребищенському районі ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №447319, кадастровий номер земельної ділянки №[номер приховано]:00:016:0149, площею 0, 0810 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Позивач зазначила, що рішення міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо, складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 було прийняте після видачі свідоцтва ОСОБА_3 про право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .
У зв`язку з цим позивач просила скасувати рішення 25 сесії 5 скликання Погребищенської міської ради від 25.02.2009 про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документі, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 .
28.04.2026 через канцелярію суду позивач подала уточнену позовну заяву, відповідно до якої просила визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії 5 скликання Погребищенської міської ради від 19.12.2007 про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , визнати протиправним та скасувати рішення 25 сесії 5 скликання Погребищенськї міської ради від 25.02.2009 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку внесення часткових змін до Рішення Погребищенської міської ради про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 . Також, просила визнати недійсним державний акт серії ЯЛ №447319 про право власності на земельну ділянку площею 0, 0810 га кадастровий номер [номер приховано]:00:016:0149 розташованої в АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд виданий в грудні 2010 відділом Держкомзему у Погребищеннському районі ОСОБА_1 .
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0, 0810 га розташовану в АДРЕСА_1 , яка є частиною земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:00:016:0149.
Процесуальні дії у справі.
05.09.2017 до Погребищенського районного суду Вінницької області звернулась з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Погребищенської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень Погребищенської міської ради від 25.02.2009 та від 19.12.2007, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
11.03.2025 до Погребищенського районного суду Вінницької області з Оратівського районного суду Вінницької області повернулась за територіальною підсудністю надійшла справа позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Погребищенської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень Погребищенської міської ради від 25.02.2009 та від 19.12.2007, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 2 т.2).
Ухвалою суду від 11.03.2025 вказану позовну заяву прийнято до свого провадження розгляду та відкрито провадження (а.с. 3 т.2).
18.03.2025 на адресу суду від представника позивача - адвоката Глазунової Л.М. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку.
Ухвалою суду від 18.03.2026 задоволено заяву представника позивача - адвоката Глазунової Л.М. про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с. 18 т.2).
01.04.2025 відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 26 т.2)
02.04.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Глазуновою Л.М. подано заяву в якій вона просила судове засідання призначене на 02.04.2025 проводити у відсутності позивача та її представника. Також, просила задовольнити клопотання про витребування доказів (а.с. 27 т.2).
02.04.2025 ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, а саме:
- витребувано у КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» інвентарну справу на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (обмінний файл в форматі XML щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:016:0149 на електронному носієві.
10.04.2025 на адресу суду надійшли витребувані з Головного управління держгеокадастру у Вінницькій області докази, а саме (обмінний файл в форматі XML щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:016:0149 на електронному носієві (а.с. 30 т.2)
29.04.2025 представником Погребищенської міської ради Дзюбою О.О. через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника (а.с. 46 т.2)
29.04.2025 на адресу суду надійшов лист КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» згідно якого інвентарна справа на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в Іллінецькому районному суді Вінницької області.
29.04.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з ненадходженням витребуваних документів.
05.05.2025 з КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» на адресу суду надійшла витребувана інвентаризаційна справа №590 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64 т.2).
22.05.2025 ухвалою суду провадження в справі зупинено та призначено судову земельно- технічну експертизу (а.с. 79-80 т.2).
06.11.2025 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта ТОВ «Подільський центр судових експертиз» Данилюка В.О. про залучення спеціаліста МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування та архітектур», який має необхідні спеціальні знання та обладнання для виконання геодезичних робіт.
06.11.2025 ухвалою суду провадження в цивільній справі відновлено та витребувано з ТОВ «Подільський центр судових експертиз» матеріали цивільної справи №143/1229/17 (а.с.94 т.2)
12.11.2025 до суду надійшли витребуванні з ТОВ «Подільський центр судових експертиз» матеріали цивільної справи №143/1229/17.
13.11.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Глазунова Л.М. надіслала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, проти задоволення клопотання експерта ТОВ «Подільський центр судових експертиз» не заперечувала (а.с. 118-119 т.2).
Представник Погребищенської міської ради Дзюба О.О. 25.11.2025 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с 121 т. 2).
25.11.2025 ухвалою суду клопотання судового експерта Данилюка В.О. про залучення спеціаліста задоволено, залучено до проведення судової земельно-технічної експертизи в якості спеціаліста для виконання геодезичних робіт спеціаліста МКП «Вінницький муніципальний центр містобудування та архітектури» (а.с. 128-129 т.2).
13.01.2026 до суду надійшов лист з ТОВ «Подільський центр судових експертиз» щодо забезпечення оплати та щодо забезпечення огляду (а.с. 136-137 т.2).
14.04.2026 на адресу суду надійшов висновок експерта №824 від 09.04.2026 та матеріали цивільної справи №143/1229/17.
15.04.2026 ухвалою суду відновлено провадження в справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 06.05.2026 (а.с.170 т.2).
28.04.2026 до суду надійшла уточнена позовна заява (а.с. 197-199 т.2).
06.05.2026 ухвалою суду прийнято заяву позивача ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог (а.с. 207-209 т.2).
11.05.2026 ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву в якому просив у задоволення позову відмовити, оскільки міська рада діяла в межах своїх повноважень. Також, зазначив, що на його думку позивачем не доведено протиправності дій міської ради, факту порушення її прав саме рішеннями міської ради та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог ( 216-218 т.2).
27.05.2026 через канцелярію суду надійшла заява від ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав (а.с. 225-226 т.2)
23.06.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача - Глазуновою Л.М. надіслано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника (а.с. 233-234 т.2).
Представник Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Жмурчук О.М. в судове засідання не з`явилась, 23.06.2026 надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності проти закриття підготовчого провадження в справі (.а.с.236, т.2).
Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 23.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду ( а.с. 243, т.2).
23.07.2026 справ знято з розгляду у зв`язку з перебування судді Гуцола М.П. у щорічній відпустці.
23.09.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з технічними причинами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Аргументи учасників справи та позиція суду.
Представник позивача - адвокат Глазунова Л.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні. Зазначила, що позовні вимоги вважає обґрунтованими та доведеними.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити, оскільки позовні вимоги вважає необґрунтованими.
Представник Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Андрійчук Василь Васильович в судовому засіданні, зазначив, що міська рада немає відношення до спору в частинні законності придбання майна. Заперечував проти задоволення вимоги в частинні скасування рішення міської ради. Оскільки, позивачем не зазначено які саме вимоги законодавства порушила Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області. Також, представник відповідача зазначив, що на його думку позивачем не доведено протиправності дій міської ради, факту порушення її прав саме рішеннями міської ради та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надіслав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що 14.08.2007 між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. від 14.08.2007 №6425.
Договором дарування будинку серії ВМС №789195 від 08.05.2009, посвідченого державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області, Павліченко Я.М. подарувала ОСОБА_4 цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на домоволодіння серії НОМЕР_1 , виданого Погребищенською міською радою Вінницької області 27.11.2007 (а.с.8 т.1).
Угодою НМА 542826 від 13.06.2017 було розірвано договір дарування будинку серії ВМС №789195 від 08.05.2009 (а.с 6 т.1).
Рішенням 15 сесії 5 скликання Погребищенської міської ради від 19.12.2007 про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10 т.1)
Однак, не зважаючи на те, що власником житлового будинку була позивач ОСОБА_3 рішенням 25 сесії 5 скликання Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області від 25.02.2009, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, розташовану на території Погребищенської міської ради, а саме по АДРЕСА_1 , громадянина ОСОБА_1 (а.с. 11 т.1).
На підставі вказаного рішення 07.12.2010 відділом Держкомзему у Погребищенському районі ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №447319, кадастровий номер земельної ділянки №[номер приховано]:00:016:0149, площею 0, 0810 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Як вбачається з матеріалів інвентарної справи на будинок, що розташований у АДРЕСА_1 , до позивача ОСОБА_3 перейшло право користування земельною ділянкою площею 682 кв.м на підставі договору купівлі будинку від 14.08.2007.
Рішенням міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо, складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 було прийняте після видачі свідоцтва ОСОБА_3 про право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .
Згідно висновку експерта № 824 від 09.04.2026 на підставі проведеного дослідження матеріалів, які надійшли для проведення експертизи, проведеного візуально - інструментального огляду об?єктів дослідження та дослідження нормативних документів у галузі будівництва та землевпорядкування, для забезпечення нормального функціонування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 та виходячи з їх місця розташування можливо зробити висновок, що на час проведення дослідження, здійснити доступ та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 може забезпечити земельна ділянка з розмірами та конфігурацією, що відповідають розмірам та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:016:0149, площею 0,0810га., план якої відображений у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ№447319, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011005100615
У зв?язку із вищезазначеним та із урахуванням того, що земельна ділянка на якій розташовані об?єкти нерухомого майна ОСОБА_3 знаходиться у районі існуючої садибної забудови, враховуючи вимоги ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», щодо дотримання будівельних, протипожежних та санітарних норм земельна ділянка, яка необхідна для нормального користування, розташування та обслуговування житлового будинку літ. «А», веранди літ. «а», ганку з козирком, сараю - літньої кухні літ. «В», сараю літ. «В1», гаражу літ. «В2», убиральні літ. «Г», огорожі №4, воріт з хвірткою №5, огорожі №6 домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться у межах та концігурації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:016:0149, площею 0,0810га., що розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 145-169, т.2).
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм
майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту порушених прав та інтересів є встановлене визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органів державної влади.
Згідно з ст. 120 ЗУ України у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до набувача одночасно і в силу закону переходить право власності (або користування) на земельну ділянку на якій він розташований.
Стаття 387 ЦК України зазначає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Так, судом установлено, що до позивача ОСОБА_3 перейшло право користування земельною ділянкою площею 682 кв.м за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку від 14.08.2007. Вказана земельна ділянка як об`єкт цивільного права не була сформована.
Разом з тим, суд приходить до висновку що, при винесенні рішень Погребищенькою міською радою Вінницької області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 та передачу йому земельної ділянки у власність, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , не було враховано зазначені вище норми закону та передано земельну ділянку яка перебувала у користуванні ОСОБА_3 ..
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси -ч.1 статті 21 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Необхідно відзначити, що на час вирішення Погребищенькою міською радою Вінницької області питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 та передачу йому земельних ділянок у власність, порядок виготовлення та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку було урегульовано в Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженій наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року № 43 (далі - Інструкція № 43).
Пунктами 1.15 та 1.16 Інструкції № 43 визначено суб`єктів розробки технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку та документи, необхідні для технічної документації.
До технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку обов`язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність (пункт 1.17 Інструкції № 43).
Згідно із пунктом 2.1 Інструкції № 43 роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.
Суд, зазначає, що при вирішенні Погребищенькою міською радою Вінницької області питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 було порушено ст. 120 ЗК України та 387 ЦК України. Тобто, при винесенні рішення щодо затвердження технічної документації Погребищенська міська рада не звернула увагу на те, що дана земельна ділянка перебуває у користування ОСОБА_3 .
Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, який яким порушуються права та особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 у справі №2-3007/11 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності видаються на підставі відповідних рішень органів органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсним
Суд зазначає, що при розгляді цієї справи має бути враховано рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.
Так, у п. 70 зазначеного рішення ЄСПЛ наголошено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд також зауважує, що підставою набуття земельної ділянки у власність чи користування є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення.
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі №504/2457/15-ц, держані акти на право власності або користування землею втратили значення документа, що посвідчує право власності або користування, оскільки речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ст. 4 ЗУ « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Так, згідно з статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння, тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом, зазначається в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 752/13695/18.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, постанова від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, можливість витребування майна з володіння іншої особи закон ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем
Також у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що за змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка ідентифікується насамперед її просторовим розташуванням, що описується через її межі. Частина земельної ділянки, межі якої є відомими, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою земельною ділянкою. Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права обов`язковою умовою є наявність характеристик такого об`єкта, зокрема й її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі.
Разом з тим, щодо способу захисту, обраного позивачем при зверненні до суду, слід зазначити наступне.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.
Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143).
Оскаржувані рішення міської ради вичерпали свою дію виконанням, визнання їх недійсними не поновить порушене право або законний інтерес позивача. Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39)
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2023 у справі № 359/3373/16-ц, зазначила, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є неодмінним для ефективного відновлення його права останови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року).
Наведені висновки зроблені з урахуванням пункту 9 частини першої статті 27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно викладала висновки про те, що у разі пред`явлення позову про витребування - інші способи захисту є неефективними, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є самостійною і достатньою підставою для здійснення (проведення) державної реєстрації речових прав за позивачем. Постанова ВП ВС 03 вересня 2025 року № 911/906/23.
За змістом пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» судове рішення про витребування земельних ділянок є достатньою підставою для реєстрації припинення права власності відповідача на земельну ділянку та державної реєстрації права власності позивача. А виходячи з контексту даної справи є підставою для реєстрації права користування земельною ділянкою.
З огляду на вищевикладене, суд проходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
В частині витребування земельної ділянки площею 0,0810 га розташовану в АДРЕСА_1 , яка є частиною земельної ділянки кадастровий 05323410100:00:016:0149 з незаконного володіння ОСОБА_1 - задовольнити.
Суд звертає увагу на те, що рішення суду про витребування земельної ділянки площею 0,0810 га розташовану в АДРЕСА_1 , яка є частиною земельної ділянки кадастровий 05323410100:00:016:0149 є підставою для державної реєстрації права користування за ОСОБА_3 .
Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, задоволенню не підлягають з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права у цій частині позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтверджені. Відповідно до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 862 гривні 97 коп.
Також, суд зазначає , що у справі проведено експертизу за рахунок позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Однак, позивачем не надано документально підтверджених доказів оплати експертизи і не зроблено відповідної заяви про долучення таких доказів до закінчення розгляду справи. А відтак, питання про стягнення витрат на проведення експертизи судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги задовольнити частково.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0810 га розташовану в АДРЕСА_1 , яка є частиною земельної ділянки кадастровий 05323410100:00:016:0149.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 862 (вісімсот шістдесят дві), 97 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 23.10.2026.
Учасники справи (сторони):
Позивач - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772654, місцезнаходження за адресою: вул. Б. Хмельницького, 110, м. Погребище Вінницького району Вінницької області.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 39767547, місцезнаходження за адресою: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця Вінницька область 21027.
Суддя