Судові рішення

Ухвала № 140998133 у справі № 260/7127/26 від 28.10.2026

Ухвала від 28.10.2026 в адміністративній справі № 260/7127/26 (категорія «Зайнятості осіб з інвалідністю»). Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд, суддя Калинич Я.М.

Справа№ 260/7127/26
СудЗакарпатський окружний адміністративний суд
СуддяКалинич Я.М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗайнятості осіб з інвалідністю
Дата ухвалення28.10.2026
Надійшло до реєстру29.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140998133

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/7127/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Тенет-Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Тенет-Україна» про стягнення адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 273 465,44 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.161 КАС України, з огляду на наступне.

Як установлено судом, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року позовну заяву Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Тенет-Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На виконання ухвали суду, позивач подав заяву, у якій посилається на положення частини четвертої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у редакції Закону України від 21 серпня 2024 року № 3911-IX, відповідно до яких позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являлися протягом шести місяців після закінчення строку для їх самостійної сплати.

Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що Законом України від 15 січня 2025 року №4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який введено в дію з 01 січня 2026 року, статтю 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» виключено.

Пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219-IX передбачено, що нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення його в дію.

Адміністративно-господарські санкції та пеня за їх несвоєчасну сплату зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та використовуються відповідно до статті 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Нараховані, але не сплачені роботодавцями до дати введення в дію цього Закону адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та пеня адмініструються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зараховуються до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та підлягають використанню відповідно до статті 11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Зміст наведеної перехідної норми не дає підстав для висновку про збереження після 01.01.2026 спеціального шестимісячного строку пред`явлення позовів. Законодавець прямо зберіг попередній порядок щодо «нарахування і сплати» санкцій, однак не передбачив збереження порядку їх судового стягнення або строку звернення до суду.

Адміністрування нарахованих, але не сплачених роботодавцями до дати введення в дію цього Закону адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та пені здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому у частині четвертій статті 20 Закону №875-XII у попередній редакції законодавець самостійно розмежовував відповідні правові категорії: окремо визначав строк самостійної сплати санкцій та окремо - строк пред`явлення позову про їх стягнення. Отже, примусове стягнення санкцій у судовому порядку не є тотожним їх самостійній сплаті роботодавцем.

Абзац другий частини другої статті 122 КАС України прямо передбачає, що інші строки звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можуть установлюватися цим Кодексом та іншими законами. Підзаконний нормативно-правовий акт не встановлює та не може відновлювати спеціальний строк звернення до суду, який після 01.01.2026 законом не передбачений.

До того ж, суд враховує, що на виконання абзацу третього пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4219-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15.09.2026 №1124 «Деякі питання адміністрування нарахованих, але не сплачених роботодавцями до 1 січня 2026 адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоєчасну сплату», якою затверджено відповідний Порядок адміністрування таких санкцій та пені (надалі - Порядок №1124).

Згідно з пунктом 1 Порядку №1124 він визначає механізм обліку, звірки та інформування про вжиття передбачених законом заходів щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоєчасну сплату, які були нараховані відповідно до законодавства, що діяло до 01.01.2026, та залишалися несплаченими станом на 01.01.2026. При цьому цим же пунктом прямо передбачено, що Порядок №1124 не є підставою для повторного нарахування адміністративно-господарських санкцій або пені, зміни їх розміру, виникнення нового грошового зобов`язання, зміни чи поновлення строку звернення до суду або строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 4 Порядку №1124 визначено, що адміністрування нарахованих, але не сплачених санкцій здійснює Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Фонд) та його територіальні відділення.

Крім того, відповідно до пункту 10 Порядку №1124 повідомлення територіального відділення Фонду про стан нарахованих, але не сплачених санкцій має інформаційний характер та не змінює і не поновлює строків, установлених законом, зокрема строку звернення до суду та строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з п.21 Порядку №1124 щодо суми нарахованих, але не сплачених санкцій, не сплаченої добровільно, територіальне відділення Фонду незалежно від надсилання повідомлення вживає передбачених законом заходів до їх стягнення з дотриманням строку звернення до суду, встановленого законом для відповідної вимоги, та строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, зокрема шляхом: звернення до суду з позовом про стягнення нарахованих, але не сплачених санкцій; вжиття заходів до виконання судових рішень, що набрали законної сили; заявлення вимог та вчинення інших передбачених законом дій у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) роботодавця або прийняття рішення про його припинення; вчинення інших дій, прямо передбачених законом.

У разі спливу строку звернення до суду або строку пред`явлення виконавчого документа до виконання територіальне відділення Фонду діє відповідно до встановленого процесуальним законом порядку вирішення питання про поновлення відповідного строку. Надсилання або повторне надсилання повідомлення не є підставою для поновлення такого строку та не поновлює і не перериває встановлених законом строків звернення до суду або пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заходи до стягнення не вживаються стосовно нарахованих, але не сплачених санкцій, стан грошової вимоги за якими визначено як «вимогу припинено на прямо встановленій законом або судовим рішенням підставі», «сплачено» або «нараховані, але не сплачені санкції відсутні».

Тимчасова неможливість вжиття окремих заходів щодо стягнення не припиняє грошової вимоги і не звільняє територіальне відділення Фонду від обов`язку вчиняти в межах установлених законом строків ті дії, вчинення яких є можливим.

Наведене свідчить, що Кабінет Міністрів України, реалізуючи повноваження, безпосередньо надані абзацом третім пункту 5 розділу II Закону №4219-IX, також нормативно розмежував адміністрування нарахованих санкцій, вжиття заходів щодо їх стягнення та строки звернення до суду. Саме по собі збереження порядку адміністрування та сплати санкцій за попередні періоди не тягне зміни або поновлення процесуального строку звернення до суду.

Водночас суд зауважує, що Порядок №1124 безпосередньо поширюється на адміністративно-господарські санкції та пеню, які були нараховані і залишалися несплаченими станом на 01.01.2026. Спірні ж у цій справі санкції нараховані за невиконання нормативу у 2025 році, а строк їх самостійної сплати настав у 2026 році. Тому Порядок №1124 не є нормативною підставою для безпосереднього визначення строку звернення до суду у цій справі, однак його положення додатково підтверджують системне розмежування законодавцем та Кабінетом Міністрів України порядку адміністрування (сплати) санкцій і процесуальних строків їх судового стягнення.

При цьому Порядок №1124 не унормовує застосування строків визначених у статті 20 Закону України «Про основу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», яка втратила чинність.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, станом на 16.04.2026 року, коли після закінчення строку самостійної сплати санкцій виникли підстави для пред`явлення позову про їх примусове стягнення, спеціальна норма про шестимісячний строк звернення до суду вже не діяла. Тому до спірного звернення позивача як суб`єкта владних повноважень підлягає застосуванню тримісячний строк, передбачений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

Як установлено судом, цей строк закінчився 16.07.2026 року, а позовна заява подана до суду 05.10.2026 року, тобто після спливу строку, встановленого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України.

Посилання позивача на пункт 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219-IX не спростовує зазначеного висновку, оскільки ця норма регулює порядок нарахування та сплати санкцій за попередні періоди, але не встановлює окремого строку звернення до суду.

Водночас у поданій заяві позивач не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку та не надав доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Таким чином, подана заява містить лише обґрунтування позиції позивача щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду, однак не містить заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та належного обґрунтування поважності причин його пропуску.

За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що недоліки позовної заяви усунуто.

Відтак, висновок суду, викладений в ухвалі від 15 жовтня 2026 року про відкриття провадження у справі, щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви був передчасним, оскільки питання дотримання строку звернення до суду належним чином не було вирішено.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

За таких обставин, згідно з вимогами ч.13 ст.171 КАС України позов необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 118-121, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Тенет-Україна» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я. М. Калинич

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.10.2026 Ухвала № 141112376 Закарпатський окружний адміністративний суд
15.10.2026 Ухвала № 140614960 Закарпатський окружний адміністративний суд
09.10.2026 Ухвала № 140461387 Закарпатський окружний адміністративний суд