Судові рішення

Постанова № 141024641 у справі № 918/725/26 від 27.10.2026

Постанова від 27.10.2026 у господарській справі № 918/725/26 (категорія «Надання послуг»). Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд, суддя Петухов М.Г.

Справа№ 918/725/26
СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
СуддяПетухов М.Г.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення27.10.2026
Надійшло до реєстру29.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141024641

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27 жовтня 2026 року Справа № 918/725/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026

(ухвалене о 13:38 год. у м. Рівному, повний текст складено 11.09.2026)

у справі № 918/725/26 (суддя Качур А.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про стягнення 354 212 грн 48 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Карплюк П.М.;

від відповідача - Гуз С.Б.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про стягнення 57 089 231 грн 26 коп., з яких: 56 897 994 грн 41 коп. заборгованість; 191 236 грн 85 коп. річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527-03041-ПД від 01.01.2024 в частині сплати за послуги передачі електричної енергії.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення із відповідача 3 % річних.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, 27.07.2026 відповідачем було подано до суду заяву про закриття провадження в частині стягнення 51 283 676 грн 48 коп. боргу, у зв`язку із його сплатою станом на 24.07.2026.

31.07.2026 позивачем подано до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 106 278 506 грн 66 коп. заборгованості та 354 212 грн 48 коп. відсотків річних.

Пізніше, 06.08.2026 відповідачем було подано до суду заяву про закриття провадження в частині стягнення 106 278 506 грн 66 коп. боргу, у зв`язку із сплатою у період з 27.07.2026 по 31.07.2026 решти суми основного боргу в розмірі 54 994 830 грн 18 коп.

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 11.08.2026 у цій справі, серед іншого, прийняв до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про збільшення розміру позовних вимог та закрив провадження у частині вимог про стягнення 106 278 506 грн 66 коп. основної заборгованості.

Відтак предметом спору є стягнення із Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 354 212 грн 48 коп. 3 % річних.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 09.09.2026 у справі №918/725/26 позов задовольнив частково. Стягнув з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 238 828 грн 98 коп. три відсотки річних та 2 087 грн 03 коп. судового збору. У задоволенні вимог про стягнення 115 383 грн 50 коп. відмовив. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 008 грн 29 коп. поклав на позивача.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що 3 % річних нараховуються лише на існуюче грошове зобов`язання, а за договором №0527-03041-ПД воно виникає за фактично надані послуги.

Зважаючи, що позивачем здійснено нарахування 3 % річних на планові обсяги наданих послуг, суд дійшов висновку, що такі нарахування є безпідставними.

Місцевий господарський суд взяв до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.01.2026 у справі № 918/177/25.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 525, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", у якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі № 918/725/26 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 115 383 грн 50 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Відповідач всупереч, взятих на себе згідно Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527-03041-ПД від 01.01.2024 зобов`язань, допускав прострочення виконання своїх обов`язків щодо строків оплати вартості наданої послуги у період з березня 2026 року по червень 2026 року включно, у зв`язку з чим ОСП реалізував своє право, передбачене законодавством України щодо нарахування 3% річних.

Порушення строків (розмірів) сплати послуги є грошовим зобов`язанням відповідача, яке він повинен виконувати згідно умов Договору та за порушення якого повинен нести правову відповідальність встановлену як Договором так і чинним законодавством України, зокрема в частині сплати 3% річних згідно із ст.625 ЦК України.

Обов`язок з оплати планової вартості наданої послуги прямо передбачено згаданим Договором та не відповідає дійсності висновок суду про те, що для визначення суми 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги.

Посилання місцевого суду на висновки, що сформувались у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 918/177/25, помилково взяті ним до уваги, оскільки у цій постанові Верховний Суд передчасно прийшов висновку про застосування практики сформованої у постанові Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 яка склалась по іншому договору умовами якого був передбачений інший порядок оплати наданої послуги, і конкретно цим договором не було передбачено від яких обсягів визначити планові платежі, до правовідносин по іншому публічному договору № 0527-03041-ПД від 01.01.2024, що був предметом розгляду у справі 918/177/25 та є у цій справі 918/725/26, умовами якого чітко передбачено як і на підставі чого визначається планова вартість наданої послуги.

Господарським судом Рівненської області при ухвалені рішення у цій справі № 918/725/26 про відмову у стягненні 115 383 грн 50 коп. 3% річних залишено поза увагою висновки Верховного Суду які сформувались у подібних правовідносинах, що склались у справах між тими самими сторонами: у постанові від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25, у постанові від 16.05.2026 у справі № 918/604/25 , у постанові від 02.07.2026 у справі №918/1018/25.

Нарахування позивачем 3% річних за прострочення відповідачем оплати планової вартості наданої послуги відповідно до п. 3.5 Договору є підставним та правомірним.

Таким чином, із вказаних підстав, позивач не погоджується із ухваленим судом першої інстанції рішенням у цій справі.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив у якому вказує, що скаржником не наведено достатніх аргументів, що свідчили б про незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині часткового стягнення 3% річних.

На спростування доводів апеляційної скарги вказує таке.

Нарахування 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки зі змісту ст. 625 ЦК України вбачається, що відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3% річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання.

Разом з цим, при нарахуванні 3% річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 918/177/25, де зазначено, що відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3% річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання за фактично надані послуги.

З огляду на характер спірних правовідносин та умови укладеного між сторонами договору, правильним є здійснення нарахування відсотків річних за період фактичного прострочення виконання грошового зобов`язання, яке настає з урахуванням параметрів, висвітлених в актах коригування (як це зазначено у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 918/177/25).

У справі №918/725/26 також мають місце правовідносини саме щодо надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління між тими самими сторонами.

Відтак, нарахування Позивачем 115 383 грн 50 коп. 3 % річних на планові платежі є безпідставним, а вимоги про їх стягнення - необґрунтованими.

Судом першої інстанції при ухвалені рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі № 918/725/26, повно і всебічно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведеного відповідач просить залишити рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі №918/725/26 в частині часткового стягнення 3% річних без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК Укренерго" - без задоволення.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 27.10.2026 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не було враховано актуальні висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, що складаються між тими ж сторонами. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі № 918/725/26 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 115 383 грн 50 коп. слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи, нормам закону, а також судовій практиці Верховного Суду. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скарги слід задовольнити частково, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в стягненні із відповідача 112 052 грн 15 коп. 3 % річних та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, а в решті оскаржене рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2 Статуту НЕК "Укренерго".

НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

На виконання вимог Законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю постановою від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та постановою від 14.03.2018 № 309 "Про затвердження кодексу системи передачі" затвердила типові форми договорів. Договори є публічними договорами приєднання.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), від 14.03.2018 № 309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1763), Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" наказом від 03.10.2023 № 550 затвердило умови Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Умови Договору набирають чинності з 01.01.2024 (т. 1, а. с. 20).

Заявою-приєднанням до Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - Договір) ПрАТ "Рівнеобленерго" на підставі вільного волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі засвідчило приєднання та підтвердило згоду про те, що Договір вважається укладеним з дати акцепту, зазначеного у повідомленні ОСП про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (т. 1, а. с. 16-17).

Відповідно до Повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління: дата акцептування 01.01.2024; ідентифікатор договору № 0527-03041-ПД (т. 1, а. с. 18-19).

Цей Договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за мережевим посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/.

Цей Договір встановлює права та обов`язки ОСП та Користувача та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі, зокрема:

За цим Договором ОСП зобов`язується безперервно надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (п. 2.1 Договору).

Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору (п. 2.2 Договору). Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (п. 2.3 Договору).

Ціна Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 3.1 Договору).

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2 Договору).

Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (п. 3.3 Договору).

Вартість послуги визначається як добуток діючого тарифу на плановий та/або фактичний обсяг Послуги в розрахунковому періоді; на вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 3.4 Договору).

Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді;

2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді;

3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків та актів надання Послуги (п. 3.7 Договору). Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором; підписувати зі своєї сторони акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків; надавати ОСП свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами КСП (пп. 4.2.1, 4.2.4, 4.2.19 Договору).

За внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів ОСП має право нарахувати Користувачу пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення терміну оплати фактичної вартості послуги понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу (п. 7.1 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 13.1 Договору).

У березні - червні 2026 року ПрАТ "НЕК "Укренерго" належним чином виконувала обов`язки за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0527-03041-ПД, надаючи послуги ПрАТ "Рівнеобленерго".

Зокрема, за вказаний період позивач направив відповідачу відповідні рахунки та Акти надання послуг (т. 1, а. с. 101-120; т. 2, а. с. 133-152), а саме:

за березень 2026 року:

рахунок-фактура №ДУ-0091835/0527-03041-ПД від 14.03.2026 на суму 9 987 048 грн 34 коп. (1-ша декада);

рахунок-фактура №ДУ-0092609/0527-03041-ПД від 24.03.2026 на суму 9 258 297 грн 42 коп. (2-га декада);

рахунок-фактура №ДУ-0093387/0527-03041-ПД від 04.04.2026 на суму 10 132 868 грн 32 коп. (3-тя декада);

акт надання Послуги № ДУА-0024541 від 31.03.2026 на загальну суму 29 379 470 грн 45 коп.

за квітень 2026 року:

рахунок-фактура №ДУ-0094966/0527-03041-ПД від 14.04.2026 на суму 9 330 449 грн 70 коп. (1-ша декада);

рахунок-фактура №ДУ-0095739/0527-03041-ПД від 24.04.2026 на суму 9 079 864 грн 39 коп. (2-га декада);

рахунок-фактура №ДУ-0096536/0527-03041-ПД від 04.05.2026 на суму 9 115 057 грн 68 коп. (3-тя декада);

акт надання Послуги № ДУА-0025364 від 30.04.2026 на загальну суму 27 534 742 грн 73 коп.

за травень 2026 року:

рахунок-фактура №ДУ-0098108/0527-03041-ПД від 14.05.2026 на суму 8 185 848 грн 26 коп. (1-ша декада);

рахунок-фактура №ДУ-0098878/0527-03041-ПД від 25.05.2026 на суму 8 086 716 грн 23 коп. (2-га декада);

рахунок-фактура №ДУ-0099651/0527-03041-ПД від 04.06.2026 на суму 8 763 672 грн 12 коп. (3-тя декада);

акт надання Послуги № ДУА-0026212 від 31.05.2026 на загальну суму 25 003 524 грн 52 коп.

- червень 2026 року:

рахунок-фактура №ДУ-0101225/0527-03041-ПД від 15.06.2026 на суму 7 935 565 грн 08 коп. (1-ша декада);

рахунок-фактура №ДУ-0102007/0527-03041-ПД від 25.06.2026 на суму 8 047 356 грн 56 коп. (2-га декада);

рахунок-фактура№ДУ-0102792/0527-03041-ПД від 04.07.2026 на суму 8 382 153 грн 56 коп. (3-тя декада);

акт надання Послуги № ДУА-0027025 від 30.06.2026 на загальну суму 24 376 987 грн 73 коп.

Крім того, 10.06.2026 між позивачем та відповідачем підписано акт коригування № ДУА К-0006508 до акта надання послуги № ДУА-0024541 від 31.03.2026, за змістом якого обсяг наданої послуги зменшено на 96,065651 МВт/год на суму 12 684 грн 12 коп. (а. с. 93).

Також 09.07.2026 між позивачем та відповідачем підписано акт коригування № ДУА К-0006557 до акта надання послуги № ДУА-0025364 від 30.04.2026, за змістом якого обсяг наданої послуги зменшено на 53,212873 МВт/год на суму 7 026 грн 01 коп. (а. с. 94).

Поруч з вказаним, у матеріалах справи наявні рахунки (т. 1, а. с. 113-116; т. 2, а. с. 139-140, 147-148):

за березень 2026 року - Рахунок-фактура № ДУ-0094188/0527-03041-ПД від 11.04.2026 на оплату послуг за фактичний обсяг 222 511,060971 МВт-год, де сума до сплати за березень складає 29 379 470 грн 45 коп. з ПДВ;

за квітень 2026 року - Рахунок-фактура № ДУ-0097326/0527-03041-ПД від 11.05.2026 на оплату послуг за фактичний обсяг 208 539,661389 МВт-год, де сума до сплати за квітень складає 27 534 742 грн 73 коп. з ПДВ;

за травень 2026 року - Рахунок-фактура № ДУ-0100444/0527-03041-ПД від 11.06.2026 на оплату послуг за фактичний обсяг 189 368,994189 МВт-год, де сума до сплати за травень складає 25 003 524 грн 52 коп. з ПДВ;

за червень 2026 року - Рахунок-фактура № ДУ-0094188/0527-03041-ПД від 11.07.2026 на оплату послуг за фактичний обсяг 184 623,797481 МВт-год, де сума до сплати за червень складає 24 376 987 грн 73 коп. з ПДВ.

Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати послуг, а позивач звернувся до суду із цим позовом, а також нарахував та заявив до стягнення 3 % річних.

Крім того, як вказано вище, у зв`язку із тим, що Господарський суд Рівненської області ухвалою від 11.08.2026 у цій справі, серед іншого, прийняв до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про збільшення розміру позовних вимог та закрив провадження у частині вимог про стягнення 106 278 506 грн 66 коп. основної заборгованості, предметом спору у цій справі є стягнення 3 % річних у сумі 354 212 грн 48 коп.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд зауважує, що скаржник фактично оскаржує рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі № 918/725/26, з підстав можливості нарахування 3 % річних у зв`язку із несплатою користувачем планової вартості послуги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Як встановлено судом вище, за умовами Договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду: 1 платіж до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді; 2 платіж до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді; 3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді (п. 3.5 Договору).

Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6 Договору).

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків та актів надання Послуги (п. 3.7 Договору). Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Отже, умовами договору сторони визначили, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, та сплачується до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків та актів надання Послуги.

Таким чином, при розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23, сформульовано такі висновки щодо застосування положень статей 7, 625, 630 ЦК України та статей 179, 184 Господарського кодексу України:

"8.19. Отже, на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами Договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.4), проте у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги (оплата планових обсягів не передбачена).

8.20. Об`єднана палата зазначає, що Типовий договір у розумінні статей 179, 184 ГК України є ані нормативним актом, ані самостійним укладеним договором. Натомість він становить собою сукупність істотних умов, які уповноважений орган визначає як такі, що є обов`язковими при укладенні сторонами договору відповідного типу, але сторони можуть включати до умов фактично укладеного ними договору додаткові положення, які уточнюють прямо не встановлений або достатньою мірою не деталізований у відповідному Типовому договорі порядок здійснення прав та виконання обов`язків сторін.

8.21. Відповідно до статті 630 ЦК України (в редакції, яка діяла в спірний період) договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку (проте у справі, що переглядається, Договір не містив такого положення). Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватися як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу. Відповідно ж до частини другої статті 7 ЦК України звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

8.22. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 зі справи №233/3676/19, хоча частина друга статті 637 ЦК України передбачає можливість врахування у разі тлумачення умов договору також типових умов (типових договорів), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови, у силу прямих приписів частини другої статті 630 та частини другої статті 7 ЦК України виключається застосування типових умов, якщо вони суперечать домовленостям сторін або актам цивільного законодавства.

8.24. З огляду на зазначене відсутні підстави для тлумачення судом умов Договору з урахуванням норм Типового договору, який передбачає поетапну оплату планового обсягу послуг, оскільки таке тлумачення не враховує погодженого сторонами у Договорі порядку оплати за надану позивачем послугу і така умова Договору не визнавалася недійсною в судовому порядку.

8.28. Об`єднана палата враховує, що саме позивач у відповідній сфері, має відповідну ліцензію НКРЕКП, типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління розміщений на його вебсайті, водночас зміст пункту 2.4 укладеного сторонами Договору є іншим в частині порядку оплати, ніж пункт 2.4 Типового договору (у редакції, станом на час укладення Договору)".

Таким чином, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 підтвердив, що вирішення питання про існування у користувача зобов`язання з оплати планових i фактичних обсягів послуги з передачі електричної енергії у визначений строк залежить безпосередньо від конкретно погоджених сторонами умов договору.

У зв`язку з наведеним, ураховуючи укладення між сторонами Договору диспетчерського управління від 01.01.2024 шляхом приєднання відповідача (ПрАТ "Рівнеобленерго") до умов Типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного управління), розміщеного на офіційному сайті ОСП, колегія суддів висновує, що, на відміну від справи № 914/2625/23, у межах справи № 918/725/26 сторони у пункті 3.5 вказаного договору чітко погодили обов`язок користувача здійснювати поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду, що виключає релевантність зазначеного правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до спірних договірних правовідносин у цій справі.

Презумпція правомірності правочину, закріплена статтею 204 ЦК України, означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 916/818/22).

Оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 ЦК України.

Отже, позивач має право на стягнення 3 % річних нарахованих за прострочення поетапної сплати відповідачем планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду.

При цьому, суд першої інстанції помилково послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.01.2026 у справі № 918/177/25, у якій підтримується позиція щодо можливості нарахування 3 % річних лише на вартість фактично наданих послуг, оскільки постанова від 28.01.2026 у справі № 918/177/25 була ухвалена раніше та не узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23.

Враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів касаційного суду.

Крім того такої ж позиції щодо правозастосування у подібних правовідносинах (за аналогічних умов договору щодо порядку сплати планових та фактичних обсягів послуги, що і у справі № 918/725/26) притримується Верховний Суд і у постановах від 14.05.2026 у справі №918/604/25, від 02.06.2026 у справі №924/1083/25 від 02.07.2026 у справі №918/1018/25.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, зауважує про допущену позивачем помилку при обрахунку відсотків річних на планову вартість послуги за 3 декаду березня 2026 року, а саме - відповідно до п. 3.5. Договору платіж за 3 декаду березня 2026 року має бути здійснений до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді, тобто до 08.04.2026.

В той же час, позивач почав розраховувати прострочення платежу з 05.04.2026, а не з 09.04.2026.

Тому, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум відсотків річних, колегія суддів висновує, що до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у загальному розмірі 350 881 грн 13 коп., котрі нараховані, як щодо зобов`язання зі сплати планової вартості послуг, так і фактично наданої у період березень-червень 2026 року послуги.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в стягненні 3 331 грн 35 коп. 3% річних слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутим і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.

З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Згідно із п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" слід задовольнити частково, а рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі № 918/725/26 слід скасувати в частині відмови в стягненні 112 052 грн 15 коп. 3 % річних та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В решті оскаржене рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі № 918/725/26 скасувати в частині відмови в стягненні 112 052 грн 15 коп. 3 % річних.

Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 09.09.2026 у справі №918/725/26 залишити без змін, виклавши п. п. 2-4 його резолютивної частини в редакції:

"2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулю Князя Володимира, будинок 71, код 05424874) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код 00100227) - 350 881 грн 13 коп. 3 % річних та 3 046 грн 16 коп. судового збору.

3. У задоволенні вимог про стягнення 3 331 грн 35 коп. 3% річних відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 28 грн 91 коп. залишити за Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго".".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулю Князя Володимира, будинок 71, код 05424874) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25, код 00100227) - 3 878 грн 18 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Рівненської області видати накази на виконання цієї постанови.

5. Справу № 918/725/26 надіслати Господарському суду Рівненської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.10.2026 Ухвала № 140423065 Північно-західний апеляційний господарський суд
06.10.2026 Ухвала № 140345354 Північно-західний апеляційний господарський суд
09.09.2026 Рішення № 139670836 Господарський суд Рівненської області
09.09.2026 Рішення № 139670833 Господарський суд Рівненської області
11.08.2026 Ухвала № 138914745 Господарський суд Рівненської області
11.08.2026 Ухвала № 138914725 Господарський суд Рівненської області
28.07.2026 Ухвала № 138573633 Господарський суд Рівненської області
23.06.2026 Ухвала № 137647997 Господарський суд Рівненської області
18.06.2026 Ухвала № 137498222 Господарський суд Рівненської області
17.06.2026 Ухвала № 137456826 Господарський суд Рівненської області
05.06.2026 Ухвала № 137213764 Господарський суд Рівненської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00100227. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг