Номер провадження 2/754/9987/26
Справа №754/8818/26
РІШЕННЯ
Іменем України
29 жовтня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Пучко А.В.
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 (присутньої у судовому засіданні 19.10.2026),
представника третьої особи Крикун А.Ю. (присутньої у судовому засіданні 19.10.2026),
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення способу участі у вихованні дитини,
У С Т А Н О В И В:
Зміст позовних вимог
У травні 2026 року позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення способу участі у вихованні дитини, в якій просить:
1) визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши графік зустрічей:
- три дні на тиждень та додатково - свята та день народження, з яких: два дні - субота та неділя з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері; третій день - будній, який визначається домовленістю між батьками окремо кожного тижня шляхом письмового повідомлення, в т.ч. за допомогою месенджерів (мобільних застосунків), без присутності матері;
- спільний відпочинок протягом десяти днів в літній період та п`яти днів в зимовий період за домовленістю між батьками;
- необмежене спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку, у тому числі шляхом використання месенджерів в будь-який вільний для дітей час, з урахуванням розпорядку дітей, а саме навчального процесу, відвідування гуртків, з урахуванням режиму дня та відпочинку дітей;
- під час хвороби ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувати їх за місцем проживання за попередньою згодою та домовленістю з матір`ю дітей.
Спілкування батька з дітьми проводити за місцем проживання батька, у місцях дитячого дозвілля, парках, дитячих закладах та інших місцях з урахуванням віку, стану здоров`я та інтересів дітей.
2) зобов`язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про зміну фактичного місця проживання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та/або ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та місце їх навчання у шкільному навчальному закладі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з відповідачкою перебував у шлюбі з 20.07.2022 по 13.01.2025.
Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилось двоє синів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстровані та проживають разом з матір`ю за адресою їх реєстрації: АДРЕСА_1 .
Починаючи з 08.08.2024 на підставі договору оренди житлового приміщення від 08.08.2024 позивач проживає окремо за адресою: АДРЕСА_2 .
19.11.2024 ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей, та 25.11.2024 судом було видано судовий наказ у справі №754/16252/24.
Після розірвання шлюбу між сторонами виник подальший конфлікт щодо виконання батьківських обов`язків та участі у вихованні дітей, і тому відповідачка 09.01.2025 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дружини.
11.02.2025 рішенням Деснянського районного суду м. Києва у цивільній справі №754/303/25 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини було задоволено частково, та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи з 30 грудня 2024 року і до досягнення трирічного віку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мати дітей - ОСОБА_2 обмежує його право на зустріч з дітьми, та обмежує його право на участь в їх вихованні, зростанні та розвитку.
На контакт відповідачка виходить дуже рідко або взагалі не виходить, на його телефонні дзвінки та текстові повідомлення не відповідає. Проте, з боку позивача вжиті всі можливі дії для забезпечення своєчасного та повного виконання судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей від 25.11.2024 у справі №754/16252/24, а саме: подано заяву до бухгалтерії за місцем роботи, а також копію судового наказу від 25.11.2024 №754/16252/24 з метою забезпечення належних умов життя, необхідних для розвитку його дітей, добровільного та своєчасного виконання судового рішення, а також уникнення будь-яких заборгованостей зі сплати аліментів.
Не зважаючи на це, ОСОБА_2 позбавила ОСОБА_1 зустрічі з дітьми, не дає йому можливості приймати участь в їх вихованні, спостерігати за їх ростом та розвитком. На контакт колишня дружина не виходить, на його телефонні дзвінки та текстові повідомлення не відповідає.
Позивач неодноразово намагався вирішити питання побачень з дітьми мирним шляхом, проте матір дітей створює штучні перешкоди для реалізації батьком свого права на спілкування з дітьми, що проявляється як у прямих відмовах у зустрічах, так і в прихованих формах протидії.
У лютому 2025 року батько дітей звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про визначення порядку спілкування з дітьми.
11.04.2025 розпорядженням Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації №285 «Про участь батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » був визначений порядок спілкування батька, ОСОБА_1 , з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до встановленого графіку, а саме: кожної суботи та неділі з 10:00 до 12:00 щомісяця в присутності матері дітей; в день народження дітей щороку 03.06 в період з 10:00 до 12:00 в присутності матері дітей. Зустрічі проводити враховуючи інтереси та стан здоров`я дітей.
Після прийняття Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією розпорядження від 11.04.2025 року №285 «Про участь батька у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » відповідачка певний період часу формально дотримувалась визначеного органом опіки та піклування порядку побачень батька з дітьми.
Однак, у подальшому поведінка відповідачки набула конфліктного характеру, а виконання визначеного графіку зустрічей почало залежати виключно від її особистого емоційного ставлення до позивача.
При цьому будь-які спроби позивача налагодити конструктивний діалог або домовитися про зустрічі з дітьми супроводжуються конфліктною формою спілкування, відмовами у спілкуванні та створенням штучних перешкод для побачень.
В зв`язку з наведеним вище позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.05.2026 відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі - Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію як орган опіки та піклування. Зобов`язано Деснянську районну у місті Києві державну адміністрацію як орган опіки та піклування надати суду оригінал письмового висновку щодо розв`язання спору.
26 червня 2026 від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
05 жовтня 2026 до суду надійшов висновок Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування щодо визначення батьку способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми № 102-6827 від 01.10.2026.
Ухвалою суду від 29.10.2026, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні не погодилася з позовними вимогами, просила врахувати, що діти вже ходять у дитячий садочок, періодично хворіють і вона теж вже працює, не заперечувала щодо зустрічі батька з дітьми з 10 год до 12 год в суботу, або неділю.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
20 липня 2022 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20.07.2022.
Від спільного шлюбу позивач та відповідачка мають двох синів - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , виданими Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується Договором оренди приміщення від 18 червня 2026 року.
Відповідачка - ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
25 листопада 2024 року Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19.11.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Встановлено, що з метою добровільного виконання рішення суду про стягнення аліментів, на підставі заяви ОСОБА_1 з його заробітної плати здійснювались відрахування та виплата аліментів, що підтверджується Звітами здійснення відрахування та виплати, наданими АТ «Антонов».
Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 періодично здійснює додаткові платежі на утримання дітей, а саме сплачує за харчування дітей у дитячому садочку.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києві від 13 січня 2025 року у справі №754/16884/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
28 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про визначення порядку спілкування з дітьми.
Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією Розпорядженням №285 від 11 квітня 2025 року визначено порядок спілкування батька, ОСОБА_1 з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до встановленого графіку, а саме: кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 12.00 год. щомісяця в присутності матері дітей; в день народження дітей щороку 03 червня в період з 10.00 год. до 12.00 год. в присутності матері дітей. Зустрічі проводити враховуючи інтереси та стан здоров`я дітей.
Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією складено Висновок щодо визначення батьку способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми № 102-6827 від 01.10.2026, відповідно до якого, діючи виключно в інтересах дітей Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне надати до суду висновок щодо визначення батьку, ОСОБА_1 способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином:
- кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 12.00 год. щомісяця в присутності матері;
- в день народження дітей ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в період з 10.00 год. до 12.00 год. в присутності матері. Зустрічі проводити з урахуванням інтересів та стану здоров`я дітей.
Норми права та мотиви суду
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Нормами частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Судом встановлено, що самостійно вирішити питання щодо участі у спілкуванні та вихованні спільних дітей сторони не можуть.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.
В ході розгляду справи судом встановлено, що 28 лютого 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про визначення порядку спілкування з дітьми.
За результатами розгляду зазначеної заяви Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією Розпорядженням № 285 від 11 квітня 2025 року визначено порядок спілкування батька, ОСОБА_1 з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до встановленого графіку, а саме: кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 12.00 год. щомісяця в присутності матері дітей; в день народження дітей щороку 03 червня в період з 10.00 год. до 12.00 год. в присутності матері дітей. Зустрічі проводити враховуючи інтереси та стан здоров`я дітей.
З наданих позивачем скріншотів листування, а також пояснень сторін слідує, що сторони у справі не можуть самостійно врегулювати питання щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми.
Відповідно до частин першої, третьої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).
Частиною першою, другою статті 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Наявність спору між батьками щодо порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною є підставою для його судового врегулювання незалежно від доведеності вимоги про усунення перешкод у спілкуванні. При визначенні графіка спілкування суд ураховує найкращі інтереси дитини, її вік, стан здоров`я, режим дня і навчання, ставлення до кожного з батьків, висновок органу опіки та піклування.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
При встановленні способу спілкування потрібно дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Батько та мати мають рівні права та обов`язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дитини.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04, § 54) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13 (провадження № 61-37709св18) вказано, що «при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначенні порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд має виходити, передусім, з інтересів дитини з урахування кожних конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року у справі № 727/3856/18 (провадження № 61-5323св19) вказано, що «вирішуючи спори у цій категорії справ, суд має враховувати низку чинників: ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я. Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини. Верховний Суд зауважує, що першочергове значення під час ухвалення рішення суд надає інтересам дитини, враховуючи її думку».
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини,у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди
Під час розгляду справи судом встановлено, що між сторонами існує конфлікт щодо визначення способу участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні.
На виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 26 травня 2026 року надійшов Висновок щодо визначення батьку способів участі у вихованні та спілкуванні з дітьми № 102-6827 від 01.10.2026, відповідно Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити батьку - ОСОБА_1 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином:
- кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 12.00 год. щомісяця в присутності матері;
- в день народження дітей ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в період з 10.00 год. до 12.00 год. в присутності матері.
Зустрічі проводити з урахуванням інтересів та стану здоров`я дітей.
Вирішуючи питання про конкретний порядок спілкування батька із синами, суд наголошує на тому, що інтереси дитини мають пріоритет над інтересами кожного з батьків.
Отже, визначальним критерієм під час вирішення спору є забезпечення найкращих інтересів дитини, навіть якщо вони не збігаються з бажаннями одного чи обох батьків, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.
Необхідність судового втручання у даний спір щодо участі батька у вихованні дітей зумовлена неспроможністю самих батьків досягти порозуміння в позасудовому порядку.
З урахуванням обставин встановлених в судовому засіданні суд не погоджується з усіма умовами спілкування, запропонованими позивачем.
Проаналізувавши встановлені в судовому засіданні обставини справи, враховуючи характер стосунків, які склались між батьками дітей, вік дітей, прив`язаність їх до матері, а також принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, бажання батька брати участь у вихованні синів і часткову згоду матері дітей на їх спілкування та проведення зустрічей, суд, враховуючи висновок органу опіки та піклування щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, а також те, що судом не встановлено обставин, які б давали підстави не погодитися з висновком органу опіки та піклування щодо визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми, вважає за доцільне і таким, що відповідатиме інтересам дитини, встановити такий графік побачень (спілкування) батька ОСОБА_1 з малолітніми дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином:
- кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 12.00 год. щомісяця в присутності матері;
- в день народження дітей ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в період з 10.00 год. до 12.00 год. в присутності матері.
Зустрічі проводити з урахуванням інтересів та стану здоров`я дітей.
На переконання суду, саме такий графік побачень забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дітей та батьків, дотримання принципу рівності їхніх прав.
Одночасно суд звертає увагу на те, що встановлений судом порядок не позбавляє батьків права надалі змінювати способи участі у вихованні залежно від віку, розвитку та потреб дітей, а також добровільно домовлятися про додаткові можливості спілкування.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 136, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення способу участі у вихованні дитини задовольнити частково.
Визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька - ОСОБА_1 , з дітьми - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- кожної суботи та неділі з 10.00 год. до 12.00 год. щомісяця в присутності матері;
- в день народження дітей ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в період з 10.00 год. до 12.00 год. в присутності матері.
Зустрічі проводити з урахуванням інтересів та стану здоров`я дітей.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37501695, місцезнаходження: м. Київ, пр. Червоної Калини, буд. 21-Г.
Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2026.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК