Судові рішення

Ухвала № 140986633 у справі № 522/10853/26 від 14.10.2026

Ухвала від 14.10.2026 у цивільній справі № 522/10853/26 (категорія «Інших фактів»). Суд: Приморський районний суд м. Одеси, суддя Чорнуха Ю. В.

Справа№ 522/10853/26
СудПриморський районний суд м. Одеси
СуддяЧорнуха Ю. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших фактів
Дата ухвалення14.10.2026
Надійшло до реєстру28.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140986633

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 522/10853/26

Провадження № 2-о/522/446/26

УХВАЛА

14 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Головей-Станіславчук К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба безпеки України, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба безпеки України, про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, що єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що батько заявника є особою з інвалідністю ІІ групи та відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду. Мати заявника також має захворювання та потребує сторонньої допомоги, брат тривалий час проживає за межами України та не має можливості прибути до України, а повнолітні діти заявника навчаються в закладі вищої освіти та не можуть забезпечувати належний догляд за дідусем. Заявник зазначає, що встановлення відповідного факту необхідне для реалізації його права на звільнення з військової служби у зв`язку із сімейними обставинами та отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому заявник посилається на відсутність іншого порядку підтвердження відповідних обставин та вважає, що такий факт може бути встановлено в судовому порядку.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба безпеки України, про встановлення факту, що має юридичне значення, розгляд справи призначено здійснювати в порядку окремого провадження. Справу призначено до розгляду з викликом сторін в судовому засіданні 14.10.2026.

У судове засідання 14.10.2026 з`явились заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Танасогло Олександр Михайлович. Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, заяви та клопотання не подавала, причини неявки суду не повідомила.

У судовому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо можливості розгляду в порядку цивільнеого судочинства заявлених заявником вимог.

Заявник та його представник зазначили, що на їх думку заява підлягає розгляду судом, оскільки заявник має право звертатись до суду за захистом своїх прав.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, для встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження необхідна сукупність умов: такий факт повинен породжувати юридичні наслідки для заявника, законодавством не має бути визначено іншого порядку його встановлення, а його встановлення не повинно бути пов`язане з вирішенням спору про право, який підлягає розгляду в іншому порядку судочинства.

Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , заявник просить установити факт, що єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за батьком заявника, є заявник. Метою звернення до суду є реалізація прав заявника у сфері проходження військової служби, зокрема звільнення з військової служби та отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Відповідно до абз. 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній станом на момент подання заяви) необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, є підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби.

Порядок підтвердження обставин, пов`язаних із здійсненням постійного догляду, визначається також нормативно-правовими актами у сфері надання соціальних послуг та проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації.

Так, порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

Згідно п. 6, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачі соціальних послуг - юридичні та фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; ) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Крім того, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі - Порядок № 560), передбачено механізм підтвердження факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за особою, яка його потребує.

У постанові від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23 (провадження № 61-12851св23)Верховний Суд розглянув питання щодо можливості встановлення в порядку окремого провадження факту, що заявник є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за хворими родичами, з метою подальшого вирішення питання про звільнення його з військової служби.

У вказаній постанові Верховний Суд зазанчив: "Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Суд застосовує норми права з урахуванням принципу розумності та справедливості. У цьому контексті Верховний Суд зазначає, що законодавець аналогічним чином унормував позасудовий порядок встановлення факту здійснення особою постійного догляду у чинному законодавстві про мобілізаційну підготовку та порядок мобілізації.

Зокрема, у місцевому органі виконавчої влади перебачено створення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), яка, з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки матеріалів, складає про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов`язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ( (пункт 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 62, додаток 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560)."

При цьому Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідний позасудовий порядок підлягає застосуванню незалежно від того, чи претендує особа, яка здійснює догляд, на отримання компенсації за надання соціальних послуг. Саме по собі небажання отримувати таку компенсацію не є підставою для судового встановлення факту, який законодавством віднесено до компетенції уповноважених органів.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що за відсутності у матеріалах справи відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку та який просить установити заявник, висновок апеляційного суду про необхідність вирішення цього спору в порядку адміністративного судочинства є передчасним.

Матеріали заяви не містять відомостей про те, що заявник звертався до компетентного органу для встановлення факту здійснення ним постійного догляду за батьком у передбаченому законом порядку та отримав відмову у встановленні такого факту, а також доказів звернення заявника до компетентного органу для отримання соціальної послуги для батька або залучення його у якості надавача соціальних послуг для батька. У судовому засіданні 14.10.2026 заявник ОСОБА_1 повідомим суду, що не звертався до компетентного органу для отримання соціальної послуги догляду за батьком або залучення його для догляду за батьком у якості надавача соціальних послуг.

Отже, заявником не наведено обставин, які б свідчили про неможливість використання передбаченого законодавством позасудового порядку підтвердження відповідних обставин.

Таким чином, факт, який просить встановити заявник, не підлягає встановленню в судовому порядку в межах окремого провадження за правилами цивільного судочинства.

Верховний Суд у постанові від 06 липня 2022 року в справі №203/3236/19 зазначив, шо поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на те, що заявлена вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 255, 260-262, 355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба безпеки України, про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали суду складений 26.10.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.10.2026 Ухвала № 140620534 Приморський районний суд м. Одеси
14.07.2026 Ухвала № 138208735 Приморський районний суд м. Одеси