Судові рішення

Ухвала № 141017096 у справі № 953/15406/26 від 28.10.2026

Ухвала від 28.10.2026 у цивільній справі № 953/15406/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Київський районний суд м. Харкова, суддя Юрлагіна Т. В.

Справа№ 953/15406/26
СудКиївський районний суд м. Харкова
СуддяЮрлагіна Т. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення28.10.2026
Надійшло до реєстру29.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141017096

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 953/15406/26

н/п 2-з/953/75/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р.Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Миронова Людмила Олександрівна до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про забезпечення позову до пред`явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ :

26 жовтня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить: вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 125,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3365793663120, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер відомостей про речове право 65614330.

Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам відчужувати, передавати в іпотеку, вносити до статутного капіталу та будь-яким іншим способом обтяжувати квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3365793663120.

Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії та нотаріальні дії щодо квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 125,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3365793663120, зокрема заборонити державну реєстрацію переходу права власності, іпотеки, інших речових прав і обтяжень, поділу, виділу частки та зміни об`єкта нерухомого майна.

Розглянути цю заяву без повідомлення ОСОБА_2 (ч. 1 ст. 153 ЦПК України) та третіх осіб. 6. Ухвалу про забезпечення позову направити для виконання у встановленому порядку, а копію - представнику заявниці.

Забезпечити відповідність ухвали вимогам до виконавчого документа та зазначити:- прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб- платників податків).

На обґрунтування заяви зазначає, що 15 жовтня 2026 року ОСОБА_1 після отримання з Державного реєстру речових прав інформації щодо її квартири стало відомо, про посвідчення 14.07.2026 приватним нотаріусом Колесник О.О. договору купівлі-продажу квартири квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності з 01 лютого 2008 року на користь ОСОБА_2 .

Від її імені діяла ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на підставі довіреності, нібито посвідченої 11.06.2026 нотаріусом Мартіном Хюкштедтом у м. Шверін Федеративної Республіки Німеччина з апостилем № 9101 E/1-12/06 2026 засвідченим Президентом Земельного суду в м. Шверин Федеративної Республіки Німеччина від 11.06.2026, письмовий переклад тексту якої здійснено перекладачем Шаргородською І.І. з німецької мови на українську мову, справжність підпису якої засвідчено Колесник О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 02.07.2026 року за реєстровим номером 1183.

Проте, вона цієї довіреності не видавала і не підписувала. Наміру продавати квартиру не мала. Жодних підготовчих дій для продажу квартири (пошук покупців, замовлення технічного паспорта тощо) не здійснювала та не уповноважувала жодну особу на вчинення таких дій. З ОСОБА_2 вона не знайома. 11.06.2026 вона у м. Шверін (ФРН) не перебувала, не покидала територію Іспанії з 2022 року, договір не схвалювала. Грошові кошти за продаж квартири не отримувала. Квартира вибула з її власності протиправно та без законних на те підстав. Як вбачається з реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, 02.07.2026 невстановлена особа від імені ОСОБА_1 замовила технічну інвентаризацію квартири в ТОВ «Експертне бюро «Рідний Дім» (код ЄДРПОУ 43542383). При цьому використано її персональні дані та реквізити паспорта НОМЕР_3 , виданого 06.06.1997. Технічний паспорт зареєстровано в ЄДЕССБ за № TI01:2432-1667-4239 4790, проте вона цієї послуги не замовляла і за неї не сплачувала. У технічному паспорті від 02.07.2026 зазначено паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 06.06.1997, проте він на момент оформлення технічного паспорту був недійсним, оскільки ще 27.11.2024 неб оформлено паспорт громадянина України у формі ID-картки (орган видачі 2123 дійсний до 27.11.2034). Адреса місця її проживання (реєстрації) в документах реєстраційної справи також не відповідає дійсності. У договорі купівлі-продажу від 14.07.2026 № 1274 зазначено, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 . У технічному паспорті від 02.07.2026 цю ж адресу ( АДРЕСА_3 ) вказано як «місце реєстрації» замовниці. Насправді за цією адресою вона зареєстрована не була. Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/018061329 від 19.10.2026 (відомості ДМС, Калинівська селищна територіальна громада) з 20.12.2011 по 24.09.2025 її місце проживання було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 . 24.09.2025 реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_4 - знято. ОСОБА_1 переважно проживає в Іспанії, має дозвіл на проживання № НОМЕР_4 (дійсний до 10.06.2028). 11 і 12 червня 2026 року вона перебувала вдома у м. Санта-Бригіда: 11.06.2026 провела звідти два відеоуроки (о 09:59 і 16:09), а 12.06.2026 о 10:52 розрахувалась банківською карткою у цьому ж місті. Тобто на дату замовлення технічного паспорта і посвідчення Договору вона не мала зареєстрованого місця проживання в Харкові, а фактично проживала в Іспанії. Відомості про адресу в документах внесено не з її слів і не з її документів.

На обґрунтування необхідності забезперення позову наводить положення до ч.1. 2 ст. 149 ЦПК України, за змістом якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. У даній справі ризик наявний з огляду на те, що квартира нічим не обтяжена, за інформаційною довідкою № 498289078 від 15.10.2026 арештів, заборон і іпотек немає. ОСОБА_2 може будь-коли відчужити чи передати її в іпотеку, шахрайські схеми з нерухомістю звичайно передбачають швидкий перепродаж, який відбувається ланцюжком набувачів, щоб створити вигляд добросовісного набуття, від дати реєстрації минуло понад 3 місяці, і кожен день збільшує ризик нового правочину. Кожне наступне відчуження змінить належного відповідача. Заявниці доведеться залучати нових осіб і заявляти нові вимоги, а рішення про витребування у ОСОБА_2 стане невиконуваним. Це і є ситуація, коли виконання рішення істотно ускладниться або стане неможливим. Залишати цю заяву без задоволення до подання позову не можна, оскільки підготовка позову потребує часу: належні докази збираються з ФРН (щодо довіреності та апостиля) і з Іспанії (щодо перебування заявниці), а документи нотаріальної справи можна отримати лише через суд або слідчого.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа (частина перша статті 152 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (частина перша статті 153 ЦПК України).

Згідно зі статтею 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів; суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засоби правового захисту мають бути ефективними, як на практиці, так і за законом.

У рішенні ЄСПЛ «Доран проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття „ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, відновлення порушеного права. При вирішенні справи „Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечить принципу верховенства права.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суддя, вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки заява позивача не містить належного обґрунтування того, що між сторона ми наявний спір, оскільки офіційних відомостей які підтверджували обставини не видачі довіреності не надано, долучені копії текстових повідомлень, на які посилається сторона заявника та те, що це є перепискою саме з нотаріусом Martin Huckstadt який підтвердив, що такої довіреності не посвідчував не надано, не дотримано процедуру перекладу та відповідно відсутня підпис та печатка, тому зазначена відповідь наразі не може бути взята до уваги, належних доказів які підтвердили дані обставини, суду не надано, посилання на постійне перебування в іншому місці ніж те де було засвідчено довіренність на підставі якої було укладено угоду на даний час не є можливим перевірити, долучені скріни беззаперечно не можуть свідчити про такі обставини.

Крім того, відсутнє обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не надано докази які підтверджують дані обставини у заяві зазначено лише посилання на ризики цього. Заява ґрунтується тільки на припущеннях, а посилання на те що можливо буде відбуватись переоформлення через що позивач буде змушена залучати належних відповідачів, не доведено доказами.

Посилання заявника на намір звернутися до суду з відповідним позовом, підготовка якого потребує часу та збору належних доказів в даному випадку, не є достатньою підставою для забезпечення позову у спосіб зазначений заявником. Крім того, заявником не наведено достатніх підстав неможливості подачі відповідної позовної заяви до суду.

Жодних доказів на підтвердження своїх вимог в порушення вимог П.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9, позивач не надав.

За відсутності таких доказів, у суду відсутні підстави дійти обґрунтованого висновку, що у даній справі існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і про необхідність застосування вказаного у заяві виду забезпечення позову.

Згідно з висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19), достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, суд вважає, що доводи на обґрунтування заявлених вимог не підтверджуються відповідними доказами, і є такими, що ґрунтуються на припущеннях. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, КГС ВС у справі №922/2163/17 зробив висновок, що забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У справі №922/2163/17 Верховний Суд наголосив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до викладеного, суд вважає що у задоволенні вимог ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Миронова Людмила Олександрівна до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про забезпечення позову до пред`явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 260, 261, 247, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволення заяви ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Миронова Людмила Олександрівна до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_3 про забезпечення позову до пред`явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено 28.10.2026 року.

Суддя Т.В. Юрлагіна

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43542383. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг