Судові рішення

Рішення № 141044977 у справі № 216/5519/26 від 26.10.2026

Рішення від 26.10.2026 у цивільній справі № 216/5519/26 (категорія «За законом»). Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу, суддя СТАРТАНОВИЧ Д. В.

Справа№ 216/5519/26
СудЦентрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
СуддяСТАРТАНОВИЧ Д. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗа законом
Дата ухвалення26.10.2026
Надійшло до реєстру30.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141044977

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 216/5519/26

Провадження № 2/216/4330/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Стартановича Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтовувала тим, що він є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:128:0033, розташованої під цим будинком. З метою оформлення спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Андрух І.В. з відповідною заявою та надав перелік документів, які підтверджують його право на спадкування, однак постановою від 04.04.2026 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини. Крім того, відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус виходив з того, що в наявних у спадковій справі документах встановлена відсутність факту родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 , а саме: в повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про шлюб між померлими у відомостях про нареченого зазначено: « ОСОБА_3 », у відомостях про наречену зазначено: « ОСОБА_2 », а також відсутність родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_1 , а саме: в повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про народження у відомостях про батька зазначено: « ОСОБА_3 ». У зв`язку з наведеним неможливо підтвердити факт родинних відносин, а саме що, померла ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3 та що спадкоємець ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 . Отже, у зв`язку з розбіжністю у написанні «по-батькові» батьків позивача у свідоцтві про шлюб та в повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про шлюб, нотаріус не має можливості самостійно встановити факт родинних відносин, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду.

Позивач та його представник - адвокат Шемет І.О. в судове засідання не з`явились, надали суду заяву, в якій просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради Тімуш К.О. в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином, надала суду заяву, в якій просила розглянути заяву за її відсутності, зазначивши, що при вирішенні позовних вимог покладається на думку суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема книгою шостою «Спадкове право».

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №846.

З матеріалів спадкової справи №58/2025 вбачається, що 27.08.2025 на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно приватним нотаріусом заведено спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1946 року народження.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Андрух І.В. від 04.04.2026 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини.

Зі змісту постанови вбачається, що нотаріусом, за допомогою електронного Реєстру Криворізької міської територіальної громади, сформовано довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , в якій зазначено, що померла з 22.11.2012 року по 24 лютого 2025 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але реєстрації спадкоємця ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не має. Заяву про прийняття спадщини до спливу 6-місячного строку спадкоємець не подав.

Також, відповідно до пункту 4.3,4.4 Глави 10 Розділ ПІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затв. наказом МЮ України (№296/51 від 22.02.2012) при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє факт родинних відносин. В зв?язку з цим нотаріус повідомила, що нею було встановлено відсутність факту родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 , а саме: в повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про шлюб між померлими у відомостях про нареченого зазначено: « ОСОБА_3 », у відомостях про наречену зазначено: « ОСОБА_2 », а також відсутність родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та спадкоємцем ОСОБА_1 , а саме: в повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про народження у відомостях про батька зазначено: « ОСОБА_3 ». У зв`язку з наведеним неможливо підтвердити факт родинних відносин, а саме що, померла ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3 та що спадкоємець ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 .

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, виходячи зі змісту статті 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Разом з цим, за відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, відповідачем має виступати територіальна громада як остаточний правонаступник у спадковому майні за ст. 1277 ЦК України. Разом з тим оскільки повноваження реалізуються територіальними громадами переважно через місцеві ради та їх виконавчі комітети, цілком прийнятними є також позови до територіальних громад в особі місцевих ради або їх виконкомів. Наведена правова позиція підкріплюється судовою практикою, а саме постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N7 (абзац другий пункту 24), а саме: суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, виходячи з аналізу норм цивільного законодавства та судової практики, суд дійшов висновку про те, що право на позов за ч. 3 ст. 1272 ЦК України виникає у випадку подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, яким ч. 2 ст. 1220 ЦК України визначає день смерті особи.

З огляду на викладене, до предмету доказування у даній справі слід віднести час та місце відкриття спадщини, факт звернення до нотаріальної контори та поважність обставини, за якими строк для прийняття спадщині було пропущено спадкоємцем.

Верховний Суд України в абз. 3 п. 24 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, роз`яснив, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Крім того Верховний Суд України в абз 6 п. 24 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що позивач не міг особисто звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, внаслідок його перебування на військовій службі в ЗСУ за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з 07.03.2022 по теперішній час, що підтверджується довідкою від 03.06.2026 №5036, тобто з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини (абз. 7 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7).

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачу повинен бути визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і достатнім, у даному випадку, буде строк у три місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Так, у повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про шлюб між померлими у відомостях про нареченого зазначено: « ОСОБА_3 », у відомостях про наречену зазначено: « ОСОБА_2 », у свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_3 , актовий запис №1469, його батьками вказано російською мовою: « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_2 », а у свідоцтвах про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №847 та серії НОМЕР_1 , актовий запис №846 вбачається запис їхніх імен таким чином: « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_2 ».

Таким чином, відмінність у написанні імен батьків позивача « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 », « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 », « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_7 » дійсно має місце в документах, що стосуються особи позивача.

З практики лінгвістичних експертиз відомі непоодинокі випадки розбіжностей в українських записах імен під впливом їх російської вимови або під графічним впливом записів російською мовою.

З урахуванням зазначеного, імена батьків у вищевказаних документах, попри розбіжності в написанні, є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок неусталеності правил і принципів міжмовного перетворення.

У зв`язку з вищевикладеним, приймаючи до уваги, що встановлення вказаного факту необхідно позивачу для реалізації своїх майнових прав, а встановити цей факт в позасудовому порядку неможливо, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог.

Керуючись ст.ст. 1261, 1268, 1233, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 247, 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.

Визначити додатковий, тримісячний строк, достатній для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між сином та батьком.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був чоловіком ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27, ЄДРПОУ 04052560.

Суддя Д.В.СТАРТАНОВИЧ

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
23.09.2026 Ухвала № 140044446 Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
20.07.2026 Ухвала № 138357045 Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04052560. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг