У Х В А Л А
28 жовтня 2026 року Справа № 580/10730/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у призові ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації, на особливий період та його направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 відповідно до поіменного списку (поіменних списків) від 07.09.2026 № 7837, № 7831;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.09.2026 про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період в частині призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2026 № 255 в частині зарахування солдата ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення та призначення на посаду солдата резерву 38 запасної роти (підпункт 2.6.2 пункту 2 наказу);
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2026 № 259 в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (підпункт 1.37 пункту 1 наказу);
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 09.09.2026 № 244-РС в частині, що стосується солдата ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також вирішено питання про витребування доказів.
19.10.2026 (вх.№56696/26 від 20.10.2026) представник позивача подав заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в якому просив здійснювати розгляд справи № 580/10730/26 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
В запереченні представник зазначив, що для позивача справа має виняткове значення. Її предметом є правомірність призову позивача на військову службу під час мобілізації за наявності в нього передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку як педагогічного працівника закладу фахової передвищої освіти, який працює за основним місцем роботи на 1,0 ставки. Справа має істотне значення і для відповідачів, оскільки стосується правомірності рішень і дій відповідача-1 під час проведення мобілізаційних заходів щодо позивача, а також наказів командира вч НОМЕР_1 , прийнятих на їх підставі. Крім того, рішення у справі безпосередньо зачіпає інтереси роботодавця позивача - Київського фахового коледжу архітектури, будівництва та управління, у якому позивач з 01.09.2026 обіймає посаду викладача, включений до складу циклової комісії та до розкладу занять і викладає профільну дисципліну. У той же час, кожен з оскаржуваних актів має власні підстави, зміст і правові наслідки, а вимоги до відповідача-2 є похідними від вимог до відповідача-1. Їх розгляд потребує послідовного встановлення правомірності кожного етапу процедури призову та кожного наступного рішення, ухваленого на її підставі. Представник зазначає, що справа не є типовою і не зводиться до застосування однієї норми права. До позовної заяви додано понад двадцять найменувань письмових та електронних доказів, частина з яких є багатосторінковими (зокрема, роздруківка відомостей ЄДЕБО, звернення Коледжу з описами вкладення та фіскальними чеками, листи військових частин з витягами з наказів, скріншоти з мобільного застосунку «Резерв+» та сервісу електронної черги). Також, представник посилається на те, що судом витребувані докази, які надійдуть до суду вже після відкриття провадження. Їх дослідження - зокрема демонстрація відеозаписів (стаття 220 КАС України) та дослідження електронних доказів (стаття 219 КАС України) - а також оцінка їх належності, допустимості та достовірності мають відбуватися за участю сторін, які повинні мати можливість висловити щодо них свою позицію. У письмовому провадженні така можливість для позивача суттєво обмежена. Також, представник зазначає, що думку сторін щодо форми провадження суд при постановленні ухвали від 12.10.2026 не з`ясовував. Цими запереченнями позивач висловлює свою позицію: справа потребує розгляду за правилами загального позовного провадження, а її розгляд без повідомлення учасників справи позивач вважає неприйнятним. Отже, сукупність критеріїв, передбачених частиною третьою статті 257 КАС України, свідчить про необхідність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи без судового засідання не забезпечить права позивача на справедливий суд.
Розглянувши заперечення представника позивача, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 КАС України).
У свою чергу спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 КАС України).
Предметом вказаної справи є перевірка правомірності призову позивача на військову службу.
Зважаючи на предмет спору, дана категорія справ не визначена у переліку ст. 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
У заявленому представником позивача клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд звертає увагу, що сторони не позбавленні можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
Враховуючи наведене, суд висновує, що клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 6 КАС України, також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Axen v. Germany ("Аксен проти Німеччини"), рішення від 25.04.2002 р. Varela Assalino contre le Portugal ("Варела Ассаліно проти Португалії"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
У той же час, провадження у справі відкрите у порядку статті 262 КАС України та ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов. Відтак, позивач не позбавлений можливості викласти у відповіді на відзив свої міркування, аргументи щодо доводів, відповідно до вимог ст. 163 КАС України, та за необхідності заявляти клопотання по суті спору.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів. Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених представником позивача відсутні, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись положеннями ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