Рішення № 140999027 у справі № 380/3216/26 від 28.10.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року справа № 380/3216/26 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №380/3216/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УспіхІмпорт» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УспіхІмпорт» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2026 №UA209000/2026/000170/2;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2026 №UA209000/2026/000178/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2025 між позивачем, як покупцем та BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LND, China (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №TNZ062025, відповідно до якого продавець поставляє та передає у власність покупця меблі (надалі Товар), а покупець приймає та оплачує товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TNZ25070437 від 11.11.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 13 154,20 доларів США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 06.02.2026 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170009620U8 разом із товаросупровідними документами, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - Меблі для сидіння-крісла, з оббивкою з тканини та/або екошкіри, різних кольорів та відтінків, з металевим каркасом, що обертаються, з регульованою висотою; тов. 2- Меблі металеві для столових та житлових кімнат (столи)).

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту щодо надання додаткових документів, які б підтверджували визначену митну вартість товару.

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: - прайс-лист; - інтернет пропозиція.

Львівською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000170/2 від 06.02.2026 року.

У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №26UA209170009716U5, яка 06.02.2026 оформлена Львівською митницею у митному відношенні. Сума донарахованих митних платежів за цією ж митною декларацією становить 105 009,97 гривень.

2) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TNZ25080746 від 18.11.2025 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 14 882,20 доларів США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170010211U2 разом із товаросупровідними документами, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - Меблі для сидіння -крісла, з оббивкою з тканини (екошкіра), з металевим каркасом, що обертаються, з регульованою висотою, тов. 2 - Меблі металеві для столових та житлових кімнат (столи), тов. 3 - Арматура та кріплення з недорогоцінних металів, призначені для використання в меблях).

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту щодо надання додаткових документів, які б підтверджували визначену митну вартість товару.

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: - прайс-лист; - інтернет пропозиція.

Львівською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000178/2 від 09.02.2026 року.

У зв`язку з незгодою із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, декларантом у порядку статті 55 Митного кодексу України була подана митна декларація №26UA209170010552U1, яка 09.02.2026 оформлена Львівською митницею у митному відношенні. Сума донарахованих митних платежів за цією ж митною декларацією становить 121 857,35 гривень.

Позивач вважає, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, які ознаки підробки наявні у цих документах, і з чого це вбачається та яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У попередні періоди відповідачем вже приймались рішення про коригування митної вартості, які були визнані судом протиправними. На думку позивача, такі рішення суду є преюдиційними. Відтак вважає оскаржувані рішення митного органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що ним були встановлені невідповідності у поданих позивачем документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Наведені обставини вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо купівлі-продажу товару. Відповідач висловлює свої сумніви щодо платіжних документів, що підтверджують оплату товару. Обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті. Відповідачем було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

При вирішенні поданого клопотання суд виходить із наступного.

Частинами 5, 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У клопотанні про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не наведено обґрунтованих підстав вважати, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи

З огляду на викладене, суд не вбачає необхідності проводити розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, відтак відповідне клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що митницею не було зазначено конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Позивач також висловлює незгоду з твердження відповідача стосовно обов`язку доведення неправильності заявленої митної вартості, в свою чергу посилаючи на законодавство стверджує, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі. Позивач зазначає, що митним органом було допущено порушення щодо форми рішень про коригування митної вартості.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України ухвалою судді від 02 березня 2026 року у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

06.02.2026 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000170/2 з наступних причин:

« 33. Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:

- п.11 Контракту від 12.06.2025 №TNZ062025 передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов`язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами (ч.3 ст. 180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.

- Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункти 4 частини другої статті 53 Кодексу). Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі - Положення №216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом додатково надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 12.11.2025 №136, від 25.07.2025 №20, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком. Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

- Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 СМР-зазначається підпис та/або печатка відправника та перевізника. В CMR №7650 від 05.02.2026 р. у гр. 22 відсутній штамп та/або підпис відправника.

- Митна декларація країни експорту від 12.11.2025 №02172025[телефон приховано] не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не с остаточними; окрім того у графі «номер накладної (дорожнього листа)» наявний номер документу 261292915, який до митного оформлення не подано.

Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено Документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом подано інформацію з інтернет видань та прайс-лист. Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано.

За результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ 1. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №100380/2025/656001 від 29.12.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (меблі для сидіння, які обертаються, з регульованою висотою, зі спинкою, м`які, виробник - ZHEJIANG WEINUO TECHNOLOGY CO.,LTD) становила 4,02 дол. США/кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №2 слугувала МД №400040/2025/30347 від 26.12.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (меблі металеві..., виробник - Zhangzhou Gold Start Furniture Co.,Ltd) становила 4,02 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

09.02.2026 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000178/2 з наступних причин:

« 33. Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:

- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;

- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час здійснення контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах та встановлено наступне:

- п.11 Контракту від 12.06.2025 №TNZ062025 передбачається, що даний контракт вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх зобов`язань щодо нього у повному обсязі. У той же час контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами (ч.3 ст. 180 ГКУ). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.

- Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункти 4 частини другої статті 53 Кодексу). Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі - Положення №216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом додатково надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 24.11.2025 №142, від 28.08.2025 №37, які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком; Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

- Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 22 та 23 CMR-зазначається підпис та/або печатка відправника та перевізника. В CMR №TNZ25082748 від 06.02.2026 р. у гр. 22 відсутній штамп та/або підпис відправника.

- Митна декларація країни експорту від 19.11.2025 №02172025[телефон приховано] не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; окрім того у графі «номер накладної дорожнього листа)» наявний номер документу 261689234, який до митного оформлення не подано.

Підсумовуючи викладене, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, та не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом подано інформацію з інтернет видань та прайс-лист. Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано. результатами розгляду всіх наданих документів було встановлено неподання документів: - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №100380/2025/656001 від 29.12.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (меблі для сидіння, які обертаються, з регульованою висотою, зі спинкою, м`які, виробник - ZHEJIANG WEINUO TECHNOLOGY CO.,LTD) становила 4,02 дол. США/кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №2 слугувала МД №100060/2025/541231 від 26.12.2025, де митна вартість товару схожими характеристиками (меблі металеві...) становила 4,01 дол. США/кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №3 слугувала МД №100110/2025/535334 від 19.12.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (фурнітура для меблів для сидіння, механізм гойдання, виробник ANJI SOPAI FURNITURE CO.,LTD) становила 4,08 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам МК України.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень та не враховуються заперечення відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2)подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3)нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

1.У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2.Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3.У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4)виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1.Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2.Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3.За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4.Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1)здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2)надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3)надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4)випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5.Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2)у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3)у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4)проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5)звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6)застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6.Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1)невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7.У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.

1.Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2.Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3)вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4)обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5)інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3.Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4.Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5.Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Таким чином, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов`язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Під час розгляду справи, судом також встановлено наступне:

12.06.2025 між позивачем, як покупцем та компанією BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LND, China (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №TNZ062025, відповідно до якого Продавець поставляє та передає у власність Покупця меблі (надалі Товар), а Покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

1) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TNZ25070437 від 11.11.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 13 154,20 Доларів США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 06.02.2026 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170009620U8, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №TNZ062025 від 12.06.2025; Рахунок-проформа №TNZ25070437 від 22.07.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) №TNZ25070437 від 11.11.2025; Пакувальний лист б/н від 11.11.2025; Банківський платіжний документ, що стосується товару №136 від 12.11.2025; Банківський платіжний документ, що стосується товару №20 від 25.07.2025; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №2214-T/25 від 08.07.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №78658 від 02.02.2026; Коносамент №BW25110226 від 18.11.2025; Накладна УМВС №0826020 від 30.01.2026; Автотранспортна накладна №7650 від 05.02.2026; Митна декларація країни відправлення №02172025[телефон приховано] від 12.11.2025.

Керуючись положеннями ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про додаткове надання наступних документів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару У митниці відсутня цінова інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари.

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: - прайс-лист; - інтернет пропозиція.

За наслідками оцінки вказаних доказів відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000141, а також було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000170/2 від 06.02.2026.

2) Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №TNZ25080746 від 18.11.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 14 882,20 Доларів США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 09.02.2026 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170010211U2, разом із якою були надані наступні товаросупровідні документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №TNZ062025 від 12.06.2025; Рахунок-проформа №TNZ25080746 від 07.08.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) №TNZ25080746 від 18.11.2025; Пакувальний лист б/н від 18.11.2025; Банківський платіжний документ, що стосується товару №142 від 24.11.2025; Банківський платіжний документ, що стосується товару №37 від 28.08.2025; Договір транспортного експедирування №0807/25-01 від 08.07.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2601442 від 30.01.2026; Коносамент №BW25110363 від 23.11.2025; Накладна УМВС №0826016 від 30.01.2026; Автотранспортна накладна №TNZ25082748 від 06.02.2026; Митна декларація країни відправлення №02172025[телефон приховано] від 19.11.2025.

Керуючись положеннями ст. 53 Митного кодексу України, Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту про додаткове надання наступних документів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У митниці відсутня цінова інформація про ідентичні та подібні (аналогічні) товари.

Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: - прайс-лист; - інтернет пропозиція.

За наслідками оцінки вказаних доказів відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000146, а також було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000178/2 від 09.02.2026.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений ч. 3 ст. 53 МК України.

На думку суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості №UA209000/2026/000170/2 від 06.02.2026 та №UA209000/2026/000178/2 від 09.02.2026, відповідач зазначив про те, що зовнішньоекономічний контракт не містить положень щодо строку його дії.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз.13 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Суд наголошує, що відповідач посилається на норми Господарського кодексу України, який згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 09.01.2025, визнано таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону, тобто з 28.08.2025. Тобто формуючи відповідне зауваження, митний орган застосував нечинне законодавство.

Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Суд зазначає, що у спірному рішенні відповідач не наводить жодних належних та допустимих обґрунтувань, визначених чинним законодавством, яке прямо визначає недійсність відповідного договору.

Щодо висновків відповідача про те, що подані до митного оформлення банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару не містять обов`язкових реквізитів.

Відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 №189) (далі - Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах.

Підпунктом 10 пункту 14 Постанови №216 зазначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити призначення платежу.

Відповідно до пункту 15 Постанови №216 платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Відтак, законодавством України, а зокрема, і вищевказаним нормативним актом не передбачено, що таке «повнота інформації», оскільки це оціночне твердження, а таким чином немає згадки щодо обов`язкового зазначення у графі «Призначення платежу» реквізитів як і контракту, так і рахунку-проформи.

Суд дослідивши матеріали справи вбачає, шо у банківських платіжних документах №136 від 12.11.2025 та №20 від 25.07.2025, у призначенні платежу наявне посилання на контракт №TNZ062025 від 12.06.2025 та на рахунок-проформу №TNZ25070437 від 22.07.2025. Вказані платіжні інструкції містять як відмітки банку про проведення оплати, так і дату операції, суму операції в доларах США, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення. Загальна сума за товар (13 154,20 дол. США) на час митного оформлення була повністю проплачена.

Також у банківських платіжних документах № 142 від 24.11.2025 та №37 від 28.08.2025, у призначенні платежу наявне посилання на контракт №TNZ062025 від 12.06.2025 та на рахунок-проформу №TNZ25080746 від 07.08.2025. Вказані платіжні інструкції містять як відмітки банку про проведення оплати, так і дату операції, суму операції в доларах США, розрахункові рахунки сторін, що повною мірою узгоджується з іншими документами, поданими до митного оформлення. Загальна сума за товар (14 882,20 дол. США) на час митного оформлення була повністю проплачена.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить обґрунтованого висновку, що зазначені банківські платіжні документи можливо ідентифікувати із даними поставками товарів.

Відповідач зазначив, що у поданих до митного оформлення автотранспортних накладних відсутній штамп та/або підпис відправника та перевізника.

Суд наголошує, що графа 22 CMR, на яку вказує митний орган як на недолік в оформленні через відсутність у ній підписів відправника та перевізника, містить надруковані реквізити як відправника, так і перевізника, що дають змогу їх ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. При цьому ст. 6 Конвенції не передбачає печатки та підпису відправника та перевізника як обов`язкових реквізитів CMR.

Окрім того, дані твердження про порушення, на думку відповідача заповнення CMR не свідчать про наявність у поданих до митного контролю документах розбіжностей, адже розбіжність повинна бути між декількома документами, чи про наявність у цих документах ознак підробки. Також не вказано, яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд доходить висновку, що наявність/відсутність окремих, необов`язкових реквізитів у CMR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 20.06.2023 у справі №380/1221/2020 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідно до ст.4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.

Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних ЦМР, не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів».

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що висновки відповідача щодо експортних декларацій країни відправлення, які на думку відповідача не можуть бути взяті до уваги як документ, що підтверджують факт експорту товарів, у зв`язку з відсутністю у них дати експорту є безпідставними, оскільки відповідач не вказав жодних чинних норм законодавства країни експорту, які регламентують порядок заповнення експортної митної декларації, і не вказав, яким чином саме мала бути заповнена графа «країна призначення» чи зазначена дата експорту.

Отже, суд зазначає, що надані експортні декларації №02172025[телефон приховано] від 12.11.2025 та №02172025[телефон приховано] від 19.11.2025 у сукупності з іншими документами (коносаментом, рахунками, платіжними документами) підтверджує поставку товарів, і відсутність у них відмітки про дату експорту не може бути самостійною підставою для невизнання заявленої митної вартості.

З приводу зауваження митного органу щодо неподання до митного оформлення документів, номери яких зазначено у графі «номер накладної (дорожнього листа)» експортних декларацій.

Суд дослідив матеріали справи та зазначає, що стосовно відсутності документу №261292915, то він вказаний у коносаменті №BW25110226 від 18.11.2025, який подано декларантом до митного оформлення, та фактично означає лінійний коносамент. Також стосовно відсутності документу №261689234, то він вказаний у коносаменті №BW25110363 від 23.11.2025, який було подано декларантом до митного оформлення, та фактично означає лінійний коносамент. В свою чергу суд зазначає, що лінійні коносаменти відсутні у позивача, так як лінійний коносамент використовується виключно перевізником.

Суд дослідив матеріали справи та зауважує, що при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари (код УКТ ЗЕД - 940328000) походженням з Китаю митний орган визначав різну митну вартість товару. Зокрема:

- у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000170/2 від 06.02.2026 - 4,0200 дол. США, метод 2ґ.

- у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000178/2 від 09.02.2026 - 4,0100 дол. США, метод 2ґ.

Вищевказане свідчить та слугує доказом неправомірності дій відповідача, оскільки згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних ціле вищої з двох альтернативних вартостей. У даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була наявна у відповідача.

Судом враховуються аргументи позивача про те, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Доводи відповідача, по суті не спростовують аргументи позивача, а документи, надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування та визначення митної вартості товару.

Таким чином, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом- за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Також правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Суд звертає увагу, що виносячи оскаржувані рішення посадові особи митниці не врахували Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195.

Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000170/2 від 06.02.2026 та №UA209000/2026/000178/2 від 09.02.2026 з урахуванням фактичних обставин справи та положень Митного кодексу України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача. Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розмір витрат які підлягають відшкодуванню на користь позивача суд бере до уваги що спірні правовідносини за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке їх регулює, підлягає вирішенню на основі типового застосування норм матеріального права, що на переконання суду свідчить про те, що витрати заявлені позивачем не є достатньо обґрунтованими та співмірними до позовних вимог.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та розподілу судових витрат сторона має подати детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та пов`язаних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України, суд встановлює розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, на підставі поданих доказів, включно з договорами та рахунками.

У матеріалах справи містяться Договір №2-24/10/25 про надання правової допомоги від 24 жовтня 2025, Додаткова угода №12 від 13.02.2026 до Договору №2-24/10/25, а також детальний опис виконаних адвокатом робіт, згідно з яким сума до сплати становить 20 000 грн. 00 коп. Представник позивача просить стягнути цю суму з відповідача.

Враховуючи обсяг наданих доказів та їх достатність з огляду на вимоги КАС України, а також спосіб який обрано судом для захисту порушених прав позивача, суд вбачає підстави для відшкодування витрат пов`язаних з наданням правової допомоги адвоката в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УспіхІмпорт» (79047, Львівська область, м. Львів, проспект Чорновола В., буд. 63а, офіс 313А, ЄДРПОУ: 45834390) до Львівської митниці (79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000170/2 від 06.02.2026;

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000178/2 від 09.02.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УспіхІмпорт» (79047, Львівська область, м. Львів, проспект Чорновола В., буд. 63а, офіс 313А, ЄДРПОУ: 45834390) 2772,41 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УспіхІмпорт» (79047, Львівська область, м. Львів, проспект Чорновола В., буд. 63а, офіс 313А, ЄДРПОУ: 45834390) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 2000, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя Гавдик Зіновій Володимирович