Ухвала № 141000752 у справі № 440/13464/24 від 27.10.2026

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 жовтня 2026 року м. Полтава Справа № 440/13464/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., перевіривши матеріали звіту Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2026 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у належному розмірі. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 04.10.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, з 01.01.2024 по 04.10.2024 включно у фіксованому розмірі 3862,39 грн відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

04.06.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій він просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025р. у справі №440/13464/24 шляхом зобов`язання вч НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення у 60-ти денний строк.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі № 440/13464/25 задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24 три місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.

21.09.2026 від Військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов звіт про стан виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/13464/24, в якому представник Військової частини НОМЕР_1 просив прийняти звіт про виконання рішення суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2026 призначено звіт Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2026 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24 до розгляду в порядку письмового провадження.

За правилами ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (ч.1 ст.382-2 КАС України).

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Як убачається із наданого відповідачем до суду звіті відповідачем повідомлено, що юридична служба доповіла командиру військової частини НОМЕР_4 про необхідність виконання судового рішення по вказаній справі. Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету. Згідно ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У зв`язку з обмеженим бюджетним фінансуванням на рахунках військової частини НОМЕР_1 станом на сьогодні відсутні цільові кошти для виконання судового рішення по справі №1440/13464/24. В разі надходження на рахунок військової частини НОМЕР_1 відповідних коштів їх негайно буде перераховано на рахунок ОСОБА_1 . Зазначив, що наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які, зокрема, визначають механізм фінансового забезпечення військових частин. Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України - головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (третього рівня). Розпорядники коштів третього рівня реалізують свої функції через фінансові органи військових частин. Відповідно до пункту 2.23 Правил військова частина має право здійснювати видатки виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду за наявності витягів із річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, а також у передбачених випадках згідно з річним розписом витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, доведених органом Державної казначейської служби України, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку. Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до затверджених в установленому порядку кошторисів за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України (пункт 3 Правил). Військова частина НОМЕР_4 є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядником бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України. У зв`язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини на виконання рішень судів, військова частина вимушена кожного разу звертатись до Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо фінансування витрат на виконання рішень судів. Виходячи з наявної практики вирішення вищезазначеного питання, процедура виділення коштів та фактичне здійснення їх зарахування на рахунки частини займає велику кількість часу та фактично не може бути здійснена у короткі строки. Відповідно до пп.9 п.2.6 глави 2 Закону України «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету», а саме, за кодом « 2800» здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі відшкодування моральних збитків та майнової шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду (якщо рішенням суду не визначено сутності платежу) та судових витрат. Проте, командування військової частини НОМЕР_1 вживає всіх необхідних заходів щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Стверджував, що до Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 військовою частиною НОМЕР_5 84 направлено клопотання №2/110 від 19.03.2026 про проведення перевірки розрахунків суми коштів необхідних для виконання судових рішень (СЕДО №643/721 від 23.03.2026). Військова частина, після набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 по справі № 440/13151/24. здійснила відповідні розрахунки та сформувала заявки на отримання коштів для виконання рішення суду, які подаються щомісячно до ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема остання 07.09.2026. Однак відповідне фінансування станом на сьогодні відсутнє. На підставі вищевикладеного, у військовій частині НОМЕР_1 відсутня об`єктивна можливість виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/13464/24 від 18.04.2025.

Відтак, судом під час розгляду звіту встановлено, що рішення суду відповідачем не виконано у повному обсязі.

Проте, як убачається з наданих відповідачем до матеріалів справи доказів, ним здійснюються необхідні заходи для виконання рішення суду у даній справі.

Суд зазначає, що виділення фінансування на оплату для виконання судового рішення не залежить від волевиявлення відповідача та в повній мірі ставиться в залежність від надходження бюджетного фінансування.

Судом не встановлено умисного та свідомого невиконання відповідачем судового рішення, а відсутність цільових асигнувань та вільного обсягу фінансових ресурсів у відповідача не може бути доказом на підтвердження ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, що встановлено ч.1 ст.381-1 КАС України.

За правилами ч.2 ст.381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

За правилами ч.4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців ( ч.3 ст.382-1 КАС України).

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Враховуючи те, що відповідачем суду надані докази на підтвердження вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, зокрема, сформовано та подано відповідні заявки-розрахунки на фінансування видатків для виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що поданий відповідачем звіт свідчить про вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24, однак не підтверджує його фактичного виконання у частині виплати нарахованих сум позивачу.

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, суд не знаходить підстав для висновку про наявність у діях відповідача ознак умисного чи свідомого ухилення від виконання судового рішення, оскільки затримка виконання не перебуває у сфері дискреційних повноважень відповідача.

Водночас суд звертає увагу відповідача, що саме на нього покладено обов`язок забезпечити реальне та своєчасне виконання судового рішення після надходження відповідного фінансування, а також належним чином інформувати суд про хід та результати його виконання у межах встановленого судового контролю.

За таких обставин, з метою забезпечення реального виконання рішення суду та дотримання принципу обов`язковості судових рішень, суд вважає за необхідне продовжити судовий контроль у даній справі та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду з наданням доказів фактичного нарахування та виплати належних позивачу сум.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Так, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку про доцільність встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення у три місяці, який має бути достатнім для його підготовки.

Керуючись статтями 241-243, 248, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2026 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Військовій частині новий строк для подання звіту про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі №440/13464/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький