Судові рішення

Рішення № 141035865 у справі № 420/21008/26 від 28.10.2026

Рішення від 28.10.2026 в адміністративній справі № 420/21008/26 (категорія «Митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Марин П.П.

Справа№ 420/21008/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяМарин П.П.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяМитної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата ухвалення28.10.2026
Надійшло до реєстру30.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141035865

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/21008/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2026/000055 від 14.02.2026;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026.

В обґрунтування вимог позову зазначається, що з метою митного оформлення, позивачем ТОВ «ДАНН.» (далі - позивач) було подано до Одеської митниці (далі - відповідач) митну декларацію ІМ 40 ДТ 26UA50[телефон приховано]U0, в якій було визначено для митного оформлення товар № 1 загальною вартістю 65145, 60 дол. США (графа 22).

Позивач вищезазначений товар № 1 визначив митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані експертне дослідження № 94/26 вiд 13.02.2026, експортна декларація № 29072025[телефон приховано] вiд 21.09.2025 і комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом № 48410/1 від 14.02.2026). Після надання основних та додаткових документів, позивач просив прийняти визначену у митній декларації № 26UA50[телефон приховано]U0 вартість товару.

14.02.2026 Відповідачем було винесено картку відмови № UA500580/2026/000055 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026.

Також, 14.02.2026 Відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2026/000041/1, зазначаючи, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Прийняття такого рішення відповідач обґрунтував в графі 33 Рішення.

У зв`язку з прийнятим рішенням позивач 14.02.2026 року подав нову митну декларацію ІМ 40 ДТ 26UA50[телефон приховано]U1, в якій зазначено, що митна вартість товарів № 1 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару № 1), а митним органом із застосуванням 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару № 1), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (020; 028): Товар №1 (020): 29 768, 15 грн. Товар №1 (028): 601 316, 68 грн. Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 631 084, 83 грн.

Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправними, такими, що порушують його права і законні інтереси, у зв`язку з чим вони мають бути скасовані та зазначає, що ним надано всі передбачені ст. 53 Митного кодексу документи, які підтверджують митну вартість товару за першим методом - щодо ціни договору. Подані документи містять всі відомості щодо заявленої митної вартості та її складових, не мають розбіжностей чи ознак підробки в розумінні положень Митного кодексу України. Звідси, у відповідача були відсутні будь-які підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості, винесення картки відмови та рішення про коригування. Поряд із цим, всупереч нормам Митного кодексу України і Методичним рекомендаціям у рішенні про коригування відповідачем не зазначено які витрати та/ або платежі не включені до ціни, які допущені помилки чи незазначені відомості, які конкретно виявлені розбіжності у поданій документації, що унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом, а, отже, дії митного органу є неправомірними.

На підставі викладеного та не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.07.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA50[телефон приховано]U0 від 07.02.2026 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026.

Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

На підставі викладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 28.10.2026 у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 10.09.2024 між 01.07.2025 між ТОВ «ДАНН.» (надалі за текстом іменується - «Позивач»/ТОВ «Данн.») як покупцем, та компанією Changxing Xinlihao Textile Co., Ltd., як продавцем, укладено договір поставки товару № 00D-СХ/0107 (надалі за текстом іменується - «Договір»).

Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно Додатку №1 від 01.07.2025 до Договору поставки № 00D-СХ/0107 від 01.07.2025 (надалі - «товар»).

З метою митного оформлення, 07.02.2026 Позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДТ 26UA50[телефон приховано]U0, в якій було визначено для митного оформлення товар № 1 загальною вартістю 65145, 60 дол. США (графа 22).

Позивач вищезазначений товар № 1 визначив митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).

Разом з митною декларацією Позивачем до митного органу були подані документи (графа 44): 0271 - пакувальний лист (Packing List) № б/н від 05.09.2025; 0325 - Proforma invoice № WKL003 від 28.07.2025; 0380 - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial Invoice) № 01/2025 від 05.09.2025; 0705 - коносамент (Bill of Lading) № ZM25090781 від 21.09.2025; 0730 - автотранспортна накладна CMR № 48410 від 05.01.2026; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс № 01/2025 від 05.09.2025; 1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію № 2; 1505 - висновок про проведення дослідження № [номер приховано]-0023 від 02.02.2026; m1701 - 26UA50[телефон приховано]U0 від 20.01.2026; 3001 - платіжна інструкція в іноземній валюті № 463 від 27.11.2025; 3006 - довідка про транспортні витрати № 48410 від 05.01.2026; 4103 - додаток до договору № 1 від 01.07.2025; 4104 - договір поставки № 00D-CX/0107 від 01.07.2025; m4207 - № ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025. де «m» - означає, що документ надавався при першому митному оформленні і не надається кожного разу.

На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, Позивачем були надані експертне дослідження № 94/26 вiд 13.02.2026, експортна декларація № 29072025[телефон приховано] вiд 21.09.2025 і комерційна пропозиція продавця (підтверджується листом № 48410/1 від 14.02.2026).

14.02.2026 Відповідачем було винесено картку відмови № UA500580/2026/000055 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026, у якому зазначено, що вартість товару слід визначати відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Прийняття такого рішення відповідач обґрунтовує в графі 33:

« 1. У графі «Призначення платежу» «DETAILS OF PAYMENTS» наданих декларантом платіжної інструкції від 27.11.2025 № 463 зазначено лише зовнішньоекономічний контракт від 01.07.2025 №00D-CX/0107 та відсутнє посилання на інвойси, що не відповідає вимогам пункту 15 розділу ІІ постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 щодо повноти інформації про платіжну операцію, та не дає можливості перевірити за яку саме партію товару здійснено оплату. Також наданій платіжній інструкції 27.11.2025 № 463 не містять належних відомостей щодо підписів (власноручних)/електронних) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; а також належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією. До того ж, вказані платіжні реквізити у наданій платіжній інструкції відрізняються від інформації зазначеній у інвойсі від 05.09.2025 №01/2025.

2. В копіях митних декларацій країни відправлення від 21.09.2025 № 29072025[телефон приховано], вказано відправника Minxing Xinlihao Textile and Vertical Co.Ltd, відмінного від зазначеного в поданому коносамені CHANGXING XINLIHAO TEXTILE CO.,LTD, а також вказано порт відправлення Яншань, відмінний від зазначеного в поданому коносаменті - SHANGHAI (Китай), що свідчить про наявність перевантажень протягом маршруту прямування до кордону України, а також про наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, тобто вказані комерційні документи не були надані до митного оформлення.

3. У наданих коносаментах наявні відомості щодо місця знаходження відправника HUZHOU (Китай), але при цьому зазначено маршрут прямування товару SHANGHAI (Китай) - CONSTANTA (Румунія), і інформація щодо витрат на перевезення товару з пункту HUZHOU (Китай) до порту відвантаження SHANGHAI (Китай) - відсутня у товаросупровідних документах. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

4. Поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB Shanghai. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов`язків продавця належить витрати, пов`язані з навантаженням товару на борт судно. Однак, вказаний договір до митного оформлення не наданий.

5. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У наказі МФУ від 24.05.2012 № 599 наведено перелік документів можуть підтверджувати дану складову митної вартості. Проте, до митного оформлення надана лише довідка про транспортні витрати від 05.01.2026 №48410, а рахунок на транспорт відсутній. До того ж, вказана довідка видана ТОВ « Технологічна Експедиція», а у CMR від 05.01.2026 №48410 наявна інформація про іншого перевізника, документи від якого не надано до митного оформлення.

6. У поданому коносаменті від 21.09.2025 №ZM25090781 наявна інформація щодо передоплати за фрахт, однак жодного підтверджуючого документа щодо цього до митного оформлення не надано.

7. Надана комерційна пропозиція заявленого китайського виробника не містить належних реквізитів документа: дати реєстрації, номеру, підпису/печатки уповноваженого представника. Надана комерційна пропозиція не містить відомостей про виробників товарів та їх торгівельних марок, артикули, якість товару (за необхідності), и передбачені системи знижок, и умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів; інформація про покупця або покупців кому адресовані комерційні пропозиції. Враховуючи зазначене, додатково надану комерційну пропозицію не може бути розглянута як документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість, навпаки свідчать про невірно розраховане числове значення заявленої митної вартості згідно п.1,2 ч.6 статті 54 МКУ .

8. Всупереч вимог положень ст.254 МКУ, п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631 декларантом надано експорту декларацію без перекладу українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

9. Наданий до митного оформлення висновок Науково-дослідного інституту судових експертиз та оцінки 94/26 від 13.02.2026 не може слугувати як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. Експертний висновок не містить який саме метод оцінки дослідження використаний (із наведених), не містить відомостей щодо аналізу і порівняння з цінами на подібні товари, не наведено відповідних розрахунків, джерел інформації, які використовувались, та не надано додатків з копіями вихідних даних. Експертне дослідження ґрунтується виключно на інформації імпортера, документах імпортера, навіть без зазначення комерційних умови поставки згідно міжнародних правил торгівлі Інкотермс.

Декларанту роз`яснено права викладені у ч.3 ст.52 МКУ та права щодо випуску у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Декларанту роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

У зв`язку з прийнятим рішенням Позивач 14.02.2026 року був змушений подати нову митну декларацію ІМ 40 ДТ 26UA50[телефон приховано]U1, в якій зазначено, що митна вартість товарів № 1 (графи 32) визначена декларантом із застосуванням першого (основного) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 43 до товару № 1), а митним органом із застосуванням 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (графи 43 до товару № 1), визначивши в графах 47 цієї декларації, митні платежі різницю між сумами платежів за видами (020; 028): Товар №1 (020): 29 768, 15 грн. Товар №1 (028): 601 316, 68 грн. Отже, різниця платежів за видами: 020; 028 - складає: 631 084, 83 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару № UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026 підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п. 33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якими співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Щодо поданої декларантом платіжної інструкції від 27.11.2025 № 463, суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що чинне законодавство України не містить вимоги щодо обов`язкового зазначення номера інвойсу в призначенні платежу для цілей підтвердження митної вартості товару. Водночас у платіжній інструкції № 463 від 27.11.2025 зазначено номер зовнішньоекономічного контракту №00D-CX/0107 від 01.07.2025, на виконання якого здійснювалася оплата. Крім того, у призначенні платежу прямо зазначено, що платіж здійснюється за текстильну продукцію, що повністю відповідає номенклатурі товарів, визначеній у специфікації, інвойсі та товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення. Зазначений платіж здійснювався як попередня оплата (авансовий платіж) у межах виконання зовнішньоекономічного контракту та безпосередньо стосується поставки товару, який є предметом митного оформлення. Сукупність поданих документів, а саме: контракт, специфікація, інвойс, платіжна інструкція і товаросупровідні документи, дозволяє однозначно встановити зв`язок між здійсненим платежем та імпортованою партією товару.

Отже, відсутність у платіжній інструкції окремого посилання на номер інвойсу не свідчить про недостовірність документів та не перешкоджає ідентифікації платежу як оплати за товар, що імпортується в межах контракту № 00D-CX/0107 від 01.07.2025.

Таким чином, наведене митним органом твердження не свідчить про те, що заявлена митна вартість визначена неправильно або що подані документи містять недостовірні числові значення складових митної вартості.

Зазначені обставині також не спростовують фактичну ціну товару, погоджену сторонами у додатку до укладеного договору, підтверджену інвойсом.

Відтак вказані вище доводи митниці не є належною підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості та переходу до резервного методу.

Щодо твердження відповідача про відмінність банківських реквізитів у платіжній інструкції та інвойсі суд такі відхиляє та зазначає, що відповідна відмінність може бути зумовлена проведенням розрахунків через банк-кореспондент, у зв`язку з чим реквізити проміжного (кореспондентського) банку в платіжному документі можуть відрізнятися від реквізитів банку бенефіціара, зазначених в інвойсі. При цьому реквізити отримувача коштів (продавця) збігаються, що дозволяє однозначно ідентифікувати платіж як оплату за товар у межах контракту № 00D-CX/0107 від 01.07.2025, і не впливає на числові значення складових митної вартості.

Отже, зазначені митницею в цій частині зауваження не спростовують факт оплати саме за цим інвойсом, оскільки сума переказу (35 000 USD) відповідає розміру авансового депозиту (передоплати) за умовами Договору та Додатка № 1 на підставі рахунка проформи № WKL003 від 28.07.2025. Відсутність візуальних підписів та печаток на копії документа є наслідком використання систем електронних платежів, що відповідає законодавству, а також підтверджується фактом виконання операції банківською установою.

Також є помилковим твердження про розбіжність у найменуванні відправника, оскільки зумовлене виключно дефектом латинської транслітерації, допущеним самим митним органом, а не змістом поданих документів. У митній декларації країни відправлення № 29072025[телефон приховано] від 21.09.2025 відправника зазначено мовою оригіналу ієрогліфічним написанням, що означає саме CHANGXING XINLIHAO TEXTILE CO., LTD - тобто ту саму юридичну особу, що зазначена як відправник у коносаменті № ZM25090781, інвойсі № 01/2025, пакувальному листі та договорі поставки № 00D-CX/0107. Найменування «Minxing Xinlihao Textile», на яке посилається митний орган, є наслідком хибного прочитання (транслітерації) першого ієрогліфа (Chang) і не відповідає фактичному змісту документа. Тотожність відправника в експортній декларації та коносаменті підтверджується: (1) ієрогліфічним найменуванням, ідентичним найменуванню виробника/відправника в інших документах поставки; (2) повним збігом юридичної адреси відправника (No. 100, Beixing Road, Hongxingqiao Town Industrial Park, Changxing County, Huzhou City, Zhejiang Province); (3) тим, що у самій митній декларації країни відправлення в графі номера коносамента прямо зазначено № ZM25090781 - той самий, що поданий до митного оформлення, що беззаперечно пов`язує ці два документи в межах однієї поставки та спростовує припущення митниці про існування «інших коносаментів». Крім того, належність відправника саме до продавця за зовнішньоекономічним договором підтверджується єдиним кодом суб`єкта господарювання КНР (Unified Social Credit Code) 91330522MA2B6Q3N1C, який зазначено як в експортній декларації, так і в реквізитах продавця у договорі поставки № 00D-CX/0107 та Додатку № 1 до нього. Відомості щодо портів не є взаємовиключними та не свідчать про недостовірність поданих документів. Митна декларація країни експорту складається для цілей експортного митного оформлення у країні відправлення та може містити відомості про логістичний пункт або порт, пов`язаний із фактичним експортним оформленням товару. Оформлений коносамент, в свою чергу, є транспортним документом морського перевізника та відображає умови міжнародного морського перевезення, зокрема порт навантаження товару на судно за відповідним коносаментом. У міжнародній контейнерній логістиці є звичайною практикою, коли окремі логістичні документи відображають різні етапи руху одного й того самого вантажу: внутрішнє переміщення товару територією країни експорту, експортне митне оформлення та подальше міжнародне морське перевезення. Зазначення порту YANGSHAN в експортній декларації та порту SHANGHAI в коносаменті не доводить наявності окремого міжнародного перевезення, не підтверджує існування інших коносаментів і не свідчить про невключення будь-яких витрат до митної вартості. Крім того, порт Яншань (Yangshan) є глибоководним контейнерним терміналом порту Шанхай і входить до складу єдиного портового комплексу SHANGHAI, зазначеного в коносаменті. Отже, йдеться про той самий порт, а не про різні пункти відправлення, що остаточно спростовує припущення митного органу про наявність окремого перевезення чи інших коносаментів. Більше того, експортна декларація та коносамент стосуються однієї й тієї самої поставки, що підтверджується збігом ключових ідентифікаційних даних, зокрема номера коносамента №ZM25090781, який зазначений в експортній декларації. Отже, ці документи не суперечать один одному, а взаємно підтверджують рух одного й того самого товару в межах відповідної поставки. Митний орган не навів жодного конкретного доказу існування інших коносаментів або інших транспортних документів, які б впливали на числові значення складових митної вартості. Припущення про наявність таких документів саме лише через різницю у зазначенні логістичних пунктів YANGSHAN та SHANGHAI не може бути достатньою підставою для висновку про неправильне визначення митної вартості. Крім того, навіть за умови наявності внутрішнього переміщення товару територією Китаю до порту навантаження, таке переміщення саме по собі не свідчить про заниження митної вартості. Для цілей контролю митної вартості юридично значущим є не сам факт логістичного руху товару до порту відвантаження, а те, чи були відповідні витрати понесені покупцем та чи підлягають вони додаванню до митної вартості відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган не довів, що такі витрати були окремо понесені Позивачем, не включені до ціни товару або не підтверджені поданими документами. Отже, зазначені митним органом обставини не спростовують заявлену Позивачем митну вартість, не свідчать про недостовірність поданих документів та не підтверджує неможливість застосування першого методу визначення митної вартості.

Щодо зазначеного у коносаментах місця знаходження відправника відносно маршруту прямування товару SHANGHAI (Китай) - CONSTANTA (Румунія), то судом встановлено, що поставка оцінюваного товару здійснювалася на умовах FOB SHANGHAI. За такими умовами продавець забезпечує поставку товару до порту відвантаження та його завантаження на борт судна, а відповідні витрати продавця до моменту поставки товару на борт судна включаються до ціни товару, погодженої сторонами у зовнішньоекономічному договорі та інвойсі.

Сам факт зазначення у коносаменті місцезнаходження відправника HUZHOU не свідчить про те, що Покупець окремо поніс будь-які додаткові витрати на внутрішнє транспортування товару територією Китаю до порту SHANGHAI.

Митний орган не навів жодного документа або іншого доказу, який би підтверджував, що такі витрати були окремо сплачені Покупцем, не включені до ціни товару або підлягають додаванню до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України.

Відмітка Freight Prepaid у коносаменті підтверджує факт попередньої оплати фрахту перевізнику, однак сама по собі не визначає, яка саме сторона зовнішньоекономічного договору фактично понесла відповідні витрати.

Водночас транспортна складова до митного кордону України була окремо документально підтверджена довідкою про транспортні витрати № 48410 від 05.01.2026, у якій визначено витрати, що підлягають врахуванню при визначенні митної вартості товару.

Стосовно витрат на страхування суд погоджується із позивачем, що довідка про транспортні витрати № 48410 від 05.01.2026 містить відомості про те, що вантаж не був застрахований.

Відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, витрати на страхування додаються до митної вартості лише у разі їх фактичної наявності та якщо такі витрати не були включені до ціни товару.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Отже, доводи митниці про сумніви щодо достовірності поданих документів та митної вартості є необґрунтованими й не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості.

Оскільки документи, подані до митного оформлення, підтверджують відсутність витрат на страхування, вимога митного органу щодо надання додаткових страхових документів або включення неіснуючих витрат до митної вартості є необґрунтованою.

Таким чином, наведені в цій частині митним органом зауваження не підтверджує неправильність визначення митної вартості товару.

Митний орган не довів, що витрати на ділянці HUZHOU - SHANGHAI або витрати на страхування фактично були понесені Покупцем, не включені до ціни товару та підлягають додаванню до митної вартості.

Відтак зазначені доводи не є підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Щодо умов поставки товару суд звертає увагу на наступні обставини.

Так, поставка оцінюваного товару здійснювалася на умовах FOB SHANGHAI. За цими умовами продавець забезпечує поставку товару до порту відвантаження та його завантаження на борт судна. Відповідно, витрати продавця до моменту поставки товару на борт судна враховані у ціні товару, погодженій сторонами у зовнішньоекономічному договорі та інвойсі № 01/2025 від 05.09.2025. Факт поставки товару на умовах FOB підтверджується товаросупровідними документами, зокрема коносаментом № ZM25090781 із відміткою про завантаження товару на борт судна 21.09.2025, а також експортною декларацією країни відправлення № 29072025[телефон приховано], у якій зазначені відповідні умови поставки. При цьому відсутність окремого договору перевезення у пакеті документів, поданих до митного оформлення, сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості та не унеможливлює її перевірку.

Верховний Суд у постанові від 05.12.2024 у справі № 380/19286/23, адміністративне провадження № К/990/37263/24, зазначив, що термін Інкотермс FOB передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто всі витрати до моменту переходу товару через поручні судна, які включають вартість його пакування та маркування, несе саме продавець.

За умовами FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Ціна FOB складається з таких складових: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину.

Витрати на транспортування товару до митного кордону України були документально підтверджені довідкою про транспортні витрати № 48410 від 05.01.2026, яка містить відомості про вартість морського фрахту у розмірі 99 392,00 грн та вартість наземного перевезення до кордону України у розмірі 54 560,00 грн. Зазначені відомості у сукупності з CMR № 48410 від 05.01.2026 щодо автомобільного перевезення контейнера CAAU9231340 дозволяють ідентифікувати транспортну складову митної вартості та перевірити її числове значення.

Тож, митний орган не довів, що відсутність саме договору перевезення призвела до неможливості перевірити заявлену митну вартість, а також не зазначив, які саме числові значення складових митної вартості залишилися непідтвердженими за наявності поданої довідки про транспортні витрати та транспортних документів. Таким чином, поданий пакет документів містить достатні відомості для підтвердження транспортної складової митної вартості, а саме по собі ненадання окремого договору перевезення не є належною підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Щодо витрат на транспортування товару, суд зазначає наступне.

Так, для організації перевезення товару Позивачем залучено ТОВ «Технологічна Експедиція», яке виступало експедитором та організатором міжнародного перевезення. Відповідно до звичайної практики міжнародних перевезень експедитор може залучати до виконання окремих етапів транспортування третіх осіб безпосередніх перевізників, що фактично здійснюють перевезення вантажу на певній ділянці маршруту. Саме тому наявність у CMR № 48410 від 05.01.2026 відомостей про іншого перевізника не свідчить про суперечність у документах та не означає відсутність документального підтвердження транспортних витрат. Зазначені документи відображають різні функції учасників логістичного процесу: експедитор організовує перевезення та здійснює розрахунок його вартості, тоді як безпосередній перевізник виконує окремий етап транспортування вантажу.

Позивачем для підтвердження транспортної складової митної вартості до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати № 48410 від 05.01.2026 року, яка містить відомості про вартість доставки товару до митного кордону України, зокрема морського фрахту у розмірі 99 392,00 грн та автомобільного перевезення у розмірі 54 560,00 грн.

При цьому, ані положення ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, ані Наказ Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 не встановлюють виключного переліку документів, якими можуть підтверджуватися транспортні витрати. Нормативні акти вимагають подання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а надана до митниці довідка про транспортні витрати як раз містить такі відомості та дозволяє встановити числове значення транспортної складової митної вартості.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 804/16553/14 від 31.05.2019.

Тож, митний орган не навів жодних доказів недостовірності відомостей, зазначених у довідці про транспортні витрати, не встановив розбіжностей між сумами, зазначеними у транспортних документах, та не довів, що транспортні витрати були визначені неправильно або не в повному обсязі.

Таким чином, подані Позивачем документи містять достатні та достовірні відомості для підтвердження транспортної складової митної вартості товару, а саме по собі ненадання окремого рахунку від безпосереднього перевізника не свідчить про неможливість визначення митної вартості за основним методом та не є підставою для його незастосування.

Щодо посилання митниці на те, що у поданому коносаменті від 21.09.2025 №ZM25090781 наявна інформація щодо передоплати за фрахт, однак жодного підтверджуючого документа щодо цього до митного оформлення не надано, суд звертає увагу на наступне.

Так, у коносаменті № ZM25090781 від 21.09.2025 міститься відмітка «Freight Prepaid», яка свідчить про те, що фрахт був оплачений до моменту оформлення коносамента. Водночас зазначена відмітка сама по собі не визначає особу платника та не свідчить про виникнення у покупця додаткових витрат, які не були враховані при визначенні митної вартості. Для цілей контролю правильності визначення митної вартості юридично значущим є не сам факт попередньої оплати фрахту, а встановлення того, чи поніс покупець витрати на транспортування, які відповідно до статті 58 Митного кодексу України підлягають додаванню до митної вартості та не були враховані при її визначенні.

У даному випадку транспортна складова митної вартості була підтверджена довідкою про транспортні витрати № 48410 від 05.01.2026, яка містить відомості про витрати на перевезення товару до митного кордону України.

Тож, митний орган не навів жодних доказів того, що існували будь-які додаткові транспортні витрати, не відображені у поданих документах, або що заявлена транспортна складова є неповною чи недостовірною.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що сама по собі відсутність окремого документа про оплату фрахту не свідчить про неправильність визначення митної вартості товару, не підтверджує наявність неврахованих складових митної вартості та не може бути підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Твердження митного органу про те, що надана комерційна пропозиція не може бути розглянута як документ, що підтверджує митну вартість, є безпідставним. Цей документ не є обов`язковим (наданий Позивачем додатково), а законодавство України (зокрема ч. 2 ст. 53 МКУ) не містить обов`язкових вимог до оформлення комерційної пропозиції. Відсутність у комерційній пропозиції умов поставки, платежу тощо, зумовлена тим, що комерційна пропозиція (оферта) адресована широкому та/або потенційному колу покупців товарів і не відображає умови конкретної зовнішньоекономічної угоди, які є предметом окремих домовленостей між покупцем та постачальником.

Отже, формальні зауваження до допоміжних інформаційних документів не спростовують чисельне значення заявленої вартості та не можуть бути підставою для відмови у застосуванні 1-го методу визначення митної вартості за ціною договору згідно зі ст. 58 МКУ.

Щодо зауважень митного органу стосовно ненадання перекладу експортної декларації країни відправлення № 29072025[телефон приховано] від 21.09.2025 року, суд зазначає, що декларантом повністю дотримано вимог статті 254 Митного кодексу України та положень Порядку виконання митних формальностей.

Відповідно до частини першої статті 254 МКУ, документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу мовою оригіналу. Обов`язковий переклад українською мовою вимагається законодавством лише у разі, якщо дані, що містяться в таких документах, є неповними, суперечливими або якщо їх зміст не дозволяє однозначно ідентифікувати товар чи перевірити заявлену митну вартість. У даному випадку надана експортна декларація містить вичерпний обсяг відомостей, продубльованих загальноприйнятими міжнародними кодами та латиницею, які є цілком зрозумілими та достатніми для митного контролю без додаткового перекладу.

Зокрема, у документі чітко ідентифіковано покупця (LLC «DANN»), назву судна (MUMBAI MAERSK/538W), коносамент (ZM25090781), умови поставки (FOB), вагу брутто/нетто (25100 кг / 25000 кг), код товару ([номер приховано]), а також кількість та загальну вартість у доларах США (150800 метрів, 65145.60 USD).

Усі ці відомості повністю та безпомилково корелюють з даними інвойсу, пакувального листа та міжнародної транспортної накладної, що виключає будь-яку неоднозначність сприйняття та підтверджує відсутність правових підстав для визнання поданих документів неповними чи суперечливими.

Отже, подання перекладу експортної декларації № 29072025[телефон приховано] не є законодавчо обов`язковим, оскільки всі ключові відомості зазначені латиницею та цифрами, повністю збігаються з іншими товаросупровідними документами й не містять жодних розбіжностей чи суперечностей.

Експертне дослідження № 94/26 було надано Позивачем як додатковий документ на підтвердження заявленого рівня митної вартості товару та відповідності ціни товару ринковому рівню. Водночас основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір, інвойс, платіжні документи, пакувальний лист, транспортні документи та інші документи, подані до митного оформлення відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

Експертне дослідження № 94/26 складене фахівцем, який має відповідну кваліфікацію судового експерта, та містить аналіз наданих документів і ринкової інформації щодо подібних товарів. У дослідженні наведено висновок про відповідність заявленої ціни товару рівню цін на аналогічну або подібну продукцію.

Саме по собі посилання митного органу на нібито невідповідність експертного дослідження Національному стандарту № 1 не спростовує числові значення митної вартості, заявлені Позивачем, та не доводить недостовірність основних документів, поданих до митного оформлення.

Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №810/2593/15, де суд звернув увагу, що у разі наявності сумнівів щодо експертного висновку митний орган не може обмежитися лише формальним невизнанням такого документа, а має вчинити дії для належної перевірки відповідних відомостей або навести докази, які спростовують викладені у ньому висновки.

У спірному випадку митний орган не надав альтернативного експертного висновку, рецензії, спеціального дослідження або інших належних доказів, які б спростовували висновки експертного дослідження № 94/26 щодо рівня цін на подібні товари. Натомість митний орган обмежився загальними зауваженнями до змісту експертного дослідження, не пояснивши, яким саме чином ці зауваження впливають на числові значення митної вартості товару.

Крім того, навіть у разі наявності зауважень до експертного дослідження, такі зауваження не можуть автоматично свідчити про неправильність визначення митної вартості за першим методом, оскільки заявлена митна вартість підтверджується не лише експертним дослідженням, а передусім первинними комерційними, платіжними та транспортними документами.

Отже, зауваження митного органу щодо експертного дослідження № 94/26 не спростовують достовірність заявленої митної вартості, не доводять неправильність її визначення та не є самостійною підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2026/000055 від 14.02.2026, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500580/2026/000055 від 14.02.2026 зазначено, зокрема, таку причину для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500580/2026/000055 від 14.02.2026 також підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «ДАНН.» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 7573,02 грн, відповідно до платіжної інструкції № 32489 від 08.07.2026 року.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 7573,02 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500580/2026/000041/1 від 14.02.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2026/000055 від 14.02.2026.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальність «ДАНН.» сплачений судовий збір у розмірі 7573,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (код ЄДРПОУ 40929000, адреса: вул. Солом`янська, будинок 11, м. Київ, 03110).

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а).

Суддя П.П. Марин

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.10.2026 Ухвала № 141035860 Одеський окружний адміністративний суд
15.07.2026 Ухвала № 138231177 Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40929000. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг