ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
29 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/7745/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши у письмовому провадження заяву Виноградівської міської ради Закарпатської області про забезпечення позову в адміністративній справі №260/7745/26 за позовною заявою Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Берегівський район, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 04053677) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ (пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
Виноградівська міська рада Закарпатської області (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ (далі - відповідач), в якому просить:
1) скасувати постанову про накладення штрафу на Виноградівську міську раду від 20.10.2026 року у розмірі 5100 гривень;
2) визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ протиправною, що виражається у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 81931580;
3) зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 81934580 у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 року по справі № 260/10324/25;
4) стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову наступним шляхом:
- зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 81853021 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі за позовом Виноградівської міської ради Закарпатської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ про визнання бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Необхідність вжиття зазначеного заходу забезпечення позову позивач аргументує тим, що спір між сторонами фактично стосується питання, чи може виконавче провадження продовжуватися та чи можуть у його межах застосовуватися подальші заходи примусового виконання за умови, що рішення суду було фактично виконано ще до відкриття такого виконавчого провадження. На даний час виконавче провадження № 81931580 не закінчено, а отже, державний виконавець продовжує мати можливість здійснювати передбачені законодавством виконавчі дії. З огляду на вже винесену 20.10.2026 постанову про накладення штрафу існує не лише теоретична, а реальна та безпосередня загроза подальшого застосування до позивача заходів примусового виконання. Така загроза обумовлена поведінкою самого державного виконавця, який, незважаючи на повідомлення про повне виконання судового рішення та надання відповідних доказів, не закінчив виконавче провадження. Натомість державний виконавець продовжує виходити з того, що рішення суду нібито не виконане належним чином. За такого підходу з боку державного виконавця не виключається можливість винесення інших постанов про накладення штрафів або застосування інших передбачених законом заходів примусового виконання. Тобто ризик, якого прагне запобігти позивач, є не абстрактним припущенням, а випливає з уже вчинених відповідачем дій. Фактично ситуація може призвести до того, що протягом розгляду судом цієї справи державний виконавець продовжуватиме здійснювати виконавчі дії щодо рішення, яке вже виконане, та застосовуватиме до міської ради нові заходи впливу. Це, у свою чергу, призведе до виникнення нових правовідносин та необхідності додаткового оскарження кожної окремої постанови чи виконавчої дії. Таким чином, замість одного судового спору виникне низка похідних спорів, які будуть безпосередньо пов`язані з тим самим виконавчим провадженням.
Частиною першою ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши заявлену позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Згідно з частинами 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною 1 статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
У частині 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд враховує, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.
Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вказує, що останнім не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Отже, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача, оскільки заявником не надано належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На думку суду, звернувшись з адміністративним позовом позивач реалізував своє право на судовий захист. В свою чергу наразі суд не може встановити наявність очевидних ознак протиправності дій/рішень відповідача, оскільки вказана обставина підлягає встановленню на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Виноградівської міської ради Закарпатської області про забезпечення позову в адміністративній справі №260/7745/26 за позовною заявою Виноградівської міської ради Закарпатської області (пл. Миру, буд. 5, м. Виноградів, Берегівський район, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 04053677) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ (пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець