ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Справа № 924/379/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Філіпова Т.Л.
суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Степанчук С.Ю.
за участю представників сторін:
прокурора Гіліс І.В.
позивача Волочиської міської ради - не з`явився
відповідача Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" - адв. Лозюк С.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2026 р.
постановлене у м. Хмельницький, повний текст складено 09.07.2026 р.
у справі № 906/379/26 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради
до відповідача Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004"
про витребування земельної ділянки
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення від 06.07.2026 р. у справі № 924/379/26 Господарський суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про витребування земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про відсутність підстав для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння ПП «Аграрна компанія 2004» на користь Волочиської міської ради.
Звертає увагу, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СВК «Поповецький» з ідентифікаційним кодом юридичної особи 03787621 перебуває в стані припинення, тоді як згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2006 р. у справі № 20/6475-А, яке набрало законної сили, СВК «Поповецький» з кодом 03787621 припинено як юридичну особу. Таким чином, скаржник доводить, що не внесення відомостей про припинення СВК «Поповецький» до ЄДРПОУ не спростовує факту припинення, оскільки державна реєстрація є лише способом підтвердження тих чи інших фактів, а не їх встановленням.
Доводить, що на момент виникнення спірних правовідносин у зв`язку із законодавчими змінами із земель колективної власності, які підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключалися землі, що підлягали передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони були розташовані, у тому числі землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна. Тому незалежно від того чи припинено юридичну особу - колективне сільськогосподарське підприємство право на земельну ділянку під господарськими дворами в силу закону - пункту 21 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України перейшло до відповідної територіальної громади.
Вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність порушення прав на спірну земельну ділянку у територіальної громади всупереч вимогам ч. 1, 2 ст. 236 ГПК України є незаконним та необґрунтованим, оскільки ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Пояснює, що безоплатна передача Поповецькою сільською радою, яка представляє територіальну громаду, земельної ділянки Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» у приватну власність була недопустимою, оскільки орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вправі виключно на оплатній основі передати її у користування (постійне користування чи оренду) або відчужити. Тобто, розпорядившись спірною земельною ділянкою, Поповецька сільська рада не дотрималася вимог ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з чим встановлені підстави для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння ПП «Аграрна компанія 2004» на користь Волочиської міської ради.
Також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16, а також Верховний Суд у постанові від 19.05.2020 р. у справі № 127/10011/18 прямо зазначили, що за відсутності у попереднього власника належним чином оформленого права на земельну ділянку норми статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України щодо автоматичного переходу прав на землю не застосовуються.
Просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2026 р. у справі № 924/379/26 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Відповідач Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому оцінює скаргу такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, судовій практиці та фактичним обставинам цієї справи.
Доводить, що СВК «Поповецький» з кодом 03787621 не може вважатися правонаступником КСП «Жовтнева перемога», відповідно, не можуть вважатися комунальною власністю Волочиської міської ради землі площею 1467 га передані КСП «Жовтнева перемога» в колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Поповецької сільської Ради народних депутатів від 17.10.1995 р. № 3 і закріплені в Державному акті на право колективної власності на землю серія ХМ 029, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 29 від 08.08.1995 р., в тому числі - спірна земельна ділянка площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133.
Зауважує, що з моменту отримання власником земельної частки (паю) сертифікату на право на земельну частку (пай), Державний акт на право колективної власності втрачає свою актуальність та чинність, оскільки в частині цих земель вже набувається право приватної власності.
Також зазначає, що першим набувачем спірної земельної ділянки було КСП «Жовтнева перемога» згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ029 від 08.08.1995 р., який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 29, і як прокурор, так і позивач могли довідатися про наявність зареєстрованого права власності на спірну земельну ділянку із моменту внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доступ до якого вказані учасники мають з моменту коли Державний реєстр розпочав свою роботу - з 01.01.2013 р. У зв`язку з цим відповідач подавав до суду першої інстанції заяву про застосування строків давності, де просив суд застосувати позовну давність у справі № 924/379/26 щодо позову керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави Волочиської міської ради до ПП «Аграрна компанія 2004» про витребування земельної ділянки із кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133, площею 1,2577 га, що є підставою для відмови у позові.
Звертає увагу, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
Просить апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури від 27.07.2026 р. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2026 р. у справі № 924/379/26 залишити без змін.
Позивач Волочиська міська рада відзиву на апеляційну скаргу не подав і не забезпечив явку представників у судові засідання 01.09.2026 р. та 22.09.2026 р., тоді як був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 192, 219 у т.1/.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача.
Прокурор в судових засіданнях 01.09.2026 р. та 22.09.2026 р. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задоволити. Представник відповідача в судових засіданнях заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.
В судовому засіданні 22.09.2026 р. було відкладено ухвалення та проголошення постанови у справі до 29.09.2026 р.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення прокурора та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.
Згідно з рішенням від 27.12.2005 р. № 28 Поповецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області видала ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на комплекси будівель в АДРЕСА_1 /а.с. 70 у т.1/, і на підставі такого рішення ради ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 71 у т.1/.
Згідно з протоколом зборів власників Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» від 29.08.2011 р. № 26 ОСОБА_1 здійснила додатковий вклад до статутного капіталу підприємства у вигляді комплексу, розташованого за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 72 - 73 у т.1/.
01.09.2011 р. ОСОБА_1 та ПП «Аграрна компанія 2004» підписали акт приймання передачі комплексу будівель та споруд, згідно з яким ОСОБА_1 передала, а ПП «Аграрна компанія 2004» прийняло комплекс будівель та споруд, що розташований в с. Попівці, вул. Шкільна, 33 б, а саме: гараж пл. 492,4 м/кв., пилораму пл. 41,8 м/кв., майстерню пл. 613,9 м/кв., кузню пл. 66,7 м/кв., телятник пл. 1040,1 м/кв., водонапірну башту пл. 15,2 м/кв., пункт штучного осіменіння пл. 39,6 м/кв., корівник пл. 933,2 м/кв., корівник пл. 1402,0 м/кв., насосну пл. 17,8 м/кв., свинарник пл. 737,8 м/кв. та будинок охорони пл. 26,9 м/кв. /а.с. 78 у т.1/.
19.01.2012 р. Поповецька сільська рада на підставі рішення від 27.12.2011 р. № 29 видала ПП «Аграрна компанія 2004» свідоцтво про право власності на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 80 у т.1/.
04.06.2019 р. Приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» подало до Поповецької сільської ради клопотання № 203, в якому просило надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідності до ст. 120 та п. 21 Перехідних положень «Земельного кодексу України», що розташована на території Поповецької сільської ради за межами населеного пункту с. Попівці Волочиського району колишнього КСП «Жовтнева перемога» орієнтовною площею 1,3000 га для обслуговування комплексу нежитлових будівель по вул. Шкільна, буд. 33 б /а.с. 24 у т.1/.
Відповідно до рішення від 12.06.2019 р. № 4/36-2019 Поповецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області дала дозвіл ПП «Аграрна компанія 2004» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,30 га для обслуговування комплексу нежитлових будівель за адресою с. Попівці, вул. Шкільна 33 б /а.с. 31 у т.1/.
Згідно з рішенням від 18.09.2019 р. № 25/38-2019 Поповецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Поповецької сільської ради, Волочиський район, Хмельницька область Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» /а.с. 32 у т.1/.
Другим пунктом зазначеного рішення сільська рада вирішила передати Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» у власність земельну ділянку площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування нежитлових будівель (ферм) по вул. Шкільна 33б, с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 24.09.2019 р. на підставі рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області № 25/38-2019 від 18.09.2019 р. було зареєстровано право власності ПП «Аграрна компанія 2004» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 /а.с. 15 у т.1/.
Відповідно до рішення від 27.11.2020 р. № 6-1/2020 Волочиська міська рада припинила юридичну особу - Поповецьку сільську раду Волочиського району Хмельницької області шляхом приєднання до Волочиської міської ради. Волочиська міська рада є правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов`язків Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області.
Прокурор у позові доводить, що орган місцевого самоврядування - Поповецька сільська рада всупереч вимогам Земельного кодексу України незаконно передала у приватну власність Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 в порядку безоплатної приватизації, яка не передбачена земельним законодавством для юридичних осіб.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" стала усвідомлена пасивна поведінка позивача як органу місцевого самоврядування, якому належать повноваження з розпорядження землями комунальної власності.
Як зазначає прокурор, у даному випадку Поповецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області набула право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 площею 1,2577 га на підставі пункту 21 Перехідних Положень Земельного кодексу України, яким встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", а саме з 01.01.2019 р. землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Листом Волочиської окружної прокуратури від 17.02.2026 р. № 51-605вих-26 /а.с. 26 у т.1/ до Волочиської міської ради прокурор повідомив орган місцевого самоврядування про факти порушення Поповецькою сільською радою вимог земельного законодавства при розпорядженні землею комунальної власності. Також прокурор просив повідомити чи будуть вживатися Волочиської міською радою заходи, зокрема шляхом звернення до суду, щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 площею 1,2577 га в комунальну власність.
Листом від 26.02.2026 р. № 591/04-12/10в Волочиська міська рада у відповідь на лист прокурора зазначила, що їй не було відомо про факт передачі земельної ділянки приватному підприємству. Також міська рада повідомила прокурора, що не вживала та не має наміру вживати заходів, спрямованих на повернення у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 площею 1,2577 га /а.с. 25 у т.1/.
Листом від 08.04.2026 р. № 51-1298вих-26 Волочиська окружна прокуратура повідомила орган місцевого самоврядування щодо прийнятого рішення про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Волочиської міської ради до ПП «Аграрна компанія 2004» про витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 площею 1,2577 га /а.с. 28 у т.1/.
Волочиська міська рада на такий лист не відреагувала.
Отже, прокурор відповідно до норм ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтував необхідність представництва інтересів держави внаслідок стверджуваного порушення законності у сфері земельних відносин та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до норм ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з нормами ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
З урахуванням суспільного інтересу щодо землі подання позову прокурором в особі Волочиської міської ради, який/позов спрямований на захист інтересів органу місцевого користування щодо незаконного та безоплатного відчуження земельної ділянки у власність приватного підприємства є виключним випадком у відповідності до норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації та самостійного подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Підтверджено таким чином, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 53, 55 ГПК України.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції виснував, що прокурором не обґрунтовано право Волочиської міської ради на спірну земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133, а відтак і необхідність його захисту.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, враховуючи наступне.
За змістом статті 78 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції станом на 18.09.2019 р. - дати передачі сільською радою ПП «Аграрна компанія 2004» спірної земельної ділянки у власність) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Стаття 80 Земельного кодексу України передбачає, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
За змістом ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
За наведених норм та обставин колегія суддів висновує, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю за ознакою її належності до меж населеного пункту с. Попівці Волочиського району Хмельницької області із розміщенням на ній нерухомого майна за адресою с. Попівці, вул. Шкільна 33 б, що вбачається зі змісту рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області від 18.09.2019 р. № 25/38-2019 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 /а.с. 32 у т.1/. При цьому доказів належності до земельних ділянок приватної та державної власності немає.
Згідно з п. б) ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За наведених норм розпорядником спірної земельної ділянки станом на дату рішення від 18.09.2019 р. № 25/38-2019 був саме орган місцевого самоврядування Поповецька сільська рада Волочиського району Хмельницької області.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.
За змістом статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.
Аналогічні норми закріплені у ст. 377 Цивільного кодексу України.
Отже, перехід права на землю (права власності чи права користування) у разі набуття права власності на нерухоме майно за цивільно - правовою угодою саме за наявності відповідного права у відчужувача нерухомого майна, оформленого та зареєстрованого належним чином.
Колегія суддів встановила, що відсутні докази права (власності чи користування) ОСОБА_1 , яка передала ПП «Аграрна компанія 2004» комплекс будівель та споруд, розташованих в с. Попівці по вул. Шкільна, 33 б, на спірну земельну ділянку, зокрема, відсутні докази зареєстрованого права власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 площею 1,2577 га. Таким чином, у спірних правовідносинах Поповецька сільська рада не мала підстав, визначених нормами статті 120 Земельного кодексу України, для рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність відповідача ПП «Аграрна компанія 2004».
Аналогічні висновки щодо застосування норм ст. 120 ЗК України викладені у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 р. у справі № 922/2809/19, і колегія суддів враховує такі висновки відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.4 ст. 236 ГПК України.
Натомість чинне земельне законодавство, зокрема, ст. 82 Земельного кодексу України, якою визначені підстави набуття юридичною особою права власності на землі сільськогосподарського призначення, - не передбачає можливості безоплатного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність юридичних осіб.
За таких обставин колегія суддів висновує про неправомірність рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області від 18.09.2019 р. № 25/38-2019 /а.с. 32 у т.1/, яким було передано Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» у власність земельну ділянку площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133, оскільки таке рішення суперечить нормам статей 82 та 120 ЗК України.
Щодо обраного прокурором способу захисту колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до норм статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 391 ЦК України якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.
Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право. Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 р. у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 р. у справі № 183/1617/16, від 05.12.2018 р. у справі № 522/2202/15-ц, від 21.08.2019 р. у справі № 911/3681/17, від 22.01.2020 р. у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 р. у справі № 922/614/19, від 30.06.2020 р. у справі № 19/028-10/13, від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц та від 27.11.2024 р. у справі № 204/8017/17 і такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.4 ст. 236 ГПК України.
Отже, власник, майно якого вибуло з його законного володіння, може захистити своє майнове право шляхом пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).
Враховуючи вищевикладене, оскільки судом встановлено неправомірність рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області від 18.09.2019 р. № 25/38-2019 /а.с. 32 у т.1/ про передачу Приватному підприємству «Аграрна компанія 2004» у власність земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133, вимога прокурора про витребування такої земельної ділянки у комунальну власність Волочиської міської ради як правонаступника Поповецької сільської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів відзначає, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначені органи діють у безперервній послідовності. Ліквідація одних органів і створення інших, є зміною структури органів державної влади і органів місцевого самоврядування, яке не впливає на зміну повноважень органів державної влади. Створення іншого органу на заміну ліквідованого з наділенням його повноважень, які були віднесені до повноважень ліквідованого органу є правонаступництвом по закону, у тому числі процесуальним.
Доводи відповідача про те, що СВК «Поповецький» не може вважатися правонаступником КСП «Жовтнева перемога», відповідно, не можуть вважатися комунальною власністю Волочиської міської ради землі площею 1467 га (в тому числі спірна земельна ділянка) передані Колективному сільськогосподарському підприємству «Жовтнева перемога» в колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Поповецької сільської Ради народних депутатів від 17.10.1995 р. № 3, про що виданий Державний акт на право колективної власності на землю серія ХМ 029, - колегія суддів оцінює як суперечливі, оскільки таким чином спростовується і право Поповецької сільської ради надати ПП «Аграрна компанія 2004» спірну земельну ділянку.
Колегія суддів бере до уваги, що справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Зазначена правова позиція міститься в численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 10.04.2019 р. у справі № 390/34/17, від 25.05.2021 р. у справі № 461/9578/15-ц, від 20.10.2021 р. у справі № 910/4089/20, від 16.11.2021 р. у справі № 904/2104/19, від 18.11.2021 р. у справі № 907/12/19 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Отже, доводи відповідача у даній справі про те, що спірна земельна ділянка площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 не перебувала у комунальній власності, оскільки не встановлено припинення СВК «Поповецький», - не узгоджуються із засадами добросовісності та розумності поведінки, тоді як Приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» отримала у приватну власність спірну земельну ділянку саме з комунальної власності територіальної громади на підставі рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області від 18.09.2019 р. № 25/38-2019 /а.с. 32 у т.1/ і при отриманні спірної земельної ділянки ПП «Аграрна компанія 2004» не заявляло про неправомірність дій/рішення сільської ради.
Щодо заяви відповідача Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» про застосування строку позовної давності колегія суддів відзначає наступне.
Згідно з ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 8 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.
Враховуючи, що 24.09.2019 р. на підставі рішення Поповецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області № 25/38-2019 від 18.09.2019 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ПП «Аграрна компанія 2004» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133 /а.с. 15 у т.1/, перебіг позовної давності у спірних правовідносинах розпочався 25.09.2019 р.
Колегія суддів враховує, що відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності 02.04.2020 р. під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із наступними змінами і доповненнями), установлено з 12.03.2020 р. на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено. Так, постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 р. продовжено на території України дію карантину до 30.06.2023 р.
24.02.2022 р. Російською Федерацією було розпочато повномасштабну військову агресію проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженим Законом України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і триває станом на дату ухвалення даної постанови.
Відповідно до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (в редакції, яка була чинною з 15.03.2022 р. по 29.01.2024 р.), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Відповідно до п. 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (в редакції, яка була чинною з 30.01.2024 р. по 03.09.2024 р.) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, перебіг позовної давності у спірних правовідносинах розпочався 25.09.2019 р. та з 02.04.2020 р. по 03.09.2025 р. був продовжений/зупинений, а з 04.09.2025 р. був поновлений. За таких обставин строк позовної давності у спірних правовідносинах закінчується 27.02.2028 р., і оскільки прокурор звернувся з позовом у даній справі 09.04.2026 р. такий позов поданий в межах позовної давності.
З приводу решти доводів скаржника/прокурора та відповідача колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті та враховані судом апеляційної інстанції. Натомість Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України", "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Згідно з ч. 4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2026 р. на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України із ухваленням нового рішення про задоволення позовної вимоги керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради до Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про витребування земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133.
Судові витрати за подання позовної заяви та розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача у відповідності до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволити.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2026 р. у справі № 924/379/26 скасувати.
Ухвалити нове рішення. Позов задоволити.
Витребувати у Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (31222, Хмельницька обл., Волочиський р-н, село Попівці, вул. Шкільна, будинок 34, А, код ЄДРПОУ 33007579) на користь Волочиської міської ради (31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Волочиськ, пл. Центральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 04060695) земельну ділянку площею 1,2577 га з кадастровим номером [номер приховано]:05:027:0133.
Стягнути з Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (31222, Хмельницька обл., Волочиський р-н, село Попівці, вул. Шкільна, будинок 34, А, код ЄДРПОУ 33007579) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, пров. Військоматський, будинок 3, код ЄДРПОУ 02911102) 2662,40 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (31222, Хмельницька обл., Волочиський р-н, село Попівці, вул. Шкільна, будинок 34, А, код ЄДРПОУ 33007579) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, пров. Військоматський, будинок 3, код ЄДРПОУ 02911102) 3993,60 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 924/379/26 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 28.10.2026 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.