Рішення № 141053552 у справі № 547/941/26 від 29.10.2026

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/941/26

Провадження №2/547/819/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Дороженко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1663623, згідно з умовами якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 13000,00 грн. ТОВ «ФК`Кредит-Капітал» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит в сумі, визначеній кредитним договором. Відповідачка зі свого боку умов кредитного договору не виконала.

20.05.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №2005-25 від 20.05.2025, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1663623 від 16.06.2024, укладеним між ТОВ "Слон" та відповідачкою ОСОБА_1 .

Відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у останньої утворилась заборгованість у розмірі 79560,00 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 13000,00 грн, заборгованості за відсотками 60060,00 грн, заборгованості за штрафом 6500,00 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь вказану суму боргу в розмірі 79560,00 грн, понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 26.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін; витребувано докази по справі.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився. Клопотанням від 29.09.2026 просив розгляд справи провести без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 60).

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином двічі повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованим місцем проживання.

Заявою від 21.10.2026 відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що за станом здоров`я з`явитися до суду не може, є пожиттєвим інвалідом 2 групи після двої операцій у м. Києві. Стан не покращився, потрібні додаткові обстеження, але на це потрібні фінанси. Вказала, що живе постійно на препаратах. Цілий рік на руках була лежача мати, якій також було потрібне лікування. Син здійснював догляд за бабусею, так як вона не може за станом здоров`я та отримував 2000,00 грн допомоги. Вижити в таких умовах на пенсію було неможливо, тому і взяла кредит. Просила проаналізувати ситуацію, оскільки кредитор вимагає нереальну для неї суму. Допомогти немає кому, єдиний син теж інвалід 2 групи. Через свій стан здоров`я працювати не може навіть в бібліотеці, де працювала до інвалідності. Через біль та випробування через нервове виснаження проходить курс лікування у психіатра. Додала відповідні довідки про стан здоров`я (а.с. 66-75).

26.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, відклавши ухвалення рішення до 29.10.2026.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.06.2024 між ТОВ «Слон Кредит`та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1663623, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 13000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором, на строк 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; знижена процентна ставка 1,125% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 16.07.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну проценту ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставколю до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживавачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок процентної ставки. Денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день, з урахуванням зниженої процентної ставки 1,47% в день. Загальні витрати за стандартною ставкою 780200,00 грн, з урахуванням зниженої процентної ставки 68737,50 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою 9089,90% річних, з урахуванням зниженої процентної ставки 6809,86% річних. Орієнтовна загальна вартість за стандартною ставкою 83200,00 грн, з урахуванням зниженої процентної ставки 81737,50 грн.

Згідно з п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір підписано одноразовим ідентифікатором К496 (а.с. 5, 6-7, 8-12).

З довідки про ідентифікацію вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» ідентифікував клієнта ОСОБА_1 . Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): номер кредитного договору 1663623, одноразовий ідентифікатор К496, дата відправки ідентифікатора позичальнику 16.06.2024 14:19:14, номенро телефону НОМЕР_2 (а.с. 13).

Листа ТОВ «Пейтек» повідомило ТОВ «Слон Кредит» про успішний переказ коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» 16.06.2024 14:20:03 на суму 13000,00 грн, банк-еквайр АТ «ПУМБ», номер транзакції в системі ТОВ «Слон Кредит» 16636231718536800, призначення платежу - зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 13 зв.ст.).

З інформації з АТ КБ «ПриватБанк» від 15.09.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 13000,00 грн 16.06.2024 (а.с. 57, 58).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1663623 від 16.06.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 79560,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 13000,00 грн, заборгованості за відсотками 60060,00 грн, заборгованості за штрафом 6500,00 грн (а.с. 14).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.05.2025 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №2005-25 від 20.05.2025, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1663623 від 16.06.2024, укладеним між ТОВ "Слон" та відповідачкою ОСОБА_1 (а.с. 14 зв.ст. -20, 21).

Судом встановлено, що ТОВ "Слон Кредит" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кошти у розмірі, встановленому договором.

Відповідачка факту укладення кредитного договору не заперечує.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідачка за вказаним кредитним договором зобов`язань належним чином не виконала, про що свідчить наявність у неї заборгованості, яка згідно із розрахунком заборгованості становить 79560,00 грн (а.с. 14).

Позивачем на адресу відповідачки ОСОБА_1 07.08.2026 направлено досудову вимогу, якою повідомлено про відступлення права вимоги, наявність заборгованості за кредитним договором №1663623 у розмірі 79560,00 грн та необхідність її погашення (а.с. 22).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що відповідачка подала письмові пояснення, в яких не заперечувала проти укладення кредитного договору, але просила врахувати тяжке фінансове положення та завищену суму заборгованості, однак не надала суду доказів на підтвердження здійснення нею платежів, які не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості, або інших доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок.

Судом не встановлено підстав вважати наведений розрахунок неправильним, а відповідачкою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про інший розмір заборгованості або про повне чи часткове припинення її зобов`язань перед кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка належно і у доступній формі ознайомилася з усіма умовами договору, тарифами кредитора, повністю і однаково з кредитором їх зрозуміла, вважала їх справедливими, адекватними, розумними і жодних заперечень не мала. Діючи покроково та надаючи свої персональні дані, генеруючи ідентифікаційний підпис отримала кредит.

Вибір контрагента правочину та електронний договір підписаний відповідачкою добровільно, волевиявлення позичальника було вільним, не під впливом помилки, тиску чи тяжких обставин, відповідало його внутрішній волі та намірам безумовного і реального виконання взятих на себе зобов`язань.

Обставин, які б суперечили волевиявленню позичальника при укладанні кредитного договору в електронній формі, а також про наявність у діях позивача умислу, спрямованого на введення відповідачки в оману судом не встановлено.

Крім того, доводи відповідачки щодо неможливості сплати кредитної заборгованості у зв`язку з тяжким фінансовим станом не приймаються судом до уваги, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв постанову (справа № 917/1307/18), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення.

Водночас щодо нарахування процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Згідно долученого позивачем розрахунку заборгованість за відсотками становить 60060,00 грн.

Однак слід врахувати, що 22 листопада 2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесені зміни до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24.12.2023) установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, а з 23.04.2024 - денна ставка повинна бути не більше 1,5%, з 21.08.2024 - денна процентна не повинна перевищувати 1%.

Таким чином правильним є нарахування відсотків за період з 16.06.2024 до 20.08.2024 з розрахунку максимальної денної ставки 1,5%, (згідно кредитного договору нараховувалася у розмірі 1,50 % в день), розрахунок процентів за користування кредитом у цей період за 66 календарні дні має становити 12870,00 грн (13000,00х1,5%х66).

У період з 21.08.2024 по 15.06.2024 денна процентна ставка не могла перевищувати 1 % в день (за 294 календарні дні).

Умовами кредитного договору в цей період визначено проценту ставку 1,5 % в день, що суперечить положенням законодавства про споживче кредитування, тому відповідно до положень чинного законодавства заборгованість за відсотками за цей період має становити 38220,00 грн (13000,00х1%х294).

Тобто, сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами у відповідності до умов договору з врахуванням наведених вимог законодавства складає 51090,00 грн (12870,00 грн+38220,00 грн). Загальна сума заборгованості становить 13000,00 грн +51090,00 грн = 64090,00 грн.

Разом з тим, враховуючи сплачену відповідачкою ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 4387,50 грн, остаточно заборгованість до стягнення має становити 59702,50 грн (64090,00 грн-4387,50 грн).

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за штрафами в розмірі 6500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок заборгованості за штрафами в розмірі 6500,00 грн за кредитним договором №1663623 від 16.06.2024.

З огляду на зазначене, заборгованість за штрафами в розмірі 6500,00 грн не підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1663623 від 16.06.2024 у загальному розмірі 59702,50 грн.

Щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір № 0107 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 АО «Апологет», акт №651 від 07.08.2026 про надання послуг правової (правничої) допомоги на суму 8000,00 грн, детальний опис наданих послуг до акту №651 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 10.07.2026, що включає: надання усної консультації з вивченням документів, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складення позовної заяви, подання заяви до суду, ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02.07.2025 адвокатом усенком М.І. (а.с. 24 зв.ст., 25, 26).

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1997,89 грн (2662,40 х 59702,50 /79560,00) (а.с. 41, 43).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, місце реєстрації: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором №1663623 від 16.06.2024 в розмірі 59702,50 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот дві гривні 50 коп).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1997,89 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх; код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено 29.10.2026.

Суддя Л.М.Самойленко