Судові рішення

Постанова № 141046229 у справі № 160/7060/26 від 28.10.2026

Постанова від 28.10.2026 в адміністративній справі № 160/7060/26 (категорія «Адміністрування окремих податків, зборів, платежів»). Суд: Третій апеляційний адміністративний суд, суддя Шальєва В.А.

Справа№ 160/7060/26
СудТретій апеляційний адміністративний суд
СуддяШальєва В.А.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяАдміністрування окремих податків, зборів, платежів
Дата ухвалення28.10.2026
Надійшло до реєстру30.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141046229

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 160/7060/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

секретар Перетятько К.С.

за участю представника позивача Бурі О.Є.

представника відповідача Пирогова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року (суддя Олійник В.М., повне судове рішення складено 19 червня 2026 року) в справі № 160/7060/26 за позовом акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Нікопольській завод феросплавів» (далі - АТ «НЗФ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2026 року:

№155/32-00-04-01-02-01-00186520 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2025 року на суму 65 180 грн;

№156/32-00-04-01-02-01-00186520 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 80 000 000 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.03.2026 року № 155/32-00-04-01-02-01-00186520 та № 156/32-00-04-01-02-01-00186520.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Звертає увагу, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є вигодоодержувачами АТ «Нікопольський завод феросплавів», опосередковане володіння кожного у статутному капіталі складає по 24,7725%.

Законом України «Про санкції» передбачені види обмежувальних заходів, до яких, зокрема, віднесено: запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (зупинення фінансових операцій; заборона укладення договорів та вчинення правочинів).

Відповідно до пунктів 200.4, 200.12 статті 200 ПК України та з урахуванням рішення РНБО від 12 лютого 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, АТ «Нікопольський завод феросплавів» не має права на отримання бюджетного відшкодування, задекларованого в декларації з податку на додану вартість за листопад 2025 року, в сумі 80 000 000 гривень.

Звертає увагу, що відбулись зміни в структурі власності підприємства, відомості про які не вносились до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду згідно ухвали суду від 18.08.2025 постановлено про задоволення частково апеляційних скарг третіх осіб. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №1201704[телефон приховано] від 06 березня 2017 року скасовано: в частині накладення арешту на 10,29% власності суб`єкта господарської діяльності - АТ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» у виді майна згідно переліку; в частині накладення арешту на 24,7755% власності суб`єкта господарської діяльності - АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» у виді майна згідно переліку та у цій частині постановити нову ухвалу якою клопотання детектива щодо арешту майна згідно переліку залишити без задоволення.

Фактично судом дозволено користуватись майном, проте, корпоративні права ОСОБА_3 , які регулюються відповідно до Закону України «Про санкції» все ще неможливо передавати, а тому невідомо яким чином, підприємство-акціонер може змінити свої права для подальшої зміни в ЄДР АТ «НЗФ».

По взаємовідносинах з ТОВ «БІП «Інвеститор» зазначає, що в ході проведення перевірки позивачем не надано сертифікатів якості на запчастини, що придбані у ТОВ «БІП «Інвеститор».

За результатами проведеного аналізу даних ІКС "Податковий блок", Єдиного реєстру податкових накладних, ЄАІС Держмитслужби та перевіркою встановлено, що запчастини протягом січня 2024 року - листопада 2025 року не придбавались та не імпортувались. Крім того, відповідно до наданих специфікацій до договору встановлені виробники та країни походження товарів, які не відповідають ланцюгу походження товару.

Враховуючи відсутність придбання та імпортування запчастин, ТОВ «БІП «Інвеститор» не мав можливості постачати товар внаслідок відсутності необхідних умов для відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу: недостовірності даних, відображених в первинних документах, складених ТОВ «БІП «Інвеститор», а саме між видатковою накладною від 11.12.2025 № РН-0000607, рахунком-фактурою від 21.10.2025, актом приймання-передачі товару від 30.12.2025 № б/н та податковою накладною від 24.10.2025 №63, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.11.2025, наявна невідповідність номенклатури товару: у первинних документах зазначено 71 позиція товарів, тоді як у податковій - 73 позицій товару.

