Судові рішення

Рішення № 141012512 у справі № 186/907/26 від 28.10.2026

Рішення від 28.10.2026 у цивільній справі № 186/907/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Шахтарський міський суд Дніпропетровської області, суддя Янжула С. А.

Справа№ 186/907/26
СудШахтарський міський суд Дніпропетровської області
СуддяЯнжула С. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення28.10.2026
Надійшло до реєстру29.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141012512

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 186/907/26

Номер провадження № 2/0186/1258/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 жовтня 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року в провадження суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 14 грудня 2020 року в розмірі 52 112 грн, а також стягнути судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 6 000 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 14 грудня 2020 року між відповідачем та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» укладено Договір про надання кредиту №4289929 на 8 000 грн.

ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №4289929 від 14 грудня 2020 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, кредит не повернув, проценти не сплатив.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

За вказаними договорами факторингу відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 4289929 від 14 грудня 2020 року.

Внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань у відповідача за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 52 112 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000 грн; заборгованість за відсотками становить 44 112 грн; заборгованість за комісіями становить 0,00 грн; заборгованість за пенею становить 0,00 грн.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилася, про дату розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила, відзив на позовну заяву не подала, заяви про розгляд справи в її відсутність не надходило. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області - Янжулі С.А.

Ухвалою суду від 07 травня 2026 справу прийнято до розгляду, який постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу визначений 15-денний строк для подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини справи

Судом встановлено, що 14 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту №4289929.

Вказаний договір з боку позичальника підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS4289929. Графік платежів, який є невід`ємним додатком до цього Договору, також підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором PS4289929.

Згідно з п. 1.3. Договором, сума кредиту складає 8 000,00 гривень.

Відповідно до п.1.4. Договору, кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Пунктом 1.7. Договору передбачений порядок нарахування процентів за користування кредитом, зокрема -п. 1.7.1. Договору - у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту; -п. 1.7.2. Договору - у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 14.12.2020 року до 13.01.2021 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,02% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 10 448 грн., у тому числі Основна сума кредиту 8 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 448 грн; -п. 1.7.3. Договору - при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 14.12.2020 року до 13.01.2021 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 14.01.2021 року до 12.07.2021 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 12 085,40 грн; -п. 1.7.4. Договору - використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Згідно з п. 3.1. Договору, сторони погодили, що строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 14.12.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 12.07.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Згідно з наданим розрахунком, проведеним первісним кредитом, встановлено, що відповідач платежі на погашення тіла кредиту та сплати процентів не вносив.

Проценти нараховані в межах строку кредитування з 14.12.2020 року по 12.07.2021 року.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс», відповідно до якої успішно проведений у системіплатіж, за деталями операції: «Номер в системі FONDY: 325158763 Дата проведення платежу: 14.12.2020 Призначення платежу: transfer_funds Сума платежу: 8 000.00 Валюта платежу: UAH Статус платежу: approved Платіжний метод: карта VISA Номер карти: НОМЕР_1 Банк картки отримувача: FUIB».

Загальний розбір заборгованості складає 52 112 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000 грн; заборгованість за відсотками становить 44 112 грн.

У подальшому, 29 жовтня 2025 року, між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу №29/10-2025, відповідно до якого від первісного кредитора до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшли права вимоги за кредитними договорами до боржників, у тому числі кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно з Витягом з Реєстру боржників, до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором від 14 грудня 2020 року №4289929 із заборгованістю у розмірі 52 112 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000 грн; заборгованість за відсотками становить 44 112 грн.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та позивачем ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до умов якого до позивача від ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 грудня 2020 року №4289929 із заборгованістю у розмірі 52 112 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000 грн; заборгованість за відсотками становить 44 112 грн.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання: кредит не повернув, проценти не сплатив.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Мотиви суду

Оскільки сторонами у справі визнається факт укладання кредитного договору, надання первісним кредитором кредитних коштів відповідачу у розмірі 8 000 грн та отримання ОСОБА_1 вказаних коштів у кредит, неповернення ним вказаних коштів, а також не оспорюється факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, суд відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України визнає вказані обставини встановленими та такими, що не підлягають доказуванню, заперечень, спростувань на адресу суду не надходило.

Отже, суд встановив, що 14 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту №4289929 на суму 8 000 грн.

Договір укладений в електронній формі, шляхом підписання його позивальником одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору відповідач отримав у строкове процентне користування грошові кошти у розмірі 8 000 грн.

Кінцевий строк повернення кредиту згідно з п. 3.1 Договору становить 12 липня 2021 року.

Умови договору відповідач належним чином не виконував, кредит не повернув.

На підставі Договору факторингу від 29.10.2025 №29/10-2025, укладеного між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», права вимоги до відповідача перейшло останньому.

У подальшому, на підставі Договору факторингу від 31.10.2025, укладеного між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та позивачем ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС», права вимоги до відповідача за кредитним договором №4289929 від 14 грудня 2020 року перейшло до позивача ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

Згідно з вимогами ст. 6, ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Укладаючи вказаний Договір про надання кредиту, первісний кредитор та відповідач ОСОБА_1 дійшли згоди з усіх істотних умов, у тому числі щодо розміру процентів, які нараховуються під час користування позичальником отриманих кредитних коштів.

Так, пунктом 1.7. Договору сторони узгодили порядок нарахування процентів за користування кредитом, зокрема: Пунктом 1.7. Договору передбачений порядок нарахування процентів за користування кредитом, зокрема -п. 1.7.1. Договору - у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту; -п. 1.7.2. Договору - у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 14.12.2020 року до 13.01.2021 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,02% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 10 448 грн., у тому числі Основна сума кредиту 8 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 448 грн; -п. 1.7.3. Договору - при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 14.12.2020 року до 13.01.2021 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 14.01.2021 року до 12.07.2021 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 12 085,40 грн; -п. 1.7.4. Договору - використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Отже сторони узгодили можливі варіанти та розмір процентної ставки, який підлягає сплаті позичальником, тобто відповідачем, за тих чи інше умов.

Як встановлено судом, відповідач у перші п`ять та 30 днів кредит не повернув, проценти не сплатив.

За таких обставин застосовуються умови Договору про надання кредиту від 14 грудня 2020 року, які передбачені п. 1.7.3 (при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки.

Дослідивши розрахунок заборгованості, що первісний кредитор здійснював нарахування відсотків відповідно до п. 1.7.3 Договору. При цьому виходив з суми неповернутого кредиту 8 000 грн. Відповідач не оспорює той факт, що кредитні кошти у розмірі 8 000 грн він не повертав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, суд дійшов висновку, що первісний кредитор, діючи відповідно до умов договору, правомірно здійснив нарахування процентів за користування кредитом в межах строку кредитування (з 14.12.2020 по 12.07.2021) у розмірах процентних ставок, передбачених п. 1.7.3 Договору.

У п. 3 ч. 2 ст.129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про доведеність стороною позивача своїх позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання кредиту від 14 грудня 2020 року № 4289929 у розмірі 52 112 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000 грн; заборгованість за відсотками становить 44 112 грн.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд виснував про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та заважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу у сумі 6 000 грн

Позивач просить стягнути на свою користь витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат надав суду копію договору №43657029/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року; копія додаткової угоди №4289929 від 27 березня 2026 року до договору №43657029/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року; копію детального опису робіт (надання послуг) від 27 березня 2026 року; копію акту №4289929 від 27 березня 2026 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт, надання послуг) та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд при вирішенні цього питання враховує практику Верховного Суду, викладену у постанові ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, відповідно до якої у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення».

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання про недоцільність відступлення від позиції викладеної у вище вказаній постанові (від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23), у своєму рішенні від 25.03.2026 у справі № 372/6826/24 зазначила, що ВП ВС у згаданій постанові не формулювала правового висновку щодо можливості суду з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за критерієм співмірності розміру цих витрат, від якого просила відступити колегія суддів.

До того ж ВП ВС вже неодноразово висловлювалася з питання розподілу витрат на правничу допомогу між сторонами. Зокрема, у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року, ухваленій за наслідками вирішення справи № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: «21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). 22. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. 36.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами [цитування частини шостої статті 137 ЦПК України].

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

39.Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи».

Подібні висновки щодо порушеного правового питання викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21. Питання про відступ від наведених висновків раніше не вирішувалося, а також колегія суддів не порушує його в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згадані висновки фактично застосовані Великою Палатою Верховного Суду під час ухвалення постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням ціни позову, підготовленої позиції, значення справи для позивача, а також ураховуючи, що вказана категорія справ належить до малозначних та нескладних, розгляд якої проводився без участі сторін, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат на правничу допомогу до 3 500 грн.

Саме такий розмір витрат на правничу допомогу суд вважає обґрунтованим та співмірним з урахуванням складності цієї справи та обсягу виконаної роботи з підготування позовної заяви.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-82, 137, 141, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України,- суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Договором про надання кредиту від 14 грудня 2020 року № 4289929 у розмірі 52 112 (п`ятдесяти двох тисяч ста дванадцяти) гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 гривень, заборгованість за відсотками - 44 112 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судовий збір у розмірі 2 662 (двох тисяч шестиста шістдесяти двох) гривень 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 (трьох тисяч п`ятиста) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», код ЄДРПОУ 43657029, адреса: вул.Симона Петлюри, буд.21/1, м.Бровари, Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 28 жовтня 2026 року.

Суддя: С.А.Янжула.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.10.2026 Рішення № 141012513 Шахтарський міський суд Дніпропетровської області
07.05.2026 Ухвала № 136309921 без тексту Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43657029. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг