ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року справа №200/739/26
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченко І.В., Пивовар І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 200/739/26 (головуючий І інстанції Аканов О.О. , повний текст складено 26 лютого 2026) за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо не зарахування ОСОБА_1 у стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015 та з 19.08.2015 до 30.04.2018, та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;
- зобов`язати Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015 та з 19.08.2015 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;
- зобов`язати Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 15.03.2021 із урахуванням вислуги років, обрахованої у пільговому порядку, за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015 та з 19.08.2015 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби,
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він безперервно проходить службу на прокурорських посадах в органах прокуратури України з 20.08.2014 року.
Листом від 16.01.2026 № 07-401ВИХ-26 відповідач повідомив, що вислуга позивача станом на 15.03.2021 становила 11 років 02 місяці 03 дні. При цьому, у стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, період безпосередньої участі в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, з 08.06.2015 до 18.08.2015, з 19.08.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018 до 25.08.2020 з розрахунку один місяць за три місяці служби не враховано. Після 15.03.2021 протоколи засідань Комісії по встановленню позивачу трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років не складались відсутність на те відповідних підстав.
Позивач вказує, що станом на дату звернення, 30.12.2025, його вислуга років становить 15 років 11 місяців 18 днів. Відповідно до частини 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» позивачу виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи понад 10 років за період з 10.03.2021 по 12.01.2025, а з 13.01.2025 по теперішній час виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі 25 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи понад 15 років. Свої рішення відповідач мотивує тим, що з 15.03.2021 позивач не проходить військову службу, щомісячна надбавка за вислугу років обчислювалась відповідно до порядку нарахування особам, які не мають статусу військовослужбовця, а пільгова вислуга років за період безпосередньої участі в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил з 08.06.2015 до 18.08.2015, з 19.08.2015 до 30.04.2018, з 01.05.2018 до 25.08.2020 із розрахунку один місяць за три місяці служби не може бути зарахована в стаж роботи, оскільки відсутні правові підстави для здійснення перерахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 200/739/26 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо не зарахування ОСОБА_1 у стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015, з 19.08.2015 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
Зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015, з 19.08.2015 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Сторони не погодились з рішенням суду першої інстанції і подали апеляційні скарги.
Позивача у апеляційній скарзі просив скасувати оскаржене судове рішення в частині відмови у задоволенні позову і в цій частині постановити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки суд першої інстанції встановив, що період у період з 28.04.2015 до 14.03.2021 позивач виконував службові обов`язки на прокурорсько - слідчих посадах у статусі одночасно як військовослужбовця офіцерського складу Збройних Сил України так і прокурора, при цьому з 08.06.2015 до 18.08.2015 та з 19.08.2015 до 30.04.2018 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, а з 01.05.2018 до 25.08.2020 у статусі одночасно військовослужбовця офіцерського складу Збройних Сил України та прокурора, приймав участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, однак за вказаний період пільгова вислуга років йому не була нарахована (не враховано 10 років 5 місяців 6 днів), то при кожній виплаті заробітної плати позивачу відповідачем порушувалися вимоги ч. 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
З огляду на зазначене починаючи з 10.03.2021 порушувалося право позивача на виплату заробітної плати у розмірі, встановленому законом. При цьому, такі порушення прав вже настали та відбуваються і надалі при кожній виплаті заробітної плати.
З огляду на наведене, позивач вважає помилковими висновки суду першої інстанції про передчасність заявленої позовної вимоги.
Позивач вважає, що ефективним захист його порушеного права буде лише у випадку повного задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення в оскаржуваній частині, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідач у апеляційній скарзі просив скасувати оскаржене судове рішення в частині задоволення позову і в цій частині постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у період з 19.08.2015 по 30.04.2018 та з 01.05.2018 по 25.08.2020 позивач проходив військову службу на прокурорсько-слідчих посадах у Військовій прокуратурі сил антитерористичної операції та Військовій прокуратурі об`єднаних сил під час яких останній приймав участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганських областях. Однак, під час обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, рішення про що оформлене протоколом Комісії СП СО ПР від 15.03.2021, позивач не надавав на розгляд відповідної Комісії СП СО ПР довідки з попередніх місць служби позивача - Військової прокуратури сил антитерористичної операції та Військової прокуратури об`єднаних сил, що виключає можливість зарахування таких періодів проходження служби під час обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки. Вважає, що ураховуючи чинність рішення Комісії СП СО ПР оформлене протоколом від 15.03.2021, яке позивачем у визначеному п. 17 Порядку не було оскаржене, відсутність додаткових обставин, які дають право позивачу на підвищення розміру щомісячної надбавки за вислугу років, що виникли після установлення прокурору надбавки за вислугу років, у СП СО ПР (яка не є комісією прокуратури вищого рівня щодо Комісії СП СО ПР, що прийняла рішення від 15.03.2021) відсутні підстави та повноваження для врахування під час встановлення трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років періодів проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, та на перегляд рішення Комісії СП СО ПР, оформлене протоколом від 15.03.2021 року.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення в оскаржуваній частині, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційних скарг, і дійшла наступного висновку.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 28.08.2018 №1427-45268.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України 23 листопада 2017 року.
Відповідач - Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону (код ЄДРПОУ 39969443) є юридичною особою. Організаційно-правова форма - державна організація (установа, заклад).
П. 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" визначає, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження тимчасово здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури та місцеві прокуратури.
Відповідно до п.4 наказу Генерального прокурора від 05.02.2020 № 66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)" юридичну особу "Військова прокуратура об`єднаних сил" перейменовано у "Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил" (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на 17.09.2020 саме до повноважень комісії з установлення стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам Спеціалізованої прокуратури було віднесено встановлювати наявність відповідного стажу роботи позивачу.
У подальшому, наказом Генерального прокурора від 17.03.2023 № 74 до наказу Генерального прокурора від 05.02.2020 № 66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонні сфері (на правах обласних)" внесено зміни.
Зокрема, згідно з п.4 наказу Генерального прокурора від 17.03.2023 № 74 юридичну особу "Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил" (на правах обласної прокуратури) перейменовано у юридичну особу "Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону" (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, з 17.03.2023 Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил перейменовано та реформовано у Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону.
Позивач з 01.09.2009 по 06.06.2014 навчався в Національному університеті «Одеська юридична академія», з 20.08.2014 по теперішній час проходить службу на прокурорських посадах в органах прокуратури України, на військову службу призваний 22 квітня 2020 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується послужним списком і трудовою книжкою НОМЕР_3 від 17 червня 2014 року.
Між позивачем і Міністерством оборони України укладено контракт, який набрав законної чинності 28 квітня 2015 року, про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на п`ять років.
24 квітня 2015 відповідно до частини п`ятої статті 5 та статей 6, 20, 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та пунктів 38, 71, 72 та 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України з громадянином ОСОБА_1 , який має класний чин "юрист 3 класу", укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на п`ять років, прийнято його на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі для призначення на відповідну посаду зі штатно-посадовою категорією "майор юстиції та в порядку переатестації присвоєно військове звання "ЛЕЙТЕНАНТ ЮСТИЦІЇ", що підтверджується витягом з наказу Міністерства оборони України від 24 квітня 2015 № 274.
Згідно з витягом з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 29.06.2015 №180 позивач залучений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції, з метою виконання службових (бойових) завдань з 08 червня 2015.
Згідно з витягом з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 28.08.2015 №240 позивач вважається такими, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації з 18 серпня 2015 року.
Згідно з витягом з наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 28.08.2015 №240 позивач вважається таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції, з метою виконання службових (бойових) завдань з 19 серпня 2015.
Згідно з витягом з наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 08.06.2018 №8/ДСК позивач залучений до складу сил і засобів об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях особовий склад Генеральної прокуратури України з 01 травня 2018 року.
22.04.2020 між позивачем і Міністерством оборони України укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на один рік.
Згідно з наказом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 26 серпня 2020 №824к призначено з 26 серпня 2020 року майора юстиції ОСОБА_1 на посаду заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України, який вибув з об`єднаних сил для подальшого проходження військової служби та вважати таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
Згідно з витягом з наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 15.09.2020 №122/ДСК виключений особовий склад зі складу сил і засобів об`єднаних сил здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з 25 серпня 2020 року майора юстиції ОСОБА_1 , заступника військового прокурора Донецького гарнізону.
Згідно з витягом з наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 10 березня 2021 №131к майора юстиції ОСОБА_1 , якого наказом Міністра оборони України від 09.03.2021 року № 75 звільнено з військової служби у запас за п.п. «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службух (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 14 березня 2021 року звільнити з посади заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України, виключити зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України, всіх видів забезпечення та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з витягом з наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 23 вересня 2021 №15/ДСК позивач вважається таким, що відкликаний з району проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей до місця постійної дислокації та виведенні з підпорядкування керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією на території Донецької та Луганської областей з 30 квітня 2018.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №15-654 вих-24 від 30 грудня 2024 року позивач дійсно в період з 08.06.2015 по 18.08.2015, з 19.08.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №15-563 вих-24 від 30 грудня 2024 року позивач дійсно в період з 01.05.2018 по 25.08.2020 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.
Відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №07-2825вих-21 від 06.08.2021 року позивач дійсно у період з 19.08.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції послідовно на посадах прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції та начальника першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції.
Відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №11-3114вих-20 від 16.09.2020 року позивач дійсно у період з 19.08.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції послідовно на посадах прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції та начальника першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції.
Відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №11-3114вих-20 від 16.09.2020 року позивач дійсно у період з 01.05.2018 по 25.08.2020 безпосередньо брав участь операції об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони послідовно на посадах начальника першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону об`єднаних сил та заступника військового прокурора Донецького гарнізону об`єднаних сил.
Розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації від 04.03.2022 №64/А-2022 з метою забезпечення реалізації правового режиму воєнного стану на території Одеської області до складу комендатури Одеської області призначено військовослужбовців Збройних Сил України в тому числі позивача.
Відповідно до послужного списку позивач:
- відповідно до частини п`ятої статті 5 та статей 6, 20, 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пунктів 38, 48, 71, 72 та 153 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на п`ять років, прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований до списків особового складу Збройних Сил України та відряджений до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі та присвоєно військове звання лейтенант юстиції;
- залучений до проведення антитерористичної операції з 19.08.2015 року наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 28.08.2015 року №240;
- залучений до сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях з 01.05.2018 року наказом тво першого заступника Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08.06.2018 № 8/ДСК.
Відповідно до посвідчення офіцера НОМЕР_4 позивач 24 квітня 2015 відряджений із заміненням на військову службу до Генеральної прокуратури України.
Листом від 16.01.2026 №07-401ВИХ-26, Спеціалізована Прокуратура у сфері оборони Східного регіону надала відповідь на звернення позивача від 23.12.2025, в якій зазначила, що вислуга років під час участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, яку позивач приймав під час роботи в органах прокуратури, зараховуватиметься на пільгових умовах для призначення пенсії. Згідно з протоколом від 15.03.2021 засідання комісії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років вислуга станом на 15.03.2021 становила 11 років 02 місяці 03 дні. При цьому, у стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, період безпосередньої участі в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, з 08.06.2015 по 18.08.2015, з 19.08.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 25.08.2020 з розрахунку один місяць за три місяці служби не враховано. Після 15.03.2021 протоколи засідань Комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років не складались через відсутність на те відповідних підстав. Разом з цим, з урахуванням стажу, зазначеного у вищевказаному протоколі, станом на дату звернення - 30.12.2025, вислуга років становить 15 років 11 місяців 18 днів. Відповідно до частини 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» позивачу виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи понад 10 років за період 3 10.03.2021 по 12.01.2025. З 13.01.2025 по теперішній час виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі 25 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи понад 15 років.
Враховуючи, що з 15.03.2021 позивач не проходить військову службу, щомісячна надбавка за вислугу років обчислювалась відповідно до порядку її нарахування особам, які не мають статусу військовослужбовця, а пільгова вислуга років за період безпосередньої участі в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил з 08.06.2015 по 18.08.2015, з 19.08.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 25.08.2020 із розрахунку один місяць за три місяці служби не може бути зарахована в стаж роботи, оскільки відсутні правові підстави для здійснення перерахунку.
Відповідно до протоколу засідання комісії по обчисленню стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років №23/2021 від 15 березня 2021, доданого до відповіді, вислуга років позивача станом на 15 березня 2021 становила 11 років 02 місяці 03 дні.
До матеріалів справи додано: - лист ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.01.2025 №08/02/74, в якому повідомлено, що надіслати завірені копії документів та наказів немає можливості. У зв`язку з введенням правового режиму воєнного стану пов`язаного з військовою агресією та наступальними діями РФ на територію Покровської територіальної громади Донецької області, з ціллю недопущення захоплення документів та витоку інформації щодо осіб офіцерського складу, особові справи офіцерів запасу були знищені згідно акту № 1863 від 25.02.2022 року. Для відновлення особової справи офіцера запасу та з метою отримання запитуваних Вами документів, прошу прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 . Також повідомлено, що якщо фактичне місце проживання позивача не співпадає з місцем перебування на обліку, з метою запобігання порушення правил військового обліку необхідно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за фактичним місцем мешкання для постановки на військовий облік військовозобов`язаних та відновлення особової справи офіцера запасу; - наказ Генеральної прокуратури України №1695 від 22 грудня 2014 року, яким присвоєно класний чин ОСОБА_1 юриста 3 класу; - розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 03.05.2023 №205, яким затверджено склад Ради оборони Херсонської області (, утвореної розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 04 червня 2014 року № 377. Склад Ради оборони Херсонської області, затверджений розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 03.05.2023 №205.
Судом встановлено, що безпосередня участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони підтверджується посвідченням учасника бойових дій, довідками, копіями витягів із наказів.
Разом з цим, листом від 16.01.2026 №07-401ВИХ-26, відповідачем надано відповідь, та повідомлено, що у стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, період безпосередньої участі в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, з 08.06.2015 по 18.08.2015, з 19.08.2015 по 30.04.2018, з 01.05.2018 по 25.08.2020 з розрахунку один місяць за три місяці служби не враховано. Після 15.03.2021 протоколи засідань Комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років не складались через відсутність на те відповідних підстав. Разом з цим, з урахуванням стажу, зазначеного у вищевказаному протоколі, станом на дату звернення - 30.12.2025, вислуга років становить 15 років 11 місяців 18 днів.
Оскільки з 15.03.2021 позивач військову службу не проходить, щомісячна надбавка за вислугу років обчислювалась відповідно до порядку її нарахування особам, які не мають статус військовослужбовця.
Не погоджуючись з визначеною та встановленою вислугою років позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з цим позовом за захистом порушених прав та інтересів.
Позивач вважає, що стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років Комісією визначено помилково, що у свою чергу призвело до отримання, як на думку позивача, щомісячної надбавки за вислугу років у зменшеному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції зазначив наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України, визначаються Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною другою статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Частиною сьомою статті 81 Закону № 1697-VII визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки 15 відсотків, понад 5 років 18 відсотків, понад 10 років 20 відсотків, понад 15 років 25 відсотків, понад 20 років 30 відсотків, понад 25 років 40 відсотків, понад 30 років 45 відсотків, понад 35 років 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки визначає Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затверджений Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1090 (далі - Порядок № 1090, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Дія цього Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури (п. 2 Порядку № 1090).
Згідно з п. 3 Порядку № 1090 надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у ч. 7 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру".
Військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (п. 3-1 Порядку № 1090).
Відповідно до п. 6 Порядку № 1090 до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується: 1) час роботи (служби) в органах прокуратури; 2) час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях; 3) час роботи на посадах судді, державного арбітра, арбітра відомчих арбітражів України, арбітра в судах і державному та відомчому арбітражі колишнього СРСР і республік, що входили до його складу, а також працівників органів юстиції, що забезпечують діяльність судів; 4) час роботи на виборних посадах в органах місцевого самоврядування і профспілкових організаціях, якщо працівник до і після цього працював в органах прокуратури; 5) час роботи в державних установах, інших організаціях, якщо вони були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури для продовження роботи; 6) період здобуття освіти (за денною формою навчання) у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах; 7) час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, коли за медичними показаннями дитині потрібен домашній догляд, - період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, а коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більше ніж до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; 8) час роботи за кордоном, якщо працівник направлявся туди органами прокуратури та перед відрядженням працював на прокурорсько-слідчих посадах і протягом двох місяців після повернення з-за кордону був прийнятий на роботу в органи прокуратури на зазначені посади; 9) час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; 10) період роботи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" було присвоєно класні чини (у тому числі працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), а також час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; 11) період роботи на адміністративних посадах, посадах науково-педагогічних та наукових працівників у Національній академії прокуратури України.
Пунктом 8 Порядку № 1090 передбачено, що до періоду проходження служби військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, для виплати їм щомісячної надбавки за вислугу років зараховуються періоди: 1) військової служби за контрактом на посадах у Збройних Силах, Службі безпеки, Держспецтрансслужбі, Держспецзв`язку, Службі зовнішньої розвідки, військах цивільної оборони, інших військових формуваннях, правоохоронних органах, правоохоронних органах спеціального призначення, Об`єднаних збройних силах держав - членів СНД, військах та інших військових формуваннях СНД та СРСР; 2) служби на посадах в органах внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органах і підрозділах цивільного захисту, кримінально-виконавчої системи, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, податкової міліції, в інших правоохоронних органах, у тому числі СНД та СРСР; 3) роботи (служби) за контрактом у державних органах, установах, організаціях та органах місцевого самоврядування, якщо вони направлені в ці органи в установленому порядку із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, органах кримінально-виконавчої системи, податковій міліції; 4) виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, органах кримінально-виконавчої системи, податковій міліції; 5) роботи (служби) в судових органах та органах прокуратури на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) перебування у розпорядженні та час, коли військовослужбовці не перебували на посадах внаслідок звільнення від посад; 7) навчання у військових навчальних закладах (військово-навчальних підрозділах у вищих навчальних закладах) на посадах курсантів і слухачів; 8) коли військовослужбовці не перебували на військовій службі внаслідок незаконного звільнення, а потім були поновлені на військовій службі; 9) строкової військової служби; 10) визначені п.п. 3, 6-11 п.6 цього Порядку.
Періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби (п. 9).
Згідно з п. 14, 16 Порядку № 1090 період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів.
Рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.
Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням військової служби та правовий статус військовослужбовця регулюються, зокрема, нормами Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), які у цій постанові застосовуються судом у редакціях станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частин першої, шостої статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
До видів військової служби належать, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.
Віддповідно до статей 1, 2 Закону № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Статтею 8 Закону України № 2011-XII, визначено основні права військовослужбовців, пов`язані з проходженням служби. Зокрема, в абз. 2 п. 1 цієї статті, серед іншого, передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби, як різновиду державної служби, визначено у п. 3 Постанови від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), яким передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови (зокрема, особам офіцерського складу, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом), зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 3 розділу 4 "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям зараховуються періоди, зокрема, зазначені в Постанові № 393 (зі змінами).
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Відповідно до частин другої, сьомої статті 81 Закону України "Про прокуратуру", прокурори отримують щомісячну надбавку за вислугу років, яка при наявності стажу роботи понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років становить 45 відсотків, понад 35 років 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам КМУ визначено у Порядку № 1090.
При цьому, особливість спірних правовідносин, що склалися у цій справі, полягає у тому, що період проходження служби, що дає право позивачу на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, згідно з п. 6 Порядку № 1090 включає і стаж військової служби в Збройних Силах, до якого належить час проходження військової служби в особливий період за період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1090 до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується: 1) час роботи (служби) в органах прокуратури; 2) час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях.
Пунктом 8 Порядку № 1090 передбачено, що до періоду проходження служби військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, для виплати їм щомісячної надбавки за вислугу років зараховуються періоди: 1) військової служби за контрактом на посадах у Збройних Силах, інших військових формуваннях, правоохоронних органах, правоохоронних органах спеціального призначення; 2) служби на посадах в органах внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органах і підрозділах цивільного захисту, кримінально-виконавчої системи, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, податкової міліції, в інших правоохоронних органах; 3) роботи (служби) за контрактом у державних органах, установах, організаціях та органах місцевого самоврядування, якщо вони направлені в ці органи в установленому порядку із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, органах кримінально-виконавчої системи, податковій міліції; 5) роботи (служби) в судових органах та органах прокуратури на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) перебування у розпорядженні та час, коли військовослужбовці не перебували на посадах внаслідок звільнення від посад; 10) визначені підпунктами 3, 6-11 6 цього Порядку.
Періоди проходження служби на посадах, якими передбачено обчислення вислуги років для виплати щомісячної надбавки на пільгових умовах, зараховуються згідно з довідкою з попереднього місця служби (пункт 9 Порядку № 1090).
Згідно з пунктами 14, 16 Порядку № 1090 період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, регіональних прокуратурах, військових прокуратурах регіонів.
Рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.
Судом встановлено, що позивач в період з 08.06.2015 по 18.08.2015, з 19.08.2015 по 30.04.2018 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а з 01.05.2018 по 25.08.2020, як представник правоохоронного органу приймав участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Зазначене підтверджується копіями витягів з наказів про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, відповідними відповідями Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Відповідач в листі вказує, що з урахуванням стажу, зазначеного у протоколі засідання комісії по обчисленню стажу роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років №23/2021 від 15 березня 2021, станом на дату звернення - 30.12.2025, вислуга років позивача становить 15 років 11 місяців 18 днів.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем проігноровані приписи частини першої статті 2 Закону України №2232-ХІІ, а також пункту 2 частини першої статті 8 Закону України № 2011-ХІІ, згідно з якими час проходження військо службовцями військової служби зараховується до всіх видів вислуги.
Аналогічно зараховується до всіх видів вислуги на пільгових умовах і час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період.
Ураховуючи викладене, стаж військової служби позивача, зокрема і з урахуванням зарахованої на пільгових умовах вислуги років, підлягав урахуванню відповідачем при визначенні стажу роботи позивача, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі № 380/12042/20.
Верховний Суд у рішенні від 20.12.2018 № 363/40180/16-а, зазначив, що з вислуга років під час участі в антитерористичній операції, яку особа брала під час роботи в органах прокуратури, зараховується на пільгових умовах, тобто один місяць служби за три місяці.
Вислуга років є видом соціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, освітні, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Подібний висновок щодо застосування законодавства при обчисленні пільгового стажу за вислугою років прокурорам і слідчим, викладений Верховним Судом України у постанові від 27.05.2008 (21-2438во17).
В абз. 5 п. 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа щодо права на пільги) зазначено, що правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців та працівників правоохоронних органів у зазначених рішеннях Конституційного Суду України полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлений особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, певним обмеженням конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру доходів цих осіб чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Ці гарантії не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.
Законодавством регламентовано пільгове обчислення періоду проходження служби в органах прокуратури, що є гарантією соціальних прав. Жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вищенаведеній категорії осіб у пільговому обчисленні, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу у стаж роботи, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015, з 19.08.2015 до 30.04.2018, та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби та зобов`язання зарахувати у стаж роботи позивачу, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015, з 19.08.2015 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 15.03.2021 із урахуванням вислуги років, обрахованої у пільговому порядку, за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015 та з 19.08.2015 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби, суд першої інстанції вважав її передчасною і відмовив у задоволенні прозову.
Частково погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що період у період з 28.04.2015 до 14.03.2021 позивач виконував службові обов`язки на прокурорсько- слідчих посадах у статусі одночасно як військовослужбовця офіцерського складу Збройних Сил України так і прокурора, при цьому з 08.06.2015 до 18.08.2015 та з 19.08.2015 до 30.04.2018 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, а з 01.05.2018 до 25.08.2020 у статусі одночасно військовослужбовця офіцерського складу Збройних Сил України та прокурора, приймав участь в операції об`єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, однак за вказаний період пільгова вислуга років йому не була нарахована (не враховано 10 років 5 місяців 6 днів), то при кожній виплаті заробітної плати позивачу відповідачем порушувалися вимоги ч. 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Враховуючи зазначене, починаючи з 10.03.2021 ( саме в минулому) порушувалося право позивача на виплату заробітної плати у розмірі, встановленому законом. При цьому, такі порушення прав вже настали та відбуваються і надалі при кожній виплаті заробітної плати.
Колегія суддів вважає, що у даній справі бездіяльність відповідача щодо неврахування пільгової вислуги років за період безпосередньої участі в антитерористичній операції та операції об`єднаних сил з 08.06.2015 до 18.08.2015, з 19.08.2015 до 30.04.2018, з 01.05.2018 до 25.08.2020 із розрахунку один місяць за три місяці стала підставою та передумовою здійснення нарахування заробітної плати, а саме надбавки за вислугу років у розмірі, меншому, ніж визначено нормами законодавства України. Від задоволення даних позовних вимог, як передумови для застосування інших способів захисту, залежить задоволення вимог про вчинення дій із зарахування спірного періоду у вислугу років та щодо нарахування заробітної плати позивачу, як наслідків протиправності бездіяльності відповідача, а тому є однією вимогою. Визначені позивачем позовні вимоги не можуть окремо існувати та нерозривно пов`язані з правом позивача на отримання надбавки за вислугу років у розмірі, встановленому законом, та прямо стосуються оплати праці позивача є похідними від задоволеної частини позову і підлягають задоволенню.
За юридичною позицією Конституційного Суду України право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року №8-рп/2002).
Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Отже, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально
дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Крім того, як зазначив ЄСПЛ в справі «2о1оїаз V. Сгеесе» стаття 1 Протоколу №1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (заява №66610/09, пункт 39). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Сарйаі Вапк А^ V. Виїдагіа» (заява №49429/99, пункт 52).
У справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, заяви №68385/10 та №71378/10).
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (заява №25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Зігеїсй V. Ше ^іїегї Кіпдгїот» (заява №44277/98).
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення «Уоп МаНгап апгї оїйегз V. Сегтапу»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («МаНгап (Ргеійегг Vоп) апгї оШегз V. Сегтапу», заяви №№71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 500/1912/22 (адміністративне провадження № К/990/20688/22) від 29 вересня 2022 року, урахував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може безумовно вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Водночас колегія суддів зазначила, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
В даному випадку, необхідно зауважити на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», згідно якого, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що територія, де працює позивач та перебуває більшу частину часу в наслідок ненормованого робочого дня, знаходиться в зоні активних бойових дій.
З 12.04.2023 позивач призначений на посаду керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, на якій перебуває по теперішній час. Робоче місце позивача знаходиться за адресою: м. Херсон, пров. Гетьманський, 5.
У відповідності до п. 3.6 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією м. Херсон Херсонського району відноситься до зони активних бойових дій.
Місто Херсон перебуває під майже безперервними обстрілами ворожої артилерії, атаками дронів, періодичними авіаційними ударами. Внаслідок ворожої агресії у місті постійно виникають перебої з електроенергією, водопостачанням, інтернетом. Зазначене є загальновідомим фактом, що неодноразово висвітлювався у ЗМІ.
Позивач не був ознайомлений із протоколом комісії, що однозначно вбачається із його змісту. Протокол комісії був наданий позивачу лише у відповідь від 16.01.2026 на його письмовий запит, ознайомившись зі змістом якого позивач невідкладно, без невиправланих зволікань звернувся до суду.
Верховний Суд у п. 77 постанови від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 зазначив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Тобто у даній справі строк звернення до суду має обчислюватися з моменту коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про те, які саме періоди були враховані або не враховані при обчисленні його вислуги років - тобто з 16.01.2026, коли позивач отримав протокол комісії та письмову відповідь відповідача, з якої вбачається, що відповідач володів інформацією про періоди служби позивача, однак свідомо не враховував та відмовляється враховувати у подальшому при обчисленні вислуги років та відповідно нарахуванню заробітної плати позивача.
Крім того, позивач працював у Подільському відділі Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону необхідно зауважити, що відповідно до положень «Про правовий режим воєнного стану», Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 №573 та розпорядження Голови Одеської військової адміністрації від 03.03.2020 №6/к-2022, з метою забезпечення реалізації правового режиму воєнного стану на території Одеської області розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації від 04.03.2022 №64/а-2022 позивач був включений до складу комендатури Одеської області координатором з питань взаємодії правоохоронних органів.
Розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 03.05.2023 №205 позивач був включений до складу Ради оборони Херсонської області.
Виконання пов`язаних із цим обов`язків в умовах правового режиму воєнного стану є суттєвою та об`єктивною перепоною для безперервного контролю з боку позивача за дотриманням його прав роботодавцем.
Сукупність вищезазначених обставин судом визнано поважними причинами пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою суду першої інстанції від 26 лютого 2026 року поновлено позивачу строк звернення з даним позовом до суду.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає частковому скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення вимог.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 200/739/26 - задовольнити.
Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 200/739/26 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі № 200/739/26 в частині відмову у задоволенні позову - скасувати.
В цій частині прийняти постанову про задоволення позову.
Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 15.03.2021 із урахуванням вислуги років, обрахованої у пільговому порядку, за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 08.06.2015 до 18.08.2015 та з 19.08.2015 до 30.04.2018 та період безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з 01.05.2018 до 25.08.2020 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби.
В решті рішення залишити без змін.
Повне судове рішення складено 29 жовтня 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Пивовар
І.В. Сіваченко