По взаємовідносинах з ТОВ «АБР Електрик» зазначає, що ТОВ «АБР Електрик», відповідно баз даних ДПС не є виробником/ імпортером антени в комплекті з кріпленням та кабелем, шлюзу без РоЕ інжектора у зв`язку з відсутністю зареєстрованого виду діяльності, який дозволяв би виробництво зазначеної продукції, кількості трудових ресурсів та матеріально-технічного забезпечення для здійснення процесу виробництва. При дослідженні ТОВ «АБР Електрик» товарних потоків за ЄРПН в цілому за 2023-2025 роки придбання вищезазначених товарів у вітчизняних постачальників або власний імпорт товарів, які у подальшому по ланцюгу постачання, реалізовано на адресу АТ «Нікопольський завод феросплавів», відсутнє. Сертифікати якості та ВМД, які б підтверджували імпортне або інше походження товару платником, не надані.

Не надання сертифікатів якості (паспортів) вказує на непідтвердження походження товару, відсутність виробника та наявність «обриву ланцюга постачання».

В ході проведення перевірки неможливо встановити походження товарів, має місце маніпулювання податковою звітністю з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції на загальну суму ПДВ 65 180,07 гривень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Судом першої інстанції встановлено, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі повідомлення від 09.01.2026 № 4/32-00-04-01-02-01 та наказу від 09.01.2026 №9-п, виданого на підставі пп. 191.1.6 п. 191.1 ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку АТ "Нікопольський завод феросплавів" (код за ЄДРПОУ 00186520) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 22.12.2025 №[номер приховано], з урахуванням уточнюючого розрахунку від 07.01.2026 №[номер приховано], від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Під час проведення перевірки посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків складеного акт від 29.01.2026 № 60/32-00-04-01-02-01-00186520, яким встановлено порушення п.п. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 з урахуванням норм п.44.1 ст. 44 Кодексу, п. 200.1, п.п. "в" п. 200.4 ст. 200, що призвело до завищення суми податкового кредиту по рядку 17 декларації з ПДВ за листопад 2025 року на суму 15 394,64 гривні по ТОВ "БІП "Інвеститор" та на суму 65 180,00 грн по ТОВ «АБО Електрик».

Крім того, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено, що АТ "Нікопольський завод феросплавів" (код за ЄДРПОУ 00186520) на порушення п. п. "б" п. 200.4 ст. 200 Кодексу та у відповідності до п.п. "в" п. 200.141 ст. 200 Кодексу не має права на отримання бюджетного відшкодування за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки по декларації з податку на додану вартість за листопад 2025 року в сумі 80 000 000 гривень, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є кінцевими бенефіціарними власниками підприємства позивача і щодо останніх застосовані санкції відповідно до Закону України "Про санкції".

АТ "Нікопольський завод феросплавів" (код за ЄДРПОУ 00186520) згідно з п. 86.7 ст. 86 Кодексу надано заперечення №2026.02.11/30-6601/6877 (вх. від 13.02.2026 №1261/6/екпп) на висновки акта перевірки від 29.01.2026 № 60/32-00-04-01-02-01-00186520.

Рішенням Комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №966/6/32-00-04-01-02-01 від 27.02.2026 року висновок, викладений в акті перевірки залишено без змін.

10.03.2026 року Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" отримало поштою наступні податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки від 29.01.2026 року №60/32-00-04-01-02-01-00186520:

№155/32-00-04-01-02-01-00186520 від 04.03.2026 р. згідно з яким Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" на підставі п.п. 54.3.2 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПКУ зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2025 року на суму 65 180 грн.

№156/32-00-04-01-02-01-00186520 від 04.03.2026 р., згідно з яким Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" на підставі п.п. 54.3.2 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200.14 ст. 200 та п.п. "б" п. 200.4 ст. 200 ПКУ та у відповідності до п. 200.41, п. 200.121 ст. 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 80 000 000 грн.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевий бенефіціарний власник Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" відсутній, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є засновниками позивача, учасниками або кінцевими бенефіціарними власниками.

ОСОБА_4 є опосередкованим володільцем 24,7725% у статутному капіталі Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" через довірчого власника Прометеас Номіні Сервіс ЛТД, ОСОБА_5 є опосередкованим володільцем 24,7725% у статутному капіталі Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" через довірчого власника Протіас Секретаріал ЛТД, тобто зазначені фізичні особи не відповідають визначеному законом терміну "кінцевий бенефіціарний власник".

Врахувавши, що відносно АТ "НЗФ" як платника податку не приймалось рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є засновниками чи учасниками АТ "НЗФ", а також не відповідають визначеному законом терміну "кінцевий бенефіціарний власник", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опосередковано володіють 24,7725% в статутному капіталі АТ "НЗФ" кожний, тобто відсотком, який є меншим ніж 25 статутного (складеного) капіталу або права голосу юридичної особи, що є необхідним для визначення цих осіб кінцевими бенефіціарними власниками АТ "НЗФ", суд першої інстанції вважав протиправним податкове повідомлення-рішення №156/32-00-04-01-02-01-00186520 від 04.03.2026 року.

Щодо завищення суми податкового кредиту з ПДВ по декларації за листопад 2025 року на суму 65 180 грн судом першої інстанції встановлено, що АТ НЗФ мало господарські взаємовідносини з ТОВ "БІП "Інвеститор", а саме придбало у ТОВ "БІП "Інвеститор" товар - запчастини для автотранспорту на підставі договору поставки № 2500853 від 03.04.2025 року.

ТОВ "БІП "Інвеститор" здійснив постачання товару (автозапчастин) на загальну суму 298 712,58 грн. (в тому числі ПДВ 49 785,43 грн.) автомобільним транспортом, що підтверджується експрес - накладними. Зокрема, було поставлено: водяний насос, катушка запалювання, водяний радіатор, вимикачі маси, гальмівні циліндри, фільтри масляні та паливні, шланги, сальники та інші запчастини згідно до специфікацій до Договору.

Сторонами договору оформлені наступні первинні документи, які надавалися до перевірки та перелічені в акті перевірки: договір поставки № 2500853 від 03.04.2025 р.; специфікації до договору №5/2501902 від 14.08.2025 та №6/2502227 від 06.10.2025; акти приймання-передачі товару; експрес - накладні перевізника "Нова пошта"; видаткові накладні.

АТ НЗФ оприбуткувало отриманий від ТОВ "БІП "Інвеститор" товар відповідно до складених прибуткових ордерів та здійснило оплату за товар, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.10.2025 року та 24.10.2025 року.

ТОВ "БІП "Інвеститор" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та надало позивачеві наступні податкові накладні: від 14.10.2025 року № 49 та від 24.10.2025 року № 63 на загальну суму ПДВ 49 785,43 грн.

АТ НЗФ включено суму ПДВ по операціях з ТОВ "БІП "Інвеститор" до складу податкового кредиту у листопаді 2025 року.

Розрахунки проведені в безготівковій формі, заборгованість між підприємствами відсутня: сальдо розрахунків на 22.01.2026 - 0,00 грн.

АТ НЗФ придбало у ТОВ "АБР Електрик" обладнання для систем зв`язку, а саме антени в комплекті з кріпленням та кабелем у кількості 2 шт. та шлюз без FOE інжектора у кількості 2 шт. на підставі договору поставки № А2500582 від 03.03.2025 року.

Сторонами підписано додаткову угоду №1/2502615, якою було внесені зміни до специфікації в частині товару, що постачався.

Згідно з умовами договору ТОВ "АБР Електрик" здійснив постачання товару (антен та шлюзів) на загальну суму 92 367,80 грн. (в тому числі ПДВ 15 394,63 грн.) засобами перевізника "Нова Пошта" на склад перевізника в м. Нікополь, за місцезнаходженням покупця, що підтверджується експрес - накладними зазначеного перевізника. Зокрема, поставлено антени в комплекті з кріпленням та кабелем у кількості 2 шт. та шлюз без FOE інжектора у кількості 2 шт. виробництва Компанії KERLINK (Франція), відповідно до специфікації до Договору.

Сторонами договору оформлені наступні первинні документи, які надавалися до перевірки та перелічені в акті перевірки: договір поставки № А2500582 від 03.03.2025 року з додатковою угодою; специфікація до договору № 2/250251 від 04.09.2025 р.; акт приймання-передачі товару; експрес накладні перевізника "Нова пошта"; рахунки-фактури; видаткові накладні.

АТ НЗФ оприбуткувало отриманий від ТОВ "АБР Електрик" товар відповідно до складених прибуткових ордерів та здійснило оплату за товар, що підтверджується платіжними інструкціями від 22.09.2025 року та 14.10.2025 року.

ТОВ "АБР Електрик" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та надало позивачеві наступні податкові накладні: від 22.09.2025 року №3871 та від 14.10.2025 року № 4198 на загальну суму ПДВ 15 394,64 грн.

АТ НЗФ включено суму ПДВ по операціях із ТОВ "АБР Електрик" до складу податкового кредиту у листопаді 2025 року.

Розрахунки проведені в безготівковій формі, заборгованість між підприємствами відсутня: сальдо розрахунків на 22.01.2026 - 0,00 грн.

Суд першої дійшов висновку, що між АТ НЗФ та контрагентами ТОВ "БІП "Інвеститор" та ТОВ "АБР Електрик" відбулися господарські операції з придбання товару, який був необхідний підприємству для забезпечення потреб ведення господарської діяльності.

Суд першої інстанції вважав, що описаний в додатку до акту перевірки аналіз "ланцюга постачання товару", аналіз податкової інформації про постачальників, неможливість встановити та підтвердити придбання контрагентами-постачальниками товару чи ввезення його на митну територію України, не є належними та допустимими доказами, які могли б підтверджувати висновок про порушення АТ НЗФ податкового законодавства.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №155/32-00-04-01-02-01-00186520 від 04.03.2026 року.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим.

Судом встановлено, що Східним МУ ДПС по роботі з ВПП проведено позапланову невиїзну документальну перевірку АТ «Нікопольський завод феросплавів» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 22 грудня 2025 року №[номер приховано], з урахуванням уточнюючого розрахунку від 07 січня 2026 року №[номер приховано], від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої 29 січня 2026 року складено акт № 60/32-00-04-01-02-01-00186520.

Перевіркою встановлено порушення АТ «НЗФ»:

пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 з урахуванням норм пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту по декларації за листопад 2025 року на загальну суму 65 180 грн, що призвело до порушення пункту 200.1, абзацу в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у листопаді 2025 року в розмірі 65 180 грн;

абзацу б) пункту 200.4 статті 200 та відповідно до абзацу в) підпункту 200.14-1 статті 200 Податкового кодексу України платник не має права на отримання бюджетного відшкодування за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки по декларації з податку на додану вартість за листопад 2025 року в сумі 80 000 000 грн.

Східним МУ ДПС по роботі з ВПП 04 березня 2026 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№155/32-00-04-01-02-01-00186520 про зменшення АТ «НЗФ» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2025 року на суму 65 180 грн;

№156/32-00-04-01-02-01-00186520 про відсутність у АТ «НЗФ» права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 80 000 000 грн.

Виходячи зі змісту акту перевірки, підставою зменшення позивачу суми від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2025 року у сумі 65 180 грн податковим повідомленням-рішенням №155/32-00-04-01-02-01-00186520 є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій АТ «НЗФ» з ТОВ «БІП «Інвеститор» (ЄДРПОУ 20197565), ТОВ «АБР Електрик» (ЄДРПОУ 41855024) у вересні, жовтні 2025 року.

Підставою відмови у надання АТ «НЗФ» бюджетного відшкодування у розмірі 80 000 000 грн податковим повідомленням-рішенням №156/32-00-04-01-02-01-00186520 є висновок контролюючого органу про те, що кінцевими бенефіціарними власниками АТ «НЗФ» є особи ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), до яких застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4-1 ПК України установлено, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За змістом пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.12-1 статті 200 ПК України з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.

Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.14-1 статті 200 ПК України передбачено, що якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування.

Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню.

Підставою відмови АТ «НЗФ» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за листопад 2025 року в розмірі 80 000 000 грн та врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку податковим повідомленням-рішенням № 156/32-00-04-01-02-01-00186520 контролюючим органом вказано пункти 200.4, 200.14-1 статті 200 ПК України.

В акті перевірки вказано, що позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку внаслідок прийняття рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до кінцевих бенефіціарних власників АТ «НЗФ» ОСОБА_3 (опосередковане володіння 24,7725% в статутному капіталі), ОСОБА_6 (опосередковане володіння 24,7725% в статутному капіталі) відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025.

Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року № 1644-VII (далі - Закон № 1644-VII) установлено, що реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.

За положеннями статті 21-1 ПК України контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Відповідно до пункту 200.4-1 статті 200 ПК України в редакції, чинній на час виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.12-1 ПК України в цій саме редакції передбачено, що з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.

Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Відтак, приведена норма права (пункт 200.4-1 статті 200 ПК України) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, чітко встановлювала, що саме платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Відносно АТ «НЗФ» як платника податку не приймалось рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Позиція контролюючого органу про відсутність у АТ «НЗФ» права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2025 року ґрунтується на факті застосування до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12 лютого 2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025.

При цьому контролюючий орган вважає ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кінцевими бенефіціарними власників АТ «НЗФ», вказуючи, що кожний з них опосередковано володіє 24,7725% в статутному капіталі АТ «НЗФ».

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на листопад 2025 року кінцевий бенефіціарний власник АТ «НЗФ» відсутній.

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є засновниками, учасниками або кінцевими бенефіціарними власниками АТ «НЗФ».

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є опосередкованими володільцями по 24,7725% кожний у статутному капіталі АТ «НЗФ» через довірчих власників Прометеас Номіні Сервіс ЛТД та Протіас Секретаріал ЛТД відповідно.

Суд зауважує, що контролюючим органом не доведено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є засновниками (учасниками) або кінцевими бенефіціарними власниками АТ «НЗФ».

Отже, контролюючий орган відмовив у наданні бюджетного відшкодування позивачу на підставі, яка не передбачена жодною нормою податкового законодавства в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 вересня 2023 року № 1011 затверджено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, яка розроблено відповідно до абзацу 4 частини другої статті 51 Закону України від 06 грудня 2018 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Методологія).

Відповідно до пункту 15 Методології для встановлення характеру та міри (рівня, ступеня, частки) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) визначаються:

1) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) юридичної особи, які прямо володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

2) усі особи (засновники, учасники, акціонери, члени) в ланцюзі контролю/володіння юридичної особи, які опосередковано володіють ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, зокрема через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення.

Пунктом 3 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06 грудня 2018 року № 361-ІХ (далі - Закон №361-ІХ) визначено, що активи, пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів.

Відповідно до пункту 30 статті 1 Закону №361-ІХ:

ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;

ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

В цьому випадку, як вказується контролюючим органом в акті перевірки та усіх заявах по суті справи, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 опосередковано володіють 24,7725% в статутному капіталі АТ «НЗФ» кожний, тобто менше ніж 25% статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи, що є необхідним для визначення цих осіб кінцевими бенефіціарними власниками АТ «НЗФ».

Відповідачем не надано жодних доказів того, що фізичні особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідають визначеним законом ознакам кінцевого бенефіціарного власника АТ «НЗФ» або є засновниками (учасниками) позивача.

Також суд враховує наступне.

В структурі власності АТ «НЗФ» відбулися зміни, відповідно до яких ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вибули із структури власності АТ «НЗФ» в зв`язку із передачею своїх часток іншим особам, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесені відповідні записи.

Так, до ЄДР 24 грудня 2025 року внесені зміни щодо структури власності АТ «НЗФ», а саме щодо кінцевих бенефіціарних власників, до яких спеціальні обмежувальні заходи у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», не застосовувалися.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон № 755-IV) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.

У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

У випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи.

Відтак, відомості ЄДР, які підтверджують зазначені у структурі власності, є офіційними та вважаються достовірними до моменту їх скасування у встановленому законом порядку у разі відсутності відмітки про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи.

Проте відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності АТ «НЗФ» до ЄДР не внесена, тому такі відомості є достовірними.

Контролюючим органом в акті перевірки не приведено жодного факту порушення позивачем податкового законодавства, яке б мало наслідком відмову у наданні бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 80 000 000 грн, податкове повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження в цій справі, не містить посилань на виявлені перевіркою порушення платником податку вимог податкового, валютного чи іншого законодавства, тобто це податкове повідомлення-рішення як рішення суб`єкта владних повноважень прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не на підставі вимог закону.

Відсутність доказів того, що фізичні особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідають визначеним законом ознакам кінцевого бенефіціарного власника АТ «НЗФ» або є засновниками (учасниками) позивача, вказує на правильність висновку суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення №№156/32-00-04-01-02-01-00186520 від 04 березня 2026 року про відсутність права у АТ «НЗФ» на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 80 000 000 грн.

Висновок суду в цій справі відповідає правозастосуванню Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 17 вересня 2025 року у справі №160/30975/24, у постанові від 13 травня 2026 року у справі №160/18712/25.

Наступним спірним є питання правомірності зменшення АТ «НЗФ» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2025 року на суму 65 180 грн податковим повідомленням-рішенням №155/32-00-04-01-02-01-00186520.

Підставою зменшення позивачу суми від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2025 року у сумі 65 180 грн податковим повідомленням-рішенням №155/32-00-04-01-02-01-00186520 є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій АТ «НЗФ» з ТОВ «БІП «Інвеститор» (ЄДРПОУ 20197565), ТОВ «АБР Електрик» (ЄДРПОУ 41855024) у вересні, жовтні 2025 року.

Судом встановлено, що АТ «НЗФ» придбано у ТОВ «БІП «Інвеститор» запчастини для автотранспорту.

Так, 03 квітня 2025 року між АТ «НЗФ» як покупцем та ТОВ «БІП «Інвеститор» як постачальником укладено договір поставки № 2500853 запчастин в асортименті згідно із специфікаціями до договору.

ТОВ «БІП «Інвеститор» на підставі специфікацій № 5/2501902 від 14 серпня 2025 року та № 6/2502227 від 06 жовтня 2025 року поставило на адресу позивача автозапчастини (водяний насос, катушка запалювання, водяний радіатор, вимикачі маси, гальмівні циліндри, фільтри масляні та паливні, шланги, сальники та тощо) на загальну суму 298 712,58 грн, в тому числі податок на додану вартість - 49 785,43 грн.

Постачання товару відбувалось автомобільним транспортом, що підтверджено експрес-накладними.

Фактичне отримання позивачем товару підтверджено актами приймання-передачі товару, експрес-накладними перевізника «Нова пошта», видатковими накладними.

АТ «НЗФ» оприбуткувало придбаний товар, що підтверджено прибутковими ордерами.

Оплата за товар здійснена платіжними інструкціями від 14 та 24 жовтня 2025 року.

ТОВ «БІП «Інвеститор» виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14 жовтня 2025 року № 49 та від 24 жовтня 2025 року № 63 на загальну суму податку на додану вартість 49 785,43 грн.

АТ «НЗФ» включено суму податку на додану вартість за цими господарськими операціями до складу податкового кредиту у листопаді 2025 року.

Крім того, АТ «НЗФ» придбано у ТОВ «АБР Електрик» обладнання для систем зв`язку (антени в комплекті з кріпленням та кабелем у кількості 2 шт. та шлюз без РоЕ інжектора у кількості 2 шт.).

Між АТ «НЗФ» та ТОВ «АБР Електрик» 03 березня 2025 року укладено договір поставки № А2500582 обладнання (устаткування) для систем зв`язку згідно зі специфікаціями до договору.

Додатковою угодою № 1/2502615 внесені зміни до специфікації в частині товару, що постачався.

Постачання ТОВ «АБР Електрик» на адресу позивача товару (антен та шлюзів) на загальну суму 92 367,80 грн, в тому числі податок на додану вартість - 15 394,63 грн, здійснено перевізником «Нова Пошта» на склад перевізника в м. Нікополь, за місцезнаходженням покупця, що підтверджується експрес-накладними.

Фактичне постачання товару підтверджено специфікацією, актом приймання-передачі товару, експрес-накладними перевізника «Нова пошта», рахунками-фактурами, видатковими накладними.

АТ «НЗФ» оприбуткувало отриманий від ТОВ «АБР Електрик» товар на підставі прибуткових ордерів.

Позивачем здійснено оплату за товар платіжними інструкціями від 22 вересня 2025 року та 14 жовтня 2025 року.

ТОВ «АБР Електрик» виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22 вересня 2025 року № 3871 та від 14 жовтня 2025 року № 4198 на загальну суму податку на додану вартість 15 394,64 грн.

АТ «НЗФ» включено суму податку на додану вартість в розмірі 15 394,64 грн по операціях із ТОВ «АБР Електрик» до складу податкового кредиту у листопаді 2025 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 ПК України.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаної в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв`язку з придбанням товарів, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару, оприбуткування товару в бухгалтерському обліку, використання у власній господарській діяльності.

Доводи контролюючого органу про нереальність господарських операцій ґрунтуються на не наданні до перевірки сертифікатів якості на придбаний товар, а також невстановлення факту придбання контрагентами товару, реалізованого на адресу позивача.

Суд звертає увагу, що будь-яких належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій позивача з зазначеним вище контрагентом контролюючим органом в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України суду не надано, тобто фактично не підтверджено висновки акту податкової перевірки, що стали підставою для висновку про завищення позивачем суми від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі, що є спірним в межах цієї справи.

В цьому випадку за наслідками детального та ґрунтовного дослідження первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що первинні документи, досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи, складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.

Контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Судом першої інстанцій досліджено та проаналізовано зміст операцій та первинні документи на підтвердження використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача.

При цьому в ході розгляду справи доведено, що придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності, що свідчить про наявність у АТ «НЗФ» конкретної ділової мети та отримання економічного ефекту від його діяльності - прибутку.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі № 826/13060/18.

Стосовно невстановлення контролюючим органом факту придбання контрагентами позивача товару, що був реалізований позивачу, суд зауважує, що такі твердження ґрунтуються виключно на аналізі даних ІКС "Податковий блок", Єдиного реєстру податкових накладних, ЄАІС Держмитслужби.

Проте така інформація не є належним доказом податкового правопорушення добросовісного платника податків.

Так, статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Судом встановлено, що у ході перевірки позивача контролюючим органом зустрічна звірка з постачальниками позивача з питань підтвердження отриманих від АТ «НЗФ» відомостей щодо господарських відносин між ними не проводилася, а відповідачем використана податкова інформація щодо цих контрагентів, наявна в базах даних інформаційних систем ДПС, на підставі якої зроблено висновки про відсутність факту придбання контрагентами товару.

Більш того, суд звертає увагу, що апелянт зазначає про відсутність факту придбання товарів контрагентами протягом 2023-2025 років, проте контролюючим органом не проаналізовано бази даних за попередні роки.

Оскільки зустрічні звірки з безпосередніми постачальниками позивача не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновків щодо відсутності факту здійснення операцій з постачання товару. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Стосовно зауваження контролюючого органу про відсутність сертифікатів якості на придбаний товар суд зазначає, що сертифікати якості не є первинними документами у розумінні Закону № 996-XIV, які підтверджують факт придбання товару, отже відсутність сертифікатів якості не дає підстави контролюючому органу вважати, що господарські операції не відбулись.

Відтак, висновок апелянта про нереальність господарських операцій з придбання товару у зв`язку з недоведеністю походження товару через відсутність сертифікатів якості, є безпідставним, адже сертифікати якості не є документами, що підтверджують походження товару, а тільки засвідчують якість та безпеку товару.

Враховуючи необґрунтованість висновку контролюючого органу про нереальність здійснення спірних господарських операцій, правомірність формування позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, розміру від`ємного значення, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення №155/32-00-04-01-02-01-00186520 про зменшення АТ «НЗФ» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2025 року на суму 65 180 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 160/7060/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року в справі № 160/7060/26 за позовом акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 28 жовтня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.10.2026 Постанова № 141004292 Третій апеляційний адміністративний суд
05.10.2026 Ухвала № 140327830 Третій апеляційний адміністративний суд
20.08.2026 Ухвала № 139129811 Третій апеляційний адміністративний суд
05.08.2026 Ухвала № 138801489 Третій апеляційний адміністративний суд
05.08.2026 Ухвала № 138801487 Третій апеляційний адміністративний суд
11.06.2026 Рішення № 137767846 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
30.03.2026 Ухвала № 135250168 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 00186520. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг