Рішення № 141011601 у справі № 208/5548/26 від 23.10.2026

справа № 208/5548/26

провадження № 2/208/4934/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/5548/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.07.2021 р. приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис №95814 про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1064409-А від 12.10.2020 р. в розмірі 20 736,00 грн. В подальшому приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрив виконавче провадження № 66724552. У зв`язку із зупиненням діяльності приватного виконавця Олійник О.І., виконавче провадження було передано на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадиму Вікторовичу.

Як вбачається з виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк Олени Василівни з позивача на користь відповідача у безспірному порядку стягнуто 20 736,00 грн за кредитним договором № 1064409-А від 12.10.2020 року, який укладено між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 .

З метою з`ясування всіх обставин справи, на запит адвоката було отримано від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. копію виконавчого напису та документів, які надавалися разом з ним для відкриття виконавчого провадження.

На підставі аналізу оспорюваного виконавчого напису було встановлено, що сума заборгованості становить 20 736 грн 00 коп, що включає в себе:

1) 8 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

2) 12 736 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

Вважає, що вказаний виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а саме: вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо періоду заборгованості, строку позовної давності, а також підстав для її виникнення. Також при вчиненні нотаріального напису приватний нотаріус Грисюк О.В. не вивчив умови кредитного договору, який не посвідчений в нотаріальному порядку, не пересвідчився чи направлено позивачу повідомлення про сплату боргу та чи отримав він таке повідомлення та не пересвідчився у реальності та вірності нарахування позивачу заборгованості.

Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з грубими порушеннями Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення виконавчих написів, за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог відповідача до позивача у визначеному в виконавчому написі розмірі. Відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували існування угоди між ним та Відповідачем, яку він (нібито) порушив; виписки по рахункам боржника відповідачем надано не було; немає документів, які підтверджують безспірність права стягувача вимагати сплати боргу по кредиту, оскільки немає документів, які підтверджують їх видачу та настання строків їх повернення; відсутні документи, які підтверджують безспірність права на нарахування і стягнення процентів, а саме: у визначеному розмірі.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 95814 від 15.07.2021 р., вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1064409-А від 12.10.2020 р. в розмірі 20 736,00 грн. Стягнути з ТОВ «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 20 282,16 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається із відповіді № 2719487 від 11.05.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - особу не знайдено.

Відповідно до даних позовної заяви ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13.05.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 208/5548/2 6 в порядку спрощеного позовного провадження .

Представник позивача, адвокат Працевитий Геннадій Олександрович в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі та участі позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - ТОВ «ФІНФОРС» Лигін Олег Володимирович подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Зазначив, що Відповідач категорично не погоджується з доводами позивача та заперечує проти заявлений позовних вимог щодо розміру стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін. Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 5000,00 грн. до 2000,00 грн.

Третя особа - Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна правом на подачу пояснень не скористалась, будь-яких документів на адресу суду не надав.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович правом на подачу пояснень не скористався, будь-яких документів на адресу суду не надав.

24.09.2026 року судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань не надходило.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2020 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 1064409-А.

Правонаступником усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 20.01.2021 р. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс».

15.07.2021 року приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 95814, відповідно до якого звернено стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 1064409-А від 12.10.2020 року, укладеним з ТОВ «СС ЛОУН», загальна заборгованість становить 20 736,00 грн.

07.09.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 66724552 на підставі виконавчого напису № 95814 від 15.07.2021 року.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція викладена у постановах Великою Палатою Верховного Суду: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлено Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5 (далі - Порядок), та Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882 (далі - Інструкція).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» в чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції визначає умови вчинення виконавчих написів, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

Позиція заявлена позивачем, з боку відповідача жодним належним і допустимим доказом не спростована.

Також в матеріалах справи відсутні документи, що стали підставою для його вчинення.

Як встановлено судом, жодних документів, відповідачем на підтвердження своєї позиції надано не було.

Тобто, докази виконання вимог Порядку щодо надання документів, що підтверджують безспірність вимог - відсутні.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Жодних копій/оригіналів документів, які б підтверджували наявність права вимоги та безспірність боргу для вивчення та долучення до матеріалів справи також надано не було.

За ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Принцип змагальності сторін цивільного процесу, закріплений в ст. 12 ЦПК України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно вимог ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності та тих обставин, що саме відповідач у справі мав можливості довести зазначену обставину, чого ним зроблено не було та фактично бездоказово презюмовано дотримання порядку позасудового стягнення боргу. Суд констатує, що відповідачем не доведено дотримання вимог Порядку щодо надання документів, що підтверджують безспірність вимог, що з урахуванням процесуальної поведінки відповідача по справі, який не надає жодних доказів на підтвердження правомірності своєї позиції та спростування доводів позивача, саме відповідач у цьому випадку несе ризик настання пов`язаного з цим процесуального наслідку у вигляді задоволення позову.

Отже, на підставі оцінки наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 95814 від 15.07.2021 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «СС ЛОУН» заборгованості за кредитним договором 1064409-А від 12.10.2020 року на загальну суму 20 736,00 грн, без дотримання нотаріусом вимог, передбачених Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки стягувачем не подано всіх документів, на підставі яких стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, отже нотаріус не міг переконатись належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню, і сама заборгованість та наявність права її вимоги відповідачем під час розгляду справи належним чином не підтверджена.

Варто також зазначити, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений 15.07.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відомостей щодо нотаріального посвідчення кредитного договору та самого договору, на підставі якого вчинено виконавчий напис, відповідачем також надано не було, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів

Позивач також просить стягнути з відповідача 20 282,16 грн, які, за його твердженням, були стягнуті в межах виконавчого провадження № 66724552 на користь ТОВ «Фінфорс».

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї статті застосовуються також у випадках, коли правова підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною першою статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 Верховний Суд зазначив, що судовий акт, яким виконавчий напис нотаріуса визнано таким, що не підлягає виконанню, за умови його виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення коштів, стягнутих на підставі такого напису. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Отже, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, усуває правову підставу для подальшого примусового стягнення коштів на його виконання. Водночас для задоволення вимоги про повернення коштів суд має встановити факт їх стягнення та набуття відповідачем або іншою особою за його рахунок.

Згідно з відповіддю приватного виконавця від 15 квітня 2026 року в межах виконавчого провадження з позивача стягнуто 20282,16 грн на користь ТОВ «Фінфорс». За умови підтвердження матеріалами виконавчого провадження фактичного перерахування цієї суми відповідачу та відсутності іншої самостійної правової підстави для її утримання, зазначені кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статей 1212, 1213 ЦК України.

За встановлених судом обставин вимога про стягнення 20282,16 грн підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

11.02.2026 року між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Адвокатського бюро «Юрконсалт» Працевитим Г.О. було підписано договір про надання правової допомоги та додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 11.02.2026 року відповідно до якого орієнтований перелік послуг, що можуть бути надані:

- консультація адвоката; підготовка позовної заяви; подання позову; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; участь адвоката в судових засіданнях; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження. Кількість годин - 5; Загальна вартість послуг - 5000 грн.

Відповідно до акту про надані послуги від 11.02.2026 року та рахунку від 11.02.2026 року позивач підтверджує належне виконання адвокатським бюро послуг, відсутність зауважень та прийняття послуг. Строк внесення Клієнтом плати за надані послуги - не пізніше 10 днів з моменту набрання законної сили рішення суду по справі. Згідно акта про надані послуги: адвокатом надано послуги з : консультації, формування та направлення позовної заяви, формування та направлення заяви про забезпечення позову, формування та направлення адвокатських запитів, написання на подання заяви по суті справи, отримання рішення суду. Вартість послуг 5000 грн.

09.07.2026 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у якому представник відповідача просить суд зменшити розмір витрат з 5000 грн до 2000 грн, посилаючись на те, що підготовка справи не потребувала наявності спеціальних знань та остання має шаблонний характер.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у цій справі, стосується визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню. Матеріали справи не містять виняткової правової складності та великої кількості об`ємних письмових доказів, на дослідження і збирання яких адвокат мав би витратити надмірний час.

З огляду на предмет спору (визнання виконавчого напису нотаріуса таким що не підлягає виконанню), характер виконаної адвокатом роботи (підготовка позовної заяви, заяви про забезпечення позову, адвокатських запитів тощо), вимоги розумності та співмірності судових витрат, а також беручи до уваги засади справедливості й пропорційності, враховуючи завлене відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з квитанцією № 7T8A-5SSQ-122E, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2129,92 грн за подання позовної заяви до суду.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн відповідно до квитанції № UURM-1K99-T71E за подання заяви про забезпечення позову до подання позову у справі (№ 208/3760/26)

Витрати на забезпечення позову є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи, які підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис та повернення безпідставно набутих коштів, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2662,40 грн (що складається з 2129,92 грн сплаченого судового збору за позов та 532,48 грн. за заяву про забезпечення позову).

Ухвалою суду від 30.03.2026 року заяву адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 95814 від 15.07.2021 р., вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1064409-А від 12.10.2020 р. в розмірі 20736,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів задоволено, клопотання про скасування заходів забезпечення позову не надходило, то заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 30.03.2026 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Враховуючи На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст. ст. 3, 5, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований у реєстрі за № 95814 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (ЄДРПОУ 41717584), заборгованості в розмірі 20 736 гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно набуті кошти у розмірі 20 282 (двадцять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 16 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 понесені судові витрати за сплату судового збору в сумі - 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», код ЄДРПОУ 41717584, юридична адреса: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2.

Третя особа - Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, адреса: 49098, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 10, офіс 4.

Суддя В.Г. Гречана