ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10170/26 Справа № 202/3791/26 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,
- за апеляційною скаргою Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області,
на додаткове рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 202/3791/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, за результатом розгляду якої 24 червня 2026 року ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.
26 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кр`яков А.С. за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" подав заяву в якій зазначив, що під час ухвалення рішення по справі не було вирішено питання щодо розподілу витрат на сплату судового збору та на правничу допомогу, а тому просив ухвалити додаткове рішення, відповідно до якого стягнути з відповідача на користь позивача понесені останньою витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень та витрати понесених на сплату судового збору в сумі 1064,96 гривень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ
Додатковим рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кір`якова А.С. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 202/3791/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності задоволено частково.
Ухвалено по цивільній справі № 202/3791/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, додаткове рішення наступного змісту.
Стягнуто з Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44000591, місцезнаходження: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 5, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень.
Зобов`язано Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову про визнання права власності, що складає 532,48 гривень, відповідно до платіжної інструкції № H4A7-8AMX-TC51-0M35 від 25.04.2026року (сума судового збору (платежу) 1064,96 гривень; отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Iнд.р/22030101; ЄДРПОУ 37988155; п/р НОМЕР_2 ; МФО 899998; Призначення: 101 [номер приховано];Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Індустріальний районний суд міста Дніпра).
У задоволенні іншої частини вимог заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кір`якова А.С. відмовлено.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
20.07.2026 року від Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування додаткового рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року в частині стягнення з Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області судового збору та витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення судових витрат з Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що додаткове рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року в частині стягнення з Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області судового збору та витрат на професійну правничу допомогу постановлено з неправильним застосуванням норм процесуального права, без належної оцінки обставин справи та з порушенням принципів справедливості, добросовісності, пропорційності й правової визначеності.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
СУДОВІ ВИКЛИКИ
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.103-105).
Від Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність (а.с.106-108).
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до матеріалів справи, рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 24 червня 2026 року, ухваленому за результатом розгляду справи № 202/3791/26, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на нерухоме майно - 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 53,9 кв.м, житловою площею - 27,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 294[телефон приховано].
Разом з тим, при ухваленні рішення суду від 24.06.2026 року, судом не вирішено питання про розподіл понесених позивач судових витрат з оплати судового збору та на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
В позовній заяві представником позивача визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
26.06.2026 року, тобто у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, позивач разом із заявою про ухвалення додаткового рішення подав до суду докази, на підтвердження понесення позивачем витрат на послуги адвоката.
З поданих представником позивача документів встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 25.04.2026 року укладено договір про надання правничої допомоги № 28 від 25.04.2026 року, в п. 3.1.1. якої визначено, що розрахунок гонорару адвоката, зокрема за відсутності погодженої суми, може визначатися виходячи з кількості витраченого часу помноженого на тридцять п`ять (35,00) Євро, без ПДВ, за одну (1) годину правничої допомоги що надається Адвокатом. Ціна в національній валюті України визначається за курсом НБУ на день виставлення Адвокатом відповідного рахунку-фактури.
Обсяг та вартість виконаних робіт визначений в акті № 142 й у рахунку-фактурі № 142 від 25.06.2026 року, згідно з якими адвокат Кір`яков А.С. надав ОСОБА_1 правову допомогу на загальну суму 8000,00 гривень.
Дану суму було сплачено ОСОБА_1 на користь адвоката Кір`якова А.С., що підтверджується платіжною інструкцією № 947330889 від 11.05.2026 року.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, а також позицію відповідача, яким в ході розгляду справи визнано позовні вимоги, оцінюючи наявні у справі докази, суть спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатами робіт, часу, витраченому адвокатами на виконання надання послуг та їх обсяг, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру до 2000 гривень.
Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 1064,96 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № H4A7-8AMX-TC51-0M35 від 25.04.2026 року.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, на час розгляду справи, суду не надано.
У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст. 142 ЦПК України).
Частиною 3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу з державного бюджету, підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, що складає 532,48 гривень.
При цьому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню решта частина судового збору в розмірі 532,48 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.
З урахуванням викладених вище обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кір`якова А.С. та необхідності ухвалення додаткового рішення по справі.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.
Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 532,48 грн.
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 202/3791/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, за результатом розгляду якої 24 червня 2026 року ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.
За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 1064,96 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № H4A7-8AMX-TC51-0M35 від 25.04.2026 року.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст. 142 ЦПК України).
Частиною 3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу з державного бюджету, підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, що складає 532,48 гривень.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України(справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи,кваліфікація і досвід адвоката,фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-цвказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Згідно Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 27.10.2026 року.
Судді: