Справа № 465/185/26
Провадження 2/465/2418/26
РІШЕННЯ
Іменем України
30.10.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,
за участю секретаря судового засідання Беднара А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Львівської міської ради за участю прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Львівської міської ради за участю прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 15 січня 2016 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від подружного життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 . Однак, сімейне життя у них не склалося через вчинення відповідачем щодо доньки позивачки - ОСОБА_4 розпустних дій, її згвалтування відповідачем, періодичне скоєння відповідачем щодо домашнього насильства та алкогольну залежність відповідача, що підтверджується витягом з ЄРДР, рішенням Франківського районного суду м.Львова від 01.02.2023 р. про видачу обмежувального припису та медичною довідкою №15-0064 від 15.12.2023 р. 06 листопада 2024 року рішенням Зміївського районного суду Харківської області шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, справа №621/3421/24. З липня 2024 року відповідач став проживати окремо від сина ОСОБА_3 , займався виключно своїм життям, зареєстрував шлюб з іншою жінкою - ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 жодного разу в житті не бачив вживу батька. Після розлучення відповідач взагалі перестав цікавитися своїм сином, не виявляв жодного бажання займатися його вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина жодного разу не надавав. Фактично з самого народження ОСОБА_3 позивачка одна займалася вихованням та матеріальним забезпеченням сина. Відповідач не дарував подарунків своєму сину ні на день народження, ні на день святого ОСОБА_6 , а ні на Новий рік. Коли син хворів, Відповідач його не провідував, не цікавився станом його здоров?я та не надавав жодної матеріальної допомоги на лікування. Відповідач ніколи не піклувався та не піклується про фізичний та духовний розвиток свого сина, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з сином, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до його внутрішнього світу.
Наголошує, що окрім кримінального провадженя за підозрою відповідача у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, щодо її доньки - ОСОБА_4 , відповідач також обвинувачується у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення щодо дитини його ще однієї колишньої дружини - ОСОБА_5 , кримінальне провадження щодо якого здійснюється Основ?янським районним судом м. Харкова в закритому режимі, та утримується під вартою.
З червня 2023 р. позивачка, та її діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка створила належні комфортні умови проживання для свого сина - ОСОБА_3 , що підтверджується Довідкою від 06.09.2023 р. №1330-5002945776 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Актом обстеження умов проживання від 27.05.2025 р.
28 січня 2025 р. позивачка разом з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб та у сина - ОСОБА_3 склалися чудові стосунки з вітчимом.
Просить позов задоволити, позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягувати з відповідача на її користь аліменти на на утримання сина у розмірі 6000.00 грн., але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова від 23.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова від 24.09.2026 року підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка у судове засідання не з`явилися, подала заяву про розгляд справи без її участі. У попередніх судових засіданнях позов підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила такий задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
Представниця виконавчого комітету Львівської міської ради подала заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши думку учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 06.11.2024 року, справа №621/3421/24.
За час перебування у шлюбі у сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №678 від 05.09.2023року.
Згідно з довідкою №1330-5002945776 від 06.09.2023 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , фактично місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .
Згідно з довідкою закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 153 Львівської міської ради №120 від 02.01.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 153 з 25.08.2025 року.
Відповідно до Акту №677 від 07.05.2025 року виданого ЛКП «Магістральне» вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровані але фактично проживають: ОСОБА_9 , 1995 р.н., ОСОБА_1 , 1990р.н., ОСОБА_8 , 2011р.н., ОСОБА_7 , 2011р.н., ОСОБА_3 , 2023 р.н.
Із акта обстеження умов проживання від 27.05.2025 року вбачається, що для виховання та розвитку створені задовільні умови, для дітей наявні спальні місця, діти забезпечені всім необхідним для гармонійного розвитку.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.02.2022 №1 вбачається, що до Оболонського УП ГУНП у м. Києві звернулась гр. ОСОБА_10 , 1990 р.н., з повідомленням про те, що 12.02.2022 року близько 17 год.45 хв. за адресою: АДРЕСА_4 донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомила, що протягом невстановленого часу гр. ОСОБА_2 , 14.05.1995 вчиняв відносно неї розпусні дії (ЄО 7117).
Згідно з рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01.02.2023 року заяву ОСОБА_10 , про видачу обмежувального припису задоволено. Видано обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_2 , яким: заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , наближатися на відстань меншу, ніж 500 м., до місця проживання (перебування) навчання, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; обмежено спілкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з постраждалими дітьми ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку і через третіх осіб.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31.08.2026 року у справі №646/11725/25 апеляційні скарги обвинуваченого та захисника залишено без задоволення. Вирок Основ`янського районного суду м. Харкова від 09.06.2026 року стосовно ОСОБА_2 залишено без змін.
Як вбачається з ухвали Харківського апеляційного суду від 31.08.2026 року, вироком Основ`янського районного суду м. Харкова від 09.06.2026 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 152 КК України до 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі; за ч. 6 ст. 152 КК України до довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.07.2026 №260001-вих-98159, враховуючи фактичне ухилення батьком від виконання батьківських обов?язків щодо виховання дитини, засуджений за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд враховує, що відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно із п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, не спілкуються з дитиною у необхідному обсязі та не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.
Судом встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його життям, станом здоров`я, інтересами та вподобаннями, не спілкується з ним, не проявляє ініціативи до зустрічей, не усвідомлює свою батьківську роль, засуджений за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, то наявні підстави для задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому суд враховує, що позбавлення батьківських прав є виключним заходом впливу, який застосовується лише за наявності достатніх та переконливих доказів винної поведінки батька щодо дитини. Однак у даній справі сукупність досліджених доказів свідчить про свідоме та тривале самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків.
Суд також виходить із принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, передбаченого Конвенцією про права дитини та Сімейним кодексом України, та приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 6000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, то суд приходить до переконання, що така вимога підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських права, зокрема не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При розгляді позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, який складає 3512 грн.
Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, яка є першим і основним міжнародно-правовим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року.
Найкраще забезпечення інтересів дітей має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть їх батьки.
Виходячи з наведеного, суд вважає підставними вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 09.01.2026 року.
Згідно з ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Виходячи із наведеного, враховуючи, що ОСОБА_2 внаслідок свідомої поведінки та нехтування покладеними на нього, як на батька, обов`язками, протягом тривалого часу ухиляється від їх виконання, суд дійшов переконання, що позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивачка була звільнена, підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а сплачений позивачкою судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 164, 165, 166 СК України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Львівської міської ради за участю прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду, тобто з 09 січня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 50 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .
Третя особа: Виконавчий комітет Львівської міської ради, ЄДРПОУ 26256622, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Прокурор Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області, місцезнаходження: м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 85.
Суддя Дзеньдзюра С.М.