Рішення № 141014649 у справі № 367/7486/25 від 26.10.2026

Справа № 367/7486/25

Провадження №2/367/4000/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області, третя особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області, третя особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_3 , народження якого зареєстровано службою у справах дітей, оскільки мати не має паспорту та сторони не перебувають у шлюбі. З 2007 року позивач проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не має паспортного документу та посвідки на проживання на території України, оскільки народжена на території іншої держави. За час спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 , реєстрація народження якого проводилась за допомогою органу опіки та піклування. Із самого народження дитини, позивач та відповідач проживали разом однією сім?єю, вели спільне господарство, разом виховували дитину, утримували її. Позивач, як батько, виконує всі обов`язки батька дитини передбачені сімейним законодавством. На даний час, після того як вирішили з відповідачкою розійтись, син проживає з позивачем. На неодноразові звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням вказати позивача батьком дитини, отримували роз`яснення про неможливість внесення зазначених відомостей, оскільки позивач та відповідач не перебувають в шлюбі, а для визнання батьківства осіб, які не перебувають в шлюбі потрібна заява двох батьків з пред`явленням дійсних паспортних документів. Через відсутність підтвердження батьківства відносно дитини, позивач позбавлений будь-яких інших юридично значимих дій та прав відносно неповнолітнього сина. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком народженого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 ; змінити прізвище ОСОБА_3 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_4 з « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ім?я та по батькові залишити без змін; внести відповідні зміни до актового запису № 59 від 04.04.2020 про народження ОСОБА_3 , складеного Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою суду від 29 січня 2026 року було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та призначено по справі № 367/7486/25 судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30.05.2003 Деснянським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Буча, Київської обл.; чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Буча, Київської обл.

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року відновлено провадження по справі, оскільки до суду повернулись матеріали справи разом з повідомленням про неможливість проведення експертизи.

13.10.2026 року від представника відповідача ОСОБА_7 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи оригіналу висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 30.09.2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, оскільки перебуває на військовій службі, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій просила прийняти рішення за результати підготовчого судового засідання, позов просила задовольнити.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області до судового засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник Бучанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі представника.

Суд, дослідивши докази, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне їй право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 2007 року до осені 2024 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка не має паспортного документу та посвідки на проживання на території України, проживали у цивільному шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №59.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Оскільки позивач та відповідач не перебували в зареєстрованому шлюбі, запис про батька дитини ОСОБА_3 у Книзі реєстрації народжень було вчинено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України (копія свідоцтва про народження додається) - прізвище вказано матері, а ім?я та по-батькові за вказівкою заявника.

Повідомленням про відмову в прийнятті документів від 05.04.2024 року за №801417100000518 відділом централізованого оформлення документів №3 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області ОСОБА_2 було відмовлено у прийнятті документів про визнання особою без громадянства у в`язку з належністю особи до громадянства іншої держави.

Як вбачається з довідки КП «Бучасервіс» №8 від 22.01.2025 року позивач ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 , 2009 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст.ст. 1, 2 СК України, Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом, зокрема, з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

За змістом ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Згідно ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 30.09.2026 року № висновку: 56639 встановлено: 1) Ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є біологічною матір?ю дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%. 2) Ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народженого матір?ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які зареєстровано наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства з урахуванням наявності вищевказаного висновку експерта, який вказує на батьківство саме позивача, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для задоволення позову та визнання позивача батьком ОСОБА_3 .

За подання позовної заяви позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору.

З огляду на задоволення позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 76-81, 89, 103, 104, 109, 133, 141, 178, 247, 263-265, 275, 279, 280, 281, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 7, 125, 128, 135, 141, 155 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією з прав дитини від 29.11.1989 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служби у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області, третя особа: Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком народженого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Внести зміни до актового запису №59 від 04.04.2020 року, який вчинений Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 : зазначити батьком дитини - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України»; змінити прізвище ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ім`я та по батькові залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: Служба у справах дітей та сім`ї Бучанської міської ради Київської області: ЄДРПОУ: 04360586, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул.Богдана Хмельницького, буд.5/5А

Третя особа: Бучанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): ЄДРПОУ 36827084, адреса: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул..Енергетиків, будинок 1-А.

Суддя: Я.В. Шестопалова