КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/21111/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26 лютого 2025 року по виконавчому провадженню № 60640079, складену державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світланою Миколаївною.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність у відповідача законодавчих підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву або інших докумнетів, зі змісту яких було б можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 60640079 з примусового виконання виконавчого листа №760/18121/16-ц, виданого 13.11.2019 Київським апеляційним судом на виконання постанови Київського апеляційного суду від 09.05.2019, якою визначено ОСОБА_2 способи участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом встановлення зустрічей з дитиною: щовівторка та щосуботи з 10.00 до 13.00 у присутності дитячого психолога.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року по справі № 760/18121/16-ц змінено спосіб і порядок виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 травня 2019 року, а саме зобов`язано ОСОБА_1 забезпечити на час перебування малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордоном, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, спілкування малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матері ОСОБА_2 за допомогою технічних засобів відеоконференцзв`язку в мережі Інтернет або мобільного зв`язку: месенджер Viber, WhatsApp, Telegram, щовівторка та щосуботи з 10.00 год. до 13.00 год. за київським часом у присутності дитячого психолога.
Головний державний виконавець Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) винвс 26 лютого 2025 року постанову про накладення штрафу в розмірі 1 700, 00 грн на боржника ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин рішення суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 380/16763/22 викладений правовий висновок щодо накладення штрафу державним виконавцем: « 55. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).
56. Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
57. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення».
Аналогічна позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 761/17501/21.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2021 у справі № 640/11833/19 звернув увагу на те, що «від дослідження дотримання процедури складення вказаних актів та процедури складення постанов про накладення штрафу на підставі вказаних актів, залежить вирішення питання відповідності дій державного виконавця, під час складання оскаржуваних постанов, вимогам статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що державний виконавець у акті та постанові обмежилась лише фіксацією факту невиконання судового рішення.
При цьому, державний виконавець не з`ясовувала причини невиконання судового рішення, не пересвідчилась у відсутності поважних причин невиконання судового рішення.
При цьому, як встановлено судом, станом на 25 лютого 2025року вимога головного державного виконавця Цапенко С.М.і по ВП № 60640079 не була вручена боржнику ОСОБА_1 . Рекомендований лист № 0305700155124 з Вимогою головного державного виконавця Солом`янського ВДВС ЦМУМЮ м. Києва від 20.02.2025 про заплановану перевірку виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києві від 15 квітня 2024 року по ВП № 60640079 отримано представником боржника Слободянюка І.І. лише 01 березня 2025 року.
Між тим, як вже зазначалось, оскаржуване рішення було прийняте без надання будь-якої оцінки вказаним вище обставинам, які в сукупності можуть свідчити про наявність поважних причин невиконання судового рішення.
Вказане свідчить, що постанова державного виконавця про накладення штрафу у розмірі винесена без достатніх правових підстав, а саме без встановлення поважності/неповажності причин невиконання судового рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги.
Беручи до уваги зазначене, враховуючи ігнорування відповідачем наданого йому права на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 50; код ЄДРПОУ 35008087) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 26 лютого 2025 року у виконавчому провадженні № 60640079, складену державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світланою Миколаївною.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 1 211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.