Судові рішення

Рішення № 140998662 у справі № 340/5208/26 від 26.10.2026

Рішення від 26.10.2026 в адміністративній справі № 340/5208/26 (категорія «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо»). Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд, суддя К.М. ПРИТУЛА.

Справа№ 340/5208/26
СудКіровоградський окружний адміністративний суд
СуддяК.М. ПРИТУЛА
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо
Дата ухвалення26.10.2026
Надійшло до реєстру29.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140998662

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5208/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 18.05.2026 №2870/ІПК/99-00-24-03-03, надану Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»;

- зобов`язати Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію по суті запиту з урахуванням усталеної судової практики;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2026 товариство звернулося до ДПС України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування положень Податкового кодексу України під час відшкодування фізичній особі судових витрат за рішенням суду. Зокрема, позивач просив роз`яснити, чи є судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, збитками в розумінні пп.«а» пп.164.2.14 п.164.2 ст. 164 ПК України та чи виключаються такі суми із загального оподатковуваного доходу платника податків.

На переконання позивача, відшкодування судових витрат спрямоване на відновлення майнового становища особи, яка була змушена звернутися за судовим захистом, та не створює для неї додаткового майнового блага. Витрати на сплату судового збору і правничу допомогу пов`язані із захистом порушеного права, а тому їх компенсація за рішенням суду має відновлювальний характер.

Позивач зазначив, що отримав 22.05.2026 індивідуальну податкову консультацію від 18.05.2026 №2870/ІПК/99-00-24-03-03, в якій контролюючий орган пов`язав виплату відшкодування судових витрат із виникненням оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага та обов`язків товариства як податкового агента. На думку позивача, такий підхід суперечить змісту пп.«а» пп.164.2.14 п.164.2 ст. 164 ПК України.

Крім того, позивач стверджує, що консультація не містить належного обґрунтування застосування норм законодавства до порушеного у зверненні питання.

30.07.2026, ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.08.2026 представником ДПС України подано відзив, у якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. Відповідач зазначив, що спірна консультація містить опис питання платника, посилання на відповідні норми податкового законодавства та висновок щодо їх практичного застосування. ДПС України наголосила, що судовий збір належить до складу судових витрат, а не автоматично до збитків або матеріальної шкоди.

За позицією відповідача, якщо рішенням суду передбачено, що сплачені фізичною особою судові витрати є збитками, завданими їй внаслідок заподіяння матеріальної шкоди, відшкодовані суми не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Водночас, якщо судовим рішенням передбачено лише відшкодування судових витрат без встановлення факту понесення збитків у вигляді таких витрат, суми компенсації включаються до оподатковуваного доходу як додаткове благо.

У такому випадку, як зазначив відповідач, юридична особа повинна виконати функції податкового агента, утримавши податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 5 відсотків за рахунок фізичної особи.

Також ДПС України вказала, що індивідуальна податкова консультація має роз`яснювальний характер, не встановлює нових норм права, а невідповідність її змісту очікуванням платника не є самостійною підставою для скасування. На думку відповідача, позивач не довів порушення спірною консультацією своїх прав та законних інтересів.

У відповіді на відзив, поданої до суду 07.08.2026, представник позивача зазначив, що наведені у відзиві доводи не спростовують обґрунтування позовної заяви та наголосив, що неналежна консультація позбавляє платника можливості належним чином скористатися передбаченими законом гарантіями.

Дослідивши надані письмові матеріали, оцінивши доводи учасників справи та докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» звернулося 20.04.2026 до Державної податкової служби України із зверненням за №957/07 в якому просило надати податкову консультацію, що відповідає вимогам п.52.3 ст.52 ПК України та містить висновок щодо підтвердження, що судові витрати, в тому числі судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи, є збитками у розумінні абз.«а» п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України та не відносяться до загального оподаткованого доходу платника податків (а.с.11-12).

ДПС України надала товариству індивідуальну податкову консультацію від 18.05.2026 №2870/ІПК/99-00-24-03-03 (а.с.13-15).

Відповідно до змісту консультації, контролюючий орган навів положення Закону України «Про судовий збір» щодо правової природи судового збору, положення розділу IV ПК України щодо об`єкта та бази оподаткування доходів фізичних осіб, оподаткування додаткового блага, а також норми щодо військового збору та обов`язків податкового агента.

У висновку консультації відповідач зазначив наступне:

«Таким чином, у разі якщо рішенням суду передбачено, що сплачені фізичною особою судові витрати (судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи) є збитками, завданих такій особі внаслідок заподіяння їй матеріальної шкоди, і юридичною особою здійснюється їх відшкодування, то дохід у вигляді зазначених відшкодованих збитків не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків.

Разом з тим, якщо рішенням суду передбачено виключно відшкодування вказаних судових витрат, тобто судом не встановлено факту понесення збитків у вигляді сплати судових витрат, то дохід у сумі відшкодованих судових витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Крім того, при нарахуванні такого доходу (відшкодування) юридична особа виступає податковим агентом та зобов`язана утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за рахунок фізичної особи.»

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Правові засади надання індивідуальних податкових консультацій та їх оскарження визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК Україниі індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

П. 52.2 ст. 52 ПК України передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За пунктом 52.3 статті 52 ПК України, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі №200/3060/22 зазначив, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. Отже, індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування; 4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Згідно п. 53.2 статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Відповідно до п.п. 18.1, 18.2 статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Отже, товариство як адресат спірної консультації, в якій роз`яснено саме його поведінку при виплаті коштів фізичній особі та виконанні функцій податкового агента, має безпосередній правовий інтерес у правильному визначенні відповідних обов`язків.

Таким чином, консультація впливає на правову визначеність поведінки свого адресата та на застосування передбачених Кодексом гарантій. Отже, доводи відповідача про відсутність у позивача порушеного права виключно через роз`яснювальний характер консультації суд відхиляє.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

П. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Отже, для оподаткування необхідно встановити, що відповідна виплата належить до доходу, який за правилами Кодексу включається до загального оподатковуваного доходу. Сам факт надходження коштів фізичній особі не усуває необхідності визначити їх правову природу та застосовні винятки.

Відповідно до пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Зі змісту вказаних вбачається, що вони містять не лише правило про оподаткування відшкодування, але й винятки з нього. Зокрема, відшкодування, що не підлягає включенню до оподатковуваного доходу відповідно до пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України, не може бути визнане оподатковуваним додатковим благом лише з тієї причини, що воно компенсує понесені витрати.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 25.03.2024 у справі №461/2729/22, провадження №61-10834сво22, розглянула питання утримання податків із присудженого судового збору. За висновком Об`єднаної палати, компенсація судових витрат за своєю правовою природою є обов`язковим відшкодуванням, передбаченим законом, і фактично є формою відшкодування збитків за матеріальну шкоду, заподіяну особі неправомірними діями/бездіяльністю, рішеннями іншої сторони у справі та вимушеними матеріальними втратами, які особа зазнала у зв`язку зі зверненням за судовим захистом. Отже, сума судового збору, яка відшкодовується особі за рішенням суду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника, а тому у цьому випадку банк чи фінансова установа не виступає податковим агентом.

Цей висновок стосується застосування тієї самої норми податкового законодавства до того самого виду відшкодування. Відмінність виду судочинства, у межах якого було присуджено витрати або перевірено виконання рішення, сама по собі не змінює змісту наведеної норми ПК України.

Суд враховує зазначений висновок відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

При цьому суд розмежовує прямий висновок Верховного Суду щодо відшкодування судового збору і правову оцінку іншого складника запиту позивача - витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу судом, так само виникають у зв`язку із судовим захистом. Їх відшкодування стороні визначається процесуальним законом, а обсяг присудженої компенсації встановлюється на підставі доказів та з урахуванням критеріїв, передбачених цим законом.

Якщо за рішенням суду фізичній особі відшкодовуються витрати на професійну правничу допомогу, то за своїм призначенням вона не перетворюється на оплату праці, винагороду за надані цією особою послуги або безповоротну фінансову допомогу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав застосовувати різний податковий режим до компенсації судового збору та компенсації витрат на професійну правничу допомогу лише через відмінність виду процесуальних витрат. Обидві виплати присуджуються для відшкодування майнових втрат, пов`язаних із судовим захистом, у визначеному судом розмірі.

Суд також враховує, що виняток щодо обов`язкового відшкодування за рахунок бюджету і виняток щодо звільнення від оподаткування за розділом IV ПК України мають самостійне значення. Та обставина, що компенсацію виплачує приватна юридична особа за рахунок власних коштів, виключає автоматичне застосування бюджетного винятку, однак не усуває необхідності застосувати пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Отже, посилання відповідача на пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України без належного врахування зазначеного спеціального правила не доводить правомірності висновку про оподаткування відшкодування судових витрат у наведеній позивачем ситуації.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність спірної консультації, відповідач фактично ставить податковий режим однакових за своєю суттю виплат у залежність від того, чи названі присуджені судові витрати збитками в тексті судового рішення.

Однак пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України пов`язує застосування винятку з призначенням присудженої суми - відшкодуванням відповідних майнових втрат та не встановлює окремої вимоги про обов`язкове використання судом певної словесної формули в резолютивній частині рішення. У разі розподілу судових витрат суд визначає вид витрат, їх розмір та особу, за рахунок якої вони компенсуються. Для одержання компенсації судового збору або витрат на професійну правничу допомогу сторона не повинна додатково вимагати визнання цих сум збитками в окремому пункті рішення.

За таких обставин висновки консультації, що за відсутності окремого визнання судом витрат збитками їх відшкодування обов`язково включається до оподатковуваного доходу як додаткове благо є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо військового збору та функцій податкового агента суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Оскільки відповідні суми компенсації за наведених обставин не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи, висновок про обов`язкове утримання з них податку на доходи фізичних осіб і військового збору є помилковим.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що ДПС України, надаючи спірну консультацію, неправильно визначила податкові наслідки відшкодування судових витрат та пов`язала застосування винятку з оподаткування із додатковою умовою щодо формулювання судового рішення.

Належним способом захисту прав позивача, з урахуванням п. 53.2 ст. 53 ПК України, є визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 18.05.2026 №2870/ІПК/99-00-24-03-03 та зобов`язання ДПС України надати товариству нову консультацію за зверненням від 20.04.2026 з урахуванням правової оцінки, наведеної у цьому рішенні.

Зобов`язання надати нову консультацію не підміняє компетенцію контролюючого органу, оскільки суд не складає замість нього текст консультації. Відповідач повинен самостійно оформити її з дотриманням вимог статті 52 ПК України, врахувавши встановлене судом тлумачення застосовних норм.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 72-78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78, код ЄДРПОУ 42132581) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №2870/ІПК/99-00-24-03-03 від 18 травня 2026 року, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія».

Зобов`язати Державну податкову службу України протягом тридцяти календарних днів із дня набрання цим рішенням законної сили надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» нову індивідуальну податкову консультацію за зверненням від 20 квітня 2026 року щодо оподаткування сум відшкодування фізичній особі судового збору та витрат на професійну правничу допомогу на підставі судового рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42132581) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.07.2026 Ухвала № 138615093 Кіровоградський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 42132581. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг