Справа № 156/1014/26
Провадження № 2-о/156/39/26
Рядок статзвіту № 17
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
22 жовтня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Федечко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/1014/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення,
учасники справи:
заявник ОСОБА_1 ,
заінтересована особа Дарницький відділ ДРАЦС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (її представник) - не з`явилася,
в с т а н о в и в :
І. Суть спору
17.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В заяві покликається на те, що 29.08.1963 року Заболотцівською сільською радою Іваничівського району Волинської області було складено актовий запис № 17 про його народження. У зазначеному актовому записі, по батькові його матері зазначено « ОСОБА_2 ».
Після отримання документів із Державного реєстру актів цивільного стану було встановлено, що в інших офіційних документах, оформлених як за життя його матері, так і після її смерті, по батькові її зазначено інакше. Так, в актовому записі про шлюб його батьків від 22.09.1956 року та у свідоцтві про укладення шлюбу його мати зазначена, як ОСОБА_3 , так само по батькові її зазначено й в актовому записі про шлюб.
Його мати зазначена також у пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1 виданому 28.09.2005 року, ОСОБА_4 .
Крім того, після смерті його матері, 27.04.2026 року було складено актовий запис про смерть №21 та видано свідоцтво у якому остання зазначена, як ОСОБА_4 .
Після виявлення зазначеної розбіжності він звернувся до Дарницького відділу ДРАЦС у місті Києві із заявою про внесення змін до актового запису про його народження, однак Відділом у внесенні змін до актового запису про його народження було відмовлено.
Крім того, він є внутрішньо переміщеною особою, у зв`язку зі збройною агресією рф проти України він був змушений залишити місце свого проживання у м. Донецьку. Під час бойових дій будинок, у якому зберігалися його особисті документи, було знищено, внаслідок чого оригінал його свідоцтва про народження було втрачено, його копія - відсутня.
Таким чином, на сьогодні існує невідповідність між актовими записами щодо по батькові його матері, яка не може бути усунута в адміністративному порядку.
У зв`язку з наведеним, заявник просить суд встановити факт неправильності в актовому записі про його народження складеному Заболотцівською сільською радою Іваничівського району Волинської області від 29 серпня 1963 року за № 17, а саме у відомостях про батьків, в графі по батькові матері « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_5 ».
ІІ. Позиція учасників справи
Заявник в судовому засіданні підтримав свою заяву повністю, просив її задовольнити. Зазначив, що його матір по батькові іменується як « ОСОБА_5 », так і було зазначено в його свідоцтві про народження, однак воно знищене разом із будинком внаслідок обстрілу рф по території України. Однак у його повному витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, допущено помилку, його матір зазначена неправильно - « ОСОБА_2 ». Просить суд усунути ці розбіжності, оскільки це необхідно для прийняття ним спадщини після смерті матері.
Представник Дарницького відділу ДРАЦС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить підтвердження в матеріалах справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 19.08.2026 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01.09.2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.
Ухвалою суду від 21.09.2026 року витребувано з Волинського обласного державного нотаріального архіву: копію актового запису про шлюб серії НОМЕР_2 видане 25.12.1958 року Іваничівським бюро ЗАГС укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ); копію актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Біличі, Іваничівського району Волинської області.
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
В судовому засіданні 22.10.2026 року заслухавши заявника, дослідивши письмові матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до довідки від 05.04.2022 року №763-7000309970 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи проживає в АДРЕСА_2 (а.с. 7).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 19.07.1991 року, батьки заявника: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) уклали шлюб 22.09.1956 року. Прізвище подружжя зазначене - « ОСОБА_8 ».
Мати заявника зазначена, як ОСОБА_4 , про що свідчить копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.09.2005 року та посвідчення серії НОМЕР_4 від 22.10.2008 року (а.с. 8).
Відповідно до копії паспорту матері заявника, остання зазначена, як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія паспорта гр. України (а.с. 72).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 27.04.2026 року (а.с. 9).
Дарницьким відділом ДРАЦС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відмовлено заявнику у внесенні змін до його актового запису про народження №17 від 29.08.1963 року, оскільки у повному витязі з ДРАЦС щодо актового запису про шлюб батьків заявника №8 від 22.09.1956 року, складеного виконкомом Заболотцівської с/р Іваничівського району Волинської області на ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (актовий запис внесено до ДРАЦС за №77676114), зазначено українською мовою по батькові нареченої « ОСОБА_9 ». У повному витязі з ДРАЦС щодо актового запису про смерть матері заявника №21 від 27.04.2026 року, складеного виконкомом Литовезької с/р Володимирського району Волинської області на ОСОБА_4 (актовий запис внесено до ДРАЦС за №147394172), зазначено по батькові « ОСОБА_5 ». (а.с. 10-11).
Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 №0[телефон приховано] від 21.08.2026 року, мати заявника зазначена « ОСОБА_10 » (а.с. 25-26).
Відповідно до Акту комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф від 10.08.2023 року, житловий будинок в якому проживав ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 зазнав пошкодження внаслідок збройної агресії рф. Також долучені фото світлини до вищезазначеного акту (а.с. 61-64).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 06.06.1974 року, сестри заявника ОСОБА_11 , її матір записана як ОСОБА_4 (а.с. 65).
Батько матері заявника іменувався як ОСОБА_12 , про що свідчать копії його пенсійного посвідчення та військовий квиток (а.с. 66).
ОСОБА_4 13.08.2010 року склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , відповідно до якого заповіла все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, в рівних частинах кожному. Даний заповіт посвідчений нотаріусом Кононенко Л.С. (а.с. 73)
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 надала покази та зазначила, що заявник це її рідний брат. Їхнього діда було звати ОСОБА_12 , а відповідно по батькові їх матір була « ОСОБА_5 », саме так і записано у її свідоцтві про народження. Їх з заявником мати заповіла все своє майно в рівних частинах їй та брату (заявнику).
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні надала покази та зазначила, що матір заявника було звати ОСОБА_15 , вона працювала в сел. Благодатне в дитячій бібліотеці. Чоловіка ОСОБА_16 звали ОСОБА_17 , а її батька ОСОБА_18 . ОСОБА_13 являється рідною сестрою заявника. Це знає, оскільки проживала по сусідству від них.
V. Застосоване судом законодавство
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтерес.
Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України.
Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.
Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» судам роз`яснено, що «суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків)».
Отже, суд дійшов висновку, що у разі неможливості здійснення усунення неправильності записів у актах цивільного стану в позасудовому порядку, особа вправі звернутися до суду за захистом свого права, і суд, дослідивши обставини справи та дійшовши переконання про неправильність в актовому записі цивільного стану, може прийняти відповідне рішення встановивши такий факт в порядку окремого провадження.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд, що міститься у постановах суду від 05.02.2025 у справі № 369/96/23, від 24.07.2024 3 справі № 759/22492/23, від 17.02.2021 у справі № 635/4947/20.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
VI. Висновки суду
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір`ю заявника ОСОБА_1 . Матір заявника ОСОБА_16 все своє життя іменувалася по батькові, як « ОСОБА_5 », оскільки її батька (діда заявника) звали ОСОБА_18 , що підтверджено наданими доказами у матеріалах справи та показами свідків наданих в судовому засіданні. Заявник з об"єктивних причин не зміг надати суду оригінал свідоцтва про народження, оскільки воно знищене разом із будинком в якому він проживав внаслідок збройної агресії рф, однак відповідно до копії свідоцтва про народження рідної сестри заявника, зафіксовано ім`я матері, як « ОСОБА_4 », які і у всіх інших документах матері заявника поданих до матеріалів цивільної справи.
Дарницьким відділом ДРАЦС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заявнику було відмовлено у внесенні змін до його актового запису про народження №17 від 29.08.1963 року, оскільки у повному витязі з ДРАЦС щодо актового запису про шлюб батьків заявника №8 від 22.09.1956 року, складеного виконкомом Заболотцівської с/р Іваничівського району Волинської області на ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (актовий запис внесено до ДРАЦС за №77676114), зазначено українською мовою по батькові нареченої « ОСОБА_9 ». У повному витязі з ДРАЦС щодо актового запису про смерть матері заявника №21 від 27.04.2026 року, складеного виконкомом Литовезької с/р Володимирського району Волинської області на ОСОБА_4 (актовий запис внесено до ДРАЦС за №147394172), зазначено по батькові « ОСОБА_5 ».
Усі зазначені вище помилки у написанні по батькові матері заявника зроблені механічно відповідно уповноваженою особою до виконання свої посадових обов`язків, а отже суд приходить до висновку, що в актовому записі про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеному Заболотцівською сільською радою Іваничівського району Волинської області від 29 серпня 1963 року за № 17, допущено описку у графі по батькові матері - « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_5 ».
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану, належить задовольнити.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 315, 319 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт неправильності в актовому записі про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 складеному Заболотцівською сільською радою Іваничівського району Волинської області від 29 серпня 1963 року за № 17, у відомостях про батьків, а саме в графі по батькові матері « ОСОБА_2 », замість правильного « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація щодо сторін та інших учасників справи:
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: адреса: (ВПО) АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 26089084, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Геннадія Афанасьєва, 16, Київська область
Оскільки головуюча суддя перебувала у додатковій відпустці, повний текст судового рішення складено та підписано 29.10.2026 року.
Суддя М. О. Федечко