КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
28 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7544/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши матеріали позовної заяви Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А, ЄДРПОУ 22217312) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ:
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 40022,43 грн.
Стягнути З ОСОБА_2 на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3321,66 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та несплатою судового збору.
Позивачу надано десятиденний строк із дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин пропуску такого строку, а також документа про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
16.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У поданому клопотанні позивач зазначає, що Законом України від 15.01.2025 №4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» збережено попередній порядок нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік.
На думку позивача, положення пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4219-IX передбачають застосування до відповідних правовідносин статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у попередній редакції, якою було встановлено шестимісячний строк звернення до суду з позовами про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Позивач також посилається на положення Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, та зазначає, що судовий розгляд спорів щодо примусового стягнення адміністративно-господарських санкцій належить до порядку їх сплати.
Враховуючи викладене, позивач просить прийняти позовну заяву до розгляду.
Крім того, 20.10.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1012 від 20.10.2026.
Таким чином, недоліки позовної заяви щодо сплати судового збору усунуто.
Водночас, розглянувши доводи клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
Як установлено ухвалою суду від 15.10.2026, предметом спору є стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році та пені за порушення строку їх сплати.
Відповідно до пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4219-IX нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію цього Закону, здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону.
Отже, зазначеною нормою збережено попередній порядок нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік.
Водночас цією нормою не передбачено збереження спеціального шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з позовами про примусове стягнення таких санкцій.
Суд зазначає, що порядок нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій і строк звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду з вимогою про їх примусове стягнення є різними за правовою природою категоріями.
Збереження законодавцем попереднього порядку нарахування та добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій не означає автоматичного збереження спеціального строку судового звернення, який був передбачений попередньою редакцією Закону.
Посилання позивача на положення Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, також не змінює зазначеного висновку, оскільки цей нормативно-правовий акт регулює порядок сплати санкцій та вирішення відповідних спорів, але не встановлює спеціального шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому право позивача на пред`явлення вимог про примусове стягнення адміністративно-господарських санкцій виникло 16.04.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку для їх самостійної сплати.
Отже, тримісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений абзацом другим частини другої статті 122 КАС України, сплив 16.07.2026.
Позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд» 14.10.2026, тобто після закінчення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Суд звертає увагу, що наведені у клопотанні доводи фактично зводяться до незгоди позивача із застосуванням тримісячного строку звернення до адміністративного суду та його переконання у необхідності застосування спеціального шестимісячного строку.
Однак відповідні аргументи стосуються правового тлумачення положень законодавства, а не обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до адміністративного суду.
Помилкове розуміння застосовного законодавства або переконання суб`єкта владних повноважень у наявності більш тривалого строку звернення до суду саме по собі не є поважною причиною пропуску встановленого законом строку.
При цьому у поданому клопотанні позивач не навів жодних конкретних фактичних обставин, які б унеможливлювали звернення до суду в період з 16.04.2026 по 16.07.2026.
Доказів існування об`єктивних, непереборних перешкод, які не залежали від волевиявлення позивача та унеможливлювали своєчасне подання позовної заяви, суду також не надано.
Таким чином, позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а подане клопотання не спростовує висновків суду, викладених в ухвалі від 15.10.2026.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, незважаючи на усунення позивачем недоліків щодо сплати судового збору, наведені ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до частини другої статті 123 КАС України.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Крім того, до суду надійшла заява позивача про повернення судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, оскільки КАС України не встановлено порядок вирішення заяви про повернення судового збору у зв`язку із поверненням позовної заяви, тому розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п.2 тач.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі повернення заяви або скарги.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява позивача про повернення сплаченої суми судового збору підлягає задоволенню, а судовий збір - поверненню.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - повернути позивачу.
Повернути Кіровоградському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з Державного бюджету України сплачену суму судового збору у розмірі 2662,40 грн. згідно платіжної інструкції №1012 від 20 жовтня 2026 року.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293- 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА