Справа № 638/7825/26
Провадження № 2/638/7341/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
29.10.2026 м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Штих Т.В.,
за участю секретаря Харченко К. О.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом АТ "Харківобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати,-
встановив:
Представник АТ "Харківобленерго" звернувся до суду з позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 10 047, 35 грн., а також просила стягнути понесені судові витрати у сумі 2 662, 40 грн.
В обгрунтування позову зазначає, що відповідач ОСОБА_1 була прийнята на посаду контролера з контролю та обліку електроенергії 1 групи до Борівського районного відділення АТ "Харківобленерго". Зміст наказу від 02.07.2018 № 3/362к доведений позивачем до відома відповідача під особистий підпис. 09.02.2026 трудовий договір з відповідачем припинено на підставі наказу від 09.02.2026 № 146к за п. 8 (3) ст. 36 КЗпП України (відсутність працівника на роботі). Підставами для припинення трудового договору з відповідачем стали ті обставини, що в період з 24.02.2022 по 09.02.2026 вона була відсутня на роботі без повідомлення про причини відсутності понад чотири місяці поспіль, що було кваліфіковано згідно з п. 8(3) ст. 36 КЗпП України. Згідно з інформацією, наявною в табелі обліку робочого часу відповідач у день звільнення на роботу не з`явився. Відповідача було повідомлено, що в нього станом на день звільнення виник борг перед позивачем у розмірі 10 047, 35 грн, оскільки на день звільнення сума нарахованої заробітної плати відповідача не була достатньою для покриття заборгованості, яка виникла у зв`язку із виплатою їй після введення на території України воєнного стану сум позачергового авансу виданого в рахунок майбутньої заробітної плати.
Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення їй цієї ухвали, протягом якого відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
Представником позивача подано до суду через канцелярію клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому останній просив справу розглядати без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно.
Так, відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини першої статті 280 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу від 02.07.2018 № 3/362к ОСОБА_1 була прийнята на посаду контролера з контролю та обліку електроенергії 1 групи до Борівського районного відділення АТ "Харківобленерго", з наказом ознайомлена під особистий підпис. Трудовий договір з Відповідачем припинено 09.02.2026 на підставі наказу від 09.02.2026 № 146к за п. 8-3 ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Підставою для припинення трудового договору стали ті обставини, що станом на 09.02.2026 працівник була відсутня на роботі та була вісутня інформація про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Згідно з інформацією, наявною в табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 у день звільнення на роботу не з`явилась.
Відповідно до табелю обліку робочого часу за період з лютого 2022 по лютий 2026, Відповідач у лютому 2022 відпрацювала 11 днів; 10 днів Відповідач перебувала на лікарняному; у березні 2022 Відповідач працювала - 4 дні. З квітня 2022 року по момент звільнення була відсутня на роботі.
Із розрахуну АТ "Харківобленерго" вбачається, що у період лютий 2022-лютий 2026 року, Відповідач отримала: у лютому 2022 сума нарахувань складалась з: оплати за тарифними ставками у розмірі 5 062, 20 грн., надбавки за стаж роботи 253, 11 грн., індексації зарплати у розмірі 63, 27 грн., невиданих копійок у сумі 0,09 грн., оплати за тимчасову непрацездатність 1 263, 96 грн. (за 4 дні лікарняних за рахунок позивача). Разом сума нарахувань складала 6 625, 75 грн. Сума утриманнь за лютий 2022 складалася з: ПДФО у розмірі 746, 04 грн., суми заробітної плати у розмірі 1 380, 00 грн., профвнесків у розмірі 53, 62 грн., військового збору у розмірі 99, 38 грн.,позачергового авансу виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 9 200 грн.(відповідні виплати підтверджуються платіжним дорученням від 25.02.2022 №5227 та спискамиспівробітників на виплату за лютий 2022 року). Разом сума утримань складала 11 479, 04 грн. Відповідно, заборгованість Відповідача за лютий 2022 складає: 11 479, 04 грн. (сума утримань) - 6 625, 75 грн. (сума нарахувань) = 4 853, 29 грн.
У березні 2022 сума нарахувань складалась з: оплати за тарифними ставками у розмірі 1 673, 45 грн., надбавки за стаж роботи 83, 67 грн., індексації зарплати у розмірі 15, 34 грн., оплати за тимчасову непрацездатність у сумі 315, 99 грн. (за 1 день лікарняного за рахунок позивача) та 1 579, 95 грн. (за 5 днів лікарнянього за рахунок Фонду соціального страхування України). Разом сума нарахувань складала 3 668, 40 грн. Сума нарахувань без лікарняних виплат, виплачених за рахунок ФСС становить: 3 668, 40 грн. - 1 579, 95 грн. = 2 088, 45 грн. Сума утриманнь за березень 2022 складалася з: ПДФО у розмірі 503, 46 грн. та ПДФО з лікарняних сплачених ФСС - 284, 39 грн., профвнесків у розмірі 17, 72 грн., військового збору у розмірі 31, 33 грн. та військового збору з лікарняних сплачених ФСС - 23, 70 грн., позачергового авансу виданого в рахунок заробітної плати у розмірі 3 730, 00 грн. (відповідні виплати підтверджуються платіжним дорученням від 29.03.2022 №24048 та списками співробітників на виплату за березень 2022 року), боргу з минулого місяця у сумі 4 853, 29 грн. Разом сума утримань складала 9 443, 89 грн. Сума утримань без утримань з лікарняних виплат, виплачених за рахунок ФСС становить: 9 443, 89 грн. - 23, 70 - 284, 39 грн. = 9 135, 80 грн. Відтак, всього заборгованість Відповідача за березень 2022 складає 9 143, 80 грн. - 2 088, 45 грн. = 7 047, 35 грн.
У квітні 2022 відповідачеві було нараховано позачергові виплати у сумі 3000, 00 грн. (відповідні виплати підтверджуються платіжним дорученням від 22.04.2022 №[номер приховано] та списками співробітників на виплату за лютий 2022 року) Інших нарахувань та утримань не здійснювалося. Всього заборгованість за квітень скалала: 7 047, 35 грн. + 3000, 00 грн. = 10 047, 35 грн.
З травня 2022 по лютий 2026 року нарахування та утримання не проводилися.
Відповідно до повідомлення про нараховані суми працівнику при звільненні, згідно з ст. 116 КзпП України, на момент звільнення 09.02.2026 остаточна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 10 047, 35 грн.
Для покриття заборгованості Відповідача, АТ «Харківобленерго» було видано накази на виплату від 25.02.2022 №312, 31.03.2022 №317, від 21.04.2022 № 167ос та відповідні накази для покриття заборгованості, однак через відсутність Відповідача на роботі після виплати йому позачергового авансу, який було видано у рахунок майбутньої заробітної плати та у зв`язку зі звільненням, покриття заборгованості не відбулось, оскільки на момент звільнення нарахована сума була недостатньою для покриття заборгованості.
Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Положеннями статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена у ст. 2 цього Закону, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
З вищенаведеного вбачається, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Умови оплати праці в АТ «Харківобленерго» визначені Колективними договорами, п. 2.17 яких встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць: 22 числа за першу половину місяця, та 7 числа наступного місяця (остаточний розрахунок) за другу половину місяця; розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається відповідно до складених табелів обліку робочого часу за період з 1 по 15 число робочого місяця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час в період з 1 по 15 число місяця з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Таким чином, ОСОБА_1 були сплачені позачергові аванси, видані в рахунок заробітної плати, які відповідачем не було відпрацьовано, та не було повернуто. Позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, не є заробітною платою, оскільки він був виплачений не за трудовим договором та не на підставі умов, визначених колективними договорами (поза визначені п. 2.17 Колективного договору АТ «Харківобленерго» на 2021-2022 роки порядку та строки) та не є винагородою за виконану роботу, а також не є жодним з видів компенсаційних виплат.
Враховуючи зазначене, позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, підлягає стягненню з відповідача, оскільки особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.
Зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Таким чином, оскільки відповідачем ОСОБА_1 було отримано вищезазначену суму авансу, виданого в рахунок заробітної плати, які не були нею повністю погашені чи відпрацьовані, такі грошові кошти вважаються безпідставно набутими.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що у відповідача ОСОБА_1 , виникла заборгованість перед АТ «Харківобленерго» за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 10 047, 35 грн, отже позовні вимоги АТ «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення невідпрацьованих сум позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати, підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов АТ "Харківобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (ЄДРПОУ 00131954, адреса: Харківська обл., м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого нею позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати в розмірі 10 047 (десять тисяч сорок сім) гривень 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (ЄДРПОУ 00131954, адреса: Харківська обл., м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 27.10.2026.
Суддя Т. В. ШТИХ