КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року справа №320/8874/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області», про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо невнесення запису/відомостей/змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку позивача - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) привести у відповідність відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача, шляхом внесення запису щодо статусу позивача - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , про виключення з військового обліку, у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі відміток у військовому квитку позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відомості, відображені у його військово-обліковому документі в електронній формі («Резерв+»), не відповідають даним військового квитка, відповідно до якого його виключено з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.
Позивач вказує, що звертався до відповідача із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також подавав скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак відповідачем зміни до Реєстру внесені не були, а відповіді на звернення не надходили.
На думку позивача, невнесення відповідачем відомостей про виключення позивача з військового обліку, зазначених у його військовому квитку, є протиправною бездіяльністю та порушує його права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області» (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. П. Майбороди, буд. 19; ідентифікаційний код 37027405). Витребувано докази у справі від відповідача та третьої особи.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 направлена сторонам в їх електронні кабінети 19.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 23.03.2026.
Копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу 30.03.2026 на його поштову адресу рекомендованим поштовим відправленням №R067134347667 та вручена останньому 06.04.2026, що підтверджується сервісом «Укрпошта. Трекінг».
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 18.03.2026 в частині витребування доказів, відповідачем та третьою особою не виконано, витребувані судом докази не надано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 повторно витребувано у відповідача та третьої особи докази у справі та попереджено відповідача про вжиття судом заходів процесуального примусу у разі ненадання витребуваних доказів або неповідомлення про поважність причин їх ненадання.
Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 направлена учасникам справи в їх електронні кабінети 07.09.2026.
16.09.2026 через підсистему «Електронний Суд» представником третьої особи подано заяву на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2026. До вказаної заяви представником третьої особи долучено заяву про вступ у справу як третьої особи від 31.03.2026, сформовану через підсистему «Електронний Суд».
Представник третьої особи зазначив, що за результатами проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я ОСОБА_1 медичною (військово-лікарською) комісією ДУ ТМО винесено постанову у формі свідоцтва про хворобу №3671/зв, відповідно до якої позивача визнано непридатним до військової служби.
Також представник третьої особи повідомив, що до ДУ ТМО надійшов запит начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.01.2026 №14/211 щодо підтвердження або спростування факту видачі позивачу зазначеного свідоцтва про хворобу. Листом від 16.02.2026 №33/21-268 ДУ ТМО підтвердила факт винесення постанови у формі свідоцтва про хворобу №3671/зв, згідно з якою позивача визнано непридатним до військової служби.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.
Витребувані судом докази відповідач до суду не надав та не повідомляв суду про неможливість подати такі докази.
На підставі положень частини шостої статті 162 та частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 виданим Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 26.06.2003.
Відповідно до інформації з військового квитка серії НОМЕР_4 виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 08.05.2024, ОСОБА_1 призвано у Збройні Сили України за мобілізацією 27.05.2024.
Позивач проходив військову службу на посаді сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти батальйону підтримки військової частини НОМЕР_5 ПКТрУ Національної гвардії України.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України від 04.04.2025 №583 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
03.05.2025 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_2 видав направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , для визначення стану здоров`я з метою встановлення придатності до подальшої служби на посаді сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти батальйону підтримки військової частини НОМЕР_5 .
23.07.2025 за результатами проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я позивача медичною (військово-лікарською) комісією ДУ ТМО винесено постанову у формі свідоцтва про хворобу №3671/зв, відповідно до якої позивача визнано непридатним до військової служби на підставі статті 46а, 39в, 23в, 17в, 45б, 64в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.
Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 05.09.2025 №67о/с позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я за підпунктом «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а наказом від 11.09.2025 №252 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 внесено до військового квитка позивача запис про виключення останнього з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Однак, відповідно до інформації із військово-облікового документу програмного забезпечення «Резерв+», сформованого 13.01.2026, ОСОБА_1 має статус військовозобов`язного та в графі підстава зняття/виключення з військового обліку відсутня будь-яка інформація. Водночас, у сформованому військово-обліковому документі наявна інформація про визнання позивача непридатним до військової служби, дата ВЛК 23.07.2025, група інвалідності 2-га, яка діє до 01.11.2027, причина інвалідності: внаслідок захворювання, що розвинулося під час військової служби і служби в силах безпеки та цивільного захисту.
27.11.2025 представник позивача, адвокат Українцева Катерина Леонідівна, направила на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 заяву про внесення актуальної інформації у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо статусу ОСОБА_1 як «невійськовозобов`язаний».
Станом на день подання позову жодної відповіді на зазначене звернення від ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачем не отримано. Також в матеріалах справи відсутня інформація від відповідача про результати розгляду ним зазначеної заяви представника позивача від 27.11.2025.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає, зокрема, і дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з вимогами статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).
Згідно з пунктом 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Підстави виключення з військового обліку встановлені частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII. Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів «й» або «к» п. 3 ч.5 ст.26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
16.03.2017 прийнято Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII (далі-Закон №1951-VIII), який визначив правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною першою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення №154).
Пунктом 8 Положення №154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції (пункт 5 Порядку №559).
У пункті 8 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).
З вище наведених положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, слідує, що відповідач на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
Як встановлено судом із матеріалів справи, 23.07.2025 за результатами проведення військово-лікарської експертизи стану здоров`я позивача медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО» винесено постанову, оформлену свідоцтвом про хворобу №3671/зв, відповідно до якої позивача визнано непридатним до військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 05.09.2025 №67о/с позивача звільнено з військової служби за станом здоров`я, а наказом від 11.09.2025 №252 його виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Надалі начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 до військового квитка позивача внесено запис про виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.
Водночас згідно з військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв» 13.01.2026, позивач продовжує обліковуватися як військовозобов`язаний, а відомості про виключення його з військового обліку відсутні.
У зв`язку з невідповідністю відомостей Реєстру фактичному стану військового обліку позивача його представник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 27.11.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальних відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Однак у матеріалах справи відсутні докази розгляду відповідачем зазначеної заяви та вчинення дій щодо актуалізації відповідних відомостей Реєстру. Суд також враховує, що відповідач не скористався правом на подання відзиву, не надав витребуваних судом доказів і не повідомив про причини їх ненадання, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи та необхідність подання відповідних доказів.
Суд зазначає, що в спірних правовідносинах підставою для актуалізації відомостей Реєстру є не повторне вирішення питання про придатність позивача до військової служби чи повторне виключення його з військового обліку, а приведення відомостей Реєстру у відповідність до вже оформленого рішення про виключення позивача з військового обліку.
Такий обов`язок узгоджується з вимогами законодавства щодо повноти та достовірності відомостей військового обліку, а також із передбаченим пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559, механізмом актуалізації відомостей у разі їх невідповідності даним Реєстру з урахуванням редакції нормативно-правового акта, застосовної до спірних правовідносин.
За встановлених обставин факт визнання позивача непридатним до військової служби підтверджується свідоцтвом про хворобу, а виключення його з військового обліку оформлено відповідним записом у військовому квитку. Водночас відсутність у Реєстрі відповідних відомостей свідчить про невідповідність даних Реєстру встановленим судом обставинам та зумовлює необхідність їх актуалізації.
Щодо формулювання позовних вимог суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби.
Водночас невнесення відповідних відомостей за своїм змістом є не активною поведінкою суб`єкта владних повноважень, а невчиненням дій, які він зобов`язаний був учинити відповідно до вимог законодавства. Така поведінка за наявності встановленого обов`язку та реальної можливості його виконання може свідчити про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог, водночас може вийти за їх межі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У цій справі предметом спору є невнесення відповідачем до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку. Тому кваліфікація такої поведінки як бездіяльності та визначення відповідного способу захисту не змінюють суті спору, а спрямовані на ефективне поновлення порушеного права позивача.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача внести до Реєстру відповідні відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби.
Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною першою статті 6 КАС України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з приписами частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною першою статті 77 КАС України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням установлених обставин справи та досліджених доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з уточненням формулювання способу захисту порушеного права.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до частини першої статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.