Справа № 2-150/11
Провадження № 8/466/5/26
У Х В А Л А
26 жовтня 2026 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря судових засідань Малаковської І.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Львівської міської ради, ОКП «БІТІ та ЕО» про визнання порядку користування земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської регіональної філії ДП «Центр державного кадастру» про усунення перешкод у користуванні гаражем, земельною ділянкою, частково знесення гаражу та приведення його у попередній стан, у зв`язку з ново виявленими обставинами, -
за участі: представника позивача ОСОБА_2 адвоката - Гарасиміва Б.І.,
представників третьої особи Львівської міської ради - Партики Н.С. ,
представниці третьої особи Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради - Полуліх Н.І.,
в с т а н о в и в:
Заявник (відповідач) ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26.05.2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Львівської міської ради, ОКП «БТІ та ЕО» про визначення порядку користування земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської регіональної філії ДП «Центр державного кадастру» про усунення перешкод у користуванні гаражем, земельною ділянкою, частково знесення гаражу та приведення його у попередній стан.
В обґрунтування заяви вказує, що він дізнався про нововиявлені обставини, які стали підставою для подання цієї заяви, зі змісту трьох документів, а саме: Акта про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального будинковолодіння від 27 березня 1984 року, про існування якого стало відомо 12.06.2026 року під час ознайомлення представника з матеріалами інвентаризаційної справи у справі №466/3409/17, а також відповідей Львівської міської ради та Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на адвокатські запити, отриманих 01.07.2026 року, зі змісту яких йому також уперше стали відомі нововиявлені обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою судді від 15.07.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду по справі №2-150/11 у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Також, ухвалою судді від 27 серпня 2026 року витребувано матеріали двох інвентаризаційних справ на будинок АДРЕСА_1 .
27 серпня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гарасиміва Б.І. до суду надійшло клопотання про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
02.09.2026 від позивача (заявника) ОСОБА_1 надійшло клопотаняя про відкладення розгляду справи, призначеного 03.09.2026.
У зв`язку з чим, в судовому засіданні 03.09.2026 оголошено перерву до 16.09.2026.
16.09.2026 року заявник вчергове не прибув до суду, посилаючись на погіршення стану здоров`я. Суд вважає, що слід продовжувати розгляд заяви, оскільки така має бути розгляднута в межах місяця з моменту її прийняття.
16.09.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гарасиміва Б.І. до суду надійшла заява про витрати позивача та про стгнення судових витрат у зв`язку з роглядом справи.
У судовому засіданні адвокат Гарасімов Б.І. повністю підтримав подане ним клопотання про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Представниця Львівської міської ради Партика Н.С. та Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Полуліх Н.І. у судовому засіданні заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримали та просили таке скасувати.
Інші сторони по справі в судове засідання не з`явились про причину неявки суд не повідомили. За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності сторін, котрі не з`явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Порядок перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами в цивільних справах регулюється приписами глави 3 розділу V ЦПК України.
Частиною 1 ст. 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 423 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Для визначених у ч. 1, ч. 2 ст.423 ЦПК України, нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі, спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 26 травня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визначено порядок роздільного користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 за двома співвласниками будинковолодіння за варіантом №1 висновку № 1001 судової будівельно-технічної експертизи від 24.01.2011 року, а саме: Виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0683 га. позначену літ. від 1 до 12: 1-2 42,39 м., 2-3 16,20м. , 3-5 8,88м., 5-8 10,21м., 8-9 5,86м., 9-10 7,49м., 10-11 29,17м., 11-12 18,46м., 12-1 11,43м. з облаштуванням воріт для заїзду зі сторони АДРЕСА_1 . Встановлено на даній земельній ділянці земельний сервітут для обслуговування власної частини житлового будинку ОСОБА_1 площею 0,0014 га. Виділено у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0536 га. позначену літ. від 1 до 14: 1-2 8,24 м., 2-5 41,49м. , 5-6 30,29м., 6-7 4,78м., 7-8 18,46м., 8-9 29,17м., 9-10 7,49м., 10-11 5,86м.,11-14 10,21м.,14-1 8,88м. з облаштуванням воріт для заїзду зі сторони АДРЕСА_1 . Встановлено на даній земельній ділянці земельний сервітут для обслуговування власної частини житлового будинку ОСОБА_2 площею 0,0006 га. У решті у задоволенні позовних вимог відмовлено. У позові ОСОБА_1 відмовлено повністю за безпідставністю. Рішення набрало законної сили.
Рішення суду від 26.05.2011 р., яке просить переглянути та скасувати заявник, залишено без змін відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 20.01.2014.
Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.05.2015 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 26.05.2011 р. по цивільній справі №2-150/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та гаражем - залишено без задоволення. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.08.2015 року вказана вище ухвала залишена без змін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.06.2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 26.05.2011 року у зв?язку з нововиявленими обставинами - відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22.09.2016 року, ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 24 червня 2016 року залишено без змін.
Вказані позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги про необхідність зміни встановленого порядку користування земельною ділянкою вже були предметом розгляду судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій як в порядку загального провадження, так і за нововиявленими обставинами.
Станом на сьогоднішній день в підготовчому провадженні Шевченківського районного суду м.Львова (суддя О.Федорова) перебуває цивільна справа №466/3409/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про зміну встановленого порядку користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, не доказуються при розгляді іншої справи лише за умови, що таке рішення набрало законної сили.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно викладеного висновку в постанові Верховного суду від 19 червня 2024 року у справі № 372/4154/18, провадження № 61-12811св23 вказано наступне:
«Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав».
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску прти Румунії» («Brumarescu v. Romania»), п. 61). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти росії» («Ryabykh v/ russia»), п. 52), рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України», п. 46).
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України"). Аналогічний висновок міститься в рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України".
Крім того, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 уже звертався до суду із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05.03.2025р. по справі №466/5080/15-ц, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Ухвалою суду від 22.07.2026 у відкритті провадження за вказаною заявою було відмовлено з тих причин, що обставини, на які посилався заявник (Акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального будинковолодіння від 27 березня 1984 року, про існування якого стало відомо 12.06.2026 року під час ознайомлення представника з матеріалами інвентаризаційної справи у справі №466/3409/17, а також відповідей Львівської міської ради та Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на адвокатські запити, отриманих 01.07.2026 року), не можуть оцінюватись як нововиявленими.
Подана заявником повторна заява базується на абсолютно ідентичних підставах, обставинах та доказах, які вже були предметом дослідження та правової оцінки суду під час розгляду попереднього звернення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема, у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії») неодноразово наголошував, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності (res judicata), який передбачає повагу до остаточності судових рішень. Процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не повинна бути замаскованою апеляцією або способом домогтися нового розгляду справи виключно заради отримання іншого результату.
Згідно з положеннями статті: ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Повторне подання заяви з тих самих підстав, яким уже було надано остаточну оцінку, свідчить про намагання заявника штучно ініціювати новий судовий процес, що є очевидним зловживанням правами.
Оскільки чинне процесуальне законодавство України не передбачає можливості повторного перегляду одного й того самого судового рішення з тих самих підстав (за тими ж нововиявленими обставинами), які вже оцінювалися судом, у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 423, 429 ЦПК України,-
постановив:
у задоволенні заяви від 10.07.2026 ОСОБА_1 про перегляд рішення суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Львівської міської ради, ОКП «БІТІ та ЕО» про визнання порядку користування земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської регіональної філії ДП «Центр державного кадастру» про усунення перешкод у користуванні гаражем, земельною ділянкою, частково знесення гаражу та приведення його у попередній стан, у зв`язку з ново виявленими обставинами - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: П. С. Невойт