Судові рішення

Ухвала № 141008814 у справі № 420/37204/25 від 28.10.2026

Ухвала від 28.10.2026 в адміністративній справі № 420/37204/25 (категорія «Організації господарської діяльності»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Стеценко С.Г.

Справа№ 420/37204/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяСтеценко С.Г.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОрганізації господарської діяльності
Дата ухвалення28.10.2026
Надійшло до реєстру29.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141008814

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

28 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №420/37204/25

адміністративне провадження № К/990/48922/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Бевзенка В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питані праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 у справі №420/37204/25 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправним та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати постанови №ПД/ОД/12104/РН/20 ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3/ПС-3 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/РН/204 ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-4/ПС-4 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-2/ПС-2 від 21.08.2025 №ПД/ОД/12104/РН/204 ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-1/ПС-1 від 21.08.2025 винесені відносно ФОП ОСОБА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026, позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано постанови Південного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці: №ПД/ОД/12104/PH/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3/ПС-3 від 21.08.2025, № ПДОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/PH/204/ПТ-4/ПС-4 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/PH/204/ПТ-2/ПС-2 від 21.08.2025, №ПД/ОД/12104/PH/204- ПД ОД 15269/PH/204/ПТ-1/ПС-1 від 21.08.2025.

ОСОБА_1 подав до Одеського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Південного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 заяву задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 апеляційну скаргу задоволено частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).

26.10.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 (щодо оскарження додаткового рішенння Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026), та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд зазначає, що додаткове судове рішення є невід`ємною частиною основного рішення у справі, оскільки воно спрямоване на усунення пропусків у вирішенні позовних вимог або питання щодо судових витрат, які підлягали вирішенню під час ухвалення первісного судового акта. З огляду на це, додаткове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку як самостійно, так і разом із основним рішенням суду, адже вони утворюють єдине ціле у вирішенні спірних правовідносин сторін і підлягають спільному перегляду з метою забезпечення процесуальної економії та дотримання гарантій судового захисту.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028, 00 грн.

Предметом оскарження у справі є визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 102 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-3/ПС-3; про накладення штрафу у розмірі 51 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-4/ПС-4; про накладення штрафу у розмірі 102 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-1/ПС-1; про накладення штрафу у розмірі 51 000 грн від 21.08.2025 № ПД/ОД/12104/РН/204-ПД/ОД/15269/РН/204/ПТ-2/ПС-2.

Відкриваючи провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень статті статті 262 КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

В касаційній скарзі скаржник описує фактичні обставини у справі, зазначає нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також, в касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пунктів «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Скаржник не наводить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи у касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі та не підтверджені відповідними доказами, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Державної служби з питані праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 щодо оскарження додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №420/37204/25 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправним та скасування постанов.

Копію цієї ухвали суду направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді С.Г. Стеценко Л.В. Тацій В.М. Бевзенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2026 Постанова № 139953465 П'ятий апеляційний адміністративний суд
22.09.2026 Постанова № 139953464 П'ятий апеляційний адміністративний суд
13.07.2026 Ухвала № 138163027 П'ятий апеляційний адміністративний суд
13.07.2026 Ухвала № 138163026 П'ятий апеляційний адміністративний суд
13.07.2026 Ухвала № 138163022 П'ятий апеляційний адміністративний суд
13.07.2026 Ухвала № 138163021 П'ятий апеляційний адміністративний суд
02.07.2026 Ухвала № 137904990 П'ятий апеляційний адміністративний суд
02.07.2026 Ухвала № 137904988 П'ятий апеляційний адміністративний суд
23.06.2026 Рішення № 137659554 Одеський окружний адміністративний суд
02.06.2026 Рішення № 137031077 Одеський окружний адміністративний суд
27.04.2026 Ухвала № 136018070 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
02.12.2025 Ухвала № 132249931 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
10.11.2025 Ухвала № 131737459 без тексту Одеський окружний адміністративний суд