Судові рішення

Рішення № 141032673 у справі № 320/59202/25 від 29.10.2026

Рішення від 29.10.2026 в адміністративній справі № 320/59202/25 (категорія «Адвокатури»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Скрипка І.М.

Справа№ 320/59202/25
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяСкрипка І.М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяАдвокатури
Дата ухвалення29.10.2026
Надійшло до реєстру30.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141032673

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року Київ справа № 320/59202/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області і Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКС, Комісія).

Просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18.10.2025 № Х-019/2025.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, суд ухвалою від 16.12.2025 позов залишив без руху.

На виконання вимог ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Ухвалою від 13.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ: 23243231; місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 15) (КДКА, КДКА Київської області);

- Вищу школу адвокатури Національної асоціації адвокатів України (код ЄДРПОУ: 40217097; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 2-й поверх) (ВША НААУ, Школа).

У подальшому відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи №320/59202/25 за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач працює адвокатом з 2012 року та заінтересований у постійному підвищенні свого професійного рівня. Вказує, що ні профільним Законом, ні Правилами адвокатської етики не встановлено як саме адвокат повинен підвищувати свою кваліфікацію. Стверджує, що постійно самостійно вдосконалює свою кваліфікацію, знання та досвід шляхом самоосвіти, практичного досвіду, роботи, ознайомленням з актуальними, доречними та інтелектуальними джерелами, які дають нові знання та практичний і особистий досвід. Також підвищення професійного рівня відбувається шляхом обміну знаннями та досвідом із професійними правниками. Вважає, що доказом постійного підвищення його професійного рівня є, зокрема, факт того, що під час прийняття участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду набрав досить високу кількість балів та пройшов майже всі етапи іспиту, не добравши всього 1% із 75%.

Позивач також зауважив, що заходи, які проводить ВША НААУ є платними й становлять для нього досить суттєву суму, натомість фаховість їх проведення є низькою, з відсутністю технічної можливості участі в них. Такі заходи вимагають саме онлайн-участі, реєстрації, фіксації QR коду, що вимагає наявності стабільного та якісного зв`язку, який не завжди є у місцевості, де він проживає.

На переконання позивача, заходи, що проводяться ВША НААУ, носять характер примусових. Крім того, за відсутності від нього дозволу на використання персональних даних, використання таких Школою є втручанням у приватне та професійне життя, як і звернення зі скаргою до ВКДКС.

Позивач вважає, що скарга до ВКДКС подана керівником ВША НААУ з метою тиску на нього, з порушенням строків та порядку подання.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що 07.08.2024 до КДКА Київської області надійшла скарга директора ВША НААУ Кузьменка С.Є. про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у задоволенні якої відмовлено (рішення від 18.12.2024 №244/2024). Кузьменко С.Є. , не погоджуючись з рішенням про відмову в задоволенні скарги, звернувся зі скаргою на нього до ВКДКС. У скарзі було зазначено, що за інформацією ВША НААУ за даними офіційного веб-сайту Школи адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме - за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, чим порушив власний обов`язок як адвоката підвищувати професійний рівень, як це прямо передбачено положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України. З посиланням на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.08.2019 у справі №1540/4358/18, додав, що дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якому вказано на помилковість тверджень відповідача про наявність у діях позивача порушення вимог закону та Правил адвокатської етики, а також неспростування останнім доводів, наведених в позовній заяві. Наголошено, що як скарга до КДКА, так і скарга на Рішення КДКА не відповідали вимогам до змісту та оформлення скарг, так як не містять особистого підпису особи або КЕП скаржника та подана невстановленою особою.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що законодавець визначив право будь-якої особи, якій відомі певні факти, звернутись до ВКДКА зі скаргою на рішення регіональної КДКА і для цього навіть не потрібно доводити порушення оскаржуваним рішенням КДКА регіону прав та інтересів скаржника. Єдиною процесуальною передумовою для розгляду скарги є її відповідність вимогам до форми і змісту.

ВША НААУ надіслала пояснення щодо спірних відносин, вказавши, що дисциплінарний проступок адвоката полягає у невиконанні встановленого законом та рішеннями органів адвокатського самоврядування обов`язку щодо підвищення професійного рівня за 2019- 2023 роки, що суперечить вимогам абзацу другого статті 12, абзацу першого статті 65 Правил адвокатської етики та статті 21 Закону №5076. Обов`язок адвоката щодо підвищення професійного рівня, дотримання Правил адвокатської етики та виконання рішень органів адвокатського самоврядування має нормативний характер, встановлений, зокрема, Законом №5076 та Правилами адвокатської етики, і не залежить від наявності або відсутності між адвокатом та Вищою школою адвокатури НААУ будь-яких договірних чи деліктних правовідносин. Скарга до КДКА Київської області містила належне нормативне та фактичне обґрунтування невиконання позивачем обов`язку з підвищення професійного рівня, з посиланням на Закон №5076, Правила адвокатської етики, Порядок №63 та дані про невиконання позивачем вимог з підвищення кваліфікації в період 2019- 2023 років. Така скарга подана у встановлений законом строк, оформлена та підписана належним чином. Ототожнення підвищення кваліфікації з підвищенням професійного рівня є правомірним та прямо передбаченим пунктом 2 Порядку №63, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, а тому твердження про неправомірність такого підходу є помилковими.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

07.08.2024 до КДКА Київської області надійшла скарга директора ВША НААУ Кузьменка С. на дії адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням КДКА у складі дисциплінарної палати № 244/2024 від 18.12.2024 відмовлено в порушені дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 24.02.2025 директор ВША НААУ Кузьменко С. звернувся до ВКДКА зі скаргою на рішення КДКА у складі дисциплінарної палати № 244/2024 від 18.12.2024.

Листом за вих. № 1984 від 27.03.2025 Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, доручив члену ВКДКА Подольній Т.А. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ВША НААУ Кузьменко С. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 244/2024 від 18.12.2024 про відмову в порушені дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням ВКДК від 18.10.2025 № Х-019/2025 скаргу задоволено частково: вирішено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 244/2024 від 18.12.2024 про відмову в порушені дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 - скасувати. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (Закон №5076-VI).

За визначеннями у пунктах 1-2 частини першої статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №5076-VI унормовано, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Дисциплінарну відповідальність адвокатів регламентує Розділ VI указаного Закону №5076-VI.

Статтею 33 Закону №5076-VI встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

У частині другій статті 35 Закону №5076-VI зазначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону №5076-VI).

Статтею 37 Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно статті 38 зазначеного Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до частини третьої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

За змістом частини другої статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону №5076-VI).

У частині першій статті 40 Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Згідно із частиною другою статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Статтею 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Статтею 42 Закону 5076-VI встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Положеннями частин першої та п`ятої статті 50 Закону 5076-VI регламентовано, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Згідно із частинами сьомою та восьмою вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Згідно зі статтею 36 Положення № 120 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом трьох днів з дня отримання скарги на рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше трьох календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.

Статтею 36 Положення № 120 встановлено вимоги до скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі, що подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури:

Так, за правилами вказаної статті, скарга подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у письмовій формі. Скарга може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису.

В скарзі мають бути зазначені:

1) найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, рішення якої оскаржується;

2) ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти;

3) ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти;

4) дата, номер рішення, що оскаржується;

5) доводи скаржника щодо незаконності та (або) необґрунтованості рішення;

6) вимоги скаржника;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Скарга підписується особою, яка її подає, або представником.

До скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

До скарги додається копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також доказ надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення.

Судом встановлено, що 07.08.2024 скаржник звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Листом за вих. № 1107 від 25.02.2025 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1

21.03.2025 за вхід. № 26881 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Листом за вих. № 1984 від 27.03.2025 Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Подольній Т.А. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ВША НААУ Кузьменко С. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 244/2024 від 18.12.2024 про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, суд не знаходить порушень в діях ВКДКА щодо процедури розгляду скарги.

Формуючи у цій справі висновки, суд ураховує постанову Верховного Суду від 16.03.2026 у справі №320/19157/23, у якій суд вказав, що перевірка судом наявності в рішенні КДКА належного та достатнього обґрунтування того, у чому саме полягає зміст дисциплінарного проступку, не є втручанням у дискреційні повноваження органів адвокатського самоврядування. Така перевірка здійснюється виключно в межах контролю за дотриманням процедури, принципів обґрунтованості та вмотивованості рішення, а не в частині переоцінки доказів чи підміни собою дисциплінарного органу у визначенні міри відповідальності. Суд у цьому випадку не втручається в дискрецію, а перевіряє, чи реалізована вона у спосіб, що відповідає вимогам закону та стандартам належного адміністративного рішення.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2026 у справі №460/27538/23 скасовано рішення судів попередніх інстанцій через те, що вони досліджували виключно процедурні питання (територіальну підвідомчість скарги) і взагалі не перевірили, чи був насправді в діях адвоката склад дисциплінарного проступку. Верховний Суд імперативно зазначив: суд не позбавлений можливості, а навпаки - зобов`язаний з`ясувати об`єктивну істину та перевірити, чи дійсно в діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку (пункти 62, 65, 69 Постанови).

Визначаючись щодо самого порушення, яке інкримінується позивачу, суд вказує на таке.

Згідно зі статтею 5 Закону №5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

За нормами частини першої статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Положеннями статті 57 Закону №5076-VI передбачено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Правила адвокатської етики (далі - ПАЕ) затверджені 09.06.2017 Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019).

Згідно зі статтею 1 ПАЕ норми Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Відповідно до статті 2 ПАЕ, дія Правил поширюється на:

- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;

- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;

- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;

- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

Положення статті 11 ПАЕ передбачають, що, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення.

Нормами абзаців 1, 2 статті 65 ПАЕ встановлено, що адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом №5076-VI. Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями.

Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 №63 (Порядок №63).

Пунктами 5, 6 Порядку №63 передбачено, що підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікації адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікації адвокатів адміністратором.

Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ.

Згідно з пунктом 16 Порядку №63 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).

За положеннями пункту 20 Порядку №63 всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

Пунктом 23 Порядку №63 передбачено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

Отже, за змістом наведених правових норм, всі адвокати, інформація про яких внесена до ЄРАУ, зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію). Належне виконання цього обов`язку передбачає потребу набрання адвокатом певної кількості балів протягом звітного періоду, яким є календарний рік з 01 січня до 31 грудня кожного року.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.09.2025 у справі №420/32072/23.

За висновком Верховного Суду у справі №420/32072/23 у разі невиконання або неналежного виконання адвокатом обов`язку з підвищення кваліфікації, Вища школа адвокатури зобов`язана інформувати відповідну КДКА регіону про порушення адвокатом Порядку окремо за кожен звітний період (відповідний календарний рік).

Нормативне запровадження такого інформування вочевидь має переслідувати певну легітимну мету зі зрозумілими і очікуваними наслідками.

З огляду на обставини цієї справи, варто констатувати, що інформація про порушення адвокатом Порядку №63 може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката.

Згідно з пунктами 30 та 32 Порядку №63 адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації, Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифіката затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.

Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки, надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.

Відповідно до пункту 25 Порядку №63 адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком).

Разом з цим, можливість обрання адвокатом видів підвищення кваліфікації та наявних операторів підвищення кваліфікації свідчить лише про те, що адвокат може самостійно обирати спосіб реалізації свого обов`язку щодо підвищення своєї кваліфікації, проте не звільняє адвоката від виконання цього обов`язку.

Повна інформація про виконання адвокатом такого обов`язку відображається в особистій картці адвоката та обліковується ВША НААУ, як адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні щодо всіх адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та відповідні дані про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами подаються Вищою школою адвокатури до НААУ для розміщення її в ЄРАУ.

Поряд з цим, як встановлено у цій справі, позивач, зазначаючи про можливість самостійного обрання адвокатом видів підвищення кваліфікації, не надав доказів щодо виконання ним обов`язку з підвищення кваліфікації у період з 2019 по 2023 роки ні відповідачу, ні до суду.

Враховуючи наведені правові норми та з`ясовані судом обставини справи стосовно невиконання ОСОБА_1 вимог по підвищенню кваліфікації адвокатом протягом 2019-2023 років, суд вважає, що у ВКДКА виникли підстави для прийняття рішення про порушення дисциплінарної скарги, відносно позивача.

У той же час, з приводу спливу строку для притягнення до відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, сформульовані у постанові від 25.09.2025 у справі №420/32072/23, де Суд зазначив, що нормативний зміст положень розділу VI «Дисциплінарна відповідальність адвоката» Закону №5076-VI (статті 33 - 42), яким кореспондують норми Положення №120, визначає процедуру, за якою відомості, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, підлягають обов`язковій перевірці з вирішенням питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи щодо адвоката та подальшим її розглядом, за наявності для цього підстав, і ухваленням відповідного рішення. При цьому Закон встановлює для дисциплінарного органу присічний строк в один рік для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності з моменту вчинення дисциплінарного проступку.

З іншого боку Закон №5076-VI не передбачає для дисциплінарного органу дискреції на власний розсуд протягом невизначеного періоду часу не реагувати на отриману інформацію, що може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, та, тим більше, без будь-яких часових обмежень використати її як підставу притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в майбутньому.

При цьому, оскільки звітним періодом з виконання адвокатами обов`язку щодо підвищення кваліфікації є календарний рік, з 01 січня до 31 грудня кожного року й у кожному разі відсутності в адвоката за такий період необхідної кількості балів ВША НААУ зобов`язана інформувати, зокрема, відповідну КДКА регіону про порушення адвокатом Порядку №63, то, якщо ця інформація може мати наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, встановлений частиною другою статті 35 Закону №5076-VI присічний строк для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності - протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, має застосовуватися щодо кожного з таких випадків.

Відповідач, обґрунтовуючи терміни притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, в оскарженому рішенні посилався, зокрема, на постанову Верховного Суду від 09.08.2019 у справі №1540/4358/18, де Суд через відсутність у Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначення поняття «триваюче правопорушення» сформулював правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Тобто, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.

У цьому контексті суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 25.09.2025 у справі №420/32072/23 в аналогічних правовідносинах, де Суд зауважив, що у справі №1540/4358/18 суд касаційної інстанції визначив лише початковий момент триваючого правопорушення та вказав, що відсутність у Законі №5076-VI поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності, водночас висновків з приводу моменту припинення такого порушення, зокрема й у тому розумінні, як про це вказує відповідач у касаційній скарзі, Суд не викладав. Крім цього, нормативно-правове регулювання у справі, яка переглядається, суттєво відрізняється від справи №1540/4358/18, що зумовлено відмінними (різними, не однаковими) підставами притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, у справі, яка переглядається, вирішальне значення у питанні застосування частини другої статті 35 Закону №5076-VI має системний аналіз норм цього Закону у поєднанні з положеннями Порядку №63. Натомість у справі №1540/4358/18 висновки Суду стосуються питання застосування Закону №5076-VI в контексті вимог Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого Рішенням ради адвокатів України №72 від 16.02.2013 із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України №4 від 03.02.2017, норми якого стосуються в тому числі особливостей дисциплінарної відповідальності адвоката за порушення вимог щодо сплати внесків.

За таких обставин суд визнає нерелевантними висновки Верховного Суду у справі №1540/4358/18 до правовідносин у цій справі, зокрема в частині визначення терміну «триваюче правопорушення» у контексті невиконання адвокатом обов`язку постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію), визначеного пунктами 16, 20 Порядку №63.

Натомість, в аспекті моменту припинення триваючого порушення, суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.12.2018 у справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18), де зазначено, що у чинному законодавстві України не визначено поняття «триваюче правопорушення». Разом з тим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Застосовуючи цей висновок до спірних правовідносин, суд у контексті пункту 23 Порядку №63, за яким звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня до 31 грудня кожного року, а також визначеного цим пунктом обов`язку ВША проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну КДКА регіону про порушення цього Порядку у разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, дійшов власного висновку про те, що цим презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/непідвищення адвокатом професійної кваліфікації, що можна розуміти у значенні виявлення поведінки, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката.

Крім того, згідно позиції Верховного Суду, визначене пунктом 32 Порядку №63 правило, яке унормовує можливість отримати сертифікат за попередні роки (попередні звітні періоди), тобто усунути порушення допущені раніше, жодним чином не впливає на викладені вище висновки щодо застосування у межах спірних правовідносин частини другої статті 35 Закону №5076-VI, тож не мають вирішального значення для правильного вирішення цієї справи.

Відтак, саме 01 січня року, наступного за звітним, є днем коли відповідач повинен був виявити вчинення відповідачем дисциплінарного проступку, а саме: непідвищення кваліфікації, тоді як триваюче правопорушення позивача припиняється з дня виявлення 01 січня року відповідного календарного року, наступного за звітним, і саме з цієї дати має обраховуватись річний строк притягнення позивача до відповідальності.

У той же час, такі обставини підлягають встановленню відповідачем і наданню ним оцінки під час розгляду відповідної дисциплінарної скарги при вирішенні питання про наявність підстав до притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного у сукупності, суд констатує відсутність на цей час підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для вишення питання щодо розподілу судових витрат

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
23.10.2026 Ухвала № 140888050 Київський окружний адміністративний суд
13.01.2026 Ухвала № 133298562 без тексту Київський окружний адміністративний суд
16.12.2025 Ухвала № 132673216 без тексту Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 23243231. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг