Рішення № 141014565 у справі № 357/12974/26 від 22.10.2026

Справа № 357/12974/26

Провадження № 2/364/685/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Голуб А.Л.,

за участю:

учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (далі - ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ»)

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 25.08.2026 надійшов зазначений позов ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому Позивач, просить суд: стягнути з Відповідача на його користь кредитну заборгованість у загальному розмірі 12 642,16 грн та судові витрати.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача Балашов В.В. (копія наказу по особовому складу про вступ на посаду директора від 02.10.2018 № 4, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а.с. 91, 125) у позовній заяві зазначив, що Відповідачем 02.07.2021 було укладено Кредитний договір № 1/3917653 з Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»). За умовами цього Договору Відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, проте не надала своєчасно та у повному обсязі кошти для погашення заборгованості за кредитом згідно з її зобов`язаннями за Договором. У подальшому названий Кредитор відступив право вимоги за цим Договором Позивачеві. У зв`язку з цим Відповідач, як стверджено в позовній заяві, має перед Позивачем заборгованість за зазначеним Кредитним договором у загальному розмірі 12 642,16 грн (а.с. 1-9, 23-27), що включає в себе:

- 6 025,78 грн заборгованості за основною сумою кредиту;

- 1 012,30 грн заборгованості за відсотками;

- 5 604,08 грн заборгованості за комісією.

Копії позовної заяви та доданих до неї документів надіслано Відповідачеві, суду надано докази на підтвердження (а.с. 93).

Першочергово позов надійшов 28.07.2026 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою суду від 29.07.2026 надіслав справу за територіальною підсудністю до Володарського районного суду Київської області (а.с. 98).

Після виконання вимог частин шостої - восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито провадження в справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву із запереченнями проти позову, встановлено строки для подання інших заяви по суті справи, призначено розгляд справи на 21.09.2026, відкладене на 22.10.2026 через неявку Відповідача.

У судові засідання представник Позивача не з`явився, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджено, зокрема, довідками про доставку електронного листа (а.с. 109-110, 119); представником Позивача 11.09.2026 та 12.10.2026 були подані до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с. 114, 124).

Відповідач у судові засідання також не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася в порядку частин шостої, сьомої статті 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання, які повернулися до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 112-113, 122-123), а також шляхом розміщення оголошення про її виклик у судове засідання на офіційному вебсайті Володарського районного суду Київської області вебпорталу Судової влади України (а.с. 120-121); про причини своєї неявки суд не повідомляла; клопотань (заяв) про відкладення судових засідань, а так само відзиву із запереченнями проти позову суду також не подавала.

За наведених обставин Відповідач, місце фактичного проживання (перебування) якої невідоме, вважається належно повідомленою про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання з отриманням відмітки на повістках про відсутність особи за цієї адресою (пункт 2 частини сьомої, пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України), а також шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (частина одинадцята статті 128, частина десята статті 130 ЦПК України).

Водночас суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності фактичного отримання Відповідачем судових повісток, виходить як з наведених положень статей 128, 130 ЦПК України, які є спеціальними процесуальними нормами, що встановлюють порядок направлення і вручення судових повісток, а також з обов`язку особи зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до норм статей 3, 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно. Таке декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (зі змінами), особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою; у разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором; за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Строки виконання особою обов`язку щодо декларування/реєстрації свого місця проживання визначені в пункті 5 названого Порядку.

З огляду на це обов`язок суду повідомити особу, зокрема про дату, час і місце судового засідання, шляхом направлення офіційної кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, на переконання суду, прямо кореспондується з обов`язком особи зареєструвати своє місце проживання, тим самим повідомивши державу (державні органи, зокрема суди) про адресу отримання нею офіційної кореспонденції; невиконання особою такого обов`язку не може перешкоджати іншим особам захистити в суді свої права та законні інтереси (статті 55, 68 Конституції України).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що Позивач - ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» є фінансовою (банківською) установою, основним видом діяльності є кредитування, що підтверджено відповідно копіями Витягу з Державного реєстру фінансових установ (а.с. 89), Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 90) та Статуту (а.с. 85-88).

Між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в особі Попової Олени Геннадіївни, з одного боку, та Відповідачем - ОСОБА_1 , з іншого боку, 02.07.2021 укладено Кредитний договір за № 1/3917653, копію якого долучено до позовної заяви (а.с. 30-31) та який підписано Відповідачем власноруч. Ідентифікуючі Відповідача відомості (прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані, адреса місця реєстрації та фактичного проживання) наведенні у розділі Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін», а також в Заяві-анкеті від 02.07.2021 № 0100127-02072021-001 на отримання готівкового кредиту «Свобода» (а.с. 46).

За умовами зазначеного Договору Кредитодавець надає Позичальнику (Відповідачу) грошові кошти у розмірі 10 000 грн; строк кредитування - 36 місяців (з 02.07.2021 до 01.07.2024 включно); за користування кредитними коштами нараховуються відсотки за фіксованою ставкою 15,00 % від суми кредиту щомісячно, починаючи з дати надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості; комісія за обслуговування кредиту складає 2,85 % від суми кредиту щомісячно.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Кредитодавець відкрив Відповідачеві єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № [рахунок приховано].

Детальна інформація щодо виконання Відповідачем кредитного зобов`язання наведена у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.32, 44), Паспорті споживчого кредиту (а.с. 42-43), Заяві-анкеті від 02.07.2021 № 0100127-02072021-001 на отримання готівкового кредиту «Свобода» (а.с. 46) та в Правилах надання споживчого кредиту а АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та мовах страхування життя позичальника (а.с. 47-51).

Виконання переказу кредитних коштів на банківську карту Відповідача у розмірі 10 000,00 грн згідно з умовами зазначеного Договору підтверджено копією меморіального ордеру від 02.07.2021 № 37536016-1 (а.с. 41).

Надалі між Позивачем - ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» 29.08.2023 було укладено Договір відступлення права вимоги № 4-2023, за умовами якого Позивачеві відступлено права грошових вимог, зокрема, до Відповідача за згаданим вище Кредитним договором, що підтверджено копіями цього договору (а.с.56-59), Додатку до договору про відступлення права вимоги від 15.09.2023 (а.с. 64-81), Акту приймання-передачі розширеного реєстру прав вимог щодо Кредитних договорів станом на 15.09.2023 до Реєстру прав вимог № 1 від 15.09.2023 до Договору про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29.08.2023 (а.с. 82).

На підтвердження укладення Кредитного договору та виконання його Позивачем до матеріалів справи також долучено Виписку з рахунку Відповідача, з якої вбачається користування Відповідачем кредитними коштами з деталізацією операцій (а.с. 33-40). При цьому суд бере до уваги як належний і допустимий доказ кредитної заборгованості згадану виписку по картковому рахунку Відповідача, враховуючи висновки Верховного Суду (зокрема, постанови від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15 тощо).

Відповідач частково вносила платежі на погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджено наданими суду Виписками з рахунку (а.с. 33-40), однак не своєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується копією Розрахунку заборгованості Позивача - ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» за станом на 14.07.2026 (а.с. 29).

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач, отримавши кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн, не надала своєчасно та в повному обсязі кошти для погашення її заборгованості за згаданим вище Кредитним договором згідно з умовами цього Договору. У зв`язку з цим Відповідач має перед Позивачем, до якого перейшли права вимоги за цим Договором, заборгованість у загальному розмірі 12 642,16 грн, що включає:

- 6 025,78 грн заборгованості за основною сумою кредиту;

- 1 012,30 грн заборгованості за відсотками;

- 5 604,08 грн заборгованості за комісією.

Правильність нарахування зазначених сум заборгованості за «тілом» кредиту, нарахованими відсотками та комісією перевірено судом і не викликає сумніву з огляду на наведені Позивачем розрахунки, що відповідають умовам Кредитного договору та не заперечувались Відповідачем, яка відзиву на позовну заяву не подавала.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до приписів частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи, зокрема, зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В ухвалі суду від 01.09.2026 про відкриття провадження у цій справі сторонам було роз`яснено засади цивільного судочинства, зокрема положення статті 12 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (а.с. 105).

Згідно з частиною першою статті 509, частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому за положеннями частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За загальним правилом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частинами першою, другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зроблено висновок про те, що щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування; право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. При цьому Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання.

Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» надає право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Так, згідно з приписами частини другої статті 8 названого Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (частина друга статті 615 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого; правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні; його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути, зокрема, відповідний договір, на підставі якого воно виникло (зокрема, постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1972/17).

Відповідно до статті 512 ЦК України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 752/16818/18).

Згідно зі статтею 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України); заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

Зважаючи на усе викладене вище, суд вважає, що Відповідач не виконала взяті на себе грошові зобов`язання, а заявлений Позивачем до стягнення розмір заборгованості за основним зобов`язанням, процентами та комісією відповідає визначеним Договором умовам, що підтверджено належними і допустимими доказами, які не оспорювались Відповідачем, а відтак наявні підстави для задоволення позову.

Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір.

Враховуючи, що розгляд справи здійснено за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до статей 15, 16, 509, 525, 526, 626, 629, 639, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, статей 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 2-4, 12, 13, 124, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 289, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути:

з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; УНЗР 19740828-10589; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;),

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», код ЄДРПОУ: 41904846; адреса місцезнаходження: вул. Казарменна, 4 Г, м. Київ, 01135; рахунок: НОМЕР_2 , банк АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,

заборгованість за Кредитним договором від 02.07.2021 № 1/3917653 у загальному розмірі 12 642,16 грн та судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн; загалом до стягнення 15 304 (п`ятнадцять тисяч триста чотири) грн 56 (п`ятдесят шість) коп.

Направити копії повного заочного рішення суду учасникам справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Володарським районним судом Київської області за письмовою заявою Відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення; така заява про перегляд заочного рішення подається в письмовій формі та повинна відповідати вимогам статті 285 ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути оскаржено Позивачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного тридцятиденного строку, якщо протягом цього строку не було подано заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.

Повне рішення суду складено 28.10.2026.

Суддя Л.А. Макаренко